Возстала і лик закрила – Олекса Коронатович Стефанович

Related posts:

1. СОНЕТ – Олекса Коронатович Стефанович Із Подєбрад до Праги і назад, Щоб завтра знов полинути, як птиця, Якій ніде надовго не спуститься, Якій простір і вітер, а не сад. Хай вигнання часами у сто крат Бува темніш і тяжче, ніж темниця,- Іще ясніш і різьбленіше сниться На чорнім тлі золотоверхий град. Давно душа подружена з піснями, І виться б їм […]...
2. Олекса Коронатович Стефанович (5 жовтня 1899 р – 4 січня 1970 р) Олекса Стефанович Степанович Олекса народився 5 жовтня 1899 р. в селі Милитині Острозького повіту на Рівненщині в родині священика. У 1919р. закінчив Житомирську семінарію. В 1922р. емігрував, навчався на філософському факультеті Карловського університету в Празі, а згодом відвідував літературно – мистецькі курси Українського вільного університету. У […]...
3. ПОЕЗІЯ ОФІРИ І ПОСВЯТИ (Олекса Стефанович) Творчість Олекси Стефановича належить до величного здобутку поетів Празької літературної школи, основною рисою мистецького світогляду яких є ідея утвердження української незалежної державності. Вона звучить у поезії Юрія Дарагана, Євгена Маланюка, Леоніда Мосендза, Юрія Липи, Оксани Лятуринської, О. Ольжича, Олени Теліги, а теоретично обгрунтована у працях Дмитра Донцова, видавця журналу “Вісник”, у якому друкувалися майже всі […]...
4. Представник “Паризької школи” – Олекса Стефанович Уже перші надруковані на початку 20-х років ХХ ст. вірші О. Стефановича привернули увагу літературних кіл української еміграції у Чехословаччині. Згодом він зажив слави одною з найталановитіших поетів “празької школи”, але його замкнутість, само ізольованість і, очевидно особлива вимогливість, не дали змоги помножити її, самоутвердитись уже в новій, другій еміграції, де він жив більше ніж […]...
5. Празька школа українських письменників. Стисла характеристика життєвого і творчого шляху її діячів (Юрій Дараган, Олекса Стефанович, Юрій Клен, Оксана Лятуринська, Олег Ольжич, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна). – Літературний процес XX ст. (1900-1930) Мета. розкрити учням значення творчості “Празької школи” українських письменників у розвитку національного літературного процесу, ознайомити із доробком окремих письменників. Тип уроку. комбінований. Обладнання. портрети представників “празької школи”, тексти поезій. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Перевірка засвоєних знань. Запитання і завдання для учнів. 1. Як вирішує Остап Вишня проблему людини і природи у “Мисливських усмішках”? […]...
6. В ТАРАСОВУ НІЧ – ОЛЕКСА КОБЕЦЬ Перший раз виставлено цю драматичну картину В таборі полонених у Фрайштадті (Горішня Австрія). З тої вистави зроблено й знімки до цієї книжки. (Сцена кілька хвиль темна. Поволі, з правого боку починає розливатися срібний світ і з темряви вирисовується (праворуч) висока гора-могила з білим хрестом. Рівночасно прояснюється решта сцени: – ліворуч, від могили видно безмежний степ, […]...
7. ГОЛКА – Олекса СТОРОЖЕНКО За давніх часів колись на Україні були такі люди, що не признавали над собою ніякої влади. Кожний з них мав старшого за ворога, рівного за брата, бо в рівні поважав самого себе, власну самоістність, а менших мав за бидло, прах, посміття. Усе, що Господь щедрою рукою розсипав по світу, усе те побачили б у їх […]...
8. ВУСИ – Олекса СТОРОЖЕНКО Літ сорок назад, а може, й більш, вибрали мене в засідателі. Замолоду служив я в воєнній, в кавалерії ще, так знаєте – не хотілось мені зробитися тим крюком. Ні, дворянство стало прохать. “Послужи, – кажуть, – громаді, годі тобі сливи сушить, та солить, та наливать”. Сміються, бачите, бо я з Опошні; а тут ще жінка […]...
9. ДЕВ’ЯТА СИМФОНІЯ – ВЛИЗЬКО ОЛЕКСА Монолог Вогню, вогню! Надлюдської любові! Хай кров кипить у грудях молодих! Беру тебе, о світе мій терновий, В обійми сонячні! Як теплий птах І птах вогненний облітаю серцем По всіх світах. Над людом простягаю Безмежні крила. Хай приходять всі Під їх покрови. Як не знайдуть раю, То знайдуть пекло молодих обіймів, Вселюдських, сильних, що під […]...
