ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ – Павло Тичина – КРАСА РІДНОГО КРАЮ
Ми дзвіночки,
Лісові дзвіночки,
Славим день.
Ми співаєм,
Дзвоном зустрічаєм:
День!
День!
Любим сонце,
Небосхил і сонце,
Світлу тінь,
Сни розкішні,
Все гаї затишні:
Тінь!
Тінь.
Линьте, хмари,
Ой, прилиньте, хмари, –
Ясний день.
Окропіте, нас благословіте:
День!
День.
Хай по полю,
Золотому полю,
Ляже тінь.
Хай схитнеться – жито усміхнеться:
Тінь!
Тінь.
Хто? Що? Коли? Чому? Як?
1. Як виглядають дзвіночки? Чому ці квіти мають таку назву? 2. Що розповідають дзвіночки про себе? 3. У яких рядках спостерігаються звукові повтори? 4. З якою метою автор вживає їх? 5. Як ви розумієте назву твору? 6. Якою є мелодика вірша? 7. Що нагадують вам повтори слів “День! День!”, “Тінь! Тінь!”? 8. Які почуття передає поет у вірші?
ВПРАВИ і ЗАВДАННЯ
I. Поясніть значення слів і виразів; замініть їх близькими за значенням: хор лісових дзвіночків, славим день, ой прилиньте хмари, хай по полю ляже тінь, жито усміхнеться.
II. Доберіть означення до слів:
Тінь, гаї, день, поле, дзвіночки, сни (золотий, світлий, затишний, ясний, лісові, розкішний).
III. Складіть казку про життя лісових дзвіночків чи інших квітів.
IV. Спробуйте передати поетичну красу рідної природи фарбами чи олівцями.
Related posts:
- Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – І варіант – ПАВЛО ТИЧИНА Де знаходять митці барви, щоб змалювати поетичний образ землі?.. Справді, адже описувати природу брався кожен художник, композитор, письменник!.. І всі вони знаходили щось особливе, надзвичайне. Так і Павло Тичина не зміг залишити поза увагою чудові картини рідної природи. Поет був музично обдарованою людиною, він тонко відчував різні звуки в природі й умів відтворити їх у […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – ІІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА Поезія Павла Тичини – образна, лірична. Здається, що розмовляєш з автором один на один, що він промовляє тільки до тебе. Коли читаєш його вірш “Хор лісових дзвіночків”, так і чуєш ті дзвіночки, бо в кінці кожної строфи є слова, співзвучні дзвону маленьких дзвіночків: “День, день! Тінь, тінь!” В цьому вірші, такому коротенькому, ми встигаємо побачити […]...
- ПАВЛО ТИЧИНА. ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: розширювати, поглиблювати знання дітей про творчість П. Г. Тичини; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати естетичні почуття, емоційність сприймання поезії, образне мовлення; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Еге-ге та еге-ги Понесеться навкруги. Невеличкі електрички Привітались, як сестрички. 2. Гра “Угадай предмет […]...
- Таємнича пісня лісових дзвіночків (За віршем П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”) Чи прислухалися ви до мелодій рідної землі? Чи були зачаровані лагідним сонячним світлом, що огортає чудові квіточки-д’звіночки? Якщо так, то ви зрозумієте мелодії поезії П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”. Квіти погойдуються від легкого подиху вітру, розповідаючи про красу поля, лугу, трав, хлібів. Здається, удзвіночків справжній злагоджений хор, пісню якого підхоплює ліс і гукає: “День! День!” […]...
- П. Тичина як дитячий письменник (літературні твори: “Я у гай ходила”, “Хор лісових дзвіночків”, “Гаї шумлять”) Ах, скільки радості, Коли ти любиш землю, Коли гармонії шукаєш у житті! Павло Тичина Його дебют нагадує собою несподіваний спалах сонця. Як майстерно Тичина змальовує перед нами справжню картину українського життя. Здається, перед нами – богатир Гераклової статуї й прометеївських пристрастей, богоборець і громовержець у слові… А був він простий і незвичайний. Скромний і делікатний […]...
