Степан Руданський. Коротко про письменника. Співомовки С. Руданського – унікальне явище у світовій культурі. Добре торгувалось, Гуменний
Мета: ознайомити учнів із багатогранною творчістю С. Руданського, вчити виразно й усвідомлено читати твори, вміти тлумачити терміни “гумореска”, “співомовка”, “інверсія”, розуміти вияв народної мудрості у гуморесках, викривальний пафос співомовок, визначати іронічне ставлення до негативних рис характеру, вміти виокремити основну думку кожного твору, характеризувати героїв і порівнювати їх, пояснювати зв’язок історичних фактів із їх гумористичним відображенням у співомовках; поглиблювати вміння проводити паралелі з сучасним життям, обгрунтовувати власні спостереження над смішними ситуаціями в житті; виховувати усвідомлення, що почуття гумору – ознака духовного здоров’я людини.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет С. Руданського, підручник, ілюстрації до творів, збірки С. Руданського.
Теорія літератури: гумореска, співомовка, інверсія.
І весь світ обдивись,
І усе розпізнай,
І що доброго є,
Ти у себе впивай.
С. Руданський
ХІД УРОКУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
II. Перевірка домашнього завдання.
1. Конкурс на краще виразне читання байки Л. Глібова “Муха і Бджола”.
2. Презентація виконаних окремими учнями “наскельних малюнків” за творчістю Л. Глібова.
3. Зачитування окремими учнями створених власних байок.
III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Методичний прийом “Лото”.
Великими літерами на картках записані визначення вивчених літературознавчих термінів. Потім аркуші розрізають так, щоб на кожній частині паперу залишилися окремі слова. Розрізані частини лото перемішують на столі.
Завдання: скласти визначення, на окремій картці записати термін (гумор, сатира, байка, алегорія, мораль).
IV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
1. Слово вчителя.
Ви, напевне, помічали, що людині, яка має добре почуття гумору, легше долати життєві труднощі. До такої людини тягнуться й інші, прагнучи поспілкуватися з нею, потоваришувати, отримати заряд енергії, бадьорості, життєрадісності. Такою людиною був письменник, з яким ми ознайомимося сьогодні. У перекладі з грецької його ім’я означає “вінок” або “вінець”.
Його називають “найвеселішим поетом України”. Син І. Франка, Тарас, згадував, що цей письменник за його твори був найулюбленішим для цілої їхньої родини. Саме про нього В. Сосюра сказав:
Він так любив людей, що сяяв весь зорею,
Він серцем сяяв так, як і його пісні,
У дні, які встають,
Мов сонце над землею,
Світять людям всім.
Хто ж ця обдарована людина, творчість якої не була належно поцінована за життя? Чим захоплювався цей письменник? Про що мріяв? З ким товаришував? Який внесок зробив у скарбницю української літератури? – на ці та багато інших питань ми спробуємо дати відповіді на сьогоднішньому уроці.
2. Учні записують тему уроку в зошитах.
V. Мотивація учіння.
“Методика одного речення
Учні зачитують і коментують зміст епіграфа уроку.
VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Розповідь учителя про С. Руданського.
Степан Васильович Руданський… Це ім’я відоме багатьом шанувальникам гострого і дотепного слова. Спадщина цього письменника – оригінальне явище в нашій літературі. Вона грунтується на фольклорній основі, витікає з народних джерел. Це відчутно вже в назві творів. Автор називає їх не віршами, а співомовками, тобто призначеними для розмови чи співу, для побутування в народі.
Степан Руданський народився на Вінниччині в сім’ї сільського священика. Його життєвий шлях був наперед визначений – стати, як і батько, священнослужителем, мати достатньо спокійне й заможне життя. Але Руданський, всупереч волі батьків, обрав собі інше. Після закінчення бурси та духовної семінарії він вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії і через це був позбавлений матеріальної підтримки рідних.
