Епіграф, або Мотто
Епіграф, або Мотто (грецьк. epigraphe – заголовок, напис) – напис, що розташовується автором перед текстом твору або його частиною; як правило, Е. – це цитата з відомого тексту, вислів з афористичним змістом, приказка тощо. У емблематичній поезії функцію Е. виконували “девізи” (“мотто”) – один із трьох (поряд із зображенням і підписом – епіграматичним віршем) компонентів цього жанру. Велике поширення здобув. Е. у поезії романтиків першої половини XIX ст. В українській літературі до Е. часто вдавалися Т. Шевченко, П. Куліш, І. Франко, М. Рильський. Для Т. Шевченка джерелом Е. часто були книги Святого Письма. Книга В. Базилевського “Вертеп” (К.,1982) містить низку поезій з Е. із творів Т. Шевченка, М. Філянського, В. Ходасевича, К. Бальмонта, В. Хлебнікова, Анни Ахматової, М. Рильського, М. Рубцова, В. Свідзинського, радіобіолога Д. Гродзинського та ін. Добір Е. характеризує стиль мислення автора твору, його манеру означувати асоціативні зв’язки твору з літературною традицією і сучасністю.
Related posts:
- Що таке епіграф в літературі? Епіграф – це цитата, яку поміщають на чолі твору або його окремої частини з метою показати дух твору, його зміст, ставлення до нього автора і т. д. Епіграф являє собою коротку закінчену фразу або цитату і розміщується автором після назви твору. Що стосується самого слова “епіграф”, то воно відоме ще з античних часів. Стародавні греки […]...
- Драма як літературний рід і епіграф, його смислове навантаження Одним з основних літературних течій є драма. Якщо говорити про драму, як про рід літератури, то вона відтворює зовнішній світ, який бачить автор, і часто це стосується взаємин людей, суспільних протиріч і конфліктів, вчинків та подій. Драма як літературний рід Цим драма істотно відрізняється від лірики та епосу, так як вона має діалогічну форму. А […]...
- Тема. Ідея. Проблематика. Сюжет. Композиція. Епіграф Тема – комплекс подій, які формують основу літературного твору. Іншими словами, темою називається все те, про що розповідає автор свого читача. Ідея художнього твору – це основна думка, емоційна складова, смисловий зміст твору. Щоб зрозуміти ідею, потрібно ретельно проаналізувати текст. Ідея укладає в собі індивідуальний погляд письменника на навколишній світ, його суто особисте розуміння процесів, […]...
- ПАВЛО МОВЧАН (нар. 1939) ПАВЛО МОВЧАН Павло Мовчан народився 1939 року в с. Вільшанка Васильківського району на Київщині. Два роки навчався в Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка. Закінчив Літературний інститут ім. М. Горького (1965) та Вищі сценарно-режисерські курси (1970) у Москві. З 1990 року – депутат українського парламенту чотирьох скликань. Перший заступник голови комітету Верховної Ради […]...
- Епіграма Епіграма (грецьк. epigramma – напис) – жанр сатиричної поезії дотепного, дошкульного змісту з несподіваною, градаційно завершеною кінцівкою (пуантом). В еллінську добу Е, вживалася як напис на вівтарях, сприймалася як епічна форма, втілена в елегійний двовірш, пізніше поети вдавалися до ямбічних та інших розмірів, розширювали її тематичні межі. До Е. зверталися Платон, Сапфо, Анакреонт, Симонід Кеоський, […]...
- Палея Палея (грецьк. palaia diatheke – Старий Заповіт) – група пам’яток болгарської, києво-руської та давньоукраїнської літератур. П. історична (“Книга буття неба та землі”, болгарський переклад з грецької мови здійснений у першій половині XIII ст.) – скорочений виклад старозавітної історії до періоду царя Давида. Існує також П. тлумачна (“Тлумачна палея яже на іудея”, написана, очевидно, у XIII […]...