- Павло Тичина – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Павло Тичина (1891-1967) Павло Тичина – один з найвидатніших поетів України. Народився 27 січня 1891 року в селі Піски на Чернігівщині в багатодітній сім’ї сільського дяка. Батьки мріяли бачити його священиком. Але серцем юнак тягнувся до музики, поезії. У нього прокидається талант співака, музиканта, художника. Тому і вірші його мелодійні, в них багато живописних барв. […]...
- Про що співають дзвіночки? (За віршем П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”) П. Тичина – відомий український пост – дуже любив природу рідного краю й намагався передати свої почуття в рядках прекрасних поезій. Одним із наймилозвучніших віршів творчого доробку письменника є вірш “Хор лісових дзвіночків”. Сонце, вітер, дерева, житні колосочки ніби грають й співають у природі, зливаючись в одну прекрасну мелодію лісів і полів – музику рідної […]...
- Павло ТИЧИНА (1891-1967) – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка, який був нащадком давнього козацького роду. У Пісках пройшли дитячі та юнацькі роки поета. Чудовий слух, уміння відчувати природу Павло успадкував від батька. Співаючи в монастирському хорі, Тичина мав змогу безкоштовно навчатися в бурсі – духовній школі. Хлопчик […]...
- ЕПІТЕТ – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Слово епітет грецького походження. У перекладі українською мовою воно означає “прикладений”, “прикладка”. Епітет – це художнє, образне означення. Він надає предмету більшої поетичності, виразності. Наприклад, у поезії “Зима” В. Сосюри є такі епітети: осінь золота, буйний політ, коси білі. У поезії “Хор лісових дзвіночків” П. Тичини: сни розкішні, гаї затишні, ясний день, золоте поле. Здебільшого […]...
- ЗИМА – Володимир Сосюра – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Десь там осінь за горами І, немов громи, Б’є об землю копитами Білий кінь зими. І, неначе моря хвилі, Сніг, і сніг, і сніг… Чеше вітер коси білі, Розплітає їх… І куди не глянеш оком, – Біло все кругом, Де змахне зима широким Білим рукавом… Стомлено крилом махає В білій муті крук. А зима все […]...
- СКОРБНА МАТИ – ПАВЛО ТИЧИНА Пам’яті моєї матері І Проходила по полю Обніжками, межами. Біль серце опромінив Блискучими пожалій. Поглянула – скрізь тихо. Чийсь труп в житах чорнів… Спросоння колосочки: Ой радуйся, Маріє! Спросоння колосочки: Побудь, побудь із нами! Спинилась Божа Мати, Заплакала сльозами. Не місяць, і не зорі, І дніти мов не дніло. Як страшно!.. людське серце До краю […]...
- КРИВЕНЬКА – Віктор Близнець – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Качина ферма1 в нашому селі стояла на горі, якраз над річкою Сухим Ташликом. Господарювала там старенька жінка Ганна Іванівна, або, як її називали в селі, баба Ганя. Років п’ятнадцять, якщо не більше, розводила вона качок. Ставили Ганну Іванівну і до іншої птиці, проте вона не хотіла, казала, що кури й гуси – то суща морока2, […]...
- ЛІДЕР – Леонід Смілянський – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Перший підбіг до голуба Степанко. Він обережно взяв закривавленого птаха в долоні і відчув, як тіпалося в нього серце, а очі то заплющувались, то знову розкривалися. Він не пробував вирватися з рук чи навіть поворухнутись. – Дивись, дивись! – вигукнув один з хлопчаків, показуючи на дзьобик птаха. Справді, частина верхньої половини дзьоба була відламана і […]...