10. ПАРУБОЦЬКЕ – ВЛИЗЬКО ОЛЕКСА І Гей, піду на села у веселім марші, Щоб за плугом взнати, чи поет і я! Сонце ти гаряче, братику мій старший, Мабуть, в тім і буде доленька моя! Як і кожний, буду! В парубоцькім колі Вечором зі сміхом вийду на майдан. (Позабувши місто, де панелі голі, А на них самотній висиха каштан!) Паруб’ята виб’ють […]...
11. СТОРОЖЕНКО ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО ОЛЕКСА (24.11.1806, с. Лисогори, тепер Ічнянського р-ну Чернігівської обл. – 18.11.1874, м. Брест у Білорусі) – письменник, публіцист, мемуарист. Народився в сім’ї відставного армійського офіцера, дрібного поміщика, нащадка старовинного козацького роду. Навчався в пансіоні при Слобідсько-Українській губернській гімназії (Харків). У 1824 – 1850 рр. служив у війську, брав участь у російсько-турецькій війні (1828 – […]...
12. ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО (1806 – 1874) ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО Літературна діяльність Олекси Петровича Стороженка (1806 – 1874) припадає на 50 -60-І рр. XIX століття – переломний, складний І суперечливий період у суспільно-політичному, економічному та духовному житті українського народу. Це були часи боротьби проти кріпацтва, коли, за словами В. І. Леніна, “передова думка Росії під гнітом небачено дикого і реакційного […]...
13. Олекса Влизько (1908-1934) Олекса Влизько Влизько Олекса Федорович народився 17 лютого 1908 року на станції Боровйонка Крестецького повіту Новгородської губернії, де його батько служив дяком, псаломщиком. Там і почав навчання, а продовжив його на батьківщині діда – в с. Сингаївка на Звенигородщині. У 13 років важко перехворів на скарлатину і втратив слух. Ця травма компенсувалася вольовим розвитком […]...
14. Двома пальцями – ІГОР КАЛИНЕЦЬ * Циркулем цигаркового диму Замкнений овид Ліктем переконуєшся В існуванні повій З півпоруху очей Пізнаєш мову хіті Ловиш у собі Як змія кінець хвоста Щось незбагненне Котре також Хоче Вислову * Тобі до лиця Білі колони тиші Світ затиснений У лещатах палітурок Відчиняєш його Як на Великдень А тут ти прагнеш Забитися в куток Як […]...
15. Мовознавець Олекса Синявський Синявський Олекса Наумович [23.IX (5.X) 1887, с. Андрївка, тепер Бердянського р-ну Запоріз, обл. – 24.Х 1937] – український мовознавець, професор з 1920. Закінчив 1911 Харків. ун-т. Працював 1920-28 професором української мови Харківського ІНО, з 1928 очолював Діалектичну комісію ВУАН, з 1930 – зав. відділу діалектології Інституту мовознавства ВУАН, одночасно (1932-37) – професор київських університету та […]...
16. Ковалiв Ю. Олекса Влизько Ковалiв Ю. Олекса Влизько(1908-1934)”Коли вийшла Влизькова книжка “За всiх скажу”, нам треба було зрозумiти, що всi ми початкiвцi, а вiн поет”, – згадував Л. Первомайський. Тогочаснi критики дали напрочуд високу оцiнку поетичному дебютовi молодого автора, що стався 1927 р. Найточнiшим, на нашу думку, у критичнiй оцiнцi збiрки був Я. Савченко: “Я не знаю нiчого кращого […]...
17. Славутич Я. Олекса Влизько Дуже молодим, на 27 роцi життя, загинув визначний неоромантик Олекса Влизько. Народився поет 11 лютого 1908 р. в с. Коростень Новгородської области в родинi службовця. 1917 р. разом iз батьками переїхав на Черкащину, “звiдки був родом батько”, як подає довiдник “Письменники Радянської України” (19188), а не в Одесi, як поширено вважати за кордоном. На шiстнадцятому […]...
18. Скарб – ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО – скорочено Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка – Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. І що то […]...
19. Короткий переказ – Скарб – ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ-ЛЮДИНА?” ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО Жили собі чоловік та жінка. Усього в них було доволі. Свого сина єдиного вони шанували й пестили, особливо мати. Усе, що забажає, виконували, не давали й пилинці впасти. Доріс Павлусь до парубка, зробився гладким та опецькуватим, тільки руки в нього білі й ніжні, бо ніколи роботи не знали. Чоловік картав жінку – навіщо […]...
20. ВЛИЗЬКО ОЛЕКСА ПОЕТ НЕЗДОЛАННОЇ МУЖНОСТІ Олекса Влизько – один із найяскравіших представників революційного романтизму в українській поезії 20-30-х рр. ХХ ст. Поет завжди намагався жити на рівні великої мрії, працювати в літературі по новому, по-ударному. Він тільки тоді давав свій твір на суд читачеві, коли був переконаний, що це справді поезія. Олекса Влизько народився 17 лютого 1908 р. у с. […]...
21. ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО (1806-1874) – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…” Сьогодні ти починаєш вивчати розділ, назву якому дата рядки з поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”. Що за дивне запитання? – скажеш ти. – Ми маємо спільні зовнішні фізичні ознаки, за якими біологи віднесуть нас до класу людей. Але кожен із нас має ще якості, які жодне пильне око вченого не побачить. […]...
22. Олег Коцарев : Олекса Влизько: з Венерою Мілоською – на пляшку пива Усе помітніше піднімається з-під води “атлантида” літератури двадцятих-тридцятих років. І якщо ви цікавитеся українським авангардом та модернізмом – тільки й встигайте перечитувати нові публікації. На черзі – поет Олекса Влизько, про якого Михайло Слабошпицький написав книгу “Веньямін літературної сім’ї. Олекса Влизько та інші”. Олекса Влизько ввійшов до історії літератури під ярликом непослідовного футуриста. Власне, від […]...
23. СКАРБ – ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО (1806-1874) – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…” Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка – Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. І що то […]...
24. ТЕПЛИЙ ОЛЕКСА – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ 30 березня знаменує початок роботи пасічників. Якщо погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічники виносять вулики з бджільника, замовляють бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, а потім моляться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду. Якщо ж сніг іще не зійшов, морози ще досить сильні, то пасічники обмежуються примовляннями, зверненими до бджіл, аби […]...
25. ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО “СКАРБ”. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА, ЙОГО ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ. МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ОПОВІДАННЯ Мета: – навчальна: ознайомити школярів із життєвим та творчим шляхом Олекси Сторо – женка, подати відомості про гумористичні твори; – розвивальна: розвивати вміння висловлювати власні міркування про людину, її місце в цьому світі, її щастя, формувати навички аналізу твору; – виховна: виховувати загальнолюдські цінності: повагу до своєї та чужої праці, шанобливе ставлення до людини. Обладнання: […]...
26. Олекса Стороженко. Оповідання “Вчи лінивого не молотом, а голодом”. Повчальний зміст оповідання. Уміння українців посміятися над власними вадами, вчитися на помилках Мета. Вчити учнів робити власні висновки з прожитого, удосконалювати вміння інсценувати уривки, розвивати логічне мислення та творчі здібності; виховувати любов до праці. Обладнання: текст оповідання. Хід уроку I. Організаційний момент. II. Перевірка домашнього завдання. Зачитування прислів’їв про ледачих та працьовитих людей з коментарем. III. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу. 1. Читання тексту оповідання, не оголошуючи […]...
27. Олекса Стороженко “Скарб”. Короткі відомості про письменника, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми оповідання. Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання Мета. Ознайомити учнів з життям і творчістю письменника, допомогти опрацювати сюжет твору; удосконалювати вміння складати цитатний план, висловлювати власні міркування про сенс людського життя; розвивати навички виразного читання; виховувати прагнення до повноцінного життя, що грунтується на праці. Обладнання: текст твору, ілюстративний матеріал. Хід уроку I. Організаційний момент. II. Повідомлення теми і мети уроку. III. Сприйняття […]...
28. ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ № 2. ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ. ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ НАРОДНИХ ЛЕГЕНД ТА ПЕРЕКАЗІВ У ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ РІДНОГО КРАЮ. ОЛЕКСА РІЗНИКІВ “ШЛЕЙКО, З БОГА ТУРЕЙКО” – Світ фантазії, мудрості (продовження) Мета: – поглибити знання учнів про жанр усної народної творчості – думи, їхні жанрові та художні особливості; ознайомити учнів із творчим доробком письменника одещини; – розвивати творчість та логічне мислення учнів, навички виразного читання, навчити висловлювати власні міркування з приводу прочитаного, розвивати творчі здібності учнів; – зацікавити історичним минулим українського народу, виховувати національну гордість, самосвідомість, […]...
29. ЛИЦЕМІРИ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО ЛИЦЕМІРИ Президент США Ліндон Джонсон Окремим листом від 31.ІІІ.1966 року Подякував так званій Українській громаді Клівленда За. підтримку політики агресії у В’єтнамі (З газет). Не славтеся царевою Святою війною, Бо ви й самі не знаєте, Що царики скоять. Т. Шевченко Я пізнаю вас, фарисеї,- Такі ж ви підлі, як були, Дарма що віддали в музеї […]...
30. СОНЯШНИКИ – АНДРІЙ МАЛИШКО Гарбуз піднімає лапаті дзвоники; Я стану у тінь, загубивши слово, Соняхи, щирі огнепоклонники, Сходу кивають злотоголово. Кладуть без ліку поклони гарячі, Як вигляне сонце в небесні обходини, А потім шушукають про свої невдачі, Про горе капусти й дрібної городини. Які вони рідні, дружні та ближні При доброму вітрі, при всякій погоді! І дивляться соняхи, тягнуться, […]...
