КОВАЛІВ СТЕПАН
КОВАЛІВ СТЕПАН (псевд. – Дрозд, Дроздишин, Стефан П’ятка, Плескачка та ін.; 25.12.1848, с. Брониця, тепер Дрогобицького р-ну Львівської обл. – 26.06.1920, м. Борислав, тепер Львівської обл.) – письменник і освітній діяч.
Виходець із бідної селянської сім’ї. Закінчив Львівську учительську семінарію (1875); вчителював у селах Львівщини, з 1879 р. – в Бориславі, де пропрацював більш як 40 років. Перша публікація з’явилася 1881 р. в газеті “Батьківщина”; пізніше друкувався в таких періодичних виданнях, як “Буковина”, “Діло”, “Школьна часописі,”, “Учитель”, “Дзвін”, “Літературно-науковий вістник” та ін. С. Ковалів – автор великої кількості оповідань, нарисів із життя галицької сільської бідноти, заробітчан, робітників бориславських нафтопромислів, народних вчителів і школярів. Йому належать декілька десятків “Дописів із Борислава” і близько 40 педагогічних статей та методрозробок.
1899 р. “Українсько-руська видавнича спілка” з ініціативи І. Франка в перший рік свого існування видала дві збірки творів С. Коваліва – “Громадські промисловці”, “Дезертир” і інші оповідання”. Оцінюючи ці збірки, Франко писав: “Гостра спостережливість, жвавість оповідання, гумор і щира любов до народу є його достоїнством, але йому не вистачає широкого кругозору і художньої витонченості”.
У 900-ті роки вийшли збірки Коваліва “Риболови” і інші оповідання” (1903), “Похресник” і інші оповідання” (1909), “Писанка”, “Чародійна скрипка” (обидві – 1910 р.), “В останній лавці”, “Щаслива бабуня” (обидві – 1911 р.), “Образки з Галицької “Каліфорнії” (1913).
Творчі інтереси С. Коваліва були пов’язані зі світом галицького селянства та бориславського робітництва. Він розкривався як письменник еміграційної теми, почерпнутої в рідному оточенні. Професією вчителя зумовлене створення багатьох оповідань і нарисів із життя дітей. Франко відносив твори письменника до “характеристичних, крізь сльози всміхнутих нарисів”, а йога самого – до “ряду талантів, яких не постидалась би ні одна далеко багатша від нашої література”.
Літ.: Маковей О. Стефан Ковалів // ЛНВ. 1900. Т. 11; Малицька К. Стефан Ковалів – діточий письменник І І Дзвінок. 1911. № 13 – 14; Лесин В. М., Дігтяр С. І. Літописець дореволюційного Борислава // Ковалів С. Твори. К., 1958; Гнатюк Л. Каменяревим генієм наснажений // Жовтень. 1981. № 7.
М. Грицюта
Related posts:
- Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Степан Васильченко народився на Чернігівщині Степан Васильченко виріс у родині селянина-шевця. Закінчивши вчительську семінарію, працював на Полтавщині та Київщині. Згодом закінчив і вчительський інститут (по-сучасному – педагогічний інститут чи університет). Дуже цікавими є спогади Степана Васильченка про своє дитинство, а воно в нього було непростим: “Спогади про раннє дитинство остались у мене трохи хаотичні. Пригадую […]...
- СВЕКОР – Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Тими сірими великими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола, тією поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Коли б хто почув, як, було, гукне він улітку, одвертаючи од гречки корову, то, не бачивши його, подумав би, що то гримає старий, бородатий Микита-чабан, а не малий Василько, якому тільки цієї весни пошили штани. […]...
- Степан Григорович Пушин Степан Григорович Пушин народився 26 січня 1944 року ” с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківської області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та Літературному інституті в Москві. Навчається в докторантурі. Трудову й творчу діяльність почав з п’ятнадцяти років. Працював рахівником і плановиком – […]...
- БАСУРМЕН – Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Семен стоїть у сінях, заглядає в одчинені хатні двері. Він недавно прибіг знадвору, і в очах йому темно. Хата йому здається за темний льох, вікна – за дірки, в які зазирає ясний день. Вся стіна перед дверима обставлена чорними сумними іконами, перед ними горить три лампадки, привішені вряд на довгих шнурках. Десь далеко-далеко, як у […]...
