ПИСАРЕВСЬКИЙ СТЕПАН
ПИСАРЕВСЬКИЙ СТЕПАН (псевд. Стецько Шерепаря, 80-ті роки XVIII ст., слобода Вовча, тепер м. Вовчанськ Харківської обл. – 03.02.1839, там само) – письменник – романтик.
Батько поета П. Писаревського. Навчався в Харківській духовній семінарії. З 1818 р. – священик у Харкові, Богодухові й на селі. Став протоієреєм; кілька разів його усували від виконання обов’язків у зв’язку з тим, що жив “не по сану”. Писав просвітницькі байки, романтичні п’єси, вірші. 1841 р. в альманасі “Сніп” надрукував автобіографічну “Писульку до мого братухи Яцька…”, байку “Крути, Панько, головою” та пісню “Де б то допитаться правди”. Як байкар опрацьовував популярні народні анекдоти (“Свиня і Трояндник”), як “романсист” став відомий “Піснею”, “Моєю долею”, особливо віршем “За Немань іду”. С. Писаревський цікавий, зокрема, як автор, який почав зменшувати питому вагу бурлескних рис стилю. Так, “можебилиця” “Стецько” позначена інтересом до внутрішнього життя людини, гуманістичною настановою. В історію української драматургії ввійшов романтичною етнографічною оперетою “Купала на Івана” (1838 р., опубліковано 1840 р.), що автентично репрезентувала купальський і весільний обряди. Вони, проте, стали самоціллю й “розчинили” любовну інтригу, споріднену з наявною в “Наталці Полтавці”. Справді колоритним є образ цигана Шмагайла – чесного й щирого. В п’єсу ввійшла пісня “Де ти бродиш, моя доле” і переробка циганської пісні з поеми “Цигани” О. Пушкіна. Галицький священик І. Озаркевич переробив п’єсу на виставу “Весілля, або Над цигана Шмагайла нема розумнішого” (1849).
За свідченням В. Александрова, С. Писаревський добре грав на гуслях, захоплювався народними піснями, вісім із яких опублікував в альманасі “Ластівка”. Прилучив до письменства дружину Марту й сина Петра; гурт харківської молоді навколо них був відкритим до європейських естетичних віянь.
Літ.: Нудьга Г. Пісні українських поетів та їх народні переробки // Пісні та романси українських поетів: У 2 т. К., 1956. Т. 1; Шубравський В. Є. Українська драматургія першої половини XIX століття: Маловідомі п’єси. К., 1958; Нудьга Г. На шляхах до реалізму І І Бурлеск і травестія в українській поезії (10 – 40-і роки XIX ст.). К., 1959.
П. Хропко
Related posts:
- БАСУРМЕН – Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Семен стоїть у сінях, заглядає в одчинені хатні двері. Він недавно прибіг знадвору, і в очах йому темно. Хата йому здається за темний льох, вікна – за дірки, в які зазирає ясний день. Вся стіна перед дверима обставлена чорними сумними іконами, перед ними горить три лампадки, привішені вряд на довгих шнурках. Десь далеко-далеко, як у […]...
- Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Степан Васильченко народився на Чернігівщині Степан Васильченко виріс у родині селянина-шевця. Закінчивши вчительську семінарію, працював на Полтавщині та Київщині. Згодом закінчив і вчительський інститут (по-сучасному – педагогічний інститут чи університет). Дуже цікавими є спогади Степана Васильченка про своє дитинство, а воно в нього було непростим: “Спогади про раннє дитинство остались у мене трохи хаотичні. Пригадую […]...
- СВЕКОР – Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Тими сірими великими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола, тією поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Коли б хто почув, як, було, гукне він улітку, одвертаючи од гречки корову, то, не бачивши його, подумав би, що то гримає старий, бородатий Микита-чабан, а не малий Василько, якому тільки цієї весни пошили штани. […]...