- Віктор Близнець – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Віктор Близнець народився 10 квітня 1933 року в с. Володимирівці на Кіровоградщині в селянській родині. Змалечку він мріяв про те, щоб стати дитячим письменником. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка, працює у молодіжних часописах, дитячих журналах. Автор збірки оповідань “Ойойкове гніздо”, повісті “Звук павутинки”, повісті-казки “Земля Світлячків”‘ та інших художніх творів. Віктор Близнець […]...
- Анатолій Давидов – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Анатолі. Давидо. народився у селі Бочки Конотопського району на Сумщині. Майбутній письменник любив географію, біологію, тож і вищу освіту здобув на факультеті природознавства Ніжинського педагогічного інституту. Працював завідувачем відділу природознавства журналу “Знання та праця”, головним редактором дитячого журналу “Барвінок”, директором книжкового видавництва “Молодь”. Анатолі. Давидо. добре знає природу і дуже любить її. Він автор багатьох […]...
- Євген Гуцало – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Народився Євген Гуцало у вчительській родині на Вінниччині. Ще змалку він захоплювався літературою. Під впливом прочитаного почав і сам писати оповідання, вірші. Після школи продовжив навчання у Ніжинському педагогічному інституті. Література стала для Євгена Гуцала справжнім покликанням. У 1985 році письменник був удостоєний звання лауреата Державної премії України імені Т. Шевченка за твори, які він […]...
- Леонід Смілянський – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Леонід Смілянський народився в сім’ї робітника у м. Конотот Сумської області. В оточенні батька та матері, робітників формувалися уявлення майбутнього прозаїка про людську гідність та красу. Здобувши в місцевих школах початкову освіту, Л. Смілянський 1920 року вступає в Конотопський залізничний технікум, а після закінчення переїздить до Києва і певний час працює помічником машиніста. У 1924 […]...
- Василь Симоненко – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Васил. Симоненк. народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Важке дитинство не перешкодило йому бути найкращим учнем у школі. Він завжди хотів багато читати, рано усвідомив себе поетом. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка, працював у редакціях газет. Збірка “Тиша і грім” (1962) – єдина, яка побачила світ […]...
- Володимир Сосюра – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Володимир Сосюра – один з кращих українських ліриків. Народився в січні 1898 року в м. Дебальцево у степовому Донецькому краю. Батько поета, за фахом кресляр, був людиною різнобічно обдарованою, мав багато професій: вчителював по селах, був сільським адвокатом, шахтарем, складав вірші. Мати – робітниця з Луганська, займалася домашнім господарством, а також дітьми, яких у родині […]...
- Володимир Бровченко – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Народився письменник 1 червня 1931 року у селі Мала Виска на Кіровоградщині. Закінчив Одеський технологічний інститут у 1955 році, але любов до рідного слова спрямувала Володимира Бровченка на творчий шлях. В. Бровченко у своїх поезіях складає гімн рідній землі, оспівує її красу і велич. Він автор 30 книг, серед яких збірки “Шумлять жита”, “Зустрічайте сонце”, […]...
- ЛОСЬ – Євген Гуцало – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук. Звук летів знизу, від річки. Лось звівся, тепер його постать чітко вималювалася в удосвітніх сутінках. Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, із якого обнесло листя. Лось знав, що то тріщить […]...
- РЯТУВАЛИ КОНОТОП – Анатолій Давидов – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Не віриться Ігоркові, що їхня річка Конотоп була повноводою. Зараз у ній горобцеві по коліна!1 А дідусь каже, що колись Конотоп боялися вбрід переїздити, отакий він був глибокий, а дно споконвіку мулисте… Через те й назву таку річка дістала. Зараз Конотоп обмілів, береги лепехою і стрілолистом затягло, вже й ряска до середини добирається, а це, […]...
- ЛЮБЛЮ ВЕСНУ – Володимир Сосюра – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Люблю весну, та хто її не любить, Коли життя цвіте, як пишний сад. І мов у сні, шепочуть листя губи, І квіти шлють солодкий аромат. Люблю весну, коли плюскочуть ріки, Коли рида од щастя соловей І заглядає сонце під повіки У тишині задуманих алей… Люблю, коли блукає місяць в травах, Хатини білить променем своїм І […]...
