Трагікомедія Сто тисяч: чумазий іде! – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (Іван Карпович Тобілевич) (1845-1907) – Талант, подарований Україні – Надія національної драми

ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ

1889 р. І. Карпенко-Карий створив трагікомедію “Сто тисяч “. Поштовхом до її написання стали реальні факти ошуканства в Єлисаветграді. Про один із таких випадків згадувала дружина письменника: “Треба сказати, що різні шахраї з міста дуже часто намагалися обдурювати отаких “калиток”1. Це було тоді звичайним явищем. Ми чули про один випадок, коли якийсь пройдисвіт продав чистий папір замість фальшивих грошей селянинові з сусіднього села, що було недалеко від станції Шостаківка. Цей випадок був не поодинокий. Таким чином нічого “Сто тисяч” не було. Все в ній було взято з життя, яке вирувало навколо нас”.

Але, як справжній митець, І. Карпенко-Карий не обмежився змалюванням поодиноких випадків шахрайства. У п’єсі автор піднявся до узагальнення життя українського пореформеного2 села у 80- 90-х роках XIX ст.

Які його особливості? Після скасування кріпацтва в 1861 р. минуло понад 30 років. Колишні поміщики, не зумівши пристосуватися до нових умов господарювання, швидко розорювались їхні землі скуповували заможні селяни У суспільстві утворювався новий про шарок – сільська буржуазія. “Гроші – усьому голова” – таким був головний девіз їхнього життя.

1 Калитка – торбина для грошей; гаманець. У п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” головна дійова особа – Герасим Калитка.

2 Йдеться про реформу 1861 р., спрямовану на поступову ліквідацію в країні кріпосницьких відносин.

Іван Карпенко-Карий – Калитка (фото кінця XIX ст.)

Тому твір спочатку так і називався – “Гроші”. Цензура не пропустила цей варіант п’єси, тому І. Карпенко-Карий його доопрацював і подав на повторний розгляд. У 1890 р. під назвою “Сто тисяч” трагікомедію було поставлено па сцені. Головну роль у ній виконував сам автор.

КОМПОЗИЦІЯ ТА СЮЖЕТ ТВОРУ

Події в п’єсі відбуваються протягом короткого проміжку часу в хаті сільського багатія Герасима Калитки.

Сюжетну лінію твору побудовано на конфлікті “шахрай ошукав шахрая”, коли пройдисвіта Герасима Калитку обводить навколо пальця ще більший аферист Невідомий. Але автор використав доволі простий сюжет, щоб зобразити узагальнений образ представника нової сільської буржуазії. який у гонитві за багатством втрачає все людське й наважується навіть на кримінальний злочин.

Експозиція п’єси – поста в Калитчиній господі Невідомого. Він уперше пробує продати фальшиві гроші і привіз показати їх Герасимові. Калитці вони потрібні, бо він хоче купити землю поміщика Смоквинова, який розорився. Читач також дізнається, що саме в день зустрічі з Невідомим Герасим придбав землю в поміщика Борща.

У зав’язці Герасим домовляється з Невідомим, що купить у нього за п’ять тисяч сто тисяч фальшивих купюр. Від Савки він дізнається, що Жолудь розбагатів завдяки нечистим грошам, та й Невідомий каже, що отримані від прикажчика Жолудя гроші в Калитки теж фальшиві. Герасим упевнюється в думці: “Якщо можна обманювати іншим, то чому не можна мені?”

Усі події в розвитку дії зображують Герасима як жадібну й бездушну людину. Biн економить на наймитах, хоче одружити свого сина Романа з Пузиревою дочкою. Одночасно з цим Калитка послав кума Савка до міста перевірити, чи справді фальшивими грошима можна розраховуватися. Савка без перешкод розміняв купюри в казначействі.

Кульмінація у мішку, отриманому від Невідомого, Калитка, замість фальшивих грошей, побачив звичайний папір. Не винісши обману, Герасим намагається накласти на себе руки.

Розв’язка – Калитку рятує від смерті копач Банавентура1, але Герасим у такому розпачі, що не має бажання жити далі.

1 Банавентура – від імені святого: Франциск Бонавентура (в миру Джованні Фіданца) (1221-1274) – італійський філософ і богослов. Учитель Церкви. Католицький святий.

ГРУПУВАННЯ ОБРАЗІВ П’ЄСИ

І. Карпенко-Карий усіх дійових осіб об’єднує у дві групи.

З одного боку – герої, які занедужали на “грошову хворобу”. Найяскравіше попа виявилась у головного героя п’єси Герасима Калитки. Для нього сенсом життя є збагачення. Але він не виняток. Засліплений грошима Невідомий, який пропонує Калитці придбати в нього фальшиві купюри. Тільки про гроші розмови в Калитчиного кума Савки, що ладний заради них запродати нечистому свою душу. Тридцять років присвятив пошукам скарбів копач Банавентура. Мета життя у збагаченні й у героїв за лаштунками трагікомедії – Пузиря й Чобота. Зрештою, має клопіт із грошима й панок Смоквинов, що розорився і в якого Калитка хоче прикупити собі земельки.

З Іншого боку образи членів Калитчиної родини та його наймитів. Вони Герасимові антиподи1: не сприймають його життєвих принципів і живуть своїми почуттями.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Трагікомедія Сто тисяч: чумазий іде! – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (Іван Карпович Тобілевич) (1845-1907) – Талант, подарований Україні – Надія національної драми