ПАРУБОЦЬКЕ – ВЛИЗЬКО ОЛЕКСА
І
Гей, піду на села у веселім марші,
Щоб за плугом взнати, чи поет і я!
Сонце ти гаряче, братику мій старший,
Мабуть, в тім і буде доленька моя!
Як і кожний, буду! В парубоцькім колі
Вечором зі сміхом вийду на майдан.
(Позабувши місто, де панелі голі,
А на них самотній висиха каштан!)
Паруб’ята виб’ють закаблуки в танку,
Виб’є серце тугу – спадщину гнилу!
Громом реготати буду аж до ранку,
З перуном ходити у шовкову млу!..
Налигаю місяць за срібляні роги
(Все можливо, друзі, серцю юнака!)
І пісні закину зорями під ноги
Для дівчат веселих біля тартака.
Там на полонині, де в кущах омани,
В сутінь біля ставу, а за ставом – млин,
Безтурботно стану цілувать кохану,
І зім’ятий буде пахнути полин.
Та замало буде тихої дороги.
Усміхнеться неня: “Ну і басурман!”
Налигаю місяць за срібляні роги,
Шкереберть на ньому полечу в туман.
По далеких гонах, за далекі межі,
Мовби на казковім чудо-кораблі,-
Заберу в обійми у свої ведмежі
Все, що є ясного на оцій землі!..
Сонце ти гаряче, братику мій старший,
Мабуть, в тім і буде доленька моя,
Щоб іти на села у веселім марші
І за плугом взнати, чи поет і я!
II
Чи не серце там ото упало
У гарячу вечора долонь,
Що й у мене сонячним запалом
Вже не б’ється промінь біля скронь?
Чом сьогодні вдруге на майдані
Я дарма мою кохану жду,
І женуть імлою думи п’яні
У простір, у безвість череду?
Так шалено тягнуть хороводи,
Вибивають землю парубки,
Та ніяк з холодної колоди
Не зніму тремтячої руки…
…Де ж це ти, прийди, моя хороша!
Де ж це ти, прийди, моя ясна!..
…Золота завихрила пороша
І завмерла дзвоном в ясенах…
Б’ється бубон тонко і зухвало,
І дзвенять дзвіночки біля скронь…
…Та чи серце там ото упало
У гарячу вечора долонь?
III
Розлилася зоряна коновка,
І струмлять літавці, як вино,
В кошениці, вистеленій шовком,
За твоїм малесеньким вікном.
В’ється хміль, і серце хмелем бродить:
Жду-пожду. Мо’, вийдеш на зорі?
І здається, топлять серце води
Океанів синіх і морів.
І здається, зовсім ні до чого
Опівночі глупої краса…
…Тільки тепло падає під ноги,
Мовби порох місячний, роса…
Очеретом роги намантачив
Журавлиний місяць… Суховій…
…Як давно, либонь, уже не бачив
Я твоїх тривожних чорних вій!
Ти прийшла! І б’ється серце вовком,
І п’янять літавці, як вино,
В кошениці, вистеленій шовком,
В кошениці, вистеленій сном!
Related posts:
- ДЕВ’ЯТА СИМФОНІЯ – ВЛИЗЬКО ОЛЕКСА Монолог Вогню, вогню! Надлюдської любові! Хай кров кипить у грудях молодих! Беру тебе, о світе мій терновий, В обійми сонячні! Як теплий птах І птах вогненний облітаю серцем По всіх світах. Над людом простягаю Безмежні крила. Хай приходять всі Під їх покрови. Як не знайдуть раю, То знайдуть пекло молодих обіймів, Вселюдських, сильних, що під […]...
- Славутич Я. Олекса Влизько Дуже молодим, на 27 роцi життя, загинув визначний неоромантик Олекса Влизько. Народився поет 11 лютого 1908 р. в с. Коростень Новгородської области в родинi службовця. 1917 р. разом iз батьками переїхав на Черкащину, “звiдки був родом батько”, як подає довiдник “Письменники Радянської України” (19188), а не в Одесi, як поширено вважати за кордоном. На шiстнадцятому […]...
- Олекса Влизько (1908-1934) Олекса Влизько Влизько Олекса Федорович народився 17 лютого 1908 року на станції Боровйонка Крестецького повіту Новгородської губернії, де його батько служив дяком, псаломщиком. Там і почав навчання, а продовжив його на батьківщині діда – в с. Сингаївка на Звенигородщині. У 13 років важко перехворів на скарлатину і втратив слух. Ця травма компенсувалася вольовим розвитком […]...
