Аналіз вірша “Я вас любив” Пушкіна

Вірш було написано в 1829 році, і після його видання А. С. Пушкін отримав загальне тріумфування з боку всіх в світі людей. У ньому виражаються досить відверті почуття до певної персони і кому були присвячені ці рядки точно сказати не можна, так як ніде немає достовірної інформації, але є припущення, що музою, яка сприяла до такого визнання є красива дівчина на ім’я Кароліна Сабаньска з Польщі, з якою він познайомився в 1821 році в місті Києві, і ця зустріч залишила в його душі незгладимий слід.
Вона і правда була дуже привабливою, легкої і витонченої, що не могло залишати байдужими всіх оточуючих чоловіків. Повторно вони перетнулися між собою знову через два роки і тоді він зрозумів, що все також відчуває до неї величезну любов, яку він всіляко приховував, тільки вона не сприймала все спрямовані в її сторону залицяння всерйоз і м’яко сказати знущалася над його почуттями, що призводило його до зневіри і розчарування.

У 1829 році їх зустріч відбулася знову, при якій він вважав її постарілій і пошарпаний (вона була старша за нього на 6 років), тобто інтерес до неї абсолютно згас і ті емоції, які відчувають на той час до цієї особистості зникли назавжди з його слів.

За іншою версією дане визнання присвячено Ганні Олексіївні Андро-Олениною, з якої їх погляди перетнулися в місті Санкт-Петербурзі. Вона вражала своїм гострим і цікавим розумом, а також надзвичайною спритності в будь-який ситуації, що склалася. За їх спілкуванню і кокетування можна було зрозуміти, що між цією парочкою є любовний зв’язок, але ця думка була помилковою, так як вона ясно дала зрозуміти, що крім дружби у них нічого не може бути.

Якраз після цього інциденту з’явилося в світ цей вірш, в якому він ніби пише прощального листа своїй обраниці, висловлюючи всю смуток і печаль своєї душі і відпускаючи її в руки іншого чоловіка, бажаючи при цьому їм безмірного щастя.

В цьому ж році доля його зводить з майбутньою дружиною Наталією Гончаровою, яку він домагається і намагається побудувати з нею надійну і міцну сім’ю, про яку він давно мріяв. Тільки все одно ту любов, яку він відчував до своєї натхненниці, яка сприяла на такі бурхливі душевні пориви, він ніколи не буде відчувати до своєї дружини, так як такі почуття не проходять, вони лише тільки заглушуються, та й самому поетові не хочеться, щоб хтось – то завдавав йому багато болю і страждань.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз вірша “Я вас любив” Пушкіна