СТЕПАН ЖУПАНИН
(1936-2005)
СТЕПАН ЖУПАНИН
Між високими горами, рясно вкритими шовковими травами, на березі річки Синявки, що на Закарпатті, знайшло собі притулок місто Іршава (раніше село). Тут, у багатодітній селянській сім’ї Марії Петрівни та Ілька Андрійовича Жупанинів, народився син Степан, якому судилося стати відомим дитячим поетом. Разом з іншими дітьми він бігав на пасовище, що було неподалік батькової оселі, збирав хмиз, ліщинові горіхи, гриби, ягоди, які так щедро дарувала карпатська земля. Зростав хлопчик серед гостроверхих смерек, гірських потоків, синіх полонин і співучих односельчан, які часто збиралися в їхній хаті на вечорниці. Сюди сходилися мешканці Зарічної околиці, щоб разом попрацювати і поспівати. Вони очищали качани кукурудзи, пряли нитки з овечої вовни, з льону чи конопель і, звісно, не обходилось без пісень, легенд, забав. Малий Степанко до кінця вечорниць був із дорослими, допомагав працювати, але понад усе любив слухати оповіді про Довбуша, січових стрільців, про відьом і домовиків, водяників і лісовиків. Від батька навчився коломийок, умів грати на сопілці. А мати часто розповідала хлопчикові різні легенди, притчі, казки.
У школі Степан був кращим учнем. Йому вистачало часу і на захоплення ляльковим театром. А в сьомому класі перед початком лялькової вистави Степан виконав свого власного вірша-пісеньку “Мак і бджілка”.
Потім було навчання в Ужгородському університеті, аспірантура, вчителювання в сільській і міській школах, викладання в Ужгородському університеті та робота в Закарпатському інституті вдосконалення вчителів. А останні роки Степан Ілліч працював викладачем Ужгородського училища культури. С. І. Жупанин був доктором педагогічних наук, професором, заслуженим працівником народної освіти України, лауреатом премії імені Лесі Українки та обласної літературної премії імені Федора Потушняка. Він – автор близько 300 наукових праць, підручників, посібників.
Викладацьку діяльність поєднував з літературною. Серед його творчого доробку чимало скоромовок, дитячих закличок, віршованих оповідань, що склали 25 збірок. Серед них: “На високій полонині”, “Сестрички-смерічки”, “Світле озерце”, “Смерековий край”, “Гірська стежинка”. Він наче продовжує в дитячій літературі Закарпаття традиції Олександра Духновича і Марійки Підгірянки. Поет був переконаний – для дітей треба писати так, як і для дорослих, тільки ще краще.
Своїми мелодійними поезіями Степан Жупанин привернув увагу композиторів. В одному з листів до нього відомий композитор Анатоль Кос-Анатольський писав, що його вірші самі просяться на музику. Понад 100 поезій Жупанина стали піснями і навіть вийшли окремим виданням.





Related posts:
- НАТАЛЧИНА ПРИГОДА – СТЕПАН ЖУПАНИН – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ Український письменник Степан Жупанин розповість тобі про пригоду дівчинки Наталки й загадає загадку про маленьку сіреньку пташку. Кожен його твір – це дім поетичного слова, населений дітворою, збудований добрим серцем і розумом автора. Мелодійні вірші Степана Жупанина легко запам’ятовуються. Багато з них стали піснями. НАТАЛЧИНА ПРИГОДА Ох, невесело Наталці: Рукавички загубила. Може, десь лежать у […]...
- СТЕПАН ЖУПАНИН. НАМАЛЮЮ ВІТЕР. ЛІНА КОСТЕНКО. ЯКЩО НЕ МОЖЕШ ВІТЕР ЗМАЛЮВАТИ… – РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ. СВІТ ДИТИНСТВА В ЛІТЕРАТУРІ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння працювати над текстом, аналізувати його зміст; навчати помічати в поетичних творах образні вислови, які допомагають уявити описані картини; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву учнів; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Гра “Письменник” – Правильно прочитайте зашифрований […]...