- Ковалiв Ю. Олекса Влизько Ковалiв Ю. Олекса Влизько(1908-1934)”Коли вийшла Влизькова книжка “За всiх скажу”, нам треба було зрозумiти, що всi ми початкiвцi, а вiн поет”, – згадував Л. Первомайський. Тогочаснi критики дали напрочуд високу оцiнку поетичному дебютовi молодого автора, що стався 1927 р. Найточнiшим, на нашу думку, у критичнiй оцiнцi збiрки був Я. Савченко: “Я не знаю нiчого кращого […]...
- Олег Коцарев : Олекса Влизько: з Венерою Мілоською – на пляшку пива Усе помітніше піднімається з-під води “атлантида” літератури двадцятих-тридцятих років. І якщо ви цікавитеся українським авангардом та модернізмом – тільки й встигайте перечитувати нові публікації. На черзі – поет Олекса Влизько, про якого Михайло Слабошпицький написав книгу “Веньямін літературної сім’ї. Олекса Влизько та інші”. Олекса Влизько ввійшов до історії літератури під ярликом непослідовного футуриста. Власне, від […]...
- ГОЛКА – Олекса СТОРОЖЕНКО За давніх часів колись на Україні були такі люди, що не признавали над собою ніякої влади. Кожний з них мав старшого за ворога, рівного за брата, бо в рівні поважав самого себе, власну самоістність, а менших мав за бидло, прах, посміття. Усе, що Господь щедрою рукою розсипав по світу, усе те побачили б у їх […]...
- ВУСИ – Олекса СТОРОЖЕНКО Літ сорок назад, а може, й більш, вибрали мене в засідателі. Замолоду служив я в воєнній, в кавалерії ще, так знаєте – не хотілось мені зробитися тим крюком. Ні, дворянство стало прохать. “Послужи, – кажуть, – громаді, годі тобі сливи сушить, та солить, та наливать”. Сміються, бачите, бо я з Опошні; а тут ще жінка […]...
- В ТАРАСОВУ НІЧ – ОЛЕКСА КОБЕЦЬ Перший раз виставлено цю драматичну картину В таборі полонених у Фрайштадті (Горішня Австрія). З тої вистави зроблено й знімки до цієї книжки. (Сцена кілька хвиль темна. Поволі, з правого боку починає розливатися срібний світ і з темряви вирисовується (праворуч) висока гора-могила з білим хрестом. Рівночасно прояснюється решта сцени: – ліворуч, від могили видно безмежний степ, […]...
- СОНЕТ – Олекса Коронатович Стефанович Із Подєбрад до Праги і назад, Щоб завтра знов полинути, як птиця, Якій ніде надовго не спуститься, Якій простір і вітер, а не сад. Хай вигнання часами у сто крат Бува темніш і тяжче, ніж темниця,- Іще ясніш і різьбленіше сниться На чорнім тлі золотоверхий град. Давно душа подружена з піснями, І виться б їм […]...
- Скарб – ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО – скорочено Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка – Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. І що то […]...
- СКАРБ – ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО (1806-1874) – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…” Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка – Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. І що то […]...
- СТОРОЖЕНКО ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО ОЛЕКСА (24.11.1806, с. Лисогори, тепер Ічнянського р-ну Чернігівської обл. – 18.11.1874, м. Брест у Білорусі) – письменник, публіцист, мемуарист. Народився в сім’ї відставного армійського офіцера, дрібного поміщика, нащадка старовинного козацького роду. Навчався в пансіоні при Слобідсько-Українській губернській гімназії (Харків). У 1824 – 1850 рр. служив у війську, брав участь у російсько-турецькій війні (1828 – […]...
- Олекса Коронатович Стефанович (5 жовтня 1899 р – 4 січня 1970 р) Олекса Стефанович Степанович Олекса народився 5 жовтня 1899 р. в селі Милитині Острозького повіту на Рівненщині в родині священика. У 1919р. закінчив Житомирську семінарію. В 1922р. емігрував, навчався на філософському факультеті Карловського університету в Празі, а згодом відвідував літературно – мистецькі курси Українського вільного університету. У […]...