- РЕЦЕПЦІЯ СВЯТОГО ПИСЬМА У ПРОЗІ Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА Г. Квітка-Основ’яненко жив і творив у той час, коли релігійний фактор відігравав важливу роль в усіх сферах життя суспільства. Переосмислення мотивів, образів Святого Письма наявне у творчості М. Костомарова, Т. Шевченка, П. Гулака-Артемовського, П. Куліша. У контексті впливу Біблії слід розглядати і творчість Г. Квітки, передусім прозові твори українською мовою. Особливо ця тенденція простежується у […]...
- ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ – перше повне видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою. Це віщання здійснене 1581 р. в Острозькій друкарні заходами мецената української культури князя Костянтина Острозького. З метою підготовки повного й точного видання Біблії, якою могли б користуватися не лише українці, а й сусідні слов’янські народи, до багатьох країн були надіслані гінці. Доставлені до […]...
- ПЛАН – ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ – ЛЮДИНА ТА її СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ – 8 клас Найдавніші пам’ятки літератури I. Ведична література. (Веди – із санскр. букв. – священне знання, або Ведична література – давні пам’ятки індоєвропейської словесності, створювані упродовж II-І тис. до н. е. У точному значенні слова Веди – це чотири збірки: Рігведа (Книга приношення), Самведа (Веда мелодій), Яджурведа (Веда жертвоприношень), Атхарваведа (Веда заклять). Усі вони містять космогонічні міфи, […]...
- Що вивчає поетика? Поетика як розділ літературознавчої науки вивчає сам феномен художнього твору. Ця дисципліна існує і в теорії (теоретична поетика), і в історії літератури (історична поетика). Перша досліджує художній світ твору: звуковий – фоніку, ритміку, строфіку, метрику; словесний – особливості лексики, синтаксису твору; образний – персонажі, їх дії, вчинки, сюжет і композицію з метою зіставити усі ці […]...
- ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – Візуальна (зорова) поезія – З ЛІТЕРАТУРИ XX ст Василь Дмитрович Герасим’юк народився в м. Караганді (Казахстан), куди були вислані його батьки. Незабаром родина повернулася в рідне село Прокурава на Гуцульщині. Закінчив Коломийську середню школу, згодом – філологічний факультет Київського університету імені Т. Г. Шевченка. Автор і ведучий радіопрограми “На межі тисячоліть”. В. Герасим’юк – лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Нині живе […]...
- Термін Термін (лат. terminus – кордон, межа, кінець) – слово чи словосполучення, яке точно позначає спеціальне поняття і його співвідношення з іншими поняттями певної галузі (наприклад, у літературознавстві – метафора, метонімія, троп; інверсія, анафора, фігура). Т. повинен бути стилістично нейтральним, однозначним (тема, ямб, рима). Але трапляється, що Т. надають різного значення: так, текстом називають і письмово […]...
- Товариш “Товариш” – літературно-художній, науковий журнал, виданий українською студентською молоддю у Львові 1888 заходами І. Франка, М. Павлика, В. Будзиновського та С. Козловського. У першому номері вміщено оповідання І. Франка “Домашній промисел”, його переклад двох епіграм К. Гавлічка-Боровського, єврейської народної поезії, статтю “Наша публіка”, а також вірші М. Старицького “На Вкраїні” (під псевдонімом Гетьманець), К. Попович […]...
- ЛІНИЦЬКИЙ ВАРЛААМ ЛІНИЦЬКИЙ ВАРЛААМ (р. нар. невід. – 1742) – освітній діяч. Священик при посольстві в Константинополі, пізніше – єпископ. У1712- 1714 рр. здійснив паломництво до Єрусалима, після чого написав твір про християнські святині Близького Сходу “Перегринація”. Загалом дотримуючись схеми жанру ходінь до Святих місць, він іноді відхилявся від неї, вносячи до щоденника подорожі розповіді про все, […]...
- Анфологіон Антологіон “Анфологіон”, або “Антологіон” (грецьк. anthologia – квітник) – збірники текстів релігійного та літературного змісту (молитви, уривки Святого письма, житія тощо), які виходили в Україні XVI-XIX ст. Перше таке видання здійснено у 1619 у Києво-Печерській лаврі (переклад текстів із давньогрецької мови Іова Борецького, передмова та післямова Єлисея Плете-нецького і Памви Беринди). З’явилися “А.” також у друкарні […]...
