Змішана економіка
Будь-яка сучасна економіка – це економіка змішана. Її сутність полягає в тому, що вона поєднує, по-перше, різні по виду власності підприємства, що діють в економічній системі (приватні, державні, колективні, акціонерні і т. Д.), А по-друге, ринкові та державно-адміністративні методи регулювання виробничо-економічними процесами. При цьому держава не обмежується роллю арбітра (підтримання правопорядку, встановлення прав власності, захист конкуренції), а саме є одним з активних учасників економічних процесів.
При змішаній економіці діє господарський механізм, в якому співіснують, взаємодіють і впливають один на одного конкурентно-ринкові регулятори, працює система державно-правового регулювання економіки, а держава виконує роль виробника суспільних благ і здійснює перерозподіл національного доходу на користь незаможних верств населення. Ці різноманітні форми власності та методи впливу на загальноекономічні процеси і надають сучасній ринковій економіці змішаний характер. Єдність і взаємозалежність двох принципів регулювання економічного життя – ринку з приватним інтересом, з одного боку, і соціально-економічної діяльності держави з суспільним благом – з іншого, утворюють економічну базу сучасних розвинених країн.
Немає жодної держави, в якому не була б змішана економіка. Винятком став лише унікальний російський досвід – коротка епоха воєнного комунізму з другої половині 1918 року до середини 1921 Тоді всі численні види і типи недержавної власності були ліквідовані на користь єдиної народної власності – тотальною, державної, всенародної.
Змішана економіка – це перше органічне та універсальна властивість будь-якої національної економіки, властиве державі з часів його формування як держави. У будь-яких державах завжди існували найрізноманітніші види (форми, типи) власності – приватна, державна, релігійна (навіть в умовах античного Риму та Стародавнього Єгипту). Їх різноманіття постійно зростала, змінювалися внутрішні співвідношення між типовими формами. Так, в стародавні часи і в епоху Середньовіччя переважала велика державна власність. Це було зумовлено насамперед необхідністю забезпечити існування самої держави, провідного безперервні війни (загарбницькі або оборонні). Завдання створення протяжних торгових комунікацій ї іригаційних систем (у східних державах) також вимагала потужної державної економічної бази розвинених ремесел, добре підготовлених працівників, які вміють створювати нові знаряддя війни та інструменти праці (все те, що ми звично називаємо технологіями). У ті часи це було під силу тільки державам. Однак і тоді вже мали місце великі, середні і дрібні форми власності: в ремеслах, в. сфері землекористування, торгівлі та будівництві. Співвідношення між ними, так само як і в сучасній економічній системі, визначалося рівнем розвитку факторів виробництва.
У відповідності з теорією про появу держави Платона і Аристотеля, розвинута потім в конструкції “суспільного договору” Монтеск’є, поява першого держави було викликано природною еволюцією родоплемінних відносин, в результаті чого з’явилася природна потреба в упорядкуванні примітивної господарської діяльності. Звідси і друга універсальна властивість держави – вплив на економічні процеси в суспільстві.
В міру ускладнення господарської діяльності першого традиційна економіка ставала все більшою, громіздкою і вимагала ускладнення і різноманітності інструментів впливу на неї з метою регулювання. При цьому вже перші державні і напівдержавні освіти використовували цілком сучасні підходи в регулюванні – прямі і непрямі методи.
Прямі форми і методи регулювання. Держава завжди займалося безпосередньої господарської діяльністю, оскільки в його власності перебували провідні фактори виробництва: землі, водойми, ліси, будівельна техніка, знаряддя війни і праці (технології), у тому числі раби (робоча сила), військові кораблі, громадські будівлі і торгові судна. Держава безпосередньо здійснювало будівництво міст, будівель і споруд, протяжних сухопутних комунікацій та ін. Наприклад, у Стародавній Спарті існувала виключно державна власність на рабів. Вони здавалися в оренду вільним громадянам за певну плату і на певний час. При цьому орендар не мав права морити їх голодом, наносити каліцтва і тим більше вбивати. Якщо таке відбувалося, він піддавався великим штрафним санкціям.
Непрямі форми і методи регулювання. Як правило, вже в стародавніх державах були поширені досить розвинені системи непрямого регулювання: податки, мита, встановлення розмірів землеволодінь, цінове регулювання, державна допомога воїнам (та їх сім’ям), пайовий розподіл військових трофеїв і ін.
Еволюції і революції (соціальні, природно-наукові, науково-технічні, інформаційно-технологічні) змінювали лише набір інструментів регулювання, їх форми і методи. . ………
Структура і будова змішаної економіки. Будь-яка сучасна система національної економіки складається з наступних складових:
– домашніх господарств;
– приватного підприємницького сектору економіки, що діє в різних організаційних формах;
– державного сектору економіки;
– різних форм кооперацій, колективних підприємств тощо.
Тому можна зробити висновок, що змішана економіка – це реальність, яка відображає її об’єктивну неоднорідність. Крім того, можна говорити про якість, про рівень змішаності національної економіки, т. Е. Оптимальності або неоптимальності співвідношення зазначених секторів національної економіки. В одних країнах (країни Латинської Америки, Африки) державний сектор незначний, в інших (Швеція, Великобританія), навпаки, переважає. В одних країнах рівень державного впливу на економічні процеси дуже високий, в інших – менш виражений. Проте все це не скасовує загальної схеми будови сучасної економічної системи як змішаної економіки.
Змішана економіка є результатом тривалої еволюції держави і економіки, її важко створити в короткий часовий відрізок. Тому в перехідних країнах вона існує в усічених формах. Співвідношення двох начал (приватного та державного) залежить не тільки від рівня розвитку факторів виробництва, конкретних історичних умов, національних і культурних тенденцій, а й від правильного уявлення про таку систему управління політичними силами суспільства. У кожній окремій країні тип змішаної економіки визначається зрілістю її політичних (насамперед) і підприємницьких груп, ступенем “відкритості” економіки і звичайно ж рівнем і масштабами адміністративного бюрократизму.
Відповідно при загальної ринкової базі і соціальної орієнтованості змішана економіка в різних країнах має різний ступінь змішаності, свої особливі риси і прояви, що виражаються в різних масштабах і формах поєднання державного і приватного секторів. Перш ніж постати в сучасних образах, змішана економіка пройшла через різні співвідношення ринкового і державного механізмів, на її становлення впливали різні історичні, національні, політичні, сімейні фактори, рівень і якість життя народу та ін.
Сьогодні в економіці Росії співіснують і взаємодіють вітчизняні та іноземні фірми, дрібний, середній і великий бізнес. Росія – країна з перехідною економічною системою, причому якщо зміна соціалістичної системи на капіталістичну відбулася повністю і процес цей, можна сказати, завершено ще на початку 90-х рр., То становлення розвинутої капіталістичної економіки – ще справа майбутнього. Тому й формування розвинутої змішаної економіки – це теж завдання майбутнього.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)