Династія Каролінгів (в 756-843 роках)
Король Піпін і папський престол
Син Карла Мартелла Піпін Короткий скинув останнього короля з династії Меровінгів. Поява цього короля в возі, запряженому волами, викликало у народу глузування. Симпатії людей були звернені до майордом, хвацько гарцював на коні поруч з королівської візком. Піпін за згодою франкських воїнів звернувся до папи римського з посланням, в якому просив підтримати його намір стати королем франків. Папа благословив нового франкського короля. Ця династія по імені свого найвидатнішого представника Карла Великого отримала назву Каролінгів.
Коли лангобарди взяли в облогу Рим, папа звернувся до Пипину з проханням захистити місто святого Петра. Піпін з військом вирушив до Італії. Він змусив короля лангобардів віддати татові раніше захоплені міста і землі в Центральній Італії. Тут в 756 р виникло Папська держава. Папи римські управляли їм, з’єднавши в своїх руках духовну і світську владу. Така форма влади називається теократією. Від Папської держави сьогодні збереглася лише дуже маленька частина – Ватикан, що знаходиться в центрі Риму.
Війни Карла Великого
Найвищого розквіту держава Каролінгів досягла при синові Піпіна Короткого Карла, який отримав ще за життя за свої діяння прізвисько Великий. Від імені Карла Великого відбулося в слов’янських мовах слово “король”. Правління Карла Великого (768-814) тривало майже півстоліття. За цей час він значно збільшив свою державу. Карл завоював Лангобардське королівство. Він вів війни в Іспанії і приєднав частину її північно-східних земель. Карл поширив свою владу на південно-східні німецькі землі. Він в союзі зі слов’янами розгромив держава аварів на Дунаї. Самою затяжний була війна з німецьким народом – саксами, що жили на березі Північного моря. Сакси були язичниками, і війна з ними велася під прапором християнізації. Сакси уперто виступали. У боротьбі з ними Карл застосовував найжорстокіші заходи. Одного разу він наказав стратити чотири з половиною тисячі заручників. Смертю карав всіх супротивників короля і церкви. Тільки після трьох десятиліть війни Карл здобув перемогу над саксами і приєднав їхні землі до своєї держави. На кордонах держави Карл створив укріплені зони – марки.
Відвідування Карла Великого
Бій в ущелині Ронсеваль під час війни Карла в Іспанії послужило основою для епічного твору “Пісня про Роланда”. Роланд, племінник Карла, героїчно боровся проти арабів. Він віддав життя за короля і християнство. Карл помстився за його загибель, розгромив арабів. Такий сюжет “Пісні про Роланда”.
Карл Великий – імператор
Карл Великий був наймогутнішим монархом середньовічного світу. Про нього складали легенди. Держава Карла об’єднувала безліч племен і народів. Вона охоплювала більшу частину Західної Європи. Карл мріяв про відродження великої Римської імперії. На Різдво 800 р в Римі в соборі Святого Петра Папа Римський Лев III здійснив коронацію Карла як імператора. Карл став главою величезної християнської імперії. Він спрямував зусилля на вдосконалення її державного устрою. Карл зміцнив центральну владу, двічі в рік він збирав на пораду великих феодалів, представників знаті. Він видавав укази, що діяли по всій території імперії. За їх виконанням стежили спеціальні посланці короля. Карл посилив особистий початок бенефіціальное відносин. Тепер той, хто отримував бенефиций, зобов’язаний був особисто з’являтися до пана і приносити присягу вірності.
“Каролінгське відродження” (розвиток культури)
Карл Великий вважав, що для зміцнення імперії важливі не тільки закони і військові перемоги, але і розвиток культури. Він хотів зробити освіту доступнішою. По всій імперії при церковних парафіях відкривалися початкові школи, складалися підручники зі шкільних дисциплін.
Центром освіченості стала придворна Академія. Сюди Карл Великий запрошував видатних освічених людей зі всієї Європи. Найближчим сподвижником Карла був англосакс Алкуин. Він закликав поважати мирські науки, навчати дітей грамоті і навіть філософії, щоб вони могли досягти вершин мудрості. З Академією була пов’язана діяльність видатних істориків і поетів. Тут була написана “Життя Карла Великого” Ейнгарда. Карл високо цінував античну культуру.
Вчені Академії знову звернулися до античних знань, забутим в “темні століття” раннього Середньовіччя.
Знову стали переписувати твори античних авторів. Культурний підйом в імперії назвали “каролінзьким відродженням”. “Каролингське відродження” заклало основу для подальшого культурного розвитку середньовічної Європи.
Розпад імперії Каролінгів
У 843 р в Вердені відбувся поділ імперії між трьома онуками Карла Великого. Титул імператора і вузьку смугу земель від Північного моря до Середземного отримав старший з них – Лотар. Східна частина (майбутня Німеччина) дісталася середньому онукові, західна (майбутня Франція) – молодшому. Імперія Каролінгів припинила своє існування. Вона була першою середньовічної спробою об’єднання Європи. Не випадково і сьогодні Карла Великого називають “батьком Європи”.
При Карлі Великому стали відроджуватися будівництво і архітектура. Кращим зразком монастирської забудови був монастир Санкт-Галлен. У столиці імперії Ахені були побудовані палац і чудова капела – палацова церква.
Питання з цього матеріалу:
- Як виникла перша середньовічна імперія на Заході? Як франки уклали союз з татами римськими? Як Карл Великий дбав про освіту і культуру. Як вибудовувався союз франкських королів і пап римських? Чому імператора Карла назвали Великим? Охарактеризуйте “Каролингское відродження”. У чому причини військових реформ Карла Мартелла?
(2 votes, average: 2.50 out of 5)