Кримінальне право
Ця галузь права являє собою сукупність юридичних норм, що визначають злочинність і караність діянь, небезпечних для суспільства. З даного визначення ви ясно бачите, що кримінальне право регулює суспільні відносини, що виникають з приводу злочину (згадайте, що таке злочин, які його основні ознаки), а також з приводу покарання за злочин, бо одне від іншого невіддільне.
Головним джерелом кримінального права є Кримінальний кодекс РФ (введений в 1997 р) – єдиний систематизований звід норм кримінального права.
Цю галузь нерідко називають охороняє правом. Дійсно, кримінальне право відрізняється від всіх інших галузей саме тим, що воно охороняє ті суспільні відносини, які встановлюються в суспільстві іншими галузями права – конституційним, цивільним, трудовим, адміністративним, сімейним та ін. Наприклад, відносини власності регулюються цивільним правом. Однак охорона власності від злочинних посягань здійснюється кримінальним правом і т. Д.
В цілому ж кримінальне право спрямоване на охорону особи, її прав і свобод, на охорону власності, а також всього суспільства і держави від злочинних посягань.
І все ж роль кримінального права не обмежена тільки завданням охорони, хоча таке завдання безумовно залишається головною. Разом з тим воно виконує і завдання попередження злочину. Робиться це двома основними шляхами. По-перше, норми кримінального права містять суворі заборони на суспільно небезпечні діяння. За порушення заборони закон передбачає покарання. Ось ця загроза покарання, яка завжди “висить” над тим, хто задумав злочин, може утримати людину від невірного кроку.
По-друге, закон дозволяє скористатися правом необхідної оборони тим громадянам, для яких існує реальна загроза заподіяння шкоди їх життю, здоров’ю, інтересам, або коли така загроза вже стала реальністю, конкретним шкодою. У цьому випадку потерпілий має право оборонятися – аж до “заподіяння шкоди” тому, хто скоїв злочин. Інакше кажучи, якщо хтось захоче зробити вам щось погане (або вже зробив), ви маєте право захищатися – аж до “заподіяння шкоди” кривднику. Це його дуже “протвережує”.
У законі (кодексі) чітко закріплені види злочинів. Всі вони (а їх передбачено більше двохсот) розділені на шість груп: злочини проти особи; злочини у сфері економіки; злочини проти громадської безпеки та громадського порядку; злочини проти державної влади; злочини проти військової служби; злочини проти миру і безпеки людства. Усередині кожної групи детально розкриті десятки видів злочинів. Ми, звичайно, не можемо їх перерахувати: для цього довелося б переписувати кодекс. Але можемо порадити вам самим познайомитися з текстом закону (наприклад, з розділом VII) – дуже захоплююче, незвичайне і повчальне читання.
Тепер про покарання. Це є міра державного примусу, по суду. Застосовується покарання тільки до особи, визнаної винною у вчиненні злочину. Суть покарання вельми красномовно визначена в законі: вона полягає в обмеженні прав і свобод особи, яка вчинила злочин.
Закон передбачає різні види покарання – залежно від скоєного злочину. Всього встановлено 13 видів: від штрафу та арешту до довічного позбавлення волі та смертної кари.
Немає слів, кримінальне право закріплює вельми жорстку систему покарань, і це служить стримуючим фактором.
І все ж не слід думати, що покарання – це помста держави злочинцю. Ні. Цілі покарання також чітко вказані в законі: відновлення соціальної справедливості, виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових злочинів.
Як бачите, цілі мають одночасно і моральний, і правовий характер. Подумайте над цим.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)