- ПОЕЗІЯ ОФІРИ І ПОСВЯТИ (Олекса Стефанович) Творчість Олекси Стефановича належить до величного здобутку поетів Празької літературної школи, основною рисою мистецького світогляду яких є ідея утвердження української незалежної державності. Вона звучить у поезії Юрія Дарагана, Євгена Маланюка, Леоніда Мосендза, Юрія Липи, Оксани Лятуринської, О. Ольжича, Олени Теліги, а теоретично обгрунтована у працях Дмитра Донцова, видавця журналу “Вісник”, у якому друкувалися майже всі […]...
- Мовознавець Олекса Синявський Синявський Олекса Наумович [23.IX (5.X) 1887, с. Андрївка, тепер Бердянського р-ну Запоріз, обл. – 24.Х 1937] – український мовознавець, професор з 1920. Закінчив 1911 Харків. ун-т. Працював 1920-28 професором української мови Харківського ІНО, з 1928 очолював Діалектичну комісію ВУАН, з 1930 – зав. відділу діалектології Інституту мовознавства ВУАН, одночасно (1932-37) – професор київських університету та […]...
- Короткий переказ – Скарб – ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ-ЛЮДИНА?” ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО Жили собі чоловік та жінка. Усього в них було доволі. Свого сина єдиного вони шанували й пестили, особливо мати. Усе, що забажає, виконували, не давали й пилинці впасти. Доріс Павлусь до парубка, зробився гладким та опецькуватим, тільки руки в нього білі й ніжні, бо ніколи роботи не знали. Чоловік картав жінку – навіщо […]...
- ТЕПЛИЙ ОЛЕКСА – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ 30 березня знаменує початок роботи пасічників. Якщо погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічники виносять вулики з бджільника, замовляють бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, а потім моляться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду. Якщо ж сніг іще не зійшов, морози ще досить сильні, то пасічники обмежуються примовляннями, зверненими до бджіл, аби […]...
- Представник “Паризької школи” – Олекса Стефанович Уже перші надруковані на початку 20-х років ХХ ст. вірші О. Стефановича привернули увагу літературних кіл української еміграції у Чехословаччині. Згодом він зажив слави одною з найталановитіших поетів “празької школи”, але його замкнутість, само ізольованість і, очевидно особлива вимогливість, не дали змоги помножити її, самоутвердитись уже в новій, другій еміграції, де він жив більше ніж […]...
- ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО (1806-1874) – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…” Сьогодні ти починаєш вивчати розділ, назву якому дата рядки з поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”. Що за дивне запитання? – скажеш ти. – Ми маємо спільні зовнішні фізичні ознаки, за якими біологи віднесуть нас до класу людей. Але кожен із нас має ще якості, які жодне пильне око вченого не побачить. […]...
- ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО “СКАРБ”. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА, ЙОГО ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ. МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ОПОВІДАННЯ Мета: – навчальна: ознайомити школярів із життєвим та творчим шляхом Олекси Сторо – женка, подати відомості про гумористичні твори; – розвивальна: розвивати вміння висловлювати власні міркування про людину, її місце в цьому світі, її щастя, формувати навички аналізу твору; – виховна: виховувати загальнолюдські цінності: повагу до своєї та чужої праці, шанобливе ставлення до людини. Обладнання: […]...
- Олекса Стороженко. Оповідання “Вчи лінивого не молотом, а голодом”. Повчальний зміст оповідання. Уміння українців посміятися над власними вадами, вчитися на помилках Мета. Вчити учнів робити власні висновки з прожитого, удосконалювати вміння інсценувати уривки, розвивати логічне мислення та творчі здібності; виховувати любов до праці. Обладнання: текст оповідання. Хід уроку I. Організаційний момент. II. Перевірка домашнього завдання. Зачитування прислів’їв про ледачих та працьовитих людей з коментарем. III. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу. 1. Читання тексту оповідання, не оголошуючи […]...
- ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ № 2. ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ. ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ НАРОДНИХ ЛЕГЕНД ТА ПЕРЕКАЗІВ У ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ РІДНОГО КРАЮ. ОЛЕКСА РІЗНИКІВ “ШЛЕЙКО, З БОГА ТУРЕЙКО” – Світ фантазії, мудрості (продовження) Мета: – поглибити знання учнів про жанр усної народної творчості – думи, їхні жанрові та художні особливості; ознайомити учнів із творчим доробком письменника одещини; – розвивати творчість та логічне мислення учнів, навички виразного читання, навчити висловлювати власні міркування з приводу прочитаного, розвивати творчі здібності учнів; – зацікавити історичним минулим українського народу, виховувати національну гордість, самосвідомість, […]...
