Природне право

А тепер – про третій смисловому значенні права. З найдавніших часів багато мислителів стверджували, що є таке право, яке ніким не створюється і не “даруется” – ні державою, ні монархом, ні церквою. Воно існує об’єктивно, природно, з самої природи людини, суспільства, навколишнього світу. Його так і називають – природне право. Воно належить людині від народження вже тому, що він людина. І ніхто не може його забрати в людини – це невід’ємне, природжене право людей. Воно включає, наприклад, право на життя, право на особисту гідність, право на свободу, право на власність та ін. Держава таких прав не створює. Не може ж воно видати закон, в якому з такого-то числа дозволить людям жити… Але держава може включити норми природного права в свої закони. І цим підкреслить, що визнає такі норми, гарантує їх дотримання і захист.

Природне право не завжди буває закріплено в законах тієї чи іншої країни. У такому випадку (для цих країн) природне право існує у вигляді зразка, правового ідеалу, до якого слід прагнути.

У наші дні природне право найбільш повно представлено в тих документах ООН, про які ми сказали вище. Коли країна підписує ці документи і включає їх положення в своє національне законодавство (насамперед конституцію), природне право зі зразка, ідеалу стає реально діючим юридичним документом, вимоги якого повинні дотримуватися всі. Так зустрічаються позитивне і природне право. До теми природного права ми ще повернемося.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Природне право