І все ж Степан став лікарем і поетом, на той час ще не визнаним. У Ялті, де він працював, за чесну працю, освіченість і безкорисливість (бувало, за власний невеликий кошт купував ліки для хворих, давав їм притулок у своєму помешканні) його щиро шанували й навіть обрали мировим суддею округу. Захищаючи права простих людей, Степан Руданський ледь не позбувся посади.
Тільки коли не стало поета, його творчістю по-справжньому зацікавилися в Україні. До його спадщини належить багато ліричних віршів, балад, поем, казок, байок, перекладів.
Та найбільшої слави зажили його співомовки – дотепні, динамічні, сюжетні, з використанням різноманітних засобів гумору та сатири.
2. Ідейно-художній аналіз співомовки “Добре торгувалось”.
2.1. Словникова робота.
Мазниця – посуд для дьогтю.
Крамниця – магазин.
Чумак – торгівець сіллю, рибою, які везли з Криму у XVI-XIX ст.
Дьоготь – в’язка бура або чорна рідина, яку використовували для змащування взуття, зброї тощо.
Кацапи – зневажливе прізвисько росіян.
Зачав – почав.
Шельма – хитрун, ошуканець.
Толькі – лише.
Адні – одні.
Нівроку – побажання не наврочити своїми словами.
Йно – тільки, лише.
2.2. Виразне читання вчителем співомовки “Добре торгувалось”.
2.3. Обмін враженнями від прочитаного твору.
– Про кого йдеться у творі?
– Що у вас викликало сміх?
– Чим відрізняється мовлення купців і чумака?
– Чому не вдалося купцям принизити чумака?
– З якою метою надає автор у цій співомовці національних рис своїм персонажам?
– Що висміюється в цьому творі?
– Проти кого спрямована сатира автора?
– Які гумористичні прийоми застосував письменник для розкриття ідеї?
– Який вираз з твору ви вважаєте афористичним?
– Яка основна думка твору?
– У чому актуальність твору? (Поет і сьогодні вчить українців бути українцями, ненавидіти будь-яке ярмо, прагнути волі і мати почуття національної гідності.)
2.4. Методичний прийом ‘Тренування”.
Учитель. Якими рисами характеру наділений головний герой?
2.5. Інсценізація співомовки однокласниками.
Учитель. Чи сподобалася вам робота ваших друзів? Чи вдалося їм передати настрій твору?
3. Ідейно-художній аналіз співомовки “Гуменний”.
3.1. Словникова робота.
Дідич – поміщик, багач.
Гуменний – наглядач у маєтку поміщика.
Таляр – монета.
Споминати – згадувати.
Білувати – знімати шкіру з тварин.
Хорувати – хворіти.
Небіж – звертання господаря до робітника.
Богу душу дати – померти.
Уповивати – пеленати.
Линочок – риба.
3.2. Виразне читання вчителем співомовки “Гуменний”.
3.3. Бесіда за прочитаним твором.
– Які особливості побудови цієї співомовки?
– Між ким відбувається розмова?
– Про які нещастя повідомляє гуменний?
– Чи співчуває Іван панові?
– Які рядки з тексту вказують на те, що Іван не переймається нещастями дідича?
– Що відчуває пан, слухаючи звістки з дому?
– Які рядки тексту доводять його схвильованість, переживання?
– Чим викликано те, що дідич повністю довірився Івану і не перевірив правдивість наданої їм інформації?
– З якою метою автор вживає в тексті багато окличних речень?
– Кому симпатизує автор? Чому?
– Яка основна думка співомовки? Поясніть свої міркування.
3.4. Виразне читання співомовки учнями за ролями.
4. Гра “Шукачі скарбів народної мудрості”.
Робота в групах. Учні об’єднуються в дві групи. Завдання – із поданих прислів’їв кожна група учнів має виписати ті, які передають зміст та головну думку опрацьованих співомовок.
1-ша група – “Гуменний”,
2-га група – “Добре торгувалось”.
Прислів’я:
– Тобі регочеться, а мені не хочеться.
– Сказано на глум, а ти бери на ум.
