КНЯЗЬ ІГОР – МИКОЛА ЗЕРОВ

Related posts:

1. Аплікація Аплікація (лат, applicatio – приєднання) – введення у літературний текст цитат (прислів’я, приказки, афоризми, фрагменти з художнього твору та ін.) почасти у зміненому вигляді. Прикладом А. можуть бути рядки із сонета М. Зерова “Князь Ігор”, взяті із “Слова про Ігорів похід”: А любо Дону шоломом зачерпти! Одважний князю, ти не знаєш смерти, Круг тебе гуслі […]...
2. PRO DOMO – МИКОЛА ЗЕРОВ Яка ж гірка, о Господи, ця чаша, Ця старосвітчина, цей дикий смак, Ці мрійники без крил, якими так Поезія прославилася наша! Що не митець, то флегма і сіряк, Що не поет – сентиментальна кваша… О ні! Пегасові потрібна паша, Щоб не загруз у твані неборак. Класична пластика, і контур строгий, І логіки залізна течія – […]...
3. Класики – МИКОЛА ЗЕРОВ Ви вже давно ступили за порiг є Життя земного, лiрники-пiвбоги I голос ваш – рапсодiї й еклоги – Дзвенять у тьмi Аїдових дорiг. I чорний сум, безмовний жаль налiг На берег наш, на скитськi перелоги – Невже повiк не знайдете спромоги Навiдатись на наш пiвнiчний снiг? I ваше слово, смак, калагатiя Для нас лиш порив, […]...
4. СОН СВЯТОСЛАВА – МИКОЛА ЗЕРОВ Я бачив сон. Важенних перел град На груди сипали мені, старому, Вдягали в ддовгу чорну паполому, Давали пити не вино, а чад. Я зір будив – обводив кругогляд І відчував крізь димку нерухому, Як обсипався дах княжого дому, Як крякав крук і як клубочивсь гад. О, що за туга розум мій опала! Яка крізь серце […]...
5. АРГОНАВТИ – МИКОЛА ЗЕРОВ М. Рильському Так, друже дорогий, ми любимо одно: Старої творчості додержане вино, І мед аттіцьких бджіл, і гру дзвінких касталій. Хай кволі старчуки розводять мляві жалі, Хай про сучасність нам наспівує схоласт, Хай культів і фактур неважений баласт У човен свій бере футуристичний тривій, – Ми самотою йдем по хвилі білогривій На мудрім кораблі, стовесельнім […]...
6. ЛОТОФАГИ – МИКОЛА ЗЕРОВ Одіссея, IХ, 82-104 З-під Трої і кривавого туману, Від чорних днів ненатлої війни Цар Одіссей пригнав свої човни На сонні плеса тихого лиману. І там громадку нашу, горем гнану, Зустріли лотофаги, з глибини Землі своєї принесли вони Поживу нам солодку і незнану. І їли ми, і забували дім, Сім’ю й родовище, в краю чужім Ладні […]...
7. Обри – МИКОЛА ЗЕРОВ Весна цвіте в усій своїй красі, Вже одгриміли зевсові перуни, Дощу буйного простяглися струни, Зазеленів сподіваний рижій. На полі катятся веселі вруна, В кущах лящить – співає соловій, А по шляху, немов казковий змій, На зсипище сільська ватага суне! І в селах плач. Герої саг і рун, Возкресли знов аварин, гот, і гун, Орава посіпацька, […]...
8. КУЛІШ – МИКОЛА ЗЕРОВ Давно в труні Тарас і Костомара, Грабовський чемний, лагідний Плетньов… Сивіє розум і холоне кров; Літа минулі – мов бліда примара. Та він працює. Феніксом з пожару Мотронівка народжується знов; Завзяттям віє від його промов, І в очах – відблиск молодого жару. Він боре тупість і муругу лінь, В Європі хоче “ставляти курінь”, Над творами […]...
9. САМООЗНАЧЕННЯ – МИКОЛА ЗЕРОВ Я знаю: ми – тугі бібліофаги, І мудрість наша – шафа книжкова. Ми надто різьбимо скупі слова, Прихильники мистецтва рівноваги. Ніхто не скаже нам: “Жерці і маги! Ви творите поезії дива…” Чутливість наша вбога і черства І не вгамує молодої спраги. Що слово точене? Чарує звук Акторських реплік та уданих мук, Розливних сліз, плиткої гістерії. […]...
10. САЛОМЕЯ – МИКОЛА ЗЕРОВ П. Филиповичу Там левантiйський мiсяць дiє чари I колихає в серцi теплу кров, Там диким цвiтом процвiла любов, I все в кровi – шоломи i тiари. А з водозбору вiщуванням кари Гримлять громи нестриманих промов… Йоканаан!.. Не ясний шум дiбров, – В його словах пустиня i пожари. I Саломея!.. Ще дитя (дитя!), А п’є страшне, […]...
