Перші освітні установи

При збереженні сімейного виховання, особливо у знаті, стали відкриватися школи в церквах. Спочатку негативне ставлення до такої освіти, пов’язане з недовірою до “книжкової вченості”, поступово відступає: скоро навіть билини оспівують героїв, що володіють “вежеством вченим”. Першою християнською церквою на Русі була церква Св. Іллі на Подолі в Києві, а перша школа учення книжного відкрилася там же за князя Володимира Святославовича (пом. 1015). Його справа активно продовжили нащадки. Ярослав Мудрий (1019-1054), відкриваючи нові церкви, наказував “вчити в них людей”. У Новгороді в 1028 г. “вчилися книгам” до 300 дітей, а в 1089 в Києві було відкрито і жіноче училище, де така ж кількість “молодих дівчат” навчалося письма, співу, рукоділля і ремеслам.
Географія шкільної освіти стрімко розширювалася, охопивши до XIII в. Переяславль, Володимир, Суздаль, Чернігів, Полоцьк, Муром, Турів, Галич, Ростов Великий. Початкове навчання виробляли майстри грамоти, які вчили дітей всіх станів. Книжкова грамота містилася в Ізборниках, що носили хрестоматійний характер, аж до “семи вільних мистецтв” античності. Навчали також мистецтву робити книги, а учень зобов’язаний був виготовити власний Ізборник. Створювалися бібліотеки, зокрема, Ярославом Мудрим при Софійському соборі в Києві. У монастирях, княжих палацах і боярських хоромах містилося до 140 тис. Книг. Незважаючи на набіги, пожежі, стихійні лиха до нас дійшло не менше 500 безцінних рукописів XI-XIII ст.
Руйнівним ударом для культури та освіти Давньої Русі виявилося татаро-монгольська навала. Був спалений (у 1240 р) Київ, знищувалися пам’ятники культури, книги, винищувалися найбільш вчені й освічені люди. Тим самим завершувався Київський етап російської державності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Перші освітні установи