Депозити
Депозит (від лат. Беровйіт – річ, віддана на зберігання) має два значення. Перше – це грошові кошти або цінні папери (акції, облігації), що поміщаються для зберігання в кредитні установи (банки, ощадні каси); друге – грошова сума (цінні папери), що вноситься боржником у судові установи для передачі кредитору. Депозит як форма зберігання грошових заощаджень населення називається внеском і вноситься готівкою або безготівковим шляхом. Доходи по внесках вільні від обкладення податками і зборами.
Депозит банківський – це грошові суми, що поміщаються на зберігання в банк від імені приватної особи, корпорації, державної організації, клієнта банку. У банківській звітності такі депозити відображаються як пасиви.
Розрізняють строкові депозити, депозити до запитання, депозити гарантійні та ін.
Строковий депозит – це внесок на певний термін (зазвичай на 3, 6, 12 місяців; 2, 3, 5 років); депозит “до запитання” може бути вилучений у будь-який час; гарантований депозит підлягає поверненню при будь-яких обставин, що сталися з депозитарієм.
Клієнти банку вкладають гроші з метою отримання доходу. Найбільший відсоток по депозиту виплачується за довгостроковими вкладами, так як банк може вільно розпоряджатися цими грошима, надаючи кредити тим, хто потребує грошових коштів в даний момент. Як правило, при достроковому знятті грошей вкладником відсотки за вкладом не виплачуються (якщо тільки в договорі не були зафіксовані особливі умови). Крім того, розмір доходу залежить і від суми вкладу: чим вона більше, тим більше відсоток. При відкритті строкового вкладу банк укладає з клієнтом договір, в якому описуються умови вкладу, можливість пролонгації (т. Е. Продовження терміну депозиту на тих же умовах, якщо вкладник з якоїсь причини не захотів знімати гроші після закінчення терміну). У Російській Федерації банки приймають грошові кошти на депозити в рублях і іноземній валюті (доларах США і євро). Стати вкладником банку можна тільки після пред’явлення паспорта, т. Е. З 14 років.
Вклади “до запитання” зручні для клієнтів, які виробляють розрахунки за різні послуги або оплачують товари безготівковим чином, переказуючи гроші зі свого рахунку на адресу одержувача. Оскільки банк не може вільно розпоряджатися цими грошима, процентна ставка по вкладу є мінімальною і становить десяті частки відсотка за рік. Крім того, на такий вклад можуть надходити гроші від заробітної плати, пенсії, допомоги і т. П. Сучасним аналогом вкладу “до запитання” є дебетова пластикова банківська картка. Власники такої карти можуть знімати гроші готівкою в банкоматі, оплачувати покупки в магазині, проводити розрахунки по комунальних платежах і т. П. Однак розмір виплат по карті обмежений сумою грошей, яка надійшла на рахунок власника картки. Звичайно банк не виплачує відсотки за вкладом власнику банківської карти, а навпаки, може знімати деяку суму за обслуговування. Ці гроші йдуть на установку банкоматів, оплату праці працівників банку, забезпечення конфіденційності, розробку нових комп’ютерних програм і т. П.
Також деякі банки надають послуги зі зберігання цінностей в особливих банківських скриньках у спеціально обладнаному приміщенні – депозитарії.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)