Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Абстрагування
Абстрагування
Абстрагування – (лат. abstractio – віддалення, відсторонення) – мислене виокремлення суттєвих, найістотніших ознак, прикмет предметів, явищ об’єктивної дійсності чи творів людської діяльності з неістотних, випадкових, другорядних їх ознак. Наслідком абстрагування є загальне поняття, категорія. Процес абстрагування можливий тому, що окремі властивості, ознаки, сторони предметів, явищ, творів, будучи у зв’язках з цілим, мають водночас відносну самостійність. Шляхом абстрагування і узагальнення створюються літературознавчі поняття, які фіксують сутність усіх або групи художніх творів (художня література, епос, лірика) чи одного елементу (тема, сюжет, алітерація тощо).
(2 votes, average: 3.50 out of 5)
Related posts:
- Пізнавальна діяльність людини Пізнавальна діяльність людини складається з пізнання і самопізнання. Пізнання – сукупність знань про навколишній світ. Пізнання буває чуттєвим і раціональним. До чуттєвого пізнання відносяться відчуття, сприйняття, уявлення. – Відчуття – відображення властивостей реальності, що виникає в результаті їх впливу на органи чуття і нервові центри. – Сприйняття – форма відображення дійсності у свідомості, здатність виявляти, […]...
- Прикметник THE ADJECTIVE До прикметником відносяться слова, що позначають властивості предметів, процесів і явищ і відповідають на питання: “Який?” Англійські прикметники діляться на дві групи: якісні та відносні. Англійські прикметники не змінюються ні за відмінками. ні за числами, але мають ступені порівняння. Якісні прикметники мають три ступені порівняння: позитивну (the positive degree), порівняльну (the comparative degree) і чудову […]...
- Що таке гіпербола в літературі? Як стилістичного прийому гіперболу стали використовувати досить давно, вона активно вживалася у фольклорі часто зустрічається в прозі Гоголя і поезії Маяковського. Ми й самі нерідко вимовляємо висловлювання з вживанням гіперболи, наприклад, “не бачилися сто років!”, “повторюю стотисячний раз” і т. д. Отже, що таке гіпербола в літературі? Гіпербола в літературі – це явне перебільшення властивостей […]...
- Автологічний тип художнього образу – Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Автологічним можна назвати тип художнього образу, в якому чуттєвий образ є формою вияву такої ідеї, яка, певним чином розширюючи та узагальнюючи зміст одиничного предмета, у ньому змальованого, не виходить за його межі, тобто не вказує на жодний інший, якісно відмінний від нього предмет. Іншими словами, це такий художній образ, в якому, як вказував О. Потебня […]...
- Що лежить в основі психологічного паралелізму? Паралелізм – це вид повтору, сутність якого полягає в одночасному зображенні двох або кількох явищ, здійснюваному в однакових синтаксичних конструкціях В основі паралелізму – зіставлення предметів, подій, явищ за принципом подібності або контрасту, тому нерідко паралелізм називають прихованим порівнянням. Паралелізм часто будується на зіставленні картин природи з внутрішнім світом людини. Це так званий психологічний паралелізм, […]...
- Закон структури Закон структури – закон, що розкривається в якості внутрішньої і необхідною, загальною і істотного зв’язку елементів і явищ структури. Вираз в законі структури загальних і істотних відносин і зв’язків структури, абстрактних від частковостей і випадковостей. Збіднення закону в порівнянні з явищем структури, в якому знаходить своє вираження як загальне, так і приватне. Аналогічна збіднення суті […]...
- Алегорія Алегорія (грецьк. allegoria, від alios – інший і agoreuo – говорю – інакомовлення) – спосіб двопланового художнього зображення, що грунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями з характерними ознаками приховуваного. Наприклад: незборимий царизмом Кавказ – Прометей (поема “Кавказ” Т. Шевченка), сваволя можновладців над беззахисною людиною – Вовк […]...
- МОВА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ. ЗОБРАЖАЛЬНО-ВИРАЖАЛЬНІ ЗАСОБИ (ТРОПИ) – Мова художньої літератури – мовна система, яка співвідноситься з літературною формою, до якої долучаються усі нелітературні форми задля якнайповнішого відображення дійсності і змалювання образів. У мові художньої літератури функціонують усі відомі мовні засоби. √ Мова художнього твору базується на використанні Тропів, фігур (синтаксичних конструкцій), символів, лексики за історичним, територіальним принципом тощо. – Троп – […]...
- Фоніка Фоніка (грецьк. phoneo – вимовляю, звучу) – звукова організація поетичного мовлення; віршові засоби, які надають ліричному Творові милозвучності, посилюють його емоційність та виразність. У широкому значенні Ф. – галузь літературознавства (віршознавства), яка висвітлює естетичну функцію звуків у художньому творі як певної звукової цілості, аналізує та відповідно класифікує їх; у вужчому – фонічні властивості творів стильової […]...
