СОНЯШНИКИ – АНДРІЙ МАЛИШКО

Related posts:

1. ВОГНИК – АНДРІЙ МАЛИШКО Вечірню годину, де в зорях долина, Де вогником світиться дім, Шумить під вікном молода тополина, Неначе у серці моїм. Там юність ходила у росах до хати І жевріла цвітом вона, Там батько не спить і задумалась мати, Ота, що у світі одна. Синів виростали, не зводили з ока, Любили в житті над усе, Шумить під […]...
2. Скорочено – ПРИХОДЯТЬ ПРЕДКИ… – АНДРІЙ МАЛИШКО – 7 КЛАС Приходять предки, добрі і нехитрі, У бородах, простелених на вітрі, Не руки – а погнуті чорні віти, Не очі – а прозористі орбіти. І кайдани подзвонюють з плугами, Зерно, і кров, і ночі із снігами. – Чи ти не став розщепленим, як атом, Недовірком, схизматом чи прелатом, Ярижкою нікчемним, псом на влові? Дитино наша, ягодо […]...
3. ДIВЧА – АНДРІЙ МАЛИШКО Дiвча стояло i спiвало, Срiблясту ниточку вело Про те, що радостi замало I зло людинi – всюди зло; Без батька й ненi, в самотинi, Убогий вичахне обiд, Що тяжко жити сиротинi, I шлях – не шлях, I брiд – не брiд. А вiд Петрiвцiв, з Синьодолу, Iз трав, iз неба – звiдусiль Нам осiнь винесла […]...
4. В ЛIФТI – АНДРІЙ МАЛИШКО Лiфт пiднiмає нас догори В ранки, i в пiвднi, i в вечори. В лiфтi не свiтло, але й не тьмянко, Йдеш у гостиницю – в лiфт потрап. Стрiне привiтно стара негритянка. В неї робота все давн i ап *. Має старенька це мало дiла З ранку до ночi i знов до зорi, Вже й на […]...
5. ДАНИЛО ОДНОРУКИЙ – АНДРІЙ МАЛИШКО Хата стоїть у селi при долинi, Сонце бiжить за веселу дорiжку, Бачу тi очi синiї-синi, Рiдну, далеку, привiтну усмiшку. Знав ти i доброго, i ворожого, Все за людей турбувався, нiвроку, Батькiвська хата – вiд лiта божого, Так би сказать, з дев’яностого року, Може посвiдчить за ночi осiннi, I за мотори у доброму дiлi, I за […]...
6. Балада про комвзводу – АНДРІЙ МАЛИШКО Невідомий поранений комвзводу стукав Нам у броню, показував цілі. Вечір. Небо – бірюза. Білий жар вогню. Куль розпечена сльоза Опіка броню. Танки лізуть по прямій По передовій, Зачиняє башти люк Молодий водій. І на тому ж полі бою, за рікою голубою, Двічі ранений комвзводу на холодному піску Піднімає камінь в руки, до танкіста грима в […]...
7. УКРАЇНО МОЯ – АНДРІЙ МАЛИШКО Запалали огнi за долиною синьою неба, Самольоти гудуть, бо на захiд фронти i фронти. Україно моя, менi в свiтi нiчого не треба, Тiльки б голос твiй чути i нiжнiсть твою берегти. Як росли ми iзмалку? Скрипiла у хатi колиска, Загасав каганець чи горiла воскова свiча, Ти нам шлях показала, який пiд зiрницями блиска, I промiння […]...
8. Короткий переказ – Приходять предки – АНДРІЙ МАЛИШКО – МИ – УКРАЇНЦІ АНДРІЙ МАЛИШКО Приходять предки, добрі і нехитрі, У бородах, простелених на вітрі, Не руки – а прогнуті чорні віти, Не очі – а прозористі орбіти. І кайдани подзвонюють з плугами, Зерно і кров, і ночі із снігами. Чи ти не став розщепленим, як атом. Недовірком, схизматом1 чи прелатом2 Ярижкою нікчемним3, псом на влові? Дитино наша, […]...