- Виразне читання вірша Т. Шевченка напам’ять Мета: повторити основні теоретичні відомості про виразне читання; розвивати навички виразного читання, розкриття через інтонацію змісту й основної думки твору; розвивати акторську майстерність, пам’ять учнів. Очікувані результати: учні добре знають вірш Т Шевченка напам’ять, уміють виразно та вдумливо розповідати його, коментувати й аналізувати, порівнювати із сучасністю й робити висновки. Теорія літератури: інтонація, темп, пауза, логічний […]...
- КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд – Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1881, Львів) – письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч. Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ), служив чиновником. У 1862 р. переїхав до Львова. Невдовзі прилучився до народовського руху, став одним із […]...
- Лук’ян Кобилиця – Юрій Федькович – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Це твір про ще одного народного ватажка. Поема містить відвертий заклик до боротьби (громадою підійматися за прадідівську правду). Революційний пафос, викривальний дух поеми, спрямованої проти цісарського режиму, підняли поета на найвищий щабель визнання. Важливими критеріями цінності художніх творів Федькович вважав їх демократизм, ідейність, народність. Саме тому буковинський співець звернувся до творчості Тараса Шевченка. Великий Кобзар […]...
- Нам треба голосу Тараса – І варіант – 10 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – Найкращі учнівські твори – Твір Не поет – бо це до болю мало, Не трибун – бо це лиш рупор має, І вже менш за все – “Кобзар Тарас” – Він, ким зайнялось і запалало. Є. Маланюк Шевченка ми називаємо основоположником нової української літератури та мови. Для нього омріяним було таке суспільство, де: … І на оновленій землі Врага не […]...
- Декламування поезій Т. Шевченка Тема. ВЧ № 2. Декламування поезій Т. Шевченка. Мета: повторити та узагальнити основні правила виразного читання поезій; поглибити знання учнів про художню цінність творів Т. Шевченка через декламування поезій напам’ять; розвивати пам’ять, акторські здібності, виховувати любов до рідного слова, шану до творчості Кобзаря. Обладнання: плакат з теоретичним матеріалом про виразне читання; портрет письменника; репродукції картин […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Т. ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1.Чим повчальне для нас життя Кобзаря? 2.Гортаючи сторінки “Кобзаря”… (твір-роздум). 3. “Сини мої, гайдамаки…” (Відображення повстання 1768. р. у поемі Т. Шевченка “Гайдамаки”.) 4.Якою б я хотів бачити обкладинку “Кобзаря”? 5.Образ України у поемі-містерії Т. Шевченка “Великий льох”. 6. Художня оцінка діяльності Б. Хмельницького у творах Т. Шевченка. 7.Образи українців у поемі “Сон” Т. Шевченка. […]...
- Глаголиця Глаголиця – давня система слов’янського письма. Назва етимологічно пов’язується із словом “глаголь”, тобто “слово”. Були спроби вивести її джерела з візантійського курсиву (В. Ягіч), з коптського письма (П. Фортунатов), з комбінації елементів грецького курсиву, уставу і орієнтальних елементів. Є два види Г.: кругла (старша, або болгарська) та гранчаста (молодша, або хорватська). Г. була давно замінена […]...
- Герасим’юк Василь Дмитрович (1956) Герасим’юк Василь Дмитрович Герасим’юк Василь Дмитрович народився 18 серпня 1956 року в м. Караганді (Казахстан) у родині репресованих, яка того ж року повернулася в Карпати. З 1973 р. живе у Києві. Закінчив філологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка (український відділ). З 1978 р. – на видавничій роботі (редагує поетичні книги у “Молоді” і […]...
- Екранізація Екранізація (від. фр. есran, букв.: заслін, ширма) – відтворення засобами кіно і телебачення творів іншого виду мистецтва (літератури, театру, в т. ч. опери, балету). Зводячись довгий час до ілюстрації, “живих картин”, навіяних сюжетом відомих творів, Е. поступово набуває все більшої глибини інтерпретації літератури та художньої самостійності. Витлумачення стає незрідка полемічним (фільм “Євангеліє від Матвія” П. […]...