– Насміхався кулик з болота, та й сам туди заліз.
– Грошей багато, а розуму мало.
– Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім.
– Кому смішки, а кому ні трішки.
– Так смійся, щоб і другим весело було.
– Два хитрих мудрого не переважать.
– Було б добре, якби не було зле.
5. Вивчення понять з теорії літератури. Робота з підручником.
5.1. Слово вчителя.
Співомовки – гумористичні вірші, створені на основі фольклорних сюжетів, запозичених з анекдотів, бувальщин, казок, у яких відтворено комічні життєві ситуації. Ці гумористичні вірші дуже дотепні, мають динамічний сюжет. У них використовуються різноманітні художні засоби – діалоги, порівняння, метафори, епітети, гіперболи, прислів’я, приказки, незвичні мовні звороти – анафора, тавтологія, інверсія. Це допомагає виокремити, підкреслити в тексті щось особливо важливе. Доступною для сприймання формою співомовки нагадують коломийки, які поширені в Західній Україні.
5.2. Учні записують у зошити:
Гумореска – невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю.
Співомовка – це невеликий ліро-епічний вірш сатиричного або гумористичного змісту, в основі якого лежить народний анекдот, приказка.
Особливості співомовок:
А) побудова сюжету на основі народного анекдоту, гумористичного чи сатиричного усного оповідання, казки, приказки;
Б) розповідь про якийсь один комічний випадок;
В) динамічність розвитку дії;
Г) несподівана розв’язка;
Г) основних дійових осіб одна-дві;
Д) завершення твору гострим (часто афористичним) висловом; є) малий обсяг;
Є) віршова форма.
Інверсія – порушення узвичаєного порядку слів з метою виділити певне слово в тексті, звернути на нього особливу увагу.
5.3. Практичне завдання.
Учитель. Знайдіть приклади інверсії у вивчених співомовках.
5.4. Метод “Мозкова атака”.
Учитель. Враховуючи жанр твору “Гуменний”, доведіть що це співомовка.
VII. Узагальнення та систематизація знань.
Клоуз-тест.
– Співомовки – це…
– У співомовках часто застосовуються такі художні засоби:…
– За своєю формою співомовки нагадують…
– Співомовки С. Руданського написані на основі…
– Героями співомовок С. Руданського є…
– Співомовки С. Руданського є актуальними і в наш час, тому що…
– Інверсія – це…
VІІІ. Підбиття підсумків уроку.
1. Підсумок учителя.
У цих блискучих поетичних мініатюрах розкрито величезний морально-поетичний потенціал українців, народну мудрість, найголовніші ознаки українського менталітету. Сміх Руданського передовсім делікатний, хоч і ущипливий. Автор ніколи не дозволяє собі насміхатися з людини, принижувати її, виявляти зневагу чи зверхність до осіб неукраїнської національності. Це дуже важливо, адже в його гумористичних творах зустрічаємо й цигана, й шинкаря – єврея, і росіянина, і поляка, і турка…
Автор висміює моральні вади людей, негідні вчинки, а не національні ознаки. У сатиричному об’єктиві – заздрість, корисливість, ненажерливість, скнарість, самовпевненість, хвалькуватість, хитрість, підступність, брехливість, хабарництво і т. ін. Українців поет не ідеалізує. Вони, як і інші, потрапляють у комічні ситуації, обдурюють і обдурюються, грішать. Ліричний герой Руданського у більшості випадків залишається гідною людиною, в генах якої живе історична пам’ять, скільки б її не вбивали.
2. Стратегія “Мікрофон”.
Сьогоднішній урок збагатив мене…
IX. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: Навчитися виразно читати співомовки С. Руданського, вміти аналізувати їх зміст; вивчити визначення гуморески, співомовки, інверсії.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:
– Для учнів високого рівня навченості: дати характеристику співомовці як літературному жанрові, записавши асоціації до кожної літери слова “співомовка”;
– Для учнів достатнього рівня навченості: виконати малюнок до одного із вивчених творів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)