- Ластівка Ластовка “Ластівка” (“Ластовка”) – український альманах, виданий 1841 в Петербурзі В. Поляковим, упорядкований Є. Гребінкою за допомогою Т. Шевченка. Тут були опубліковані твори, підготовлені для проектованих, але не дозволених цензурою регулярних українських “Литературных прибавлений” до журналу “Отечественные записки”. Крім передмови (“Так собі до земляків”) і післямови (“До зобачення”), двох байок та ліричної “Української мелодії” видавця, в […]...
- Руський співаник “Руський співаник” – збірка народних пісень, творів українських поетів, що стали народними піснями, упорядкована К. Паньківським і видана у Львові 1888 товариством “Просвіта”. Один із перших українських пісенників. Мав “Переднє слово” упорядника, вірш Б. Кирчіва “Руська пісня благовістна”, що став прологом до збірки. Вірші народного та літературного походження згруповані в кілька циклів: “Пісні патріотичні” (44 […]...
- СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ВЗІРЕЦЬ ВАЖКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ І ЖИТТЄВОЇ ДОЛІ Творчість Степана Руданського в історії української літератури посідає важливе місце. Увійшовши в літературу в середині п’ятдесятих років, у тяжку добу духовного безгоміння, яке настало після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства, арешту й заслання Шевченка, Руданський прокладав у ній нові стежки. Його поезія була оригінальним явищем в українській літературі шевченківського періоду. Про це вперше, ще у 1875 р., […]...
- Короткий переказ – “Ля-ля-ля!” – СТЕПАН ОЛІЙНИК СТЕПАН ОЛІЙНИК Колись Шаляпіна і Гмирю1 Без мікрофона чув весь світ, А цей – несе його, мов гирю, І за собою тягне дріт. Спішить на сцену перед нами І починає ще здаля Завзято бацати2 ногами Й варіювати3 “ля-ля-ля!” Хоч безголосий – Є в металі Запас незайманих джерел! Тож верещить динамік в залі, Як недорізаний козел! […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1.Народні пісні – справжня окраса українського фольклору. 2. Найпоширеніші мотиви українських народних пісень про кохання. 3.Мотив вірності та мотив зрадливого кохання в українських народних піснях. 4. “Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава” (О. Довженко). 5.Тема нелегкої жіночої долі в українських народних родинно-побутових піснях 6.Відбиття морально-етичних ідеалів у родинно-побутових піснях. 7.Гумор […]...
- Степан Пушик – письменник рідного краю ОТУТ МОЙОГО ПРЕДКА СЛІД… Творчість Степана Пушика, може, як мало кого із сучасних письменників, на диво багатогранна. Його без перебільшень можна іменувати людиною франківського гарту чи невтомним трударем із Каменяревої “робітні”, який у “поті чола”, не покладаючи рук, постійно відчуває потребу бути в русі, в неспокої, в пошуках, у праці – праці аж до саможертовності […]...
- Письменник рідного краю – Степан Пушик Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 року в с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківської області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та Літературному інституті я Москві. Навчається в докторантурі. Трудову й творчу діяльність почав з п’ятнадцяти років. Працював рахівником і плановиком – […]...
- Степан Руданський, Історія української літератури XIX ст. століття СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873) “Був це перший, може, по Шевченкові поет на Україні, якому сила поетичного таланту давала надію на велику й корисну діяльність для рідного краю”,- писав про Степана Руданського один з істориків літератури 1. Потужний талант поета виявився, однак, в цілому незатребуваний його часом; діяльність свою в силу різних причин змушений він був згорнути […]...
- НІС СТЕПАН НІС СТЕПАН (псевд. – Н. С., Волошин С. та ін.; 06.05.1829, с. Понори, тепер Талалаївського р-ну Чернігівської обл. – 10.01.1901, м. Городня Чернігівської обл.) – фольклорист, етнолог, письменник, народний лікар, громадський діяч. Походив із старовинного козацького роду. Закінчив Полтавську губернську гімназію (1848), медичний факультет Київського університету (1854). Брав участь як військовий лікар у Кримській війні, […]...
- СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО. ТАЛАНТ – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст √ Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище – Панасенко, 8 січня 1879 р., Ічня, тепер Чернігівська обл. – 11 серпня 1932 р., Київ) – письменник, славу якому принесли новели, педагог. √ Особливості творчості С. Васильченка: – проза правдива, поетична, з почуттям поваги до людської особистості; – народна етика – критерій вибору естетичних принципів для письменника; – […]...
- АЛЕКСАНДРОВ СТЕПАН АЛЕКСАНДРОВ СТЕПАН (90-ті роки XVIII ст., с. Цареборисів, тепер Червоний Оскіл Ізюмського р-ну Харківської обл. – 1846, с. Гракове, тепер Чугуївського р-ну тієї ж обл.) – поет. Батько В. Александрова. Закінчив Харківський колегіум, був священиком спочатку у рідному селі, згодом у с. Бугаївці поблизу м. Ізюм. За рік до смерті переведений у військове поселення Гракове. […]...
- Вовки – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Вовки “Чого, брате, так збілів? Що з тобою сталось?” – Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось! “Бог з тобою. .. Сто вовків!.. Та б село почуло…” – Та вірно пак і не сто, А п’ятдесят було. “Та й п’ятдесят диво в нас… Де б їх стільки взялось?” – Ну, Іванцю! нехай так, […]...
- Засідатель – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Засідатель Гнався постом засідатель На чиюсь біду. Серед ставу й заломився На тонкім льоду. Б’ються соцькі й розсильнії, Б’ються й рибаки, Водять шнури край пролому, Ості і гаки. Але йде жидок убогий, Пейсами потряс: “Гирсти! Гирсти? – став питати. Що таке у вас?” “Засідатель утопився, Господи прости!.. Ходи, жидку, хоч поможеш Шнура завести”. “Гирсти! – […]...
- ЛУКОМСЬКИЙ СТЕПАН ЛУКОМСЬКИЙ СТЕПАН (1701, Умань – між 1770 – 1779, Прилуки) – історик і хроніст. Походив з давнього козацького роду. Навчався в Київській академії. По закінченні її (1722) ходив в чужоземні краї, аби продовжити освіту, але через хворобу змушений був залишитися в Польщі. Через православну віру та українське походження не зміг там дістати належної освіти. 1726 […]...
- Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі титул – титул народного поета. Максим Рильський Степан Руданський народився 7 січня 1834 року в с. Хомутинцях на Вінниччині у родині сільського священика. Закінчив Кам’янець-Подільську духовну семінарію. На Поділлі зібрав майбутній письменник два зшитки українських народних пісень. Усупереч волі батьків вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії, де навчався […]...
- КОВАЛІВ СТЕПАН КОВАЛІВ СТЕПАН (псевд. – Дрозд, Дроздишин, Стефан П’ятка, Плескачка та ін.; 25.12.1848, с. Брониця, тепер Дрогобицького р-ну Львівської обл. – 26.06.1920, м. Борислав, тепер Львівської обл.) – письменник і освітній діяч. Виходець із бідної селянської сім’ї. Закінчив Львівську учительську семінарію (1875); вчителював у селах Львівщини, з 1879 р. – в Бориславі, де пропрацював більш як […]...
- Степан Григорович Пушин Степан Григорович Пушин народився 26 січня 1944 року ” с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківської області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та Літературному інституті в Москві. Навчається в докторантурі. Трудову й творчу діяльність почав з п’ятнадцяти років. Працював рахівником і плановиком – […]...
- Пушик Степан Григорович Кандидат філологічних наук, професор (2000). Професор кафедри української літератури Прикарпатського університету ім. В. Стефаника (09.2000). Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 р. в с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківській області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та літературному інституті в Москві. Трудову […]...