- Епігон Епігон (грецьк. epigonos – нащадок) – зневажливо-іронічна назва письменника, який не виробив власного творчого “обличчя”, не набув творчої самостійності, а наслідує, копіює індивідуальний стиль, форму, повторює ідеї, художні прийоми своїх попередників. Епігонство викликається до життя або віховими творами літератури, або ж яскравими оригінальними манерами письма. Тому не випадково найбільшими жертвами епігонського наслідування стали такі рубіжні […]...
- Трагічне підгрунтя “Книги джунглів” Кіплінга “Книга джунглів”, написана Редьярдом Кіплінгом, є однією з найулюбленіших книжок дітей і дорослих з багатьох країн, проте через сто шістнадцять років з моменту її публікації виявилося, що за її створенням стояла дуже трагічна особиста історія самого письменника. Зовсім недавно було виявлено унікальне видання цієї книги, на титульному аркуші якої є напис, зроблений рукою автора, причому […]...
- Що таке патерик? Патериком (від грецького – “Pater” – “батько”) називається збірник висловів святих, шанованих християнською церквою. Перші патерики з’являються в IV-V століттях н. е., тоді ж складаються три основних види цієї книги. Найбільш обширним є так званий азбучний патерик. Він оформлений як окремі статті, розміщені в порядку проходження імен святих. Кожна стаття складається з висловів святого і […]...
- БАРАНОВИЧ ЛАЗАР БАРАНОВИЧ ЛАЗАР (світське ім’я – Лука; 1593, за іншими даними 1620 – 11.09.1693, похований у Борисоглібському соборі в Чернігові) – політичний, церковний, культурний діяч, письменник, меценат. Навчався у Київській братській школі, згодом був посланий П. Могилою до латинсько-польських шкіл Вільно й Каліша. З 1642 р. чигав курс граматики в молодших класах Києво-Могилянської колегії, пізніше як […]...
- ЗАБІЛА ВІКТОР ЗАБІЛА ВІКТОР (псевд. – Ол-др; 1808, х. Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – листопад 1869, Борзна Чернігівської обл.) – поет. Походив із старовинної козацької родини. Здобув освіту в Ніжинській гімназії вищих наук (1822 – 1825). У 1825 – 1834 рр. перебував на військовій службі. Вийшовши у відставку, жив на своєму родовому хуторі […]...
- КЛИМЕНТ СМОЛЯТИЧ КЛИМЕНТ СМОЛЯТИЧ (p. нар. невід. – після 1164) – письменник, представник ораторської прози XII ст. Походив із Смоленська, деякий час був ченцем у Зарубському монастирі поблизу Києва. 1147 р. з ініціативи великого князя Ізяслава Мстиславича поставлений собором на Київського митрополита без згоди константинопольського патріарха, що викликало протест греко-фільського єпископату й князів. Після смерті князя Ізяслава […]...
- Яка роль необов’язкових елементів сюжету? Необов’язковими елементами сюжету є пролог та епілог. Наявність їх зумовлюється не законами побудови твору, а конкретними ідейно-художніми завданнями. Пролог – це вступна частина, в якій автор або розповідає дії, що передують основній колізії і мотивують її (“Лісова пісня” Лесі Українки, “Мойсей” І. Франка), або ж розкриває свій задум. Так, пролог у “Лісовій пісні” Лесі Українки […]...
- Вертеп Вертеп (старослов’ян. – печера) – народний театр маріонеток, поширений в Україні, в барокову добу (XVII-XVIII ст.). Дія вертепної драми відбувалася у двоповерховій “скрині”, відкритій з одного боку для глядачів. На верхньому ярусі розігрувалися сюжети релігійного характеру, переважно за мотивами Різдва Христового та рятування щойно народженого Сина Божого від царя Ірода; на нижньому – побутові інтермедії, […]...