- Вправи для розвитку пам’яті 1. Запам’ятайте п’ять предметів, що лежать на столі, і їх взаємне розташування. Дайте характеристику, опис лежать на столі предметів. Зобразіть схематично в зошиті предмети і їх взаємне розташування. Час початкового сприйняття предметів – 30 секунд. Вправа повторюють 6-8 разів. Час поступово скорочують і доводять до 10 секунд. За точне виконання завдання учень отримує 10 балів. […]...
- ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Вивчення світової літератури не може бути плідним без урахування великої кількості загальних понять про окремі властивості та особливості художніх творів, літературного процесу в цілому. Дослідження, узагальнення та систематизацію загальних літературознавчих понять здійснює теорія літератури (від грец. θεωρία – спостереження, дослідження). Вона розвивається як узагальнююча наукова дисципліна, оскільки поставлені нею проблеми можуть бути розроблені тільки на […]...
- ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Вивчення світової літератури не може бути плідним без урахування великої кількості загальних понять про окремі властивості та особливості художніх творів, літературного процесу в цілому. Дослідження, узагальнення та систематизацію загальних літературознавчих понять здійснює теорія літератури (від грец. θεωρία – спостереження, дослідження). Вона розвивається як узагальнююча наукова дисципліна, оскільки поставлені нею проблеми можуть бути розроблені тільки на […]...
- ІСТОРІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА Історіографія літературна (від грец. Ιστορία – розповідь про минуле і γράφω – пишу) – допоміжна літературознавча дисципліна, яка займається дослідженням історії розвитку та нагромадження знань з основних літературознавчих дисциплін – теорії літератури, історії літератури й літературної критики. Матеріалом цієї науки є також літературні джерела, присвячені творчості письменників і літературознавців. Солідні літературознавчі праці починаються, як правило, […]...
- ІСТОРІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Історіографія літературна (від грец. ΙστορίΑ – розповідь про минуле і Γράφω – пишу) – допоміжна літературознавча дисципліна, яка займається дослідженням історії розвитку та нагромадження знань з основних літературознавчих дисциплін – теорії літератури, історії літератури й літературної критики. Матеріалом цієї науки є також літературні джерела, присвячені творчості письменників і літературознавців. Солідні літературознавчі праці починаються, як правило, […]...
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО Й МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО Предметом літературознавства є художня література, яка у свою чергу є частиною мистецтва, дослідженням якого займається мистецтвознавство. Отож, літературознавство і мистецтвознавство мають багато спільного. Насамперед обидві ці науки вивчають літературні твори, які образно відображають дійсність. Однак мистецтвознавець звертається, крім літературних, ще й до творів живопису, скульптури, архітектури, музичного мистецтва, яким також притаманне образне відображення дійсності. Живопис, […]...
- Що таке уособлення в літературі? Уособлення в літературі – це перенесення властивостей та ознак з одушевлених предметів на неживі. Часто уособлення використовується в тих випадках, коли автори творів зображують природу, наділена людськими характеристиками. З різних творів, де використовується уособлення, ми можемо дізнатися, що: Дощ пішов (дощ не може в прямому сенсі йти); Темрява підкралася (темрява не може підкрастися, це може […]...
- Чим поняття відрізняється від визначення Терміни поняття і визначення стосуються діалектичної філософії. Відомо, що між ними існує принципова різниця. Чим відрізняються ці важливі наукові категорії один від одного? Спробуємо розібратися. Що таке поняття та визначення Поняття – узагальнення предметів або явищ з яких-небудь характерним для них ознаками, відображене в мисленні. Визначення – процес закріплення за допомогою логіки конкретного сенсу за […]...
- Завершений твір Завершений твір – наслідок творчого процесу митця, твір, остаточно зафіксований у тексті, над удосконаленням якого автор більше не працює, вважаючи, що його задум реалізовано повністю. Прихильники феноменологічної та рецептивної естетики твердять про відносну завершеність твору, оскільки його естетична якість, конкретизація підсумовується в читацькому сприйнятті. Завершеність твору відносна ще й тому, що з появою нових творів […]...
- Поняття, ознаки, принципи та види унітарних держав Досліджуємо поняття, ознаки, принципи та види унітарних держав. Поняття унітарної держави Держава є унітарною (цілісним, простим, єдиним), в разі якщо все або більшість його частин є звичайними адміністративно-територіальні одиниці. У складі унітарної держави відсутні будь-які державні утворення, які мають політичної самостійністю. На території унітарної держави можуть бути окремі автономні національно-державні утворення, в тому числі володіють […]...