- Празька школа українських письменників. Стисла характеристика життєвого і творчого шляху її діячів (Юрій Дараган, Олекса Стефанович, Юрій Клен, Оксана Лятуринська, Олег Ольжич, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна). – Літературний процес XX ст. (1900-1930) Мета. розкрити учням значення творчості “Празької школи” українських письменників у розвитку національного літературного процесу, ознайомити із доробком окремих письменників. Тип уроку. комбінований. Обладнання. портрети представників “празької школи”, тексти поезій. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Перевірка засвоєних знань. Запитання і завдання для учнів. 1. Як вирішує Остап Вишня проблему людини і природи у “Мисливських усмішках”? […]...
- Олекса Стороженко “Скарб”. Короткі відомості про письменника, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми оповідання. Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання Мета. Ознайомити учнів з життям і творчістю письменника, допомогти опрацювати сюжет твору; удосконалювати вміння складати цитатний план, висловлювати власні міркування про сенс людського життя; розвивати навички виразного читання; виховувати прагнення до повноцінного життя, що грунтується на праці. Обладнання: текст твору, ілюстративний матеріал. Хід уроку I. Організаційний момент. II. Повідомлення теми і мети уроку. III. Сприйняття […]...
- КЕПТАРИК – ВОЛОДИМИР ЛАДИЖЕЦЬ – Українська література – Література для дітей Шию братові кептарик, Шовком вишиваю. Старший братик мій – дударик – Дуже гарно грає. Ой сопілко калинова! Доки день погасне, Буде братику обнова, Як те сонце, красна. Вишивайся, мій кептарик, Візерунком очі радуй. Старший братик мій – дударик – Ще й найкращий виноградар. Ой сопілко калинова! Доки день погасне, Буде братику обнова, Як те сонце, […]...
- Море з моря ткалось гладко – ДМИТРО ПАВЛИЧКО * * * Море з моря ткалось гладко, Шовком слалося до стіп, А по ньому йшло дівчатко, Голе й чисте, наче хліб. Море крила піднімало, Відлітало в ніч, як птах. Я відчув журби немало На зцілованих устах. Море падало на скелі І кричало, мов Ікар. Як дві зірки невеселі, Ми тулились поміж хмар. Море вранці […]...
- Чи може Місяць впасти на Землю? В давнину люди дуже боялися, що Місяць в один жахливий момент може просто впасти на Землю, викликавши тим самим страшну катастрофу. Чи виправдані ці побоювання? Потужне магнітне ядро нашої планети не тільки утримує на поверхні Землі материки і океани, але і, немов на ланцюжок, прив’язує до Землі її супутник – Місяць. Завдяки силі тяжіння Місяць […]...
- РОМАНС – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Не дивися на місяць весною,- Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зі мною І слова твої слухав колись. Ти се радий забуть? Не дивись, Не дивися на місяць весною. Не дивись на березу плакучу,- На березі журливеє віття Нагадає тобі лихоліття, Нагада тобі тугу пекучу, Що збратала обох нас […]...
- СПИ, МОЯ МАМО! – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей Спи, моя мамо, спи, моя мила! Постіль тобі я сама постелила: Знаю, прийшла ти з роботи в утомі. Хочу, щоб тихо було в нашім домі: Навіть Мурку не дозволю мурчати, – Котику, вийди із хати! Спи, моя мамо, у тиші всю нічку! Я ж бо догляну маленьку сестричку, Ляжемо з нею і ми по вечері. […]...
- ЗАСПІВ – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Удосвіта встав я: темно ще надворі: Де-не-де по хатах ясне світло сяє, Сяє ясне світло, як на небі зорі: Дивуюсь, радію, у серця питаю: “Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?” “Ой скоро світ буде, Прокинуться люде, У всяке віконце Засіяє сонце:” Ой ударю ж зразу У струни живії: Прокиньтесь, вставайте, Старії й малії! Віщуванням […]...