11. Олександрія – МИКОЛА ЗЕРОВ Згасає день, і море вечоріє, Пасатний вітер нам вітрила рве, І чорний корабель спішить-пливе До портових огнів Олександрії. Он в сутіні велике місто мріє, Двигтить і дихає, немов живе, 0 серце світу, муз житло нове, Наш Геліконе, наша Пієріє! Ми скрізь були, нас вабив світ сирен, Сарматський степ, і мармури Антен, І Сапфо чорна скеля […]...
12. Шкільний твір на тему – Князь Ігор – захисник руської землі у “Слові о полку Ігоревім” Найвидатнішою пам’яткою літератури Київської Русі є “Слово о полку Ігоревім”. Сюжетний зміст “Слова…” – змалювання походу князя Ігоря Святославовича проти половців 1185 року, що був одним з епізодів тривалої боротьби проти степових кочівників. Про цей похід розповідають також і літописи, додаючи подробиці, яких бракує в поемі. Але, як справжній художній твір, “Слово о полку Ігоревім” […]...
13. Микола Зеров Микола Зеров – визначний літературознавець пореволюцінної України, блискучий і відважний критик та полеміст, лідер славетної плеяди поетів, званої “неоклясиками”, першорядний майстер сонетної форми і незрівнянний перекладач античної поезії. Народився 26 квітня 1890 року у місті Зіньків на Полтавщині. Батько його Кость був учителем, також займав посади в системі народної освіти. Микола Зеров учився в Охтирській […]...
14. СПІВЕЦЬ – Микола Костомаров Амвросію Могилі Ой, чого, молодий співець, зажурився, Головою жалко на гуслі схилився? Ой, чого молодий співець не співає, А чи гласу більше до пісень не має? Нащо собі марно жалю завдавати, Нащо свої красні літа загубляти! Сидить, як ізмерзлий, із ранку до ночі, Облив слізоньками понурії очі: – Чи тобі із літом розлучаться жалко? Та […]...
15. Зеров Микола Костянтинович (квітня 1890 – 3 листопада 1927) Микола Зеров Визначний літературознавець пореволюцінної України, блискучий і відважний критик та полеміст, лідер славетної плеяди поетів, званої “неоклясиками”, першорядний майстер сонетної форми і незрівнянний перекладач античної поезії. Народився 26 квітня 1890 року у місті Зіньків на Полтавщині. Батько його Кость був учителем, також займав посади в системі народної освіти. […]...
16. Микола Хвильовий. Юрій Яновський. Володимир Сосюра. Валер’ян Підмогильний. Остап Вишня. Микола Куліш. Богдан-Ігор Антонич ПРОГРАМА Микола Хвильовий. “Я (Романтика)” Юрій Яновський. “Дитинство” Володимир Сосюра. “Любіть Україну” Валер’ян Підмогильний. “Місто” Остап Вишня. “Моя автобіографія”, “Сом” Микола Куліш. “Мина Мазайло” Богдан-Ігор Антонич. “Різдво” Опорні поняття Імпресіонізм Засоби гумору Роман у новелах Усмішка Урбаністичний роман Метафоричність лірики Драматичний твір Псевдонім Політична комедія МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і усіх нас хвилює, […]...
17. Князь Рюрик – перший князь Саме цій людині судилося покласти початок будівництва нової держави, яке більш ніж за тисячолітню історію виросло в найбільша держава світу. Познайомимося ж коротко з тим, ким же був перший князь молодий Русі? Історія східних слов’ян до Рюрика Давня російська літопис “Повість временних літ”, що відповідає на питання: “Звідки пішла земля руська”, говорить, що до приходу […]...
18. ЦИКЛ “ЯВЛЕНІ ПИСЬМЕНА” – ІГОР КАЛИНЕЦЬ Різати по церковних стінах Все одно мертвих у гробі совлачати Церковна татьба єсть. (За церковними уставами Володимира Святославича і Володимира Всеволодовича) Ч. 109* В янгольськім сонмі У тим’яновім кадилі У золотій чаші “не в и д е х тебе” В Оранті смальту У фресках мальовидла У склепінні камінь У Софії мудрість Але Не видех тебе […]...
19. ШУМКА – Микола Вороний “Ой дівчино чорноброва, Будь здорова, будь здорова! Подивися, Усміхнися, Любо привітай! Маєш серце до любови, До коханої розмови – Як стемніє, Звечоріє, То виходь у гай”. “Ой козаче-небораче, В тебе думка зла неначе. Постидайся, Не чіпайся, З серцем не жартуй.. . Ти питаєш, чи кохаю? Ба який! Або я знаю… Відчепися, Не в’яжися, Ну-бо, не […]...