- ЗАГАДКА – СТЕПАН ЖУПАНИН – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ – Тьох-тьох-тьох, тіву-тів… – Лине радісно з гаїв. То співаночка чия? Голосного… . – Які слова допомогли тобі знайти відгадку? – Порівняй загадку Степана Жупанина з народною: Маленький, сіренький по гаях літає, гарно співає. – Чим відрізняється загадка поета? Чи знаєш ти? Соловей співає тоді, коли солов’їха висиджує в гніздечку пташенят. Співом він розважає свою […]...
- ВОЛОДИМИР ЛУЧУК. СКІЛЬКИ РІЧОК В УКРАЇНІ? СТЕПАН ЖУПАНИН. ЗАГАДКА-ДОБАВЛЯНКА – РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ. ЯК НЕ ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ Мета: розширювати та доповнювати знання учнів про Україну; вдосконалювати навички свідомого, виразного читання віршованих творів; збагачувати мовлення учнів словами-назвами річок, розвивати пам’ять, увагу, образне мислення; виховувати любов до Батьківщини. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Артикуляційна гімнастика – “Пароплав гуде”. Губи в посмішці, відкрити рот, з напругою вимовити довгий “и-и-и…”. – “Слоник […]...
- ХОДІМО В ПОЛЕ, СИНУ (Степан Жупанин) – Лірика – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; поглиблювати та розширювати образні уявлення, що виникають в учнів під час читання поезії; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати бережливе ставлення до хліба, повагу до праці хлібороба. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” На машині у гараж Заїзджає […]...
- ПОЕТИЧНА СКРИНЬКА. СТЕПАН ЖУПАНИН. НАТАЛЧИНА ПРИГОДА – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр Мета: удосконалювати техніку читання поетичних творів; формувати читацьку самостійність; ознайомити з творчістю Степана Жупанина; розвивати вміння ділитися своїми враженнями про прочитане; виховувати почуття дружби. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над потішкою Вдень в дуплі сидить сова, Навіть дзьоб не висува, А вночі вона полює, Совенят малих годує. – Мамо, вдень […]...
- Степан Михайлович Литвин (1931 р. нар.) Степан Литвин Степан Михайлович Литвин народився 10 червня 1931 року в селі Головчинцях (тепер село Кармалюкове), Жмеринського району, на Вінничині, в родині колгоспника. Навчався в Чернятинському плодо-ягідному технікумі та в Бердянському технікумі виноградарства й виноробства. У 1954 році закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Викладав українську мову та […]...
- РАННЯ БДЖІЛКА – СТЕПАН ЖУПАНИН – Українська література – Література для дітей На віконце сіла Бджілка-трудівниця, В лагіднім промінні Гріє свої крильця. – Чом така ти рання, Подруго дбайлива? – Бо весна наснилась Тепла, гомінлива. Бо наснилось поле, А у полі – квіти. Як в гарячу пору В улію сидіти? Д зу м-дзу м-дзу м… Ще немає цвіту Ні в саду, ні в полі. Ось для тебе […]...
- МАЛИЙ МАЙСТЕР – СТЕПАН ЖУПАНИН – Українська література – Література для дітей Павлик робить Вази гарні. Як? На крузі, На гончарнім. Ось танцює Глина в крузі. Пальці хлопчика В напрузі, Бо таку Формують вазу, Що здивує Всіх одразу. І помчать На вазі коні, Гриви звихрені Червоні. З-під руки Малого майстра Зацвіте На вазі айстра. Павлик вазу Відшліфує, Любій мамі Подарує....
- КРИНИЦЯ – СТЕПАН ЖУПАНИН – Українська література – Література для дітей Край стежки, у полі, В дзвінку косовицю, Я викопав людям Глибоку криницю. Вода в ній прозора, Як небо, ясна, Ще й квітами, травами Пахне вона. В ній райдуга стрічки Свої умивала І навіть, повірте, Гарнішою стала. Сюди прилітали Ще й диво – жар-птиці, Пили, смакували Водицю з криниці. Несли косарі На луги її вранці, Пили […]...
- СТЕПАН ПУШИК (нар. 1944) СТЕПАН ПУШИК Степан Григорович Пушин народився 26 січня 1944 року в с. Вікторові Галицького району Івано-Франківської області в селянській родині. Хліборобська сім’я рано втратила батька-годувальника. Малому Степанкові було всього 13 років, коли разом із молодшими сестрами й братом він залишився напівсиротою. Вже тоді глибоко запали в душу хлопчини материнські тужливі пісні, які старанно […]...
- КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. СТЕПАН ЖУПАНИН. ЗАГАДКА. АЛЕВТИНА ВОЛКОВА. ВЕСНА ЗЕЛЕНІ – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр Мета: навчати виразно читати, аналізувати віршовані твори; формувати образне мислення; збагачувати словниковий запас на основі прочитаних творів; виховувати почуття поваги і любові до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над чистомовкою. Читайте чітко! Жа-жа-жа, жа-жа-жа – Ми знайшли вужа. Жі-жі-жі, жі-жі-жі – Ну й слизькі вужі! Жи-жи-жи, жи-жи-жи – […]...
- Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Степан Васильченко народився на Чернігівщині Степан Васильченко виріс у родині селянина-шевця. Закінчивши вчительську семінарію, працював на Полтавщині та Київщині. Згодом закінчив і вчительський інститут (по-сучасному – педагогічний інститут чи університет). Дуже цікавими є спогади Степана Васильченка про своє дитинство, а воно в нього було непростим: “Спогади про раннє дитинство остались у мене трохи хаотичні. Пригадую […]...
- Значення імені Степан. Походження і таємниця імені Значення імені Степан – вінок. Ім’я має давньогрецьке походження. У дитинстві Стьопа непосида і пустун, який доставляє своїм батькам і вихователям чимало турбот. Навчання дається йому легко, хоча за підручниками Степан не засиджуватися. Дорослий Степан повний почуття власної гідності і впевненості в своїх силах. До вибору професії ставиться дуже серйозно, і у вибраній справі досягає […]...
- Степан Григорович Пушин Степан Григорович Пушин народився 26 січня 1944 року ” с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківської області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та Літературному інституті в Москві. Навчається в докторантурі. Трудову й творчу діяльність почав з п’ятнадцяти років. Працював рахівником і плановиком – […]...
- Пушик Степан Григорович Кандидат філологічних наук, професор (2000). Професор кафедри української літератури Прикарпатського університету ім. В. Стефаника (09.2000). Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 р. в с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківській області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та літературному інституті в Москві. Трудову […]...
- Степан ВАСИЛЬЧЕНКО Народився Степан Васильченко (справжнє його прізвище Панасенко) на Чернігівщині у старовинному містечку Ічні в багатодітній родині. “Холодні зими, недоїдання, чад у хаті, брак чобіт. Пасіння чужих овець, батрацька праця на левадах і городах і перша гіркість зневаги до тієї бідності, – згадував Степан Васильченко. – … Батько мій, козак Василь Панасенко… теж був трохи грамотний, […]...
- Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі титул – титул народного поета. Максим Рильський Степан Руданський народився 7 січня 1834 року в с. Хомутинцях на Вінниччині у родині сільського священика. Закінчив Кам’янець-Подільську духовну семінарію. На Поділлі зібрав майбутній письменник два зшитки українських народних пісень. Усупереч волі батьків вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії, де навчався […]...
- СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873) СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Степан Васильович Руданський народився 6 січня 1834 р. в селі Хомутинцях Вінницького повіту на Поділлі в родині сільського священика. У Степана було троє братів: Григорій, Олександр та Юхим. Усі вони виростали разом із селянськими дітьми, говорили їхньою мовою, співали їхніх пісень, засвоювали їхні звичаї. Батько всіма силами намагався вивести дітей в люди. […]...
- СВЕКОР – Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Тими сірими великими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола, тією поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Коли б хто почув, як, було, гукне він улітку, одвертаючи од гречки корову, то, не бачивши його, подумав би, що то гримає старий, бородатий Микита-чабан, а не малий Василько, якому тільки цієї весни пошили штани. […]...
- Життєвий і творчий шлях – Степан Васильченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.) Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) народився 8 січня 1879 р. в місті Ічні на Чернігівщині в бідній селянській родині. Змалку батракував. Але велика сім’я жила дружно, тут панував культ пісні, читали книги. Батько письменника, вШВКМВі ЯНН який сам був грамотним, намагався будь-що дати освіту дітям, вивести їх у люди. 1886 р. хлопець вступає до Ічнянської […]...