31. ДЗВІН – ТУМАС ЙОСТА ТРАНСТРЕМЕР – ШВЕЦІЯ – СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ – посібник-хрестоматія І дрізд виспівав свою пісню на кості мертвих. Ми стояли під деревом і відчували, Що час провалюється і зникає. Церковний двір і двір шкільний зустрілися І зайшли один в одного, Немов два потоки в морі. І музика церковних дзвонів здійнялася до чотирьох вітрів, Народжених легесенькою силою пароплавів. Позаду себе на землі вона залишила могутню тишу. […]...
32. Опис весни у поезії М. Рильського “Ознаки весни” – твір з української літератури Максим Рильський – співець улюбленої природи. Навколишній світ відбивається вже у найперших віршах, що склали книжку “На білих островах”. Природа рідного краю – головний образ його ліричних поезій. Тільки людина, закохана в рідний край, природу, так щиро і виразно може писати. А ще необхідна неабияка спостережливість, щоб розпізнати ознаки весни і повністю яскраво і поетично […]...
33. КНЯЗЬ ІГОР – МИКОЛА ЗЕРОВ Князь Ігор очі до зеніту звів І бачить: сонце під покровом тьмяним, Далека Русь за обрієм багряним, І горе чорний накликає Див. Та не вважає князь на віщий спів: “Нум, русичі, славетні дні спом’янем, Покажем шлях кощеям препоганим До Лукомор’я голих берегів!” А любо Дону шоломом зачерпти!. . Одважний князю, ти не знаєш смерти, Круг […]...
34. До чого сниться лазня Якщо наснилася лазня, то слід звернути увагу, як вона виглядає, і що ви при цьому робите. Якщо в баню входити, то це може означати, що незабаром ваші справи будуть безнадійними або ви випробуєте безсилля. Якщо з лазні виходити, то це до задоволення і позбавленню від хвороб. Коли ви бачите в лазні голих жінок, то це […]...
35. Не нам, не нам, осміяним, сміятись – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Не нам, не нам, осміяним, сміятись, Не нам, скаліченим, іти, Німим – піснями заливатись, Сліпим – відшукувать світи. Не нам ловить в небеснім морі Зорі. Не нам – Орлам! А ми давно свої згубили крила, Та чи й були вони у нас?! Нудьга нам байку утворила, Непевні фарби кинув час, І ми повірили правдиво В […]...
36. СКРІЗЬ ПЛАЧ, І СТОГІН, І РИДАННЯ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА * * * Скрізь плач, і стогін, і ридання, Несмілі поклики, слабі, На долю марні нарікання І чола, схилені в журбі. Над давнім лихом України Жалкуєм-тужим в кожний час, З плачем ждемо тії години, Коли спадуть кайдани з нас. Ті сльози розтроюдять рани, Загоїтись їм не дадуть. Заржавіють від сліз кайдани, Самі ж ніколи не […]...
37. РАБИ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО РАБИ Нема в Рабів облич, лишень тіла,- Страшні створіння ці безумислові. Чому ж творець покинув на півслові Свій труд – Рабам не вирізьбив чола? Невже забракло генію тепла, Щоб оживити очі мармурові, В камінні мозки влити світла й крові, Збудити мисль із темного живла? Ні, все в них є: слізьми промиті очі, Думками й потом […]...
38. РОБІТНЯ – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ День – прямокутник матового шкла, Велика грудка кинутого снігу. На ясність дум. На маєстат чола. На стіл просторий і розкриту книгу. Просте каміння – як прості слова, Відбите світло – шелести і шуми,- Вони звучать, мов мушля, що хова Ще музику глибинної задуми. Чим заступити ці легкі рядки, Прозору радість творчого спокою, Річевість і упевненість […]...
39. Балада про комвзводу – АНДРІЙ МАЛИШКО Невідомий поранений комвзводу стукав Нам у броню, показував цілі. Вечір. Небо – бірюза. Білий жар вогню. Куль розпечена сльоза Опіка броню. Танки лізуть по прямій По передовій, Зачиняє башти люк Молодий водій. І на тому ж полі бою, за рікою голубою, Двічі ранений комвзводу на холодному піску Піднімає камінь в руки, до танкіста грима в […]...
40. FINALE – Микола Вороний Шість літ щодня надіятись і ждати, Шість літ в огні горіть і не згорать, Удари стріл з руки коханої приймати І все прощать!.. Свій біль тяжкий я переміг любов’ю, Для неї всі образи переміг, І виспівав тебе, омивши серце кров’ю, Потоком сліз. Зорій же ти, мій образе пречистий! В тобі я власну мрію покохав… Благословен […]...