- Пушик Степан Григорович Кандидат філологічних наук, професор (2000). Професор кафедри української літератури Прикарпатського університету ім. В. Стефаника (09.2000). Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 р. в с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківській області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та літературному інституті в Москві. Трудову […]...
- Універсальний журнал “УЖ” (“Універсальний журнал”) – ілюстрований літературно-художній щомісячник. Виходив у Харкові як видання газети “Пролетар” з листопада 1928 до серпня 1929 за редакцією М. Бажана, Остапа Вишні, М. Йогансена, Л. Коваліва, О. Слісаренка, Ю. Смолича. Власне редакційну роботу виконували Ю. Смолич, Л. Ковалів, М. Йогансен, які, належачи до “Техномистецької групи “А”, спрямовували зусилля редакції на те, […]...
- Життєвий і творчий шлях – Степан Васильченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.) Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) народився 8 січня 1879 р. в місті Ічні на Чернігівщині в бідній селянській родині. Змалку батракував. Але велика сім’я жила дружно, тут панував культ пісні, читали книги. Батько письменника, вШВКМВі ЯНН який сам був грамотним, намагався будь-що дати освіту дітям, вивести їх у люди. 1886 р. хлопець вступає до Ічнянської […]...
- Письменник рідного краю – Степан Пушик Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 року в с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківської області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та Літературному інституті я Москві. Навчається в докторантурі. Трудову й творчу діяльність почав з п’ятнадцяти років. Працював рахівником і плановиком – […]...
- НІС СТЕПАН НІС СТЕПАН (псевд. – Н. С., Волошин С. та ін.; 06.05.1829, с. Понори, тепер Талалаївського р-ну Чернігівської обл. – 10.01.1901, м. Городня Чернігівської обл.) – фольклорист, етнолог, письменник, народний лікар, громадський діяч. Походив із старовинного козацького роду. Закінчив Полтавську губернську гімназію (1848), медичний факультет Київського університету (1854). Брав участь як військовий лікар у Кримській війні, […]...
- ЛУКОМСЬКИЙ СТЕПАН ЛУКОМСЬКИЙ СТЕПАН (1701, Умань – між 1770 – 1779, Прилуки) – історик і хроніст. Походив з давнього козацького роду. Навчався в Київській академії. По закінченні її (1722) ходив в чужоземні краї, аби продовжити освіту, але через хворобу змушений був залишитися в Польщі. Через православну віру та українське походження не зміг там дістати належної освіти. 1726 […]...
- Степан ВАСИЛЬЧЕНКО Народився Степан Васильченко (справжнє його прізвище Панасенко) на Чернігівщині у старовинному містечку Ічні в багатодітній родині. “Холодні зими, недоїдання, чад у хаті, брак чобіт. Пасіння чужих овець, батрацька праця на левадах і городах і перша гіркість зневаги до тієї бідності, – згадував Степан Васильченко. – … Батько мій, козак Василь Панасенко… теж був трохи грамотний, […]...
- СТЕПАН ПУШИК (нар. 1944) СТЕПАН ПУШИК Степан Григорович Пушин народився 26 січня 1944 року в с. Вікторові Галицького району Івано-Франківської області в селянській родині. Хліборобська сім’я рано втратила батька-годувальника. Малому Степанкові було всього 13 років, коли разом із молодшими сестрами й братом він залишився напівсиротою. Вже тоді глибоко запали в душу хлопчини материнські тужливі пісні, які старанно […]...
- СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ “Жарт, як і сіль, треба вживати обережно” (Піфагор). Подумаймо разом Як почуває себе людина, якщо знає, що її люблять? Чим можна виміряти любов батьків до своїх дітей? У чому вона проявляється? Що думають про це твої однокласники? Пригадай слова О. Довженка із “Зачарованої Десни” про те, що гумор був “основною рисою характеру” його сім’ї. Це […]...
- Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі титул – титул народного поета. Максим Рильський Степан Руданський народився 7 січня 1834 року в с. Хомутинцях на Вінниччині у родині сільського священика. Закінчив Кам’янець-Подільську духовну семінарію. На Поділлі зібрав майбутній письменник два зшитки українських народних пісень. Усупереч волі батьків вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії, де навчався […]...