- БАСУРМЕН – Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Семен стоїть у сінях, заглядає в одчинені хатні двері. Він недавно прибіг знадвору, і в очах йому темно. Хата йому здається за темний льох, вікна – за дірки, в які зазирає ясний день. Вся стіна перед дверима обставлена чорними сумними іконами, перед ними горить три лампадки, привішені вряд на довгих шнурках. Десь далеко-далеко, як у […]...
- Панченко Володимир (1954) Панченко Володимир Володимир Євгенович Панченко народився 02.09.1954 року, в с. Демидівці Любашівського району Кіровоградської області в селянській родині. Освіта вища, викладач української мови і літератури (Одеський державний університет імені І. І. Мечникова.) 1979 року захистив кандидатську дисертацію, 1998 – докторську. З 1979 року член Спілки письменників України. З 1984 до 2001 р. мешкав у […]...
- СТЕПАН САПЕЛЯК (народився 26 березня 1951 року) СТЕПАН САПЕЛЯК Автобіографія Південніше Галицького Поділля, за кілька кілометрів від м. Чорткова, що на Тернопіллі – село Росохач. Село мого дитинства. Тут я народився 26 березня в 1951 році (за паспортом – 1952 р.). І тут я гортав найперші казкові книжечки “Коли ще звірі говорили” та “Лис Микита” Івана Франка. […]...
- СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ “Жарт, як і сіль, треба вживати обережно” (Піфагор). Подумаймо разом Як почуває себе людина, якщо знає, що її люблять? Чим можна виміряти любов батьків до своїх дітей? У чому вона проявляється? Що думають про це твої однокласники? Пригадай слова О. Довженка із “Зачарованої Десни” про те, що гумор був “основною рисою характеру” його сім’ї. Це […]...
- Письменник рідного краю – Степан Пушик Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 року в с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківської області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та Літературному інституті я Москві. Навчається в докторантурі. Трудову й творчу діяльність почав з п’ятнадцяти років. Працював рахівником і плановиком – […]...
- ДОБРЕ ВІРНИХ ДРУЗІВ МАТИ. С. ЖУПАНИН “БДЖІЛКА І СВІТЛЯЧОК”. “ДО ПЕРШОГО ДОЩУ” (за В. Осєєвою) – ПІСЛЯБУКВАРНИЙ ПЕРІОД Мета: вдосконалювати навички правильного свідомого читання, збагачувати словниковий запас; розвивати вміння зв’язно відповідати на запитання, творчість, спостережливість; виховувати почуття дружби. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Даринка дарує Діні дині. 2) Робота над чистомовкою. За-за-за – там іде коза. Зу-зу-зу – ми ведем козу. Зи-зи-зи […]...
- Короткий переказ – “Ля-ля-ля!” – СТЕПАН ОЛІЙНИК СТЕПАН ОЛІЙНИК Колись Шаляпіна і Гмирю1 Без мікрофона чув весь світ, А цей – несе його, мов гирю, І за собою тягне дріт. Спішить на сцену перед нами І починає ще здаля Завзято бацати2 ногами Й варіювати3 “ля-ля-ля!” Хоч безголосий – Є в металі Запас незайманих джерел! Тож верещить динамік в залі, Як недорізаний козел! […]...
- ЛУКОМСЬКИЙ СТЕПАН ЛУКОМСЬКИЙ СТЕПАН (1701, Умань – між 1770 – 1779, Прилуки) – історик і хроніст. Походив з давнього козацького роду. Навчався в Київській академії. По закінченні її (1722) ходив в чужоземні краї, аби продовжити освіту, але через хворобу змушений був залишитися в Польщі. Через православну віру та українське походження не зміг там дістати належної освіти. 1726 […]...
- АЛЕКСАНДРОВ СТЕПАН АЛЕКСАНДРОВ СТЕПАН (90-ті роки XVIII ст., с. Цареборисів, тепер Червоний Оскіл Ізюмського р-ну Харківської обл. – 1846, с. Гракове, тепер Чугуївського р-ну тієї ж обл.) – поет. Батько В. Александрова. Закінчив Харківський колегіум, був священиком спочатку у рідному селі, згодом у с. Бугаївці поблизу м. Ізюм. За рік до смерті переведений у військове поселення Гракове. […]...
