Специфічні закони розвитку мистецтва

Естетика походить від грецького слова aisthetikos – відчуває, що цілком випливає з попереднього міркування про зв’язок мистецтва з почуттям. Таким чином, естетика – це теорія плотського пізнання навколишньої дійсності. Мистецтво ж – це авторське чуттєве втілення краси, повною мірою розуміється глядачем тільки тоді, коли йому передається і авторське почуття.
Естетика – це насамперед філософська наука, що вивчає закони творчості. Але нас цікавить практична сторона цієї науки, а саме мистецтво, його специфічні закони і місце в загальній системі культури.
У зв’язку з цим можна виділити три етапи, в рамках яких виявляється дія законів розвитку мистецтва.
Перший етап – це взаємодія традиції і новаторства. Прикладом може служити новаторство “передвижників” в умовах панував в Росії традиційного академізму.
Другий етап – боротьба між реалізмом і романтизмом в літературі XIX ст.
Третій етап – поява у світовому мистецтві таких загальноприйнятих жанрів музики як джаз США, аргентинське танго, в образотворчому мистецтві різноманіття видів абстрактного мистецтва.
Мистецтво як вид творчої діяльності людини тісно пов’язане з іншими його проявами. Так, мистецтво зберігає найбільш тісні зв’язки з релігією. Це пояснюється не тільки спільністю їх походження, але і тим, що обидві ці сторони духовного життя людини – релігія і мистецтво – відносяться до його емоційної чуттєвої сфері. Мається на увазі і образотворче мистецтво, і музика, і спів.
Відмінність між релігією і мистецтвом полягає в тому, що віруюча людина, навіть якщо він художник, його суб’єктивні переживання насамперед пов’язані з Творцем, Богом. Художник же, залишаючись атеїстом, поклоняється красі створеного Творцем світу і його почуття і переживання пов’язані з пошуком тих засобів, за допомогою яких він може адекватно відтворити або передати цю красу. Але коли художнику, письменнику, поету, музиканту це вдається, тоді говорять, що Господь допоміг йому знайти ці кошти.
Не менш тісними є зв’язки і взаємодії між мистецтвом і мораллю. Моральність і краса – категорії, органічно доповнюють один одного. Далеко не завжди краса і моральність знаходяться в ідеальному синтезі. “Красива” порнографія аморальна по суті. Прикладом можуть служити вірші талановитого російського поета І. Баркова (XVIII ст.). У мистецтві часто має місце протиріччя між змістом і формою, яке не створює моральної гармонії.
В історії культури Росії можна говорити про два етапи відносної гармонії мистецтва і моральності. Це “золотий” XIX століття російської літератури, музики і живопису і “срібний” – поч. ХХ ст. На жаль в ХХ – на поч. XXI ст. гармонія мистецтва і моральності порушилася унаслідок загибелі Російської держави в результаті захоплення влади більшовиками і встановлення тоталітарного комуністичного режиму. Спадкоємці “срібного” століття видатні письменники, художники, музиканти були або вигнані з країни в 1922 р під страхом смерті, якщо спробують повернутися, або були репресовані і знищені в концтаборах.
На жаль, початок XXI ст. Герасимчука для Росії епохою Відродження. Виникла в 1991 р Російська Федерація стала правонаступницею розваленого унаслідок своєї неспроможності СРСР і продовжила своє існування на засадах радянської правової та політичної системи. Метастази розпався тоталітарного Радянського Союзу насамперед негативно вплинули на освіту і культуру, витравивши з них залишки гуманістичних традицій і цінностей.
Разом з розвитком НТР з’явився новий вид художньої творчості – дизайн з його теорією, так званої технічної естетикою, завдання якої пробуджувати в людині почуття краси, через сучасні архітектурні комплекси, машини, меблі, освітлювальні прилади, комп’ютери, телефони і т. д. Однак в технічному дизайні частіше, ніж в гуманістичних видах творчості виникає перенасиченість тиражувати зразками і справжні шедеври з’являються набагато рідше.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Специфічні закони розвитку мистецтва