Зародження японського мистецтва

Шлях японського мистецтва – це шлях осягнення краси через непомітне і первозданне. Ось яким бачиться її “початковий образ” поетові Доген (1200-1253):
Квіти – навесні.
Зозуля – влітку.
Восени – місяць.
Чистий і холодний сніг –
Взимку.
Що залишиться після мене?
Квіти – навесні,
Зозуля – в горах,
Восени – листя клена.
(Переклад М. Конрада)
Японські художники виявляють красу, закладену самою природою. “Не сотвори, а знайди і відкрий” – такий їх девіз. У творах мистецтва вони прагнуть підкреслити принадність старовини, і тому їх приваблює колір необпаленої глини, замшілий камінь. Простота і відсутність химерності, мінімум предметів і деталей, асиметричність композицій, вільне розташування декору, стримана кольорова гама є найважливішими принципами художньої творчості. Самий повсякденний предмет в руках умільця здатний перетворитися на справжній витвір мистецтва.
Ще одним принципом японського мистецтва є збереження первозданної краси самого предмета, ще не підданого художній обробці. Не менш важливо вміння працювати з допомогою натяку, підтексту передати суть твору мистецтва. Недомовленість і незавершеність форми стають найважливішими критеріями художності. Майстер пропонує уважно вслухатися в недоговоренное, більш пильно вдивлятися в недомальовані.
Японія – країна найдавнішої культури, витоки якої сягають до VIII тис. До н. е., але найбільш значні художні досягнення пов’язують з епохою Середньовіччя, що почалася в VI-VII ст. і тривалої до середини XIX ст. Середньовічна Японія подарувала світові яскраве і самобутнє національне мистецтво, сформоване не без участі китайської і корейської культур. Величезний вплив на нього зробили буддизм і чисто японська релігія синтоїзм, в основі якої лежать обожнювання природи і культ предків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Зародження японського мистецтва