Які слова називаються запозиченими? Приклади
Запозиченими називаються іншомовні слова, які поповнили словниковий склад української мови.
Сам термін “запозичені слова” є “промовистим”. Легко зрозуміти його сенс, звернувшись до спільнокореневих слів: “запозичувати”, “запозичення”.
За своїм походженням в лексиці української мови виділяють споконвічно українські слова і запозичені.
Споконвічно українські слова
Словниковий запас української мови складається з різних лексичних одиниць. Найдавніший пласт складають споконвічно українські слова, які можна назвати самобутніми.
Древній слов’янин позначив цими словами те, з чим він стикався у своєму житті щодня:
- Жито; Ніч; Місто; Село; Дочка; Мати; Син; Батько; Радість; Біль; Корова; Сніг; Вітер; Молодий; Хороший.
Але український народ не жив ізольовано, поруч жили сусідні народи. Йшла активна торгівля, обмін товарами, встановлювалися територіальні та культурні взаємини з різними народами Заходу і Сходу. Наслідком цих історичних зв’язків є засвоєння нових понять і назв цих понять.
Запозичені слова
Запозичення з’являються в результаті територіальних контактів, обміну культурною та науковою інформацією.
Серед лексичних запозичень розрізняють старослов’янізми і запозичення з інших мов.
Старослов’янізми
Значне місце в лексиці української мови займають старослов’янізми – слова, що увійшли в українську мову з старослов’янської. Для них характерні відмітні ознаки, які вкажемо:
Це, по-перше, неповноголосні поєднання ра, ла, ре, ле
- Солодкий – солод; Град – місто;
Відмітні ознаки запозичених слів
Запозичені слова з інших мов мають свої відмітні іншомовні риси.
Грецькі за походженням слова мають початковий звук [ф], початкова е, поєднання приголосних пс, кс; коріння авто-, логос, фото -, термо -, теле -, біо -, гео, геліо, аеро, філо, фоно тощо, наприклад:
- Фонетика, ліхтар, етика, епілог, психолог, ікс.
У латинських слів відзначимо наявність
- Початкових букв ц і е; Цемент, електрика; Кінцеві – ус і – ум – синус, косинус, кворум, ультиматум, акваріум; Приставок ультра-, екс-, екстра-, контр – Ультрамодний, екс-президент, екстраординарний, контратака.
З німецької мови прийшли слова з поєднаннями чт, шт, хт, шп, фт:
- Пошта, штраф, вахта, шпроти, ландшафт; З початковим ц – цех, цинк; Складні слова без сполучної голосної: лейтмотив, мундштук.
Французькі слова мають наголос на останньому складі:
- Бульйон, медальйон, мармелад, шосе, жалюзі; Кінцеві букви о, е, і в несклоняемх словах – драже, манто, пюре, шасі; Поєднання уа – вуаль, експлуатація; Поєднання бю, вю, кю, ню, пю, рю, фю – бюро, бювар, гравюра, кювеляж, нюанс, трюмо, пюпітр, фюзеляж; Поєднання ам, ан, ен, він – амбразура, антракт, рефрен, контроль; Кінцеві – аж, – яж, – анс, – ант, – ер – вернісаж, вояж, саквояж, ренесанс, дебютант, режисер.
У англійських слів зазначимо поєднання:
- Дж, тч – джаз, імідж, матч, скотч; Ва, ві, ві – вельвет, ватман, віскі, віст; Кінцеві – ер, – інг, – мен – таймер, брифінг, боулінг, кемпінг, бізнесмен, спортсмен.
Тюркські слова (турецький, татарський та ін) мають співзвуччя одних і тих же голосних (сингармонизм) :
- Отаман, алмаз, кабан, сарафан, смарагд, скриня, праска.
Італійському мові ми зобов’язані появою слів:
- Бароко, браво, валюта, тенор, піаніно, купол, каса.
Голландська мова дав українській мові терміни морської справи:
- Лоцман, гавань, флот, крейсер, верф, дрейф, ліжко, румпель, стапель і пр.
Запозичення з іспанської мови:
- Какао, гітара, серенада, карамель, томат і т. д.