ЛУКОМСЬКИЙ СТЕПАН

ЛУКОМСЬКИЙ СТЕПАН (1701, Умань – між 1770 – 1779, Прилуки) – історик і хроніст.

Походив з давнього козацького роду. Навчався в Київській академії. По закінченні її (1722) ходив в чужоземні краї, аби продовжити освіту, але через хворобу змушений був залишитися в Польщі. Через православну віру та українське походження не зміг там дістати належної освіти. 1726 р. повернувся до Києва, де закінчив курс богословія. Служив канцеляристом Генеральної військової канцелярії (1731 – 1735), потім сотником Прилуцької (1735 – 1741), Яготинської (1751 – 1757) і Переволочанської сотень (1757 – 1763), з 1763 р. – абшитований полковий обозний. Вийшовши у відставку, оселився в Прилуках. 1738 р. переклав з польської на книжну українську мову щоденник С. Окольського “О Остраниновой войнє; з ляхами” (1738), 1770 р. – записки польського мемуариста М. Титловського про польсько-турецьку війну 1620 – 1621 рр., які доповнив фактами з “Українського вірогідного літопису” та “Війною домовою” С. Твардовського у власному перекладі. 1770 р. склав “Собраніє историчєскоє”, яке обіймає час від 1299 по 1599 рр., до якого додані й згадані переклади. Написав також автобіографічне оповідання.

Літ.: Маслов С. До питання про літературну спадщину С. Лукомського // Ювілейний збірник на пошану акад. М. С. Грушевського. К., 1928. Т. 11.

М. Шевчук




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ЛУКОМСЬКИЙ СТЕПАН