9. ЖИВА ЛЕГЕНДА – АНДРІЙ МАЛИШКО ПIСНЯ ПЕРША Ходили ми свiтами немалими, _ Гвинтiвки ремiнь терся на плечi, _ В твоєму серцi лiнами ясними _ Дорiг i вод дзвенять важкi ключi. _ За бронзовим гарячим небокраєм _ Новi свiтанки руки пiдвели, _ В них досить є i слави, i хвали, _ А слiз i кровi їм не треба, знаєм, – _ […]...
10. Короткий переказ – Вогник – АНДРІЙ МАЛИШКО – МИ – УКРАЇНЦІ АНДРІЙ МАЛИШКО В вечірню годину, де в зорях долина. Де вогником світиться дім, Шумить під вікном молода тополина. Неначе у серці моїм. Там юність ходила у росах до хати І жевріла цвітом вона, Там батько не спить і задумалась мати, Ота, що у світі одна. Синів виростали, не зводили з ока. Любили в житті над […]...
11. ПОЛОНЯНКА – АНДРІЙ МАЛИШКО То не лебедi – в тучi дiброва; Може танком, як туча, пройти? Ти стоїш, молода, тонкоброва, Комсомолка – з десятого – ти. I немає для смутку причини: Лiс та поле – iз золота мур, I тополi, неначе в Тичини, В рокотаннi-риданнi бандур. Не суворо на серцi, не гнiвно, А за тебе тривожуся я. Катерино моя, […]...
12. ДОЩ – АНДРІЙ МАЛИШКО Дощик, дощик голубий, Колоскiв не оббий Зливами-приливами, Хмарами огнивими, Птицями-зiрницями – В небi блискавицями! Ти спадай на межу, Я тобi таке скажу: – Понад рiки та лiси Хмари-вдари понеси, Крапельками росяними Над ланами вiвсяними, Цебром, цебром, цебрицею Над нашою пшеницею. Лийся тихо вдалинi На гречки та ячменi, На гречки та ячменi,- Буде весело менi!...
13. КАРМАЛЮК – АНДРІЙ МАЛИШКО I Уляна вчора правду говорила: – Ходить не час, оберiгайся ти. – А як її назвати: люба? мила? Чи ще б слова таємнiшi знайти? Хiба тим косам вiдшукаєш слово? Ясним очам, цiлованим колись? Шуми, любовi молода дiброво, Уляно, чуєш? Де ти? Озовись! Вiн варить кашу сам усiй артiлi, Всипає солi, пробує на смак. Турбота зайва? […]...
14. ПРОМЕТЕЙ – АНДРІЙ МАЛИШКО Як зараз бачу: з-за рiки – Двi кручi, наче маяки; Одна зелена, чорна друга. Чи лiтнє сонце, чи зав’юга, – Вони стоять собi вiки. На чорнiй кручi чорний дуб, Як добрий воїн-вiтролюб, Весь посмаглiлий, обгорiлий, Стоїть на кручi потемнiлий. Кому б сказати все? Кому б? А тиха пристань ожива: В артiлях виспiли жнива, Вантажать динь […]...
15. ЦЕ БУЛО НА СВIТАНКУ – АНДРІЙ МАЛИШКО I Сiм десяткiв рокiв увiрвалися в спокiй, Але дихає тишею хата щаслива, Прожила це життя, як на нивi широкiй, Наробилась, набачилась горя i дива. Лiтнi ночi озоренi, зими колючi, Березневих свiтанкiв сувора мерiжка, Сiм десяткiв рокiв, як бажання жагучi, Стали колом тiсним, гомонять бiля лiжка. Кожен рiк – як живий непiдкуплений свiдок, Кожен день хоче […]...
16. Стежина – АНДРІЙ МАЛИШКО Чому, сказати, сам не знаю, Живе у серці стільки літ Ота стежина в нашім краї, Одним одна біля воріт. Ота стежина у нашім краї Одним одна біля воріт. Де ти, моя стежино, Де ти, моя стежино? Ота стежина в нашім краї Одним одна, одним одна Біля воріт. Дощами мита, перемита, Снігами знесена у даль, Між […]...