- АЛЕКСАНДРОВ СТЕПАН АЛЕКСАНДРОВ СТЕПАН (90-ті роки XVIII ст., с. Цареборисів, тепер Червоний Оскіл Ізюмського р-ну Харківської обл. – 1846, с. Гракове, тепер Чугуївського р-ну тієї ж обл.) – поет. Батько В. Александрова. Закінчив Харківський колегіум, був священиком спочатку у рідному селі, згодом у с. Бугаївці поблизу м. Ізюм. За рік до смерті переведений у військове поселення Гракове. […]...
- Степан Пушик – письменник рідного краю ОТУТ МОЙОГО ПРЕДКА СЛІД… Творчість Степана Пушика, може, як мало кого із сучасних письменників, на диво багатогранна. Його без перебільшень можна іменувати людиною франківського гарту чи невтомним трударем із Каменяревої “робітні”, який у “поті чола”, не покладаючи рук, постійно відчуває потребу бути в русі, в неспокої, в пошуках, у праці – праці аж до саможертовності […]...
- ПИСАРЕВСЬКИЙ СТЕПАН ПИСАРЕВСЬКИЙ СТЕПАН (псевд. Стецько Шерепаря, 80-ті роки XVIII ст., слобода Вовча, тепер м. Вовчанськ Харківської обл. – 03.02.1839, там само) – письменник – романтик. Батько поета П. Писаревського. Навчався в Харківській духовній семінарії. З 1818 р. – священик у Харкові, Богодухові й на селі. Став протоієреєм; кілька разів його усували від виконання обов’язків у зв’язку […]...
- СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО. ТАЛАНТ – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст √ Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище – Панасенко, 8 січня 1879 р., Ічня, тепер Чернігівська обл. – 11 серпня 1932 р., Київ) – письменник, славу якому принесли новели, педагог. √ Особливості творчості С. Васильченка: – проза правдива, поетична, з почуттям поваги до людської особистості; – народна етика – критерій вибору естетичних принципів для письменника; – […]...
- Степан Руданський, Історія української літератури XIX ст. століття СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873) “Був це перший, може, по Шевченкові поет на Україні, якому сила поетичного таланту давала надію на велику й корисну діяльність для рідного краю”,- писав про Степана Руданського один з істориків літератури 1. Потужний талант поета виявився, однак, в цілому незатребуваний його часом; діяльність свою в силу різних причин змушений він був згорнути […]...
- СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873) СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Степан Васильович Руданський народився 6 січня 1834 р. в селі Хомутинцях Вінницького повіту на Поділлі в родині сільського священика. У Степана було троє братів: Григорій, Олександр та Юхим. Усі вони виростали разом із селянськими дітьми, говорили їхньою мовою, співали їхніх пісень, засвоювали їхні звичаї. Батько всіма силами намагався вивести дітей в люди. […]...
- СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ВЗІРЕЦЬ ВАЖКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ І ЖИТТЄВОЇ ДОЛІ Творчість Степана Руданського в історії української літератури посідає важливе місце. Увійшовши в літературу в середині п’ятдесятих років, у тяжку добу духовного безгоміння, яке настало після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства, арешту й заслання Шевченка, Руданський прокладав у ній нові стежки. Його поезія була оригінальним явищем в українській літературі шевченківського періоду. Про це вперше, ще у 1875 р., […]...
- Степан Руданський. Коротко про письменника. Співомовки С. Руданського – унікальне явище у світовій культурі. Добре торгувалось, Гуменний Мета: ознайомити учнів із багатогранною творчістю С. Руданського, вчити виразно й усвідомлено читати твори, вміти тлумачити терміни “гумореска”, “співомовка”, “інверсія”, розуміти вияв народної мудрості у гуморесках, викривальний пафос співомовок, визначати іронічне ставлення до негативних рис характеру, вміти виокремити основну думку кожного твору, характеризувати героїв і порівнювати їх, пояснювати зв’язок історичних фактів із їх гумористичним відображенням […]...
