Види художніх описів: Портрет. Інтер’єр. Пейзаж”
У основі прагнення художника створювати твори мистецтва лежить інтерес до людини. Але кожна людина – це і особистість, характер, індивідуальність, і особлива, тільки йому притаманна зовнішність, і середовище, в якій він існує, і його будинок, і світ речей, що його оточують, і ще багато іншого… Йдучи по життю, людина взаємодіє з собою, з близькими і далекими для нього людьми, з часом, з природою… І тому, створюючи образ людини в мистецтві, художник немов би дивиться на нього з різних сторін, відтворюючи і описуючи його по-різному. У людині художнику цікаво все – обличчя і одяг, звички і думки, його житло і місце служби, його друзі і недруги, його відносини зі світом людей і світом природи.
У літературі такий інтерес приймає особливу художню форму, і чим глибше ви зможете вивчити особливості цієї форми, тим повніше відкриється вам зміст образу людини в мистецтві слова, тим ближче стане вам художник і його погляд на людину.
У літературознавстві розрізняються три види художніх описів: портрет, пейзаж і інтер’єр. Але підкреслимо, що і те, і інше, і третє головним завданням ставлять саме зображення людини.
Зверніть увагу! Портрет, пейзаж і інтер’єр – види художніх описів, тому провідний тип мовлення в них – саме опис, тобто опора на мовні засоби, що виражають авторську оцінку. До таких засобів відносяться, в першу чергу, прикметники, дієприкметники, іменники і прислівники.
Знайомство з людиною найчастіше починається з зовнішності. Згадайте прислів’я: “По одягу зустрічають…” Не дивно, що більшість письменників знайомлять читача з героями, малюючи їх ПОРТРЕТИ.
Прочитайте кілька визначень слова “портрет”:
- ПОРТРЕТ (фр. Рortrait) – мальовниче, скульптурне, фотографічне або яке-л. інше зображення певної людини. (Словник іноземних слів, 1988.) ПОРТРЕТ – 1. Зображення людини на картині, фотографії, в скульптурі. (…) 2. Перен. Художнє зображення, образ літературного героя. (С. Ожегов. Словник російської мови, 1990.) ПОРТРЕТ, портретик,-тец,-тишка, зображення людини, особи його рисами, живописом; подібний, вигляд, образ, Поліч, лик. (…) Опис характеру, побуту та зовнішності людини, схоже з ним. (В. Даль. Тлумачний словник.) ПОРТРЕТ (від фр. Рortrait – портрет, зображення) – в літературному творі зображення зовнішності героя: його обличчя, фігури, одягу, манери триматися. Характер П. і, отже, його роль у творі можуть бути найрізноманітнішими (…) У літтре частіше зустрічається психологічний П., в якому автор через зовнішність героя прагне розкрити його внутрішній світ, його характер. (Словник літературознавчих термінів, 1974.)
ПОРТРЕТ в літературному творі – це вид художнього опису, в якому зображується зовнішній вигляд персонажа з тих сторін, які найбільш яскраво представляють його в авторському баченні. Портрет є одним з найважливіших засобів характеристики літературного героя.
Місце портрета в композиції літературного твору надзвичайно важливо і різноликим:
- З портрета може початися знайомство читача з героєм (Обломов), але іноді автор “показує” героя вже після здійснення ним якихось вчинків (Печорін) або навіть в самому кінці твору (Іонич); Портрет може бути монолітним, коли автор всі особливості зовнішності героя привів відразу, єдиним “блоком” (Одинцова, Раскольников, князь Андрій), і “розірваним”, при якому портретні риси “розсіяні” по тексту (Наташа Ростова); Портретні риси героя можуть бути описані автором або кимось з персонажів (портрет Печоріна малюють Максим Максимович і мандрівник-інкогніто); Портрет може бути “парадним” (Одинцова), іронічним (Елен і Іполит Курагини) або сатиричним (Наполеон у Л. Толстого), може бути описано тільки обличчя героя чи вся фігура, одяг, жести, манери; Портрет може бути фрагментарним: зображений не весь вигляд героя, а тільки характерна деталь, риса; при цьому автор потужно впливає на читацьке уяву, читач стає ніби співавтором, заповнюючи портрет героя у власній свідомості (Ганна Сергіївна в “Дамі з собачкою” Чехова); Іноді портрет включає пояснення автора про мови, думках, Звичках героя і т. д.
За особливостями авторської манери і стилістиці літературні портрети також дуже різноманітні:
- Портрети героїв Гончарова, Тургенєва, Купріна близькі реалістичним живописних портретів; Портрети чеховських героїв створені в імпресіоністичній манері (Ганна Сергіївна, Мисюсь); Портрети героїнь Буніна експресивні й колористичності (Руся, героїні оповідань “Дело корнета Єлагіна”, “Темні алеї”, “Помста”) і т. д.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)