17. ПРАВДА – АНДРІЙ МАЛИШКО Мене навчала мати ще колись; Як виростеш, моя мала дитино, То мудрим будь i мужнiм будь в життi. Скупi два слова. Нелегкi два слова. У мудростi свої закони є: I цвiт, i злет, i несходимi пущi. Пiзнай краплину i точiння зiр, Зерно, i камiнь, i могутнiй всесвiт, А правда лиш одна – вона колюча, Гiрка […]...
18. ВЧИТЕЛЬКА – АНДРІЙ МАЛИШКО (Пiсня) Сонечко встає, i в росi трава, Бiля школи в нас зацвiтають квiти, Вчителько моя, зоре свiтова, Де тебе питать, Де тебе зустрiти? На столi лежать зошитки малi, I роботи час проганяє втому. I летять-летять в небi журавлi, I дзвенить дзвiнок Хлопчику малому. Скiльки пiдросло й полетiло нас В молодiй веснi, в колосистiм полi, А […]...
19. БАЛАДА ПРО ТАНКIСТА – АНДРІЙ МАЛИШКО Пил на машинах, пил на чоботях, пил на рудiй травi. Бiй не втихає, не затихає,- чуєте, хто живi? Теплi мотори з вiтром колючим свищуть, немов рiдня, Пахне автолом над сiрим полем, тiло людське й Броня. На обстановку, радисте, зваж ти, газу надай, водiй. Сам командир повертає башту, п’ятий почавши бiй. Пробива мотор снарядом, Смерть шукає […]...
20. ХОДИТЬ ВЕЧІР… – АНДРІЙ МАЛИШКО Ходить вечір по траві, По зеленій мураві. Проведу тебе до поля, Гляну в очі, на уста, А чи воля, чи неволя – Напиши мені листа! Чи на скелі б’є прибій В тиші моря голубій? Чи на мене дуже схожий Твій хороший, милий твій… Шепче вітер комишу. Посміхнулась: напишу Повертайся, чую птицю, На громи, на дощовицю… […]...
21. ЛИСТ ДО ГРЕЧКИ – АНДРІЙ МАЛИШКО Часто сняться твої килими, Білосніжні і медвянисті, Де тоненькі шершаві бджоли Колихаються на вітрах І, покриті у бронзу літа, Тчуть на лапках весняну, легеньку пряжу, В мареві теплім гудуть, гудуть. Ти була мені затишком снів, Коли пахла в материнській долоні, І моє волосся на голові Брало твої кольори в сизі ранки, Голосок мій бринів, як […]...
22. РЯДОК ПРО ДОВЖЕНКА – АНДРІЙ МАЛИШКО Прогримів золотим салютом, Молодим повесняним громом, Наче виклик скупим і лютим, Наче промінь над отчим домом, Обійнявши весь цвіт нагорний, Охопивши долини світу, Сивочолий і мудрозорний, Наче вийшов із заповіту. Що там листя із зелен лавра, І зітхання, і тихі жалі? Не вмирають твої литаври І деснянські твої скрижалі. А вже ті, що тебе поносили […]...
23. ПІСНЯ ПРО КИЇВ – АНДРІЙ МАЛИШКО (Лірична) Білі каштани, Світлі огні, Де б не бував я, – Любі мені. Київські ночі, Зустрічі в саду – В серці, куди не піду. Гори високі, Синь дніпрова, Молодість наша Вічно жива. Київські ночі, Зустрічі в саду – В серці, куди не піду Ми покохались Там, де дуби, В київськім небі Два голуби Кружать, здіймають […]...
24. Чому, сказати, й сам не знаю – АНДРІЙ МАЛИШКО Чому, сказати, й сам не знаю, Живе у серцi стiльки лiт Ота стежина в нашiм краю Одним одна бiля ворiт. На вечоровiм виднокрузi, Де обрiй землю обнiма, Нема кiнця їй в темнiм лузi, Та й повороту теж нема. Кудись пiшла, не повертає, Хоч бiля серця стеле цвiт, Ота стежина в нашiм краю Одним одна бiля […]...