- НАТАЛЧИНА ПРИГОДА – СТЕПАН ЖУПАНИН – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ Український письменник Степан Жупанин розповість тобі про пригоду дівчинки Наталки й загадає загадку про маленьку сіреньку пташку. Кожен його твір – це дім поетичного слова, населений дітворою, збудований добрим серцем і розумом автора. Мелодійні вірші Степана Жупанина легко запам’ятовуються. Багато з них стали піснями. НАТАЛЧИНА ПРИГОДА Ох, невесело Наталці: Рукавички загубила. Може, десь лежать у […]...
- Літопис Червоної калини “Літопис “Червоної калини” – історико-літературний щомісячник, що виходив у Львові (1929-39) за редакцією Л. Лепкого та В. Сафронова-Левицького, заснований колишніми вояками Українських січових стрільців й Української Галицької армії. Крім матеріалів мемуарного та бібліографічного характеру з національної історії тут з’явилися поезії Олександра Олеся, Б. Лепкого, Р. Купчинського, О. Бабія, С. Городницького та ін., оповідання М. Матіїва-Мельника […]...
- Степан Руданський. Коротко про письменника. Співомовки С. Руданського – унікальне явище у світовій культурі. Добре торгувалось Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю С. Руданського, співомовкою як літературним жанром; розкрити різноманітність тематики творів С. Руданського та їхні художні особливості, виробляти вміння характеризувати героїв і порівнювати їх; розвивати культуру мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість; формувати навички виразного читання; виховувати любов до поетичного народного слова, гумору як ознаки духовного здоров’я людини. Тип уроку: урок […]...
- Дем’ян Лука (6 червня 1894 – 16 травня 1968) Дем’ян Лука Дем’ян Лука – письменник, збирач фольклору. Закінчив неповну середню школу. Літературну діяльність розпочав збиранням і обробкою фольклорних матеріалів. Один з перших закарпатських письменників, який почав писати твори сучасною мовою. Окремо вийшли: “Чорт на весіллі” (1921), “Відьма” (1924), “Із села” (1943), “Весілля без жениха” (1956), “Зустріч” (1961), […]...
- Утвердження громадської активності трудівника – I варіант – 8 клас – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ У Ялті є могила з рожевого мармуру. Тут спить вічним сном Степан Руданський – добра інтелігентна людина, справжній лікар, дотепний сатирик, цікавий ліричний поет. У творчім доробку Руданського – співомовки, приказки, пісні. Твори поета різні, але всі вони мають народнопоетичну основу. Герої творів Руданського – прості працьовиті люди. Знедолені від народження, вони наділені і розумом, […]...
- Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва? (за романом В. Підмогильного “Місто”) – твір з української літератури Питання про долю персонажа роману “Місто” Степана Радченка досить неоднозначне. Автор показує нам шлях поступового кар’єрного зростання героя, який супроводжується неминучою духовною еволюцією. Радченком володіє непереможне прагнення до нового, іншого, вищого, втіленням чого в його свідомості стає місто. Герой приїжджає до міста з метою вступити в технічний інститут, а після його закінчення повернутися до села. […]...
- Традиції і новаторство у творчості Степана Васильченка – Степан Васильченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.) Степан Васильченко – самобутній і багатогранний талант. Письменник виступав у різних жанрах, але славу йому принесли новели, які хвилюють і зворушують читача своєю глибокою правдивістю і художньою витонченістю. “У когорті майстрів української класичної новелістики Степан Васильченко, – пише Олесь Гончар, – посідає чільне місце. Його творчість ось уже багато років користується незмінною любов’ю… Чим же […]...
- БАСУРМЕН – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ (Скорочено) Семен стоїть у сінях, заглядає в одчинені хатні двері Він недавно прибіг знадвору і в очах йому темно. Хата йому здається за темний льох, вікна – за дірки, в які зазирає ясний день. Уся стіна перед дверима обставлена чорними сумними іконами, перед ними горить три лампадки, привішені вряд на довгих шнурках. Десь далеко – […]...
- Золота діжа – Степан Васильченко Про нашого діда казали, що він уміє злодіям одводити очі. Ніби й справді він щось таке мав. Їдемо оце до схід сонця в поле. У полі скрізь лежить іще клубкам густий туман. Покаже він батогом у поле й гукає: – А глянь, глянь, скільки ото сивих кабанів понаганяв він у поле. (А хто саме понаганяв, […]...
