ПЧ. Драматургія Антона Павловича Чехова: “Чайка”, “Три сестри”, “Вишневий сад” – ДРАМАТУРГІЯ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ
Мета – формувати компетентності: Предметні (знання особливостей лірико-психологічної драми; знання життя та драматургічної творчості А. П. Чехова, значення його творчості для розвитку театрального мистецтва; навички сприймання інформації на слух; уміння визначати символіку драматичного твору; культуру мовлення; критичне мислення; любов до мистецтва; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи; пізнавальну активність; комунікативну: навички роботи в групі й колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; уміння визначати роль деталі в тексті; загальнокультурну: зацікавленість спадщиною європейського театру; прагнення літературної освіченості; читацькі інтереси; найкращі моральні якості особистості).
Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок (урок позакласного читання).
Міжпредметні зв’язки: всесвітня історія, українська художня культура (мистецтво), українська література.
Основні терміни й поняття: “нова драма”, лірико-психологічна драма.
Обладнання: портрет А. П. Чехова, тексти його п’єс (“Три сестри”, “Чайка”, “Вишневий сад”), ілюстрації до них.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Водночас із драмами М. Метерлінка та Г. Ібсена публіка побачила п’єси А. П. Чехова “Чайка”, “Дядя Ваня”, “Три сестри”, “Вишневий сад”, що свідчили про появу нового театру в Росії. Новаторство п’єс Антона Павловича полягало в тому, що вони побудовані не на гостросюжетній драматичній дії, а на глибокому психологічному аналізуванні характерів. Дія розвивається, тримаючи глядача в напруженні не за допомогою зовнішніх ефектів, а завдяки поступовому проникненню в суть складного, а іноді й суперечливого внутрішнього світу героя (здебільшого – російського інтелігента). Звідси – нова організація художнього матеріалу, нове уявлення про принципи будови сюжету. Із трьома такими п’єсами видатного російського драматурга ми сьогодні познайомимося.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Експрес-опитування
· Що вам відомо про А. П. Чехова з попередніх класів?
· Які його твори ви читали? Які сподобалися найбільше? Чому?
· Стисло схарактеризуйте особливості творчості митця.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)
1) Віртуальна екскурсія до Таганрога – батьківщини А. П. Чехова
(Учень (учениця) проводить віртуальну екскурсію до Таганрога – батьківщини А. П. Чехова, стисло розповідає про основні етапи життя письменника.)
Антон Чехов
2) Аналіз тексту драматургічного твору (робота В групах)
1-ша група. “Три сестри”
– П’єса “Три сестри”, написана 1900 р., одразу після постановки на сцені й перших публікацій спричинила безліч суперечливих відгуків і оцінок, що не припиняються дотепер.
“Три сестри” – п’єса про недосяжне щастя, про очікування щастя, яким живуть герої, про безплідні мрії, ілюзії, у яких минає все життя, про майбутнє, що так і не настає, а замість нього триває справжнє, безрадісне й позбавлене надій сьогодення.
Тому це єдина п’єса, яку надзвичайно складно аналізувати, оскільки цей процес передбачає об’єктивність, певну дистанцію між дослідником і об’єктом дослідження. А відсторонитися від “Трьох сестер” складно: п’єса хвилює, навертає на власні потаємні думки, позбавляючи будь-яке її дослідження об’єктивності.
Герої п’єси не вільні перелітні птахи: їх ув’язнено в міцній соціальній “клітці”, і особисті долі всіх, хто до неї потрапив, підвладні законам, за якими живе вся країна, що занепадає. Можливо, не “Хто?”, а “Що?” керує людиною? У цього головного винуватця нещасть і невдач у п’єсі кілька імен – “вульгарність”, “підлість”, “грішне життя”… Особливо зримим і непривабливим є обличчя цієї “вульгарності” в роздумах Андрія: “Місто наше існує вже двісті років, у ньому сто тисяч жителів, і жодного, хто був би схожий на інших <… > Тільки їдять, п’ють, сплять, потім вмирають… народяться інші, і теж їдять, п’ють, сплять і, щоб не отупіти від нудьги, урізноманітнюють життя своє бридкою пліткою, горілкою, картами, сутяжництвом…”.
2-га група. “Чайка”
– Основна сюжетна лінія – почуття Костянтина Треплєва й Ніни Зарічної, що здавалися всім справжніми та взаємними. їх об’єднували любов до мистецтва, театру, соціальний статус і благословення батьків у разі, якщо молоді вирішать пов’язати свої долі. Треплєв полюбляв складати літературні твори, що найчастіше не припадали до душі глядачам (прізвище героя – Треплєв, “Балакун”: він багато міркує, але мало діє). Лише завдяки захопленню Зарічної його творчістю на домашні вистави збиралися сусіди.
