Короткий переказ – “Ля-ля-ля!” – СТЕПАН ОЛІЙНИК

СТЕПАН ОЛІЙНИК

Колись Шаляпіна і Гмирю1

Без мікрофона чув весь світ,

А цей – несе його, мов гирю,

І за собою тягне дріт.

Спішить на сцену перед нами

І починає ще здаля

Завзято бацати2 ногами

Й варіювати3 “ля-ля-ля!”

Хоч безголосий –

Є в металі

Запас незайманих джерел!

Тож верещить динамік в залі,

Як недорізаний козел!

Збагни – чи спів то, чи розмова?

Щось шепче й вертиться, кружля.

Ані мелодії, ні слова!

Лящить обридле “ля-ля-ля!”

Я 6 не писав про безголосся

І про таких молодиків,

Та щось багато розвелося

У нас подібних “співаків”!

…Скінчивши, радіо включаю,

А в репродукторі4 здаля –

З тією ж силою лунає

Оте крикливе “ля-ля-ля!”

1 Шаляпін Ф. (1873-1938) – російський співак; Гмиря Б. (1903-1969) – український співак.

2 Бацати – різко бити.

3 Варіювати – співати по-різному.

4 Репродуктор (гучномовець) – радіопристрій.

Коментар

У часи гумориста Степана Олійника естраду, радіо, телебачення заполонили беззмістовні пісні під фонограми. Та й музику інколи важко було назвати музикою. Отже, поет виступив проти такого “псевдомистецтва”. На жаль, майже таке ж становище в музичній культурі й нині. Заміть цікавих, змістовних, глибоких і щирих слів – один рядок, що нав’язливо повторюється в різних варіаціях, оте саме “ля-ля-ля”. Недаремно ж кращі співаки, композитори все частіше звертаються до народної пісні, що завжди була взірцем єдності змісту та форми, слів і мелодії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Короткий переказ – “Ля-ля-ля!” – СТЕПАН ОЛІЙНИК