25. ПАЛАЮТЬ ОГНІ ПРИ ДОЛИНІ – АНДРІЙ МАЛИШКО Палають огні при долині, І північ заходить, і сон. Татари сидять при долині На всіх поділяють полон: – Два списи бери, на придачу Китайку червону з плеча. – Мені ж гривуна вороного. – Мені чорнокосе дівча. Китайка горить, як заграва, Ірже сумовито гривач, Оксана сльози не втирає,- Не плач, моя бідна, не плач. – Бери […]...
26. ХМАРИНА В НЕБІ ГОЛУБІМ – АНДРІЙ МАЛИШКО Хмарина в небі голубім Пливе, як мрія, одиноко, І вітру раннього потоки Несуть її крилом своїм. Куди ти мчиш, куди летиш, Моїх поривів птице рання? Ще по ярах лежить світання, Як неба вистояна тиш. Шумлять тополі-сторожі, Але тобі нема межі, Де кличуть сонце урочисті Бори в зеленому намисті. Ми ще зустрінемось колись, А зараз мчи, […]...
27. ВОГНИК – Максиму Рильському – АНДРІЙ МАЛИШКО До тих країв щоденно поїзди Відходять від столичного перону, Бери тютюн і вірші для їзди, Хліб-сіль, тарань прив’ялено-солону, Гачки й сачок, і вудочки складні Та ще й нехитро зварену наживку – І гайда в путь, бо літо в переджнивку На плесо вод веде погожі дні. Біліє там будиночок між трав, Шумний, привітний, не якась обитель, […]...
28. Ти мене накличешся ночами – АНДРІЙ МАЛИШКО Ти мене накличешся ночами, Несучи розлуку за плечами, I навиглядаєшся одна. Настраждаєшся в своїй надiї, Пригадаєш лiта молодiї, Рiдну землю, де гуде вiйна. Ти не можеш бачити здалека, Як в’ялить негода, сушить спека. Танки мнуть, вкриває бою мла Землю ту, що, потом перемита, У садах, у сивих копах жита, У цвiтах, як райдуга, цвiла. Нам […]...
29. Палають огнi при долинi – АНДРІЙ МАЛИШКО Палають огнi при долинi, I пiвнiч заходить, i сон. Татари сидять при долинi На всiх подiляють полон: – Два списи бери, на придачу Китайку червону з плеча. – Менi ж гривуна вороного. – Менi чорнокосе дiвча. Китайка горить, як заграва, Iрже сумовито гривач, Оксана сльози не втирає,- Не плач, моя бiдна, не плач. – Бери […]...
30. Хмарина в небi голубiм – АНДРІЙ МАЛИШКО Хмарина в небi голубiм Пливе, як мрiя, одиноко, I вiтру раннього потоки Несуть її крилом своїм. Куди ти мчиш, куди летиш, Моїх поривiв птице рання? Ще по ярах лежить свiтання, Як неба вистояна тиш. Шумлять тополi-сторожi, Але тобi нема межi, Де кличуть сонце урочистi Бори в зеленому намистi. Ми ще зустрiнемось колись, А зараз мчи, […]...
31. ВАЖКІ ВІТРИ НЕ ВИПИЛИ РОСИ – АНДРІЙ МАЛИШКО * * * Важкі вітри не випили роси, Черлені трави бродять буйним соком, І вдалині під обрієм високим Лугів осінніх теплі голоси. А при багатті хлопці косарі І комбайнери у спецівках синіх Вплітають сміх до цих лугів осінніх, Ведуть пісні під маєвом зорі. Булькоче, пріє каша в казані, А клен русявий хилить ніжно віти, І […]...
32. АНДРІЙ МАЛИШКО (1912-1970) АНДРІЙ МАЛИШКО Село Обухів на Київщині. Круті узгір’я у п’янкому запаху чебрецю та полину. Явори над шляхом. До вибалків збігають смужки жита. І в хлібороба Самійла Малишка дві ниви-десятини, та велике сімейство прогодувати вони неспроможні. Мусив займатися він ще й ремеслом: шив чоботи і мав з того якусь копійчину. 14 листопада 1912 року в […]...
