Контекст
Контекст (лат. contextus – тісний зв’язок, сплетення) – 1). Лінгвістичне оточення певної мовної одиниці, умови й особливості вживання її в мовленні. 2). Відрізок, частина тексту писемної чи усної мови з закінченою думкою, який дає змогу точно встановити значення окремого слова чи виразу, що входить до його складу. У художньому творі естетичне навантаження кожного елемента тексту визначає близький К. (фрази, епізоду, ситуації) і ширший К. (твору, творчості письменника). Тому кожну цитату з твору треба брати в К., тобто зважати на вислови, які передують цитаті, йдуть після неї, а також на те, якому персонажеві (оповідачеві) вони належать, в якій ситуації сказані (див.: Двоголосе слово (двоголосся), Репліка, Монолог, Діалог), беручи до уваги К. метафоричний, в якому прояснюється, конкретизується полісемія. В одному випадку, в добу українського романтизму, К. надто прозорий і відразу увиразнює і значення слів, і образ у цілому (“Пливе місяць молоденький, розігнувши роги” (Л. Боровиковський), в іншому – як у Б.-І. Антонича, К. асоціативно-ускладнений:
Тріпонуться слова, мов бджоли на дощі,
Вривається розмова, ледве розпочата,
Спалахують думки й ховаються мерщій,
І погляд, мов метелик, ясний і крилатий.
Кімната нам заміниться в квітчастий сад,
І сплетемось, обнявшись кучерявим листям.
Вросту, мов корінь, в тебе, й спалахне роса
На наших ясних снах, омаєних сріблисто.
Поезія має назву “Сад” із жанровим означенням “біологічний вірш у двох відмінах”. У кожній “відміні” по дві строфи. К. кожної виявляє подвійний зміст – біологічно-рослинний і суб’єктивно-людський з пуантом-кінцівкою “все отут сповня / рослинний Бог кохання, первісний і чистий”.
Related posts:
- Відсторонення Відсторонення – художній прийом за суттю протилежний до уособлення. Якщо уособлення оживлює неживі предмети, персоніфікує фізичні явища, то В. представляє психічні процеси, стани як фізичні явища, зображує їх як нібито самостійно існуючі. За структурою В. – вид метонімії: Тріпонуться слова, мов бджоли на дощі, Вривається розмова, ледве розпочата, Спалахують думки й ховаються мерщій, І погляд, […]...
- Вступ. Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця. Художній твір – нова естетична дійсність, що “вбирає” свій час і є носієм загальнолюдських вартостей. Аналіз твору в історичному та естетичному контекстах. ТЛ: аналіз художнього твору, контекст, естетика Мета: розкрити учням значення літератури в житті нації; ознайомити з періодизацією розвитку літератури; формувати вміння пояснювати відмінність усної словесності від книжної літератури; поглибити знання учнів про літературу як вид мистецтва; виховувати усвідомлення національного і вселюдського значення мистецтва. Обладнання: книжки різних років видання, ілюстрації, пов’язані з періодизацією розвитку літератури, підготовлені матеріали для пошукової роботи, фото давніх […]...
- СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ, КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ В УКРАЇНІ КІНЦЯ ХVIIІ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА(КІНЕЦЬ ХVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА ХІХ ст.) Суспільно-історичні обставини. Духовне поневолення нації Наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. розпочинається новий етап розвитку української літератури. Хоча літературні епохи не завжди доречно співвідносити з певною датою, початок нової української літератури датують 1798 р. – роком першого виходу друком “Енеїди” Івана Котляревського. Населення Східної України, остаточно узурпованої Російською імперією, потребувало нового явища: давня література, […]...
- Реалізм як літературно-мистецький напрям у європейській та українській літературі. Етапи становлення. реалізм як художній метод відтворення дійсності. головні ознаки реалізму як методу. Суспільно-історичний контекст становлення й розвитку реалізму другої пол. ХІХ ст. Переважання епічних прозових жанрів; соціальна проблематика; актуалізація різностанових проблем; конфлікт людини і середовища тощо. Погляди на літературу як важливий чинник у формуванні національної самосвідомості, боротьбі за соціальні зміни – УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО Мета: формування предметних компетентностей: дати поняття про реалізм та етапи його формування; охарактеризувати ознаки реалізму як літературного напряму, його взаємодію з іншими напрямами в літературі; розвивати словниковий запас, навички зв’язного мовлення; виховувати потребу в саморозвитку та самовдосконаленні; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в групі; інформаційної: розвивати […]...