20. Князь Святослав (934-972) Князь-рыцарь, князь-казак, воин, а не политик, собрат, а не обладатель, Александр Македонский средневековья – какими только эпитетами НЕ наделяли Святослава Игоревича современники и историки. Поздно взойдя на киевский престол (продолжительность регентства на Руси, как видим, зависит от регента, а не преемника), этот князь перекроил карту Европы, изменил расклад сил в ней, прошел с походами более […]...
21. Князь Василь (Війна і мир) Князь Василь “Війна і мир” – глава сім’ї Курагіних, він з’являється в романі з перших сторінок. Його цінності і моральні принципи стали моральною основою виховання трьох дітей. Він брехливий, хитрий, нечистий на руку, зарозумілий. Князь цінує потрібні знайомства, які можуть принести вигоду і не водить дружбу з тими, хто не має впливу і хорошого капіталу. […]...
22. Князь Ізяслав Ярославович Ізяслав (у хрещенні Димитрій) народився в 1024 р. Роки правління: 1054-1078 рр. Його батько – великий князь Київський Ярослав Мудрий, мати – шведська принцеса Інгігерда (у хрещенні Ірина). За життя батька Ізяслав отримав Туровську землю, а після смерті старшого брата Володимира у 1052 році став князем Новгородським. У 1054 р за заповітом батька Ізяслав отримав […]...
23. Хреститель Русі – князь Володимир Великий політик, що зміцнив і розширив кордони Київської Русі, православний святий, билинний князь. Все це про князя Володимира, молодшого сина Святослава, онука Ігоря убитого древлянами. Він правив державою без малого сорок років – небувалий термін на ті часи. І саме за його велінням відбувся небувалий переворот у долі всіх слов’ян – хрещення Русі, 1028-річчя якого […]...
24. Князь Святослав Ярославич Святослав Ярославич (в хрещенні Нікола) був третім сином Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди. За життя батька володів Володимир-Волинської землею. Після смерті молодших братів, Ігоря та В’ячеслава, старші брати Ярославичі поділили їх уділи між собою. Святославу дісталася велика територія, куди увійшли землі сіверян, в’ятичів, Чернігів, Муром, Тмутаракань, Рязань. З 1054 р Святослав – князь Чернігівський, […]...
25. Князь Ярослав (981-1054) В отличие от отца, Ярослав не вел захватническую политику, а сосредоточился на внутренних проблемах страны – сохранении единства и защиты границ. Однако с начала правления, а именно – 1019 года ему необходимо было решить первоочередную проблему. Живым оставался брат Ярослава – Мстислав, князь тмутараканский, который все еще был претендентом на киевский престол. В 1023 году […]...
26. ТРИ КАЗКИ – ІГОР КАЛИНЕЦЬ Дві казки про тебе недавно я вигадав: Казку про ніч і казку про перстень. Купальської ночі за жеврієм вигону Спорснули з рук мені непещені перса. А друга казка хіба найсумніша, Голосить в мені як перезва осені: Ти стала до шлюбу негадано з іншим, А перстень мій кинула в море із поспіху. А третю казку для […]...
27. Ти не моя! – Микола Вороний Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш, Хай цінний скарб краса твоя І чарами її ти всіх собі звабляєш, Та коли ти Вкраїну не кохаєш, Ти не моя. Нехай у грудях ти чудове серце маєш, І серце те усіх звабля Бо всіх до нього ти ласкаво пригортаєш, Та коли ти Вкраїну не кохаєш, Ти […]...
28. Із циклу “КАЛИНОВА СОПІЛКА” – ЯРИЛО – РОСЬ – КАЛИНА – ЛИБЕДЬ – ХРЕЩАТИК – ЗВЕНИГОРОД – ІГОР КАЛИНЕЦЬ 2.ЯРИЛО Яринко, Що у ярім вінку, А хто на білому конику? – А це мій батенько – Ярило. Він золотим ключиком Небо відчиняє, Вирій повертає. 3. РОСЬ І русин – довговусий, І коса – русалка Поливали Рось, Аж поки не ви-рос-ла. 4. КАЛИНА По дорозі із варяг у греки Спинилося моє ім’я біля Калини. – […]...
29. ЯРОСЛАВ ОСМОМИСЛ – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Володимирко поволі Тихо-мирно вік дожив І на княжому престолі Ярослава залишив. Це був князь палкий, відважний, Незрівнянний у бою, Наче рвався він покласти Першим голову свою. І коли він з Ізяславом, З князем київським зійшовсь, Першим кинувся з мечем він, Всіх попереду боровсь. І бояри зупиняли: “Ярославе, князю, стій: Хто тебе, орла, заступить У державі […]...
