Способи творення лексем на позначення рослин в українській новітній літературі
Надзвичайно різноманітний рослинний світ нашої планети дивує багатством видів, форм, барв, чарує своєю неповторною красою, вабить нерозгаданими таємницями. Тема рослин, їх інтерпритація письменниками новітньої літератури у своїх творах є недостатньо висвітленою та грунтовно проаналізованою в літературознавстві. До проблеми дослідження рослин неодноразово зверталися вчені-дослідники. Зустрічаємо праці Кобіва Ю. А., Носаля Н. Н., Коваля Л. С., Сабадаша І. В.
Найбільшу частину інновацій рослинного світу становлять фітоніми, що утворилися морфологічним способом. Найпродуктивнішим виявився суфіксальний спосіб, причому більшість номенів утворено від іменникових основ, з них третина лексем виникла за допомогою суфікса – ник-: кунишник, гадючник, кудельник та інші.
Багато нових ботанічних найменувань формуються від субстантивованих основ за допомогою суфіксів – ак-, – анк-, – к-, иц-, – ниц-, – ин-: типчак, яворянка, веприна, горішина, явірниця, воложка, ліщина. Менш продуктивними є суфікси – ач-, – ій-, – ень-, – ай-, – ун-, – иш-, – няк-, – івник – (-овник-), – инець-, – ух-: перстач, ріпій, кострень, грицай, вовкун, солодиш, миловник, псюха.
Значна частина фітонімів, що є відприкметниковими утвореннями, виникла в результатіунівербізації, чи семантичної конденсації атрибутивних словосполучень: горобинець? горобине око, сліпак? сліпий мак. Префіксальні утворення серед назв рослин досить рідкісні, в основному це відсубстантовані похідні зі словотвірними формантами о, па, по, за, не, що є, головним чином, назвами диких рослин: оситняч, попарічки, заверба, нетала.
Префіксально-суфіксальних похідних теж небагато. Утворилися вони переважно від іменників за допомогою словотвірних формантів без – …-ник-, під – (под-) … – ник-, по – … – ник-, під – … – ниц-: підсметанник, помолочник, безколінник, підкропивниця, тощо.
Помітна кількість лексем на позначення рослин утворилися за допомогою осново – і словоскладанням, часто у супроводі інтерфіксації, нерідко також суфіксації. Залежно від типів синтаксичних словосполучень, якими мотивується складне слово, виділяється кілька груп ботанічних назв:
Складні слова, мотивовані сурядним словосполученням: брат-та-сестра, день-і-ніч, іван-та-марія.
Фітоніми, утворені на основі атрибутивних словосполучень: тонконіг, біловерба, горнолаз.
Номени, що базуються на підрядному словосполученні, у яких поєднуються прикладне й означуване нею слово: вогонь-трава, снігоцвіт.
Складні слова, що мотивуються предикативними словосполученнями: терпибіда, падиволос, самосівка.
Рослинни номінації, в основі яких підрядні словосполучення, в котрих між незалежним (дієсловом) і залежним (именною частиною мови) членами наявні об’єктні відношення: моримуха, любимене, чистотіл.
Складні назви, мотивовані словосполученнями, у яких між незалежним (дієсловом) і залежним (обставиною) членами панують обставинні відношення: влагодиш, скорозріст.
Фітоніми, утворені на базі кількісно-іменних словосполучень: тисячоголов, стоголов, сорококнижник.
Збагачення складу фітонімів XIX – XX століття аідбувається й неморфологічними способами, а саме:
А) переосмислення значення слів:
Перенесення на рослини назв предметів, матеріалів, речовин, до яких уподібнюються рослини, або їх частин: мітла, гребінь, щітка, оксамит тощо;
Переосмислюються назви людей, частин тіла, хвороб: татарин, татарка, лисиця, козел тощо;
Б) запозичення готових назв флори з інших мов:
З російської: бояришник, ракита, гребішок;
З польської: вторич, жижуха, ябронт (тополя), яребина (горобина), єжина (ожина).
Через посередництво польської мови потрапили номени з інших мов – латинської, німецької, італійської, французської: каляфіор (вид капусти), ясмин (жасмин) тощо.
З латинської: спараг (спаржа), блитва (лобода), карус (осока) та ін.
Зі складу запозичених назв до літературної лексики української мови ввійшли: спаржа, рис, барбарис, жасмин, шпинат, айва, інжир.
Отож, найпродуктивнішим способом творення фітонімів в українській літературі XIX-XX століття є морфологічний (суфіксальний). Серед неморфологічних способів зустрічається переосмислення слів та запозичення готових назв з інших мов.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)