Економіка Німеччини у 20-21 столітті

Основні етапи відродження економіки Німеччини після Другої світової війни

Друга світова війна негативно вплинула на багато країн світу. Її масштаб був величезним:

    Залучення в війну більш 60 країн, загальна чисельність жителів яких дорівнювала 80% від населення всього світу; Військові дії розгорнулися на території 40 європейських, азіатських і африканських держав; У бойових діях брали участь більше 140 млн. чоловік.

Всього за роки війни загинуло понад 55 млн. Чоловік, знищено національного багатства на суму 316 млрд. Дол., Військові витрати в 4,5 рази перевищували витрати Першої світової вони.

Матеріальні втрати Німеччини були величезними, все це доповнювалося загальним фінансовим виснаженням країни, оскільки війна вимагала щорічно близько 150 млрд. Рейхсмарок. Податковий тягар за роки війни збільшилася в два рази, а бюджет відчував дефіцит. Щоб його покрити, уряд використав внутрішні позики і кредити, які тільки збільшували величезний борг держави.

Принципи післявоєнної перебудови Німеччини розроблялися главами трьох держав, що входять в антигітлерівську коаліцію: СРСР, США і Великобританією. Вони передбачали повну демілітаризацію Німеччини.

Відродження економіки Німеччини можна умовно розділити на кілька основних етапів:

    На першому етапі (1948-1949 роки) проводилися грошові і цінові реформи, підвищувалася заробітна плата при обліку збільшення продуктивності праці і виробничих обсягів; Для другого етапу (1950-1952 роки) характерна найбільша напруженість, в цей період долалися післявоєнні труднощі; Початок третього етапу розвитку ринкового господарства припадає на 1952 рік, протягом якого перевірялася на міцність і придатність нова економічна система; На четвертому етапі (1953-1954 роки) Німеччина добилася найбільших успіхів у розвитку своєї економіки: збільшувалися обсяги виробництва, разом з цим підвищувалася заробітна плата і продуктивність праці, ціни стабілізувалися. У 1953 році почалося підвищення обсягів виробництва товарів масового споживання, зросла житлове будівництво.

П’ятий етап (1954 рік) є етапом високої кон’юнктури, коли обсяги промислових виробництв збільшилися на 39%.

До середини 1950-х років Німеччина займала третє місце за обсягами виробництва промисловості після США і Англії. Це тільки підтверджувало ефективність діючої системи господарювання і високу працездатність німецького населення. Дуже істотним чинником швидкого зростання економіки був заборона для Німеччини мати свою власну армію. Це означало відсутність у неї тягаря військових витрат, тоді як Англія і США виділяли чималу частку від свого ВВП на виробництво озброєння і утримання армії.

“Німецьке економічне диво” і розвиток економіки в другій половині 20 століття
Після 1954 року економіка Німеччини характеризується стабільним підйомом, який тривав аж десять років і отримав широко поширена назва “німецький економічний підйом”. У ці роки швидкими темпами відбувався науково-технічний прогрес, який став вирішальним фактором економічного зростання в Німеччині.

Уряд приділяв пильну увагу науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок. Протягом 1960-х років загальна сума витрат на ці цілі збільшилася в 5,2 рази. При цьому значна частка інвестицій припадала на іноземний капітал. У цей період здійснюється реструктуризація промислових виробництв, в результаті якої частка видобувних галузей скоротилася в два рази. Однак, швидкими темпами почали розвиватися галузі, орієнтовані на експорт: хімічна, нафтопереробна, автомобільна, електротехнічна, авіаційна, ракетно-космічна та ін.

До кінця 1960-х років в темпах зростання економіки Німеччини відбувалися помітні коливання. Особливо це проявлялося в 1973-1975 роках і в 1980-1982 роках, коли відзначався різкий спад світової економіки. Німеччина змогла без великих труднощів пережити ці роки, багато в чому завдяки стійкості малих і середніх підприємств. В середині 1970-х років на території німецької держави налічувалося близько 1,9 мільйона дрібних і середніх фірм.

У період з 1983 по 1990 роки в країні спостерігається тривалий підйом економіки, основою якого стало збільшення інвестицій, розширення експорту і ін. Переважно розвивалися технологічно складні сфери виробництва, які були орієнтовані на високий попит не тільки всередині ФРН, але і за її межами.

У 1990 році більшість економічних показників досягли найвищої точки, а темпи зростання валового національного продукту (4,5%) стали максимальними для останніх 14 років.

У середини 1991 року різко знизилася динаміка економічних показників, а до початку 1993 року ці фірми виявилися на найнижчій позначці за весь післявоєнний період. Це падіння найсильніше позначилося на автомобільній промисловості, виробництві оргтехніки, машинобудуванні, тобто на галузях, які визначали промисловий потенціал.

Одним з головних чинників, що вплинули на погіршення економічної ситуації, стало возз’єднання Німеччини.

До кінця 20 століття в країні почалися масштабні реформи за рішенням багатьох соціальних і економічних проблем. Розпочато податкова реформа, спрямована на оздоровлення державних фінансів.

Розвиток німецької економіки на початку 21 століття

Щоб досить повно охарактеризувати економіку Німеччини в перші десять років 21 століття, слід описати основні соціально-економічні проблеми цього періоду:

    Велика залежність німецького ринку від світових економічних процесів, так як економіка ФРН була орієнтована на зовнішній ринок; Відносна дорожнеча робочої сили; Дуже витратна соціальна система; Непроста демографічна ситуація.

У 21 столітті, незважаючи на всі коливання світової економіки, Німеччина посідає одне з провідних місць серед промислово розвинених держав, оскільки широко використовує сучасні технології, має висококваліфіковану робочу силу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Економіка Німеччини у 20-21 столітті