30. Князь Всеслав Брячиславич Всеслав Брячиславич народився близько 1030 р його батько – Полоцький князь Брячислав Ізяславич. Літописець розповідає, що він народився “від ворожбу”, тобто за участю чаклунів. На голові новонародженого було загадкове пляма, яке повинно було бути закрито пов’язкою до кінця життя. Сучасники і нащадки Всеслава Брячиславича вірили, що він наділений магічною силою, міг перетворюватися на вовка, швидко […]...
31. Двома пальцями (закінчення) – ІГОР КАЛИНЕЦЬ * Поверталися очі з мандрівки Зі світу білого Зі світу чорного До домівки Перестрів очі Терен дрімучий Та й виколов Перестрів очі Червоний півень Та й виклював Був би я на тих мандрах Зістав Вели очі її погляд За синій рукав Гей тепер нема Для болю тами Було не пускати Очі світами * Все на […]...
32. Князь Андрій Болконський У цей час князь Андрій раніше продовжував неухильне шлях до слави, але на шляху до здійснення його бажань, за задумом Толстого, повинно було зустрітися моральне застереження в особі капітана Тушина. При цьому князь Андрій безперечно залишається заслуговуючим поваги не тільки в думці оточуючих (він ад’ютант у Кутузова), але і в очах співчуваючого йому автора, про […]...
33. Князь Іван Данилович Калита Точна дата народження Івана Калити не відома – імовірно це 1283 рік. З 1325 року він був Великим Московським князем, а пізніше, з 1328 – Володимирським. Саме в період його правління Москва отримала фундамент, на якому пізніше було побудовано її політична й економічна могутність. Як ми знаємо з літописів, Іван Данилович володів величезними багатствами, але […]...
34. ДО МОРЯ – Микола Вороний Чолом тобі, синє, широкеє мореї Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило – чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, Думками скоряюсь, душею молюся, Співаю величний псалом. Міцне, необорне!.. Ні грому, ні хмари Не страшно тобі, не боїшся ти кари – Само собі виший закон. Звабливе, розкішне!.. В тобі й раювання, І мрія солодка, і […]...
35. Князь Володимир Мономах – біографія Ім’я: Володимир Мономах (Vladimir Monomah) Дата народження: 26 травня 1053 року Дата смерті: 19 травня 1125 року Вік: 72 роки Місце народження: Переяславль Південний Місце смерті: Київ Діяльність: князь, полководець Сімейний стан: одружений Володимир Мономах – біографія “Важка ти, шапка Мономаха” – ця пушкінська рядок давно стала крилатим виразом, що символізує тягар влади. І хоча […]...
36. Чому князь Андрій і П’єр друзі? У романі “Війна і мир” безліч персонажів з глибокими характерами і цікавими яскравими образами. Але два з них вважаються особливо цікавими не тільки через особистості кожного з них, але і в силу неординарною дружби. Позашлюбний син графа і справжній князь виявляються пов’язані справжньої, чистої, щирої дружбою. Виникає питання: чому П’єр і Андрій друзі, адже вони […]...
37. Князь Андрій Боголюбський Святий Благовірний князь Андрій Боголюбський (імовірно 1111 – 1174 рр.) – Князь Вишгородський, Дорогобужский, великий князь Володимирський; син Юрія Долгорукого, внук Володимира Мономаха. Князь Андрій Боголюбський (прізвисько “Боголюбський” отримав як засновник міста Боголюбов на річці Нерлі) є одним з найбільш видних політичних діячів Стародавньої Русі. За часів князювання Андрія Боголюбського політичний і економічний центр Русі […]...
38. Чим відрізняється князь від царя? Титули князя і царя в історії України Росії традиційно розглядаються як дуже близькі і чи не тотожні. У чому полягає специфіка їх розуміння? Чим відрізняється князь від царя? Хто такий князь? Слово “князь” вважається слов’янським (власне, поширення воно отримало головним чином в слов’яномовних державах), але насправді має німецьке походження. Стародавні германці словом kuning, яке, перекочувавши […]...
39. Князь Багратіон в романі “Війна і мир” Знаменитий російський полководець, один з учасників Бородінської битви – Князь Багратіон – також вписаний в рядки роману “Війна і мир”. Тут він грає роль другорядного персонажа. Він людина невисокого зросту, сухий, але ще не старий, володіє східними рисами обличчя. На його обличчі часто можна було побачити нерухоме вираз, очі вічно здавалися невиспані. На голові часто […]...
40. Трагедія сім’ї Катранників (за романом В. Барки “Жовтий князь”) – твір з української літератури Голодомор 1932-1933 років… Це страшні роки в історії Україні. Ми знаємо про це з розповідей наших бабусь, з вивчення історії. Але повністю усвідомити жах тих часів мені допоміг роман В. Барки “Жовтий князь”. Мені дійсно було страшно і боляче читати цей роман. Трагедія сім’ї Катранників у тому, що вони жили за часів сталінської тоталітарної системи, […]...