- Епілог Епілог (грецьк. epilogos – післяслово, підсумок), або Постпозиція – в античній трагедії й комедії – звернення до глядача хору (чи актора) в кінці п’єси (в ексоді, тобто заключному епізоді), в якому пояснюється задум автора, характер твору, значення подій, що відбулися; в драмі-епохи Відродження (В. Шекспір, Д. Джонсон) – заключне звернення-монолог (інколи пісня), що витлумачує ідею […]...
- Адаптація тексту Адаптація тексту (лат. adapto – пристосовую) – спрощення^ тексту літературного твору, пристосування його для сприйняття дітьми або малопідготовленими читачами. А. т. широко застосовується при вивченні іноземних мов. А. т. творів художньої літератури вимагає збереження стилю письменника, оснащення елементів, що не піддаються адаптуванню, необхідними поясненнями. Прикладом А. т. є оповідання Марії Пригари за мотивами українських народних […]...
- Варіанти тексту Варіанти тексту (лат. varians – мінливий) – у широкому розумінні – текстові відмінності між автографами, копіями, списками чи друкованими виданнями одного і того ж твору, У вужчому значенні – видозміни тексту внаслідок його виконання (приміром, сценічного) чи переписування (різні списки Києво-Печерського патерика) тощо. У сучасній літературній практиці найбільш поширений перший приклад, в якому найчастіше виявляються […]...
- РОМАНС – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Не дивися на місяць весною,- Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зі мною І слова твої слухав колись. Ти се радий забуть? Не дивись, Не дивися на місяць весною. Не дивись на березу плакучу,- На березі журливеє віття Нагадає тобі лихоліття, Нагада тобі тугу пекучу, Що збратала обох нас […]...
- Естетична цінність Естетична цінність – здатність будь-якого явища, насамперед творів мистецтва, викликати естетичне почуття, давати людині духовно-інтелектуальну насолоду (втіху), збагачувати її внутрішній світ. Така здатність зумовлена якостями, властивостями, особливостями тих явищ, які їм притаманні і мають значення, смисл для людини. Е. ц. художнього твору як цілісної структури відчувається читачами по-різному, але при цьому є один індикатор – […]...
- ЧАЙКА НА КРИЖИНІ – ЛІНА КОСТЕНКО (Нар. 1930 р.) – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…” В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала… Що ж робити? Бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з морем, несла сум’яття вітрів. Все збиралась на силі, та не встигла огледіться, Як проснулись дерева і на Одрі […]...
- Адресат Адресат – одержувач листа. В естетичній комунікації – сприймач художнього твору, його реципієнт. На відміну від психологічного (сприймач), прагматичного (споживач), соціологічного (реципієнт, публіка), літературознавче поняття А. розрізняє реальних адресатів (читачів фізичних), на яких свідомо чи потенційно розраховує письменник, пишучи твір, та А. як естетичну позицію, ідеального читача. Від характеру орієнтації на нього значною мірою залежать […]...
- Текстологія Текстологія (лат. textum і грецьк. logos – слово, вчення) – галузь історико-філологічного знання, наука, що вивчає і встановлює історію тексту творів писемності і документів. Термін “Т.” вперше запровадив Б. Томашевський. Раніше вживався термін “критика тексту”. У сучасній Т. діахронне вивчення тексту лежить в основі синхронного; історичній оцінці підлягає “авторська воля”; віддається перевага свідомим змінам перед […]...
- Що таке лексичне значення слова? Лексичне значення слова – це співвідношення звукового оформлення мовної одиниці з явищем дійсності, яке закріплене у свідомості мовця. Наприклад, людина, Вимовляючи слово “ніж”, передбачає відповідну назву предмета; Кажучи “красивий” має на увазі якість чого-небудь; Кажучи “читати” має на увазі назву дію; Десять (назва числа); Швидко (назва ознаки дії). Слова з номінативним значенням утворюють вільні словосполучення. […]...