33. ВЧИТЕЛЬКА – АНДРІЙ МАЛИШКО (1912 -1970 pp.) – МИ – УКРАЇНЦІ Сонечко встає, і в росі трава, Біля школи в нас зацвітають віти, Вчителько моя, зоре світова, Де тебе питать, Де тебе зустріти? На столі лежать зошитки малі, І роботи час проганяє втому. І летять-летять в небі журавлі, І дзвенить дзвінок Хлопчику малому. Скільки підросло й полетіло нас В молодій весні, в колосистім полі, А у […]...
34. Андрій Малишко. Життєвий та творчий шлях письменника Мета. ознайомити одинадцятикласників з біографією та творчими здобутками поета, розкрити неповторну образність поезії А. Малишка. Тип уроку. комбінований. Обладнання. портрет А. Малишка, виставка творів, епіграф. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Актуалізація і корекція опорних знань. Запитання для учнів. 1. У чому, на вашу думку, секрет особливої популярності роману “Тигролови” І. Багряного на Заході? 2. […]...
35. Андрій Малишко. “Стежина” (“Чому, сказати, й сам не знаю…”), “Вогник”. Патріотичні почуття. Найвищі духовні цінності. Ліризм поезій А. Малишка Мета. Вміти визначати і коментувати основні мотиви, символічність образів; розвивати уяву, навчити аналізувати і відчувати музику, спостерігати, узагальнювати; виховувати любов до мистецтва, патріотичні почуття. Обладнання: портрети А. Малишка і П. Майбороди, ноти до пісні “Стежина” (Музика. Посібник-зошит. 7 клас), нотні зошити, аркуші паперу, фломастери, фонозапис пісень “Стежина”, “Вогник”. Тип уроку: інтегрований. Хід уроку І. Оголошення […]...
36. Тема 33. Андрій Малишко – Література XX ст Андрія Малишка називають “солов’їним серцем України” за його невмирущі пісні. У поезії XX ст. він залишився найпослідовнішим поетом-традиціоналістом, який, попри всі модерні віяння, зберіг глибинну народнопоетичну основу лірики, яскраву образність, колоритну мову. Кордоцентризм – найхарактерніша ознака поезій А. Малишка (від лат. cordis – серце); основою людських думок і почуттів є серце, душа, настрій, почуття. Чуттєві […]...
37. Твір на тему – Андрій Малишко Сонечко встає, і в росі трава, Біля школи в нас зацвітають квіти, Вчителько моя, зоре світова, Де тебе питать, Де тебе зустріти?.. А. Малишко Чи не кожен українець знає ці зворушливі слова про улюблену вчительку, багато з нас люблять із дитинства цей вірш – “Вчителька”, який належить перу українського відомого поета Андрія Малишка… Андрій Малишко […]...
38. Андрій Малишко – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Андрій Самійлович Малишко народився 2 (15) листопада 1912 року в селі Обухові Київської області в родині шевця. 1932 року закінчив Київський інститут народної освіти. Деякий час вчителював, працював у газетах “Комсомолець України”, “Літературній газеті”, журналі “Молодий більшовик”. Друкуватися почав з 1930 року. У другій половині 30-х – на початку 40-х років вийшли друком збірки А. […]...
39. Полум’яний сурмач Андрій Малишко – твір з української літератури Поезія Андрія Малишка – це його біографія. Із дитинства він виніс синівську любов до матері, і вершиною його поезії є вірш про неньку. “Пісня про рушник” – це зізнання в любові найріднішій людині, яка не досипала ночей, виховувала сина, а проводжаючи в далеку дорогу, дала на щастя, на долю вишитий рушник. Усе життя Малишка в […]...
40. Рідна земля в поезії А. Малишка – 11 клас – АНДРІЙ МАЛИШКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Андрія Малишка називали людиною з вогнистим темпераментом. Про що б не писав він, усьому віддавався палко і рвучко. Жадібність до життя проявлялась у нього як прагнення охопити весь безмір людського існування, поринути в глибини народного духу, пізнати вічні таємниці природи. Він багато працював, але не встигав висловити все, що бачив, відчував, мислив. Гарячі рядки Малишка […]...