- Аналіз письмової роботи. Література рідного краю № 1. Календарно-обрядові пісні рідного краю Мета: розвивати навички виразного читання творів, коментування їхнього змісту, виділення та пояснення художніх засобів, що в них ужиті; формувати креативні компетентності, розвивати навички самостійного читання, пошуку інформації, акторські здібності, культуру зв’язного та діалогічного мовлення, формувати навички роботи в групах, уміння висловлювати й аргументувати свою думку, публічно захищаючи власний творчий проект; виховувати повагу до прадавніх вірувань […]...
- ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ № 2. ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ. ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ НАРОДНИХ ЛЕГЕНД ТА ПЕРЕКАЗІВ У ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ РІДНОГО КРАЮ. ОЛЕКСА РІЗНИКІВ “ШЛЕЙКО, З БОГА ТУРЕЙКО” – Світ фантазії, мудрості (продовження) Мета: – поглибити знання учнів про жанр усної народної творчості – думи, їхні жанрові та художні особливості; ознайомити учнів із творчим доробком письменника одещини; – розвивати творчість та логічне мислення учнів, навички виразного читання, навчити висловлювати власні міркування з приводу прочитаного, розвивати творчі здібності учнів; – зацікавити історичним минулим українського народу, виховувати національну гордість, самосвідомість, […]...
- Література рідного краю. Календарно-обрядові пісні рідного краю (Тернопільщини) Мета: ознайомити учнів з календарно-обрядовою поезією Тернопільщини, зокрема Бережанщини, визначити роль і місце пісні в житті народу; формувати ставлення до фольклору як цінного духовного надбання народу; розвивати вміння виразно читати народні пісні, висловлювати власні думки, робити узагальнення; виховувати повагу до звичаїв і традицій рідного краю, любов до творчості народу, мудрості і таланту земляків. Тип уроку: […]...
- “Як страшно! Людське серце до краю обідніло” (Павло Тичина) – Євген Плужник (1898-1936) – Українська література 1920-1930 років “Як страшно! Людське серце до краю обідніло” (Павло Тичина) Лірика Плужника відбивала настрої доби, змальовуючи трагізм буття людини в жорстокому світі катастроф, революцій та братовбивчих воєн. Безглуздому й немилосердному кровопролиттю поет протиставив людинолюбство. Він осуджує і “білий”, і “червоний” терор. Твори збірки “Дні” показують масштаб соціальних потрясінь і людських трагедій, відзначаються пристрасним утвердженням гуманістичного ідеалу. […]...
- ПАВЛО ТИЧИНА – ДІТЯМ – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Матеріал уроку. Павло Тичина “Де не глянь – колоски”. Мета. Ознайомити школярів із життєвим і творчим шляхом Павла Тичини; вчити дітей виразно читати вірші; збагачувати словниковий запас, розвивати образне мислення, мовлення учнів. Обладнання. Портрет П. Тичини, виставка книг. Хід уроку I. Вправи на розвиток читацьких навичок. 1. Вправа на формування швидкої реакції на слово. Учитель […]...
- З кохання плакав я, ридав – ПАВЛО ТИЧИНА З кохання плакав я, ридав. (Над бором хмари муром!) Той плач між нею, мною став – (Мамуровим муром…) Пливуть тужіння угорі. (Вернися з сміхом-дзвоном!) Спадає лист на вівтарі – (Кучерявим дзвоном…) Уже десь випали сніги. (Над бором хмари муром!) Розбиті ніжні вороги – (Мармуровим муром…) Самотня ти, самотній я. (Весна! – світанок! – вишня!) Обсипалась […]...