- Інтер’єри в романі “Злочин і кара” Інтер’єр кожного героя з роману “Злочин і кара” уособлює їхнє життя і душевний стан. Протягом усього роману інтер’єр є невід’ємною частиною герой твору. Так кімната приємного персонажа Раскольникова представлена у вигляді маленької комірчини з дуже низькими стелями. Шпалери на стінах жовтого кольору, що само по собі повинно означати радість і сонячний настрій, але не в […]...
- Нудота тексту Нудота тексту (нудота ключових слів) – це параметр, що виражає відношення кількості ключових слів зустрічаються в тексті до повного об’єму тексту, виражене у відсотках. Нудота тексту – параметр тексту, що визначає щільність ключових слів, що вживаються в тексті. Нудота тексту або ключових слів активно застосовується в якості показника якості контенту в інтернет-маркетингу. З точки зору […]...
- Пролог Пролог (грецьк. proldgos, від pro – перед, logos – слово, мова; вступ, передмова) – композиційний компонент, початковий етап епічного, драматичного твору, в якому коротко викладаються розгорнуті далі події або зображується, одна подія, віддалена в часі від основної дії, яка проливає на неї світло, Відтінює її, розкриває першопричини подальших колізій; або повідомляється про ідейно-тематичний задум автора, […]...
- Марк Твен “Пригоди Тома Сойєра” – історія створення Книга “Пригоди Тома Сойєра” ( “Tom Soer”) – одна з циклу творів про непосидючого пустуна Тома і його друзів. Вона була розпочата автором в 1872 році і просувалася насилу. Закінчити автобіографічний твір Твену вдалося в 1875 році, а на наступний рік книга була видана. Це цікаво: в анотації до роману автор написав, що багато пригоди, […]...
- Кореляція Кореляція (лат. со – префікс, що означає об’єднання, сумісність, і relatio – відношення) – співвіднесення процесів творення, виникнення та сприймання художнього твору. К. – процес багатогранний і поліфазний, виступає одним із механізмів оцінки художнього твору, інтерпретації його сутності і своєрідності. Корелятивність творення і сприймання виявляється в тому, що письменник певним чином орієнтується на реального чи […]...
- Читання по діагоналі Читання по діагоналі є одним із способів швидкочитання. Біографічні факти свідчать про те, що в мистецтві швидкочитання були обізнані найвідоміші політики та творчі люди. Читання по діагоналі – дивовижна здатність нашої підсвідомості! Однією з найскладніших завдань при діагональному читанні є відвикання промовляти читається текст подумки. Необхідно навчиться відтворювати прочитану інформацію подумки за допомогою образної пам’яті […]...
- Що таке морфема? Морфема – це мінімальна значуща частина слова. Її не можна поділити на більш дрібні значущі частини. Слова будуються з морфем, значення морфем при цьому є компонентами загального значення слова. Морфеми бувають словотворчі та словоизменительные (формотворчі). Словотворчі морфеми служать для утворення слів і допомагають виражати лексичне значення слів. До словообразовательным морфемам відноситься корінь, префікс, суфікс і […]...
- ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ – Павло Тичина – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Ми дзвіночки, Лісові дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День! Любим сонце, Небосхил і сонце, Світлу тінь, Сни розкішні, Все гаї затишні: Тінь! Тінь. Линьте, хмари, Ой, прилиньте, хмари, – Ясний день. Окропіте, нас благословіте: День! День. Хай по полю, Золотому полю, Ляже тінь. Хай схитнеться – жито усміхнеться: Тінь! Тінь. Хто? Що? […]...
- Палеографія Палеографія (грецьк. palaios – давній, grapho – пишу) – одна з допоміжних дисциплін, суміжна з історією, мовознавством, орфографією, текстологією та іншими науками, яка вивчає датовані і недатовані, локалізовані і нелокалізовані пам’ятки писемної минувшини, констатує їхні ознаки, час і місце створення, подеколи розшифровує тексти на глиняному (шумерійська культура), кам’яному (майя), папірусному (Давній Єгипет), пергаментному (Київська Русь) […]...
