Хто придумав перші цифри?
Перш за все, потрібно нагадати, що цифри і числа – не одне й те саме. Цифрами ми називаємо особливі знаки, які позначають числа.
Відповідь на питання, хто придумав такі значки, і хто став ними вперше користуватися, не такий простий. Очевидно, що людина спочатку навчився рахувати, тобто засвоїв, що в світі все можна виміряти, всьому привласнити числове значення. Винайшовши писемність, люди задумалися і над тим, щоб позначити числа якимись особливими знаками.
Найперша числова символіка
Спочатку це були зарубки, які робилися паличкою на м’якому матеріалі, або вирізалися. Одна зарубка – число 1, дві – 2 і так далі. Причому в найдавніших збережених документах кількість зарубок відповідало тому числу, яке виражалося – наприклад, тисяча. Минуло чимало століть, перш ніж люди додумалися до того, що числам потрібно присвоїти розряди і позначати великі величини окремими знаками. Це значно спростило запис,
Вважається, що найперші чисельні позначення з’явилися в Стародавньому Єгипті і в стародавньому Вавилоні. Єгиптяни розробили ієрогліфічне письмо, в якому числа позначалися рисками, а розряди – особливими символами. Починаючи з ста, це було стилізоване зображення священного єгипетського тварини – кішки.
Величезний стрибок у позначенні чисел зробили стародавні вавилоняни. Вони винайшли позиційну запис, в якій має значення місце знака в послідовності. У Вавилоні користувалися шестидесяткова системою числення, якої ми користуємося і по сей день, визначаючи час (наш час розділений на 60 хвилин, хвилина – на 60 секунд).
Стародавні римляни придумали свої цифри. Римські цифри в ходу до сих пір, але сфера їх застосування строго обмежена. Римськими цифрами позначають, наприклад, століття і номера глав в книзі. Поглянувши на ці знаки, можна відразу зрозуміти, що і вони ведуть свою історію від найпростіших зарубок – смужок.
Римська цифрова запису не позиційна: зрозуміти, яка кількість позначено цифрами, можна зробивши певні арифметичні дії – скласти або відняти числа за певним алгоритмом. Записати римськими цифрами великі числа дуже складно, а використовувати ці записи для обчислень практично неможливо.
Звідки взялися сучасні цифри?
Заслуга винаходи сучасних цифр (а саме їх можна вважати справжніми цифрами) належить індусам. У п’ятому столітті нашої ери вони зробили найважливіше відкриття: ввели в математичний ужиток поняття нуля і придумали для нього знак – порожнечу, обведену в гурток. Наскільки відкриття нуля було важливим, говорить той факт, що в перекладі з арабського саме слово “Сифр” (від якого походить наша “цифра”) позначає саме нуль. Інші цифри від 1 до 9 індійці записували за допомогою найпростіших символів, схожих на ті, якими ми користуємося зараз.
Індуси стали представляти числа позиційним способом, коли число десятків, сотень, тисяч і інших розрядів позначається однією цифрою, що стоїть на певній позиції. Цю традицію вони перейняли у вавилонян. Стало можливим не просто записувати будь-які числа від нуля до нескінченності, але і проводити з ними математичні операції.
А як індійські цифри потрапили в Європу і чому ми називаємо їх арабськими? Араби тісно контактували з індійцями, вели жваву торгівлю. Крім того, в арабських країнах того часу активно розвивалися науки, культура і бізнес, а для цього було абсолютно необхідно займатися математикою. Араби сприйняли індійські цифри, почали ними користуватися.
Відомо ім’я людини, який вперше застосував десяткову позиційну запис чисел по індійської методикою і популяризував цю ідею в арабському світі. Це був перський вчений Мухаммед ібн Муса аль-Хорезмі, який написав свій знаменитий трактат з арифметики. У книзі він виклав основи індійського рахунки і цифрового запису.
Це сталося в 9-му столітті нашої ери. Нова система швидко поширилася на Близькому Сході, а в 10-13 століттях потрапила і в Європу. В європейських країнах арабські цифри спочатку використовувалися при карбуванні монет, потім – при нумерації сторінок в книгах, в документах і т. д.
Арабська система цифрового запису дозволила людству зробити величезний стрибок в науці, економіці, освіті. Цю систему здатний засвоїти будь-дошкільник, вона стала звичною, і ми рідко замислюємося про те, що колись для запису великих чисел людям доводилося малювати безліч паличок або зображати на папірусі кішку!
(2 votes, average: 3.00 out of 5)