- ЖАКОБ, Макс (1876 – 1944) ЖАКОБ, Макс (Jacob, Max -11.07.1876, Кемпер, департамент Фіністер – 05.03.1944, концтабір Дрансі) – французький письменник і художник. Народився в єврейській сім’ї. У вісімнадцятирічному віці перебрався з Бретані в Париж. Тривалий час поневірявся, змінивши низку професій: був прикажчиком, акомпаніатором, секретарем, навіть “сестрою милосердя”. На початку XX ст. зблизився з П. Пікассо, Г. Аполлінером, […]...
- БІБЛІЯ – ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА 3. Прочитайте літературно-критичний матеріал і стисло його перекажіть, наголосивши на фактах і цифрах. БІБЛІЯ Біблія (від грецьк. – збірка книг) – це священна книга християн та іудеїв. Проте ми розглядатимемо її на уроках української словесності як одну з найвидатніших пам’яток світової літератури. Ця найдавніша книга світу, яку писали з ХІІ ст. до н. е. до […]...
- Контрольна робота № 5 (твір). Рідна Україна. Світ природи Мета: удосконалювати вміння школярів писати твори на запропоновану тематику, яка охоплює знання учнів змісту вже вивчених програмових творів художньої літератури; розвивати творчі здібності школярів, уміння узагальнювати, робити власні висновки; виховувати пошану до мистецтва літературного слова, культури рідного краю. Тип уроку: урок контролю навчальних досягнень. Перебіг уроку І. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку. Інтерактивна вправа […]...
- Ліричний відступ Ліричний відступ – прийом у ліро-епічному творі, коли автор безпосередньо висловлює свої міркування з приводу композиції або сюжетних ліній цього твору, вчинків або характеристики героїв, певних явищ, асоційованих із зображуваними подіями. Л. в. широко використовуються в українській поезії. Надзвичайно рясні вони у баладах та поемах Т. Шевченка (“Катерина”, “І мертвим, і живим, і ненарожденим землякам […]...
- ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ 1. Фольклор – це: A) сучасна форма збереження знань; Б) течія літератури; B) художній напрям; Г) колективна усна творчість; Д) авторська поетична творчість. 2. Твір “Ой мала вдома сина сокола” за жанром: A)балада; Б) дума; B)драма; Г) пісня; Д) щедрівка. 3. Підгрунтям для створення поетичних форм обрядового фольклору стала: A) християнська релігія; Б) язичницька релігія; […]...
- Інтимна лірика Інтимна лірика (фр. intime, від лат. intimus – найглибший, потаємний) – умовна назва ліричного твору, в якому панівний мотив – любовна пристрасть автора. Таку лірику ще називають “любовною”, або “еротичною”. І. л. розкриває широкий діапазон душевних переживань, постає найяскравішим художнім документом історії людського серця; основні мотиви поезії мають еротичне забарвлення, зумовлюють витончену інтимізацію буття, втаємничення […]...
- Вивчаємо вірш Тараса Шевченка “Садок вишневий коло хати” О. Данілеско, Вчитель української літератури Одеська обл. Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художню цінність поезії Т. Г. Шевченка, розвивати навички відтворення настроїв пейзажних поезій; виховувати почуття естетичної насолоди від твору мистецтва. Обладнання: підручник, “Кобзар” Шевченка, портрет митця, переносна дошка, учнівські ілюстрації до поезії, картина місцевого художника, роздруківка репродукції картини Т. Г. Шевченка “Селянська родина”, виставка книг […]...
- ПОВІСТЬ ВРЕМ’ЯНИХ ЛІТ “ПОВІСТЬ ВРЕМ’ЯНИХ ЛІТ” – пам’ятка історіографії і літератури Київської Русі, найдавніше літописне зведення, укладене в Києві на початку XII ст., яке пізніше входило до складу всіх літописних зведень XIV – XVI ст. “Повість врем’яних літ” іще називають Несторовим літописом, Початковим літописом, Сильвестровим зведенням. Відомі три редакції цієї пам’ятки: перша, яка була здійснена близько 1113 р. […]...