(ВАРІАНТ І)*. ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ТЕАТРУ МАКСА ФРІША. “САНТА-КРУС” (ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД) – ЗАХІДНА ДРАМАТУРГІЯ 1950-1970-х рр
Мета (формувати компетентності): предметні (поглиблені знання про особливості західної драматургії другої половини ХХ ст.; розуміння художньої своєрідності театру М. Фріша; читацьку активність); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти, естетичний смак, світогляд).
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.
Основні терміни та поняття: драма-притча.
Обладнання: портрет М. Фріша, видання його творів, презентація за темою уроку, медіазасоби.
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬь
Колективне гронування за темою “Драматургія 1950-1970-х рр.”
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Учитель. Видатним досягненням західного театру у перші десятиліття після Другої світової війни були інтелектуальні драми-притчі. Саме з одним із творців такої драми ми сьогодні почнемо знайомитися.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Вступне слово вчителя
– Макс Рудольф Фріш – швейцарський прозаїк, драматург і публіцист, якого вважають одним із найкращих німецькомовних літераторів післявоєнного часу У своїх творах Фріш приділяв значну увагу проблемам людської самоідентифікації, індивідуальності, відповідальності, моралі та політичної волі. Провідним елементом його післявоєнних публікацій стає іронія.
2. Повідомлення за індивідуальним домашнім завданням
1) Огляд життя та творчості М. Фріша
– Макс Фріш народився 15.05.1911 р. в Цюріху. Його батько, виходець з Австрії Франц Бруно Фріш, був архітектором, мати, Кароліна Буттіна Фріш (уроджена Вільдермут), працювала гувернанткою.
Закінчивши Цюріхську реальну гімназію, майбутній письменник з 1930го до 1932 рр. вивчав германістику в Цюріхському університеті. Після смерті батька 1932 р. Фріш облишив навчання та влаштувався журналістом і оглядачем до газети “Новий часопис Цюріха” (NZZ) – однієї з найголовніших газет Швейцарії. Працюючи в NZZ, він виробив пожиттєві, сповнені протиріч погляди на відносини між любов’ю та ненавистю, що контрастували з консервативними поглядами, які поширювала його газета. 1933 року він подорожував Східною та Південно-Східною Європою; 1935-го уперше відвідав Німеччину. У цей час пише “Юрг Рейнгарт” (1934) та “Відповідь з тиші” (1937). 1936 року вступає на архітектурний відділ Цюріхської вищої технічної школи, який закінчує 1940-го. У цей період Макс Фріш читає роман Готфріда Келлера “Зелений Генріх” і розчаровується у власній творчості.
* Учитель має право обирати для вивчення твір із-поміж рекомендованих Програмою, тому авторка цього посібника пропонує колегам на вибір три варіанти уроків № 53 та 54 за творами М. Фріша, Ф. Дюрренматта й Е. Йонеску.
Перший відомий архітектурний проект Макса Фріша було реалізовано 1942 р., коли він виграв тендер на конструювання публічного басейну в самому центрі Цюріха.
Під час Другої світової війни Фріша мобілізують до армії, де він починає вести щоденник, який публікується 1940 р. під назвою “Сторінки з речового мішка”; пізніше з’являється роман “Важкі люди, або J’adore ce qui me brule”, що з французької перекладається як “Обожнюю те, що мене спалює”.
1947 року Макс Фріш зустрічається з Бертольтом Брехтом; 1951-го отримує грант від фундації Рокфеллера та проводить рік у США; після 1955 р. працює винятково як вільний письменник. Його пізнання післявоєнної Європи описано в щоденнику 1946-1949 рр., що містить нариси його подальших робіт.
Незважаючи на творчу діяльність, до 1960-х рр. Макс Фріш здебільшого заробляє на життя працею архітектора Починаючи з другої половини 1940-х рр., він працює для театру й пише п’єси (“Санта-Крус”, “І ось вони знову співають”, “Китайський мур” тощо). Упродовж 1950-1960-х рр. Фріш створив кілька романів, у яких викрито проблеми віддалення та тотожності сучасних суспільств (“Штіллер”, 1954; “Гомо Фабер”, 1957; “Назву себе Гантенбайн”, 1964): завдяки їм він зажив світової слави. До того ж він створює політичні п’єси, зокрема “Андорра” та “Пан Бідерман і палії”. Усе це довершується його щоденниками, які містять сучасні медіарепортажі та парадоксальні анкети
У 1960-ті рр. Макс Фріш багато подорожує, відвідуючи Японію, Сполучені Штати Америки та інші держави. 1972 року він оселяється в Берліні, а на початку 1980-х рр. переїжджає до США, де проживає у Нью-Йорку з Еліс Лок-Кері, якій присвячено частину нещодавно віднайдених і ще не виданих щоденників Макса Фріша.
Макс Рудольф Фріш помер від раку 04.04.1991 р. у Цюріху.
Разом із Ф. Дюрренматом Макса Фріша вважають одним із найвпливовіших письменників ХХ ст. Його винагороджували Бардський коледж (1980) та університети світу: Марбурзький (1962), Нью-Йоркський (1982), Бірмінгемський (1984) та Берлінський технічний (1987). Він також здобув багато вагомих німецьких літературних премій: Премію імені Георга Бюхнера (1958), Премію миру німецької книжкової ярмарки (1976) та Премію Генріха Гейне (1989). 1965 року Макс Фріш став лауреатом Єрусалимської премії за свободу індивідуальності в суспільстві.
2) Загальна характеристика творчості М. Фріша (див. с. 132 цього посібника)
3) Своєрідність театру М. Фріша
– Фріш здебільшого зосереджувався на рефлексіях (самоаналіз, роздуми людини над власним станом) людської свідомості; провідні теми його драматургії стосувалися питань щастя, приватного людського життя, сенсу та повноти буття, проблеми самоідентифікації особистості, її здатності змінювати власну долю та ін. У його п’єсах сцена перетворювалася на відгороджений рампою простір свідомості, і все, що там відбувається, є матеріалізованими у картинах, утіленими у кров і плоть порухами внутрішнього життя людини: переживаннями, спогадами, спробами пізнання і впізнавання власного “Я”
4) Загальний огляд п’єси М. Фріша “Санта-Крус”
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
Інтерактивна вправа “Мікрофон”
– Завершіть речення: “Сьогодні на уроці я…”.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати “Санта-Крус” М. Фріша, уміти аналізувати п’єсу.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)