- Твір “Я люблю мою квартиру” Мене звати Діма. Я живу в Києві. Моя квартира в будинку 8 на вулиці Шевченко. Вона – велика, зручна і затишна. У ній три кімнати: дві спальні і вітальня. Також є кухня, ванна кімната і туалет. Моя улюблена кімната – вітальня. У ній знаходяться стінка, телевізор, музичний центр і диван. Мої батьки і я зазвичай […]...
- Вже червоніють помідори – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Вже червоніють помідори, І ходить осінь по траві. Яке там біса горе, Коли серця у нас живі? Високі айстри, небо синє, Твій погляд, милий і ясний… Це все було в якійсь країні, Але не знаю я, в якій. Що з того, що осіннім чарам Прийде кінець? Але в цю мить Баштан жовтіє понад яром, Курінь […]...
- Цитування – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Цитування (лат. Citatum від Cito – викликаю, проголошую, називаю) – це пряме художнє використання першоджерела з посиланням на нього, введення тексту іншого автора до тексту власного твору, пряме, а іноді опосередковане запозичення окремих елементів і тем із літературного першоджерела. Зокрема, І. Франко в поемі “Лісова ідилія”, присвяченій М. Вороному, вкладає в його уста такі слова: […]...
- Анациклічний вірш Анациклічний вірш (грецьк. ana – над, проти і kyklos – колесо, круг, цикл) – зворотний вірш, побудований так, що його текст можна читати від початку до кінця і навпаки за словами (а не за літерами, як у паліндромі), не порушуючи віршового ритму. Він здобув особливу популярність у добу бароко, зокрема у творчості Івана Величковського: Високо […]...
- ЦИТУВАННЯ Цитування (лат. citatum від cito – викликаю, проголошую, називаю) – це пряме художнє використання першоджерела з посиланням на нього, введення тексту іншого автора до тексту власного твору, пряме, а іноді опосередковане запозичення окремих елементів і тем із літературного першоджерела. Зокрема, І. Франко в поемі “Лісова ідилія”, присвяченій М. Вороному, вкладає в його уста такі слова: […]...
- ЯРОШЕВИЦЬКИЙ ІЛАРІОН ЯРОШЕВИЦЬКИЙ ІЛАРІОН (р. нар. невід. -1704, Київ) – поет і освітній діяч. По закінченні Київської академії викладав у ній синтаксиму (1700 – 1701) й поетику (1702). Зберігся його курс поетики “Аполлонів кедр”, де містяться й цікаві поетичні твори, зокрема елегія “Купідон, або Крилатий Амур”, написана класичним елегійним дистихом згідно з теорією елегійної поезії, що викладалася […]...
- Що вивчає поетика? Поетика як розділ літературознавчої науки вивчає сам феномен художнього твору. Ця дисципліна існує і в теорії (теоретична поетика), і в історії літератури (історична поетика). Перша досліджує художній світ твору: звуковий – фоніку, ритміку, строфіку, метрику; словесний – особливості лексики, синтаксису твору; образний – персонажі, їх дії, вчинки, сюжет і композицію з метою зіставити усі ці […]...
- ХЛІБ І СЛОВО – Дмитро Білоус – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У стінах храмів і колиб1 Сіяє нам святково, Як сонце, випечений хліб І виплекане слово2. І люблять люди з давнини, Як сонце незагасне, І свій духмяний хліб ясний, І рідне слово красне8. Бо як запахне людям хліб, Їм тихо дзвонить колос, І золотом сіяє сніп Під жайворона голос. І, мабуть, тому кожну мить Бешкетнику-харцизі Їх […]...
- Завершений твір Завершений твір – наслідок творчого процесу митця, твір, остаточно зафіксований у тексті, над удосконаленням якого автор більше не працює, вважаючи, що його задум реалізовано повністю. Прихильники феноменологічної та рецептивної естетики твердять про відносну завершеність твору, оскільки його естетична якість, конкретизація підсумовується в читацькому сприйнятті. Завершеність твору відносна ще й тому, що з появою нових творів […]...
