Аналіз вірша Марини Цвєтаєвої “Бабусі”

Вірш було написано в 1914 році і присвячено її бабусі. Цвєтаєвої не вдалося за життя зіткнутися з любов’ю бабусь, які покинули цей світ в досить молодому віці, але в пам’яті внучки залишилися зображення у вигляді портрета, які вона могла розглядати довго.

По батьковій крові бабуся була скромну і працьовиту жінку, нічим не відрізнялася від більшості інших людей, а ось як раз по маминій лінії бабуся відрізнялася з досить таки непростим характером, що полягає в умінні подати себе, як шанобливо особу і звали її Марія Бернацька. Ось саме їй і були присвячені рядки з даної написаної поезії, яка прожила буквально 20 років – в розпалі тільки почалася життя.

Цвєтаєва хотіла передати в своєму вірші інтерес до пізнання надзвичайної чарівності і великодушності, які передавали портрети, що знаходяться в їхньому будинку. Це все відбивається в кожної складеної римі, де підкреслюється найменше вираз риси обличчя, також стан внутрішнього світу, що відбивається в енергетиці, що виходить від намальованого зображення. І вона її как-будто обожнює, навіть можна сказати захоплюється, і в той же час розчаровується в тому, що не зможе притиснутися до грудей до свого рідного людині, якого вона ніколи не зможе побачити, так як дуже рано забрав Бог її дорогу і кохану бабусю.

У момент написання вірша Цвєтаєвої було всього 18 років і вона сприймала свою родичку зовсім юної і молодий, так як їх різниця на той час була незначною, але якщо реально міркувати, то їх розділяють багато років життя, які не залишають байдужою нашу поетесу.

У рядках спливають миті такого прекрасного і незабутнього танцю, як вальсу, які виконує її покійна бабуся в уявленнях дівчинки, а також їх об’єднує необачна бунтівливість, спрямована на напористість і наполегливість в поведінці обох, що заважає Цвєтаєвої змиритися серед усього того, що відбувається в цьому світі. Але це її не особливо засмучує, тому що жити в гармонії з самим собою і, ні від кого не залежати – її щастя.

Якщо торкатися розумового дару, то це з точністю можна сказати, що дісталося від бабусі, чому пишається наша письменниця. Цвєтаєва ніколи не забуде про те, що в її жилах протікає кров польської красуні з благородних і знатних дівиць, у якій склалася непроста і трагічна доля з безліччю загадок, що мають цікавість розгадувати знову і знову.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Аналіз вірша Марини Цвєтаєвої “Бабусі”