- Утвердження громадської активності трудівника – I варіант – 8 клас – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ У Ялті є могила з рожевого мармуру. Тут спить вічним сном Степан Руданський – добра інтелігентна людина, справжній лікар, дотепний сатирик, цікавий ліричний поет. У творчім доробку Руданського – співомовки, приказки, пісні. Твори поета різні, але всі вони мають народнопоетичну основу. Герої творів Руданського – прості працьовиті люди. Знедолені від народження, вони наділені і розумом, […]...
- СТЕПАН САПЕЛЯК (народився 26 березня 1951 року) СТЕПАН САПЕЛЯК Автобіографія Південніше Галицького Поділля, за кілька кілометрів від м. Чорткова, що на Тернопіллі – село Росохач. Село мого дитинства. Тут я народився 26 березня в 1951 році (за паспортом – 1952 р.). І тут я гортав найперші казкові книжечки “Коли ще звірі говорили” та “Лис Микита” Івана Франка. […]...
- ПОЕТИЧНА СКРИНЬКА. СТЕПАН ЖУПАНИН. НАТАЛЧИНА ПРИГОДА – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр Мета: удосконалювати техніку читання поетичних творів; формувати читацьку самостійність; ознайомити з творчістю Степана Жупанина; розвивати вміння ділитися своїми враженнями про прочитане; виховувати почуття дружби. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над потішкою Вдень в дуплі сидить сова, Навіть дзьоб не висува, А вночі вона полює, Совенят малих годує. – Мамо, вдень […]...
- ВОВКИ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА “Чого, брате, так збілів1? Що з тобою сталось?” “Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось!” “Бог з тобою!.. Сто вовків!. Та б село почуло…” “Та воно пак і не сто, А п’ятдесят було”. “Та й п’ятдесят диво в нас… Де б їх стільки взялось?” “Ну, Іванцю! Нехай так, Але десять гналось”. “Та і […]...
- КОРЕНИЦБКИЙ ПОРФИРІЙ КОРЕНИЦБКИЙ ПОРФИРІЙ (бл. 1815, на Харківщині – 1854, Харків) – письменник. Народився в сім’ї священика, навчався у Харківській духовній семінарії (виключений 1841 р.). Служив у сільських церквах та в Харкові. Належав до гуртка українських письменників у Харкові кінця 30-х – початку 40-х років XIX ст. (О. Корсун, М. Петренко, С. та П. Писаревські). Навчаючись у […]...
- Короткий переказ – Пан та Іван в дорозі – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Побратались пан з Іваном, По світі мандрують. Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині. Лиш пан таки у чемерці1, Іван у свитині2… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж задумав пан поганий Хлопа3 ошукати4… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б попоїсти!..” “То […]...
- Скорочено – КОЗАК І КОРОЛЬ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – 6 КЛАС Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки, Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки! Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа! Третя штука: угадай, Що думати буду? І от тобі цілий рік Для […]...
- ПАН ТА ІВАН В ДОРОЗІ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Побратались пан з Іваном, По світі мандрують, Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині. Лиш пан таки у чемерці2, Іван у свитині3… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати. Аж задумав пан поганий Хлопа4 ошукати5… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б попоїсти!..” “То що ж? […]...
- “ЛЯ-ЛЯ-ЛЯ” – Степан Олійник (1908-1982) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Шаляпіна1 і Гмирю2 Без мікрофона чув весь світ, А цей – несе його, мов гирю, І за собою тягне дріт. Спішить на сцену перед нами І починає ще здаля Завзято бацати ногами Й варіювати “ля-ля-ля!” Хоч безголоснії – Є в металі Запас незайманих джерел! Тож верещить динамік в залі, Як недорізаний козел! Збагни – чи […]...
- ПАВЛО АПОСТОЛ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Україно-Україно, Що ти за то дала, Що старого Апостола Гетьманом обрала? [2] Україно-Україно, Що ти заплатила, Що до себе та Петрика [3] Ти так прихилила? Україно-Україно, ; Що то з москалями, Що посланці повертають До тебе з дарами? [4] І за ними Лизогуб наш, Чарниш, Жураковський? І чим же так прихилився До них цар московський? […]...