- Епіграф, або Мотто Епіграф, або Мотто (грецьк. epigraphe – заголовок, напис) – напис, що розташовується автором перед текстом твору або його частиною; як правило, Е. – це цитата з відомого тексту, вислів з афористичним змістом, приказка тощо. У емблематичній поезії функцію Е. виконували “девізи” (“мотто”) – один із трьох (поряд із зображенням і підписом – епіграматичним віршем) компонентів […]...
- Місто твоїх друзів – ПОХВАЛА КНИГАМ Матеріал уроку. “Бібліотека – затишний дім для зустрічі читача з книгою” (за матеріалами Національної бібліотеки України для дітей). Мета. Розширити уявлення дітей про бібліотеку, ознайомити з правилами користування бібліотечними фондами, розкрити значення окремих бібліотечно-бібліографічних понять; викликати бажання стати активними читачами. Обладнання. Таблиця 2 (додаток 2). Хід уроку І. Вправи на розвиток швидкості читання. 1. Розпитування. […]...
- Чому Білий Дім так називається? Білий Дім не завжди був білим і не завжди так називався. Але він завжди був офіційною резиденцією президента Сполучених Штатів. Це найстаріше федеральне споруда, основи якого були закладені 13 жовтня 1792. Він був побудований ірландським архітектором Джеймсом Хобаном, який виграв у конкурсі архітекторів. Його проект був вибраний для дому президента. Спочатку він називався Президентським Домом, […]...
- Як писати стислий переказ Простий письмовий переказ, правила написання якого ми розглянули вище, відрізняється від стисненого тим, що короткий переказ не терпить повного опису всіх подій, що відбуваються в уривку тексту. Для того щоб отримати найвищий бал за короткий переказ, необхідно застосувати способи стиснення тексту. Далі дотримуйтесь дій в пам’ятці: В ході першого прослуховування уривка гранично уважно звертайте увагу […]...
- Ц – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Ц Цезýра (лат. Caesura, від Caedo – рубаю) – ритмічно-інтонаційна пауза в середині віршового рядка, яка поділяє його на дві, іноді на три частини. Цитáта (нім. Zitat, від лат. Cito – наводжу, проголошую) – дослівний уривок з іншого твору; вислів, що наводиться письмово чи усно для підтвердження або заперечення певної думки з […]...
- Твір “Моя квартира – красива і сонячна” Мене звати Никита. Я живу в Києві у великій і світлій квартирі. Я живу в будинку 12 на проспекті Шевченка. Моя квартира – красива і сонячна. У ній п’ять кімнат: дві ванні кімнати, кухня, спальня і вітальня. Вітальня – велика і затишна. У ній знаходяться великий телевізор, диван та два крісла. Моя мама і я […]...
- Перевірка тексту на помилки Microsoft Word Щоб виправити текст на орфографічні та пунктуаційні помилки, необхідно скористатися однією клавішею F7. Після цього на робочої області здасться віконце, в якому розписані помилки і можливі варіанти їх виправлення. Якщо Ви під час написання тексту допустили помилки, то пунктуаційні помилки буде підкреслено зеленим кольором. Якщо ж в деяких словах є орфографічні помилки, то вони підкреслюються […]...
- ГРИЦЬКО БОЙКО. КОНСУЛЬТАНТ. МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ. СМІХ ДЛЯ ВСІХ – РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ. СВІТ ДИТИНСТВА В ЛІТЕРАТУРІ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння аналізувати прочитане, висловлювати оцінні судження; розвивати зв’язне мовлення учнів, пізнавальні інтереси; виховувати відповідальність за свої слова і вчинки. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Робота над скоромовкою Гра “Телефоніст”. Робота в групах Учитель роздає першому учаснику кожної групи текст скоромовки. За сигналом учителя […]...
- Гоголь “Повість про те, як посварився…”, глава 7 – короткий зміст Виверткий Антон Прокопович, переконуючи Івана Никифоровича, що не зміг збрехати і запевняв, що його ворога – “розбійника” на асамблеї немає. На надзвичайно товстого Івана Никифоровича не без зусиль натягнули шаровари і казакин, і він відправився в збори. Коли всі сіли за заставлений безліччю страв стіл, городяни підлаштували так, що обидва ворога виявилися прямо один перед […]...