- Утвердження громадської активності трудівника – I варіант – 8 клас – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ У Ялті є могила з рожевого мармуру. Тут спить вічним сном Степан Руданський – добра інтелігентна людина, справжній лікар, дотепний сатирик, цікавий ліричний поет. У творчім доробку Руданського – співомовки, приказки, пісні. Твори поета різні, але всі вони мають народнопоетичну основу. Герої творів Руданського – прості працьовиті люди. Знедолені від народження, вони наділені і розумом, […]...
- Дитячі роки Т. Г. Шевченка – (за уривками з повісті “В бур’янах”) – І варіант – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО – 6 клас Тарас Григорович Шевченко – гордість і слава України. Його “Кобзар” відомий не тільки в Україні, а й за її межами. У повісті “В бур’янах” Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса. Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть виснаженими. Змалечку Тараса доглядала сестра Катерина. Родина Шевченків жила у […]...
- Степан Пушик – письменник рідного краю ОТУТ МОЙОГО ПРЕДКА СЛІД… Творчість Степана Пушика, може, як мало кого із сучасних письменників, на диво багатогранна. Його без перебільшень можна іменувати людиною франківського гарту чи невтомним трударем із Каменяревої “робітні”, який у “поті чола”, не покладаючи рук, постійно відчуває потребу бути в русі, в неспокої, в пошуках, у праці – праці аж до саможертовності […]...
- Традиції і новаторство у творчості Степана Васильченка – Степан Васильченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.) Степан Васильченко – самобутній і багатогранний талант. Письменник виступав у різних жанрах, але славу йому принесли новели, які хвилюють і зворушують читача своєю глибокою правдивістю і художньою витонченістю. “У когорті майстрів української класичної новелістики Степан Васильченко, – пише Олесь Гончар, – посідає чільне місце. Його творчість ось уже багато років користується незмінною любов’ю… Чим же […]...
- Золота діжа – Степан Васильченко Про нашого діда казали, що він уміє злодіям одводити очі. Ніби й справді він щось таке мав. Їдемо оце до схід сонця в поле. У полі скрізь лежить іще клубкам густий туман. Покаже він батогом у поле й гукає: – А глянь, глянь, скільки ото сивих кабанів понаганяв він у поле. (А хто саме понаганяв, […]...
- ПИСАРЕВСЬКИЙ СТЕПАН ПИСАРЕВСЬКИЙ СТЕПАН (псевд. Стецько Шерепаря, 80-ті роки XVIII ст., слобода Вовча, тепер м. Вовчанськ Харківської обл. – 03.02.1839, там само) – письменник – романтик. Батько поета П. Писаревського. Навчався в Харківській духовній семінарії. З 1818 р. – священик у Харкові, Богодухові й на селі. Став протоієреєм; кілька разів його усували від виконання обов’язків у зв’язку […]...
- КОВАЛІВ СТЕПАН КОВАЛІВ СТЕПАН (псевд. – Дрозд, Дроздишин, Стефан П’ятка, Плескачка та ін.; 25.12.1848, с. Брониця, тепер Дрогобицького р-ну Львівської обл. – 26.06.1920, м. Борислав, тепер Львівської обл.) – письменник і освітній діяч. Виходець із бідної селянської сім’ї. Закінчив Львівську учительську семінарію (1875); вчителював у селах Львівщини, з 1879 р. – в Бориславі, де пропрацював більш як […]...
- НІС СТЕПАН НІС СТЕПАН (псевд. – Н. С., Волошин С. та ін.; 06.05.1829, с. Понори, тепер Талалаївського р-ну Чернігівської обл. – 10.01.1901, м. Городня Чернігівської обл.) – фольклорист, етнолог, письменник, народний лікар, громадський діяч. Походив із старовинного козацького роду. Закінчив Полтавську губернську гімназію (1848), медичний факультет Київського університету (1854). Брав участь як військовий лікар у Кримській війні, […]...
- Короткий переказ – Пан та Іван в дорозі – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Побратались пан з Іваном, По світі мандрують. Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині. Лиш пан таки у чемерці1, Іван у свитині2… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж задумав пан поганий Хлопа3 ошукати4… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б попоїсти!..” “То […]...
- ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ – Степан Руданський (1834-1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани1 Все кармазинові2, І самі такі храбренні, Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи препогані. “Що б їм, – кажуть, – дати їсти? Даймо їм сметани!” Поставили їм сметани, Їсти припрошають, Але наші запорожці Разом відмовляють: “Славная у вас сметана!.. Тілько […]...