- СТЕПАН ПУШИК (нар. 1944) СТЕПАН ПУШИК Степан Григорович Пушин народився 26 січня 1944 року в с. Вікторові Галицького району Івано-Франківської області в селянській родині. Хліборобська сім’я рано втратила батька-годувальника. Малому Степанкові було всього 13 років, коли разом із молодшими сестрами й братом він залишився напівсиротою. Вже тоді глибоко запали в душу хлопчини материнські тужливі пісні, які старанно […]...
- З-над хмар і з долин “З-над хмар і з долин” – літературно-художній альманах. Упорядкував і видав М. Вороний 1903 в Одесі. Репрезентував поетів і прозаїків Галичини, Буковини та Наддніпрянщини кінця XIX – початку XX ст., які належали до різних течій і напрямків. Відкривався віршем І. Франка “Миколі Вороному”, за яким ішла відповідь М. Вороного “Іванові Франкові”. Розмаїті погляди на мистецтво, […]...
- ОКУЛЯРИ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Розходився мужичок Аж гвалт дякувати1, Та одна йому біда: Не вміє читати. До азбуки2 – так куди, Не того він хоче. Він гадає чим другим Просвітити очі3. “Не вміє ж так старий дяк Стрічки розібрати, Окуляри ж як візьме – То куди читати! Отак і я заведу Кондаки й тропарі4, Піду тілько та куплю Такі […]...
- ЧАЙКА – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО (Скорочено) …Не вперше ти мене питаєш: чи давно я дома бував, або чи не мав із нашого села од матері хоч якої звістки… Сестро моя, зеленая руто… Уже ж я цілими роками дома не буваю, і дома не буваю та й вісті не маю. Тільки тії й вісті, що учора увечері із нашого краю вітри-поштарі […]...
- ПАН І ІВАН В ДОРОЗІ – Степан Руданський (1834-1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Побратались пан з Іваном, По світі мандрують, Разом їдять, розмовляють, Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині, Лиш пан таки у чемерді1, Іван у свитині…2 Ідуть вони дорогою, Стали ночувати. Аж задумав пан поганий Хлопа ошукати… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б попоїсти!..” “То що ж? […]...
- Степан Руданський. Коротко про письменника. Співомовки С. Руданського – унікальне явище у світовій культурі. Добре торгувалось, Гуменний Мета: ознайомити учнів із багатогранною творчістю С. Руданського, вчити виразно й усвідомлено читати твори, вміти тлумачити терміни “гумореска”, “співомовка”, “інверсія”, розуміти вияв народної мудрості у гуморесках, викривальний пафос співомовок, визначати іронічне ставлення до негативних рис характеру, вміти виокремити основну думку кожного твору, характеризувати героїв і порівнювати їх, пояснювати зв’язок історичних фактів із їх гумористичним відображенням […]...
- КОЗАК І КОРОЛЬ – Степан Руданський (1834-1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки, Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки! Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа! Третя штука: угадай, Що думати буду? І от тобі цілий рік Для […]...
- Золота діжа – Степан Васильченко Про нашого діда казали, що він уміє злодіям одводити очі. Ніби й справді він щось таке мав. Їдемо оце до схід сонця в поле. У полі скрізь лежить іще клубкам густий туман. Покаже він батогом у поле й гукає: – А глянь, глянь, скільки ото сивих кабанів понаганяв він у поле. (А хто саме понаганяв, […]...
- З німиці пам’яті – СТЕПАН САПЕЛЯК /болещі мої побожні й світські із Панегіриком гетьману Іванові Виговському уголос початому/ Журба моя, що виткана з нуждоти Торочиться торочкою услід. Мені дворищами, собі навпроти Все кружеля в сорочці соляній. Подряпини на ній – минулі й сущі Їм несть числа, мов ниток у рядні. А з нею сумовище невмируще – Душа моя, що покидьок при […]...