- Микола Вороний. Коротко про письменника. Поема Євшан-зілля. Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів. Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини. Краса природи рідного краю Мета: подати короткі відомості про життя та творчість М. Вороного, ознайомити школярів з історичною основою і змістом поеми “Євшан-зілля”, композицією, жанровою своєрідністю та ідейним спрямуванням твору, розкрити роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини на прикладі твору “Євшан-зілля”, ознайомити учнів з поняттями Ліричний герой, ліро-епічний твір, поема; розвивати навички вдумливого виразного читання, коментування прочитаного, […]...
- ПАВЛО ТИЧИНА. СОНЦЕ І ДИМ – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творами Павла Тичини; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити сприймати почуття, передані у віршах; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Діти читають хором. – Накрапає дощ (тихо). – Дощ […]...
- У єдності з природою (Арфами, арфами…) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст У “Сонячних кларнетах” мотив єдності з природою чи не основний. І природа тут не декоративний малюнок довкілля, а могутня жива стихія, до якої належить і сама людина. Відповідно весняне оновлення в поезії “Арфами, арфами…” поширюється й на людину, бо людське “я” ліричного героя цілком занурюється в загальний плин природних процесів. Не лише тематично, а й […]...
- Ой, що в Софійському – ПАВЛО ТИЧИНА Ой, що в Софійському Заграли дзвони, затремтіли, Не білі голуби-янголи в небі полетіли. Ой, там збиралися під прапори, Під соняшні ще й сині. Віднині Не буде більше пана у вільній Україні! Ідуть, ідуть з музикою Під тінню прапорів Прекрасною, великою Рікою стиглих нив. Ідуть, ідуть – вітаються І славлять щасні дні. Жахтять, переливаються Їх душі […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА – 6 клас Павло Григорович Тичина був щедро обдарованою людиною. Не тільки писав вірші, а й гарно малював, добре знався на музиці, вправно грав на багатьох інструментах, чудово співав. І це вплинуло на його поетичні твори: вони дуже музичні, несуть в собі багато світла, тепла, яскравих барв. Поет дуже любив природу, тонко відчував її красу. Шелест трав і […]...
- ЗНО – Павло Тичина – Література XX ст Павло Григорович Тичин. – це “шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший…” (Олесь Гончар) М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її музичною рікою. Він мав на увазі насамперед те, що творчість одного з найкращих поетів минулого століття не просто напрочуд […]...
- Дивні малюнки словом (Пастелі) – Павло ТИЧИНА (1891-1967) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Використання виражальних можливостей різних видів мистецтва – одна з ознак індивідуального стилю П. Тичини. Не лише музика, а й живопис стають йому в пригоді. Це переконливо засвідчує цикл із чотирьох віршів “Пастелі”. Певно, кожному з нас доводилося чути вислів “пастельні тони”. Так говорять про кольори м’яких і ніжних відтінків. А власне пастелями називають твори в […]...
- ГАЇ ШУМЛЯТЬ… – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами, Купаючи мене, Мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав Голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба […]...
- Тема 24. Павло Тичина – Література XX ст Павло Григорович Тичина – це “шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший…” (Олесь Гончар) М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її музичною рікою. Він мав на увазі насамперед те, що творчість одного з найкращих поетів минулого століття не просто напрочуд […]...
- Скорочено – АРФАМИ, АРФАМИ… – ПАВЛО ТИЧИНА – 11 КЛАС Арфами, арфами – Золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, думами – Наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій Вогневий! Сміх буде, плач буде Перламутровий… Стану я, гляну я – Скрізь поточки як дзвіночки, жайворон як Золотий З переливами: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Любая, милая, – Чи засмучена ти […]...
- ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА – ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Образності літературним творам надають такі художні засоби, як епітет і метафора. Епітет – це художнє означення: палке Слово, золоте жито, васильковий погляд. Найчастіше означення виражено прикметником. Але не всі прикметники є епітетами. Наприклад, у словосполученнях високе дерево, біла скатертина прикметники не є епітетами, але вони будуть епітетами в словосполученнях: високі мрії, біла печаль. Як відрізнити […]...