- Що таке індивід і індивідуальність? Поняття “індивід” першим почав активно застосовувати римський філософ і риторик Цицерон. У нього воно було синонімом грецького слова “атом”. У суспільствознавство поняття “індивід” використовується для позначення окремої людини, що є мінімальною частиною суспільства. Іноді це поняття використовують і для підкреслення якоїсь якості людини. В соціології індивід носить назву “респондент”. Він є початковим джерелом інформації про […]...
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН Теорія літератури, історія літератури та літературна критика як основні літературознавчі дисципліни тісно між собою пов’язані. Кожна з них неодмінно використовує здобутки інших двох дисциплін. Теорія літератури розвивається завдяки узагальненню та філософсько-естетичному осмисленню фактів і відомостей про окремі художні твори, діяльність письменників, зміну літературних течій і напрямів. Стан розробки теоретичних проблем може бути задовільним лише тоді, […]...
- Якість і кількість Закон переходу кількісних змін у якісні Закон переходу кількісних змін у якісні являє собою загальний закон динамічного розвитку природи, людського мислення і суспільства, всього матеріального світу. Даний закон є частиною діалектичного матеріалізму, діалектики. Він був сформульований Ф. Енгельсом як результат трансформації філософської установки К. Маркса і логіки Ф. Гегеля. Ф. Гегель не був прихильником теорії […]...
- Слово Слово – основна структурно-семантична одиниця мови, що є назвою предметів, їх властивостей, процесів, явищ дійсності. Йому притаманні семантичні, фонетичні, граматичні ознаки, специфічні для кожної мови. С складається з морфем, виступає компонентом речення і може становити собою сукупність словоформ (див.: Парадигма). У С. закріплюються результати пізнавальної діяльності людей, воно є засобом вираження, передачі та формування понять. […]...
- Що таке метафора в літературі? Метафора – це перенесення назви з одного предмета чи явища дійсності на інший на основі їх подібності в якому-небудь відношенні або за контрастом. Метафора є одним із найпоширеніших художніх тропів в літературі. Метафора грунтується на схожості предметів чи явищ в самих різних рисах. Вона виникає з порівняння, зіставлення нового предмета з уже відомим і виділення […]...
- ОСНОВНІ Й ДОПОМІЖНІ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ ДИСЦИПЛІНИ Літературознавство як наука, що вивчає художню літературу, розвивалася з найдавніших часів, спершу – в річищі філософії та естетики, а з кінця XVIII століття – як самостійна дисципліна. Зачатки літературознавчих уявлень знаходимо вже в окремих стародавніх міфах. Перші стрункі літературознавчі концепції дали давньогрецькі мислителі Платон і Арістотель. Сучасне літературознавство як наука про художню літературу об’єднує три […]...
- Словник Словник – книга, яка містить систематизований опис слів. Кожний С. складається з упорядкованого реєстру слів-заголовків, що супроводжуються словниковими статтями. Наявність таких статей, їх зміст залежать від типу С. Розрізняють енциклопедичні та лінгвістичні С. У перших – пояснюються поняття, які окреслюються, позначаються словами, наприклад, “Енциклопедія Українознавства” (1955-84) за редакцією В. Кубійовича. Власне слова виступають об’єктом лінгвістичних […]...
- Лексика Лексика (грецьк. lexikos – словесний, словниковий) – сукупність слів мови, її словниковий склад. Термін використовується і стосовно окремих пластів словникового складу (побутова Л., поетична Л. і та ін.), і для позначення всіх слів, властивих якому-небудь художньому творові (Л. “Слова про Ігорів похід”) чи вжитих тим чи іншим письменником (Л. Т. Шевченка). За походженням слова поділяються […]...
- Приклади метафори Метафора – це перенесення назви з одного предмета чи явища дійсності на інший, на основі їх подібності в якому-небудь відношенні або за контрастом. Метафора є одним із найпоширеніших художніх тропів в літературі. Метафора грунтується на схожості предметів чи явищ в самих різних рисах. Вона виникає з порівняння, зіставлення нового предмета з уже відомим і виділення […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ (ХУДОЖНІЙ) ОБРАЗ. ЛІТЕРАТУРНИЙ ТИП – Літературний образ – сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. √ Особливості літературно-художнього образу: конкретність, перетворення, емоційність, типізація, узагальнення. √ План характеристики художнього образу: 1. Еволюція героя. 2. Портрет. 3. Поведінка, вчинки героя. 4. Зображення душевних переживань. 5. Ставлення героя […]...
- Інтертекстуальність Інтертекстуальність (фр. intertextualite – міжтекстовість) – міжтекстові співвідношення літературних творів. Полягає у: 1) відтворенні в літературному творі конкретних літературних явищ інших творів, більш ранніх, через цитування, алюзії, ремінісценції, пародіювання та ін.; 2) явному наслідуванні чужих стильових властивостей і норм (окремих письменників, літературних шкіл І напрямів) – тут мають місце всі різновиди стилізації. Терміном “І.” користуються […]...