- НОТНА АБЕТКА – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ ДО З дому на дощик Вибіг наш котик. Дощик і котик Мокрі на дотик. РЕ Плаче ридма рева, Бо злякався лева. – Не реви, будь ласка, То левина маска. МІ Місяць у місті Свиту замовляє. З Місяця кравчик Мірочку знімає. Буде пошита Свита аж за місяць. – Чому аж за місяць?- Питається Місяць. ФА Фарбували […]...
- І3 “КНИГИ ПІСЕНЬ”: БЛАГОСЛОВЕННІ МІСЯЦЬ, ДЕНЬ І РІК… – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА – 8 КЛАС (Сонет 61) Благословенні місяць, день і рік, Пора, година, край, містина мила, Коли краса її очей сп’янила Мене, і став я бранцем їх повік. Благословенні: біль, що в душу вник, Що об’явилась ним Ерота сила, Лук і стріла, що серце поразила, І рана, що пройшла в його тайник. Благословенні всі рази, коли я Ім’я моєї […]...
- Сонет 61 – З “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА З “КНИГИ ПІСЕНЬ” Сонет 61 Благословенні будьте, день і рік, І мить, і місяць, і місця урочі, Де спостеріг я ті сяйливі очі, Що зав’язали світ мені навік! Благословен вогонь, що серце пік, Солодкий біль спечаленої ночі І лук Амура, що в безоболоччі Пускав у мене стріл ясний потік! Благословенні будьте, серця рани […]...
- Чому місяць на небі виглядає по-різному Місяць – це саме наближене до Землі небесне тіло. Зразкове відстань між Землею і Місяцем становить 384,4 тисячі кілометрів, а час, за яке Місяць обертається навколо Землі, становить 29,5 доби. Місяць повернений до Землі постійно однією стороною. Місяць не світить сама по собі, так, як Сонце. Це тільки здається, що вона сяє, а насправді Місяць […]...
- Факти про Місяць Місяць є супутником Землі. У цій статті розглянуті відомі і не дуже факти про Місяць. На Місяці немає атмосфери, тому коливання температур складають від -160 до +120 градусів, а також на ній не буває сутінків. Маса Місяця менше маси Землі в 81 разів, а її діаметр – в 3.7 рази менше. Місяць повернений до Землі […]...
- Скільки видів носорогів існує? Носоріг – велике товстошкіра ссавець, далекий родич коні. На носі у нього один або два роги, а на кожній нозі по три пальці з копитцями. Скільки існує видів носорогів? На Землі всього п’ять видів носорогів. Два з них мешкають в Африці, три – на півдні Азії. Всі вони травоїдні. Африканський білий носоріг (насправді він сірий, […]...
- Миколі Француженкові – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ ( з нагоди 70-річчя ) Всі круглі дати і усі нулі Нехай вже не бентежать Вас ніколи – Вони такі ж бо немічні й малі, А Ви, мій друже, вірний мій Миколо, З когорти, що в юнацтві обіруч, Як кажуть, узяло життя за роги Й серед воєнних бур й житейських круч Не збилося із світлої […]...
- МІСЯЦЬ НА НЕБІ, ЗІРОНЬКИ СЯЮТЬ – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, А козак чує – серденько мре. Пісня та мила, пісня та люба – Все про кохання, все про любов. Як ми любились та й розійшлися, Тепер навіки зійшлися знов. Ой очі, очі, очі дівочі, Темні, як нічка, ясні, як день! […]...
- КОЛИСКОВА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА КОЛИСКОВА Місяць яснесенький Промінь тихесенький Кинув до нас. Спи ж ти малесенький, Пізній бо час Любо ти спатимеш, Поки не знатимеш, Що то печаль; Хутко прийматимеш Лихо та жаль. Тяжка годинонько! Гірка хвилинонько! Лихо не спить… Леле, дитинонько! Жить – сльози лить. Сором хилитися, Долі коритися! Час твій прийде З долею битися,- Сон пропаде… Місяць […]...
- Чим відрізняється олень від лося? Часто люди плутають абсолютно різних тварин. Ці два звіра відносяться до одного сімейства, але все ж мають цілий ряд відмінностей. Роги. Вони значно відрізняються у цих тварин. У лосів вони схильні до горизонтального розвитку і мають розгалуження, які значно ширше оленячих рогів. Ноги. У лосів кінцівки розташовані вище, а також вони мають більш тонку форму. […]...