- СТЕПАН САПЕЛЯК (народився 26 березня 1951 року) СТЕПАН САПЕЛЯК Автобіографія Південніше Галицького Поділля, за кілька кілометрів від м. Чорткова, що на Тернопіллі – село Росохач. Село мого дитинства. Тут я народився 26 березня в 1951 році (за паспортом – 1952 р.). І тут я гортав найперші казкові книжечки “Коли ще звірі говорили” та “Лис Микита” Івана Франка. […]...
- Скорочено – СВЕКОР – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО – 6 КЛАС Василько був хлопчиком із великими сірими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола. Тими очами, а ще поважною ходою Василько завжди викликав усмішку у дорослих. Коли б хто почув, як було гукне він улітку, одвертаючи од гречки корову, то, не бачачи його, подумав би, що то гримає старий бородатий Микита-чабан, а не малий Василько, […]...
- ЯВОРСЬКИЙ СТЕФАН ЯВОРСЬКИЙ СТЕФАН (світське ім’я Семен, 1658, м. Яворів, тепер Львівської обл. – 24.11.1722, Москва) – філософ, поет, церковний і громадсько-політичний діяч. Походив із православної шляхетської родини з м. Яворова в Галичині, яка після Андрусівського миру 1667 р. переїхала в Красилівку поблизу Ніжина. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії та єзуїтських школах Любліна, Львова, Познані, Вільно. Для […]...
- СТЕПАН ЖУПАНИН (1936-2005) СТЕПАН ЖУПАНИН Між високими горами, рясно вкритими шовковими травами, на березі річки Синявки, що на Закарпатті, знайшло собі притулок місто Іршава (раніше село). Тут, у багатодітній селянській сім’ї Марії Петрівни та Ілька Андрійовича Жупанинів, народився син Степан, якому судилося стати відомим дитячим поетом. Разом з іншими дітьми він бігав на пасовище, що було неподалік […]...
- Трагедія занапащеного життя (за повістю “Талант”) – 10 клас – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО – ТВОРИ З – УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – Найкращі учнівські твори – Твір Видатний український письменник Олесь Гончар, аналізуючи творчість Степана Васильченка, зазначив: “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”. Це чудові слова до життєпису автора повісті “Талант”. Степан Васильченко завжди відстоював власні гуманістичні принципи, власні погляди на […]...
- ЧАЙКА – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО (Скорочено) …Не вперше ти мене питаєш: чи давно я дома бував, або чи не мав із нашого села од матері хоч якої звістки… Сестро моя, зеленая руто… Уже ж я цілими роками дома не буваю, і дома не буваю та й вісті не маю. Тільки тії й вісті, що учора увечері із нашого краю вітри-поштарі […]...
- НАУКА – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Дочекався я Свого святонька, Виряджала в світ Мене матінка. Виряджала в світ Мати рідная І промовила Мені, бідная: “Нехай, сину мій, Ми працюємо, Нехай цілий вік Ми горюємо; Нехай сохну я, Тато горбиться, Ти на світ поглянь, Що там робиться,- Та не всі ж. як ми, В землі риються,- Може, є такі, Що і миються; […]...
- Над колискою – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Спи, дитя моє, ти життя моє! Спи, дитя моє красне! Поки сонечко не запалиться, Поки місяць не згасне!.. А я, бідная, над колискою Цілу ніч не здрімаю, Про життя твоє нещасливеє Тобі пісню співаю. Спи, дитя моє, ти життя моє! Тільки щастя і долі! Будеш цілий вік, як той чорний віл, У ярмі та неволі! […]...
- Степан Михайлович Литвин (1931 р. нар.) Степан Литвин Степан Михайлович Литвин народився 10 червня 1931 року в селі Головчинцях (тепер село Кармалюкове), Жмеринського району, на Вінничині, в родині колгоспника. Навчався в Чернятинському плодо-ягідному технікумі та в Бердянському технікумі виноградарства й виноробства. У 1954 році закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Викладав українську мову та […]...