- Платон і Арістотель – порівняння Платон був творцем ідеалізму, а великий учень його, Аристотель, засновник перипатетичної школи, який став творцем реалізму. Поняття “реалізм”, втім, тут слід трактувати не в сенсі “матеріалізму”, а, скоріше, як пізніший європейський “позитивізм”. Аристотель ніколи не стверджував, що матерія є первинною по відношенню до ідеї. У нього чимало висловлювань в прямо протилежному сенсі. Але основна його […]...
- Процес пізнання Пізнання універсуму, пізнавальний процес в цілому передбачає проходження людиною, як суб’єктом пізнання, трьох етапів. Перший етап – чуттєве пізнання, тобто живе споглядання дійсності. Чуттєвий досвід – відчуття, сприйняття, уявлення – джерела знання, що зв’язують людину із зовнішнім світом. Тут головну роль відіграють органи чуття людини – зір, дотик, слух, нюх, смак. Основними формами чуттєвого пізнання […]...
- Літературознавча історіографія Літературознавча історіографія – допоміжна літературознавча дисципліна, яка описує, систематизує, аналізує й оцінює літературознавчі праці. Від бібліографії відрізняється своєрідним критицизмом, оскільки покликана дати уявлення про зміст і характер, жанр літературознавчих праць, визначити їх вартість стосовно піднятих у них проблем, аналізованих творів, з урахуванням рівня науки часу, коли ті праці з’явилися, і часу, коли створюється нова історіографічна […]...
- Естетичний смак Естетичний смак –здатність людини до миттєвої оцінки дійсності, творів мистецтва крізь призму естетичних категорій і власного досвіду. Е. с. спрямовується естетичним ідеалом людини та її потребами, виявляється в конкретних актах естетичного сприймання і часто супроводжується інтуїтивним осяянням. Людина з розвинутим, сформованим Е. с. здатна самостійно орієнтуватися в мінливому світі художньо-естетичних цінностей, помічаючи серед них зародки […]...
- Поняття і види теоретичних методів дослідження На противагу емпіричному рівню дослідження теоретичний рівень передбачає вторгнення в саму суть досліджуваного об’єкта або явища, розуміння його внутрішньої текстури, джерел його виникнення, механізмів формування та функціонування. Теоретичні методи дослідження-це такі методи, мета існування яких полягає в тому, щоб крім встановлення прецедентів і визначення зовнішніх зв’язків між ними, ще й зробити докладне пояснення, що ж […]...
- Прогрес (Поступ) у літературі Прогрес (Поступ) у літературі (лат. progressus – поступальний рух) – одне із загальносоціологічних понять, яке використовується в традиційному літературознавстві для характеристики історико-літературнрго процесу. П. у л. – це зміни предметів і явищ, які полягають в їх висхідному русі від нижчого до вищого, від менш до більш досконалого. П. у л. супроводжується регресом — рухом у […]...
- Основні трактування терміна “культура” 1. Культура (від лат. Culture – “виховання, обробіток”) – узагальнення штучних об’єктів (матеріальних предметів, відносин і дій), створених людиною, які володіють загальними та спеціальними закономірностями (структурними, динамічними і функціональними). 2. Культура – це спосіб життя людини, який визначений його соціальним оточенням (різні прийняті в суспільстві правила, норми і порядки). 3. Культура – це різні цінності […]...
- Політична влада і політичні режими Політична влада характеризується цілим рядом ознак: (1) легальністю використання влади; (2) обов’язковістю рішень; (3) публічністю; (4) різноманіттям ресурсів і т. д. Одна з істотних рис політичної влади – роль центру в прийнятті рішень. Використовувані способи владарювання дозволяють виділити різні типи політичних режимів. Якщо громадяни держави цілком і повністю підпорядковані центру, зосередив у своїх руках політичну, […]...
- Що значить аналогічно? Згідно з інформацією з Вікіпедії, аналогія являє собою подобу, рівність відносин. Аналогія в залежності від контексту позначає схожість предметів, явищ, процесів, величин в яких-небудь властивостях, а також пізнання шляхом порівняння. Аналогічно – це значить схоже, близько, так само. Це слово можна зустріти в самих різних контекстах, використовується воно в наш час особливо часто. Наприклад: “Я […]...
- Поняття, сутність, ознаки і види влади Розглянемо поняття, сутність, ознаки і види влади, а також вивчимо особливості державної влади. Влада відображає здатність якогось суб’єкта (індивіда, колективу, організації) підпорядковувати собі волю і поведінку іншого суб’єкта для реалізації власних інтересів або інтересів інших осіб. Влада характеризується сукупністю важливих ознак. По-перше, влада – це явище соціальне, тобто суспільне. По-друге, вона є невід’ємною ознакою суспільства […]...