Однак “Чайка” – це не п’єса про “побут” літературного й “театрального” середовища 1880-1890-х рр. Це оповідь про кризу мистецтва, художньої свідомості. А криза породжує драматизм доль, причетних до мистецтва, розриваючи душі та руйнуючи творчу свідомість героїв. Криза свідомості занурена у відчуття кризи життя.
У п’єсі безліч сюжетних ліній, мікроконфліктів, з яких жоден не бере гору; персонажі розпливчасті; усе підпорядковане ритму внутрішнього часу, грі пауз, магії спогадів, атмосфері сутінків, музики. Навіть назва п’єси “Чайка” – символ.
Проблематика твору заснована на кількох питаннях, на які в житті доводиться давати відповіді кожній людині: чи варто заради мрії поступитися всім? перше юнацьке кохання слід пронести крізь роки як ідеал чистого почуття чи жити ним усе життя й побиватися над помилками минулого? що краще: синиця в руках чи журавель у небі? пробачити зраду близької людини чи розірвати будь-які стосунки зі зрадником?
Провідний конфлікт п’єси – пошук життєвої мети й сенсу мистецтва в зіткненні з реаліями життя.
3-тя група. “Вишневий сад”
– Тема п’єси “Вишневий сад” – міркування драматурга про долю Росії, про її минуле, сьогодення й майбутнє, причому вишневий сад, “Прекрасніше за який нічого на світі нема”, уособлює для А. П. Чехова батьківщину (“Уся Росія наш сад”,- говорить Петя Трофімов). Ідуть у минуле колишні хазяї країни – помісні дворяни, духовно безпомічні й практично безпорадні в економічних і суспільних умовах початку XX ст. На зміну їм приходить енергійна ділова людина – купець і підприємець, який заради наживи спотворює землю й руйнує її красу. Проте Чехов вірить, що згодом у Росії з’являться інші люди, які не рубатимуть, а саджатимуть сади.
Темою п’єси “Вишневий сад” стала ситуація продажу з аукціону обійстя збіднілих дворян. Такі історії не були рідкістю. Аналогічна трагедія сталася в житті письменника: будинок його родини разом із крамницею батька продали за борги ще у 1880-ті рр., і це залишило слід у пам’яті Чехова: Антон Павлович намагався зрозуміти психологічний стан людей, що втратили свій дім, родинне гніздо.
Відкритого конфлікту у п’єсі немає, і це ще одна особливість драматургії А. П. Чехова. А на поверхні лежить продаж маєтку з величезним вишневим садом. І на тлі цієї події можна розгледіти протистояння попередньої доби та нових явищ у суспільстві. розорені дворяни щосили тримаються за свою власність, не в змозі зробити реальні кроки до її порятунку, а пропозиція отримувати комерційні прибутки завдяки передаванню землі в оренду дачникам для Раневської та Гаєва є неприйнятною. Аналізуючи “Вишневий сад” А. П. Чехова, можна говорити про тимчасовий конфлікт, у якому минуле стикається з теперішнім, а теперішнє з майбутнім. Конфлікт поколінь аж ніяк не новий для російської літератури, але ніколи раніше його не намагалися розкрити на рівні підсвідомого передчуття зміни історичного часу. Автор хотів змусити глядача чи читача замислитися про своє місце й роль у цьому житті.
2. Узагальнення вчителя
– Уплив драми А. П. Чехова на світовий театр переоцінити неможливо. Письменник відмовляється від традиційних драматургічних канонів із протистоянням персонажів у зовнішньому конфлікті з гостротою емоцій і ситуацій, творячи передусім інтелектуальну драму, драму-дискусію, драму ідей, п’єсу з глибинними внутрішніми колізіями.
А. П. Чехов суттєво змінив колізійну структуру драми, спосіб вираження драматичного конфлікту, що в нього проявляється на тлі буденного плину життя за допомогою підтексту (російського письменника, як і М. Метерлінка, цікавили передусім таємниці духу людського та трагізм повсякденного життя.)
Драма Чехова – це новаторська п’єса, драма буденності в інтелектуальній інтерпретації. Герої драм митця часто перебувають на роздоріжжі й у пошуках, на переламі життя, несучи “Мотив свого часу, мотив смислу існування, правди та краси життя”, що по-різному, часто абсурдно втілено у персонажах. Характери-типи Чехова є не тільки суспільним продуктом свого часу. На зламі століть, коли гостро постає потреба реформувати суспільне життя, здолати духовно-моральну кризу, ці герої є носіями вічних проблем гріховного людства. Саме тому сьогодні, на початку III тисячоліття, у героях А. П. Чехова ми бачимо наших сучасників.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ
1. Складання опорного конспекту (запис до зошитів)
· Складіть опорний конспект уроку за здобутою інформацією.
2. Складання сенкана
· Складіть сенкан “А. П. Чехов”.
3. Інтерактивний прийом “Гронування” (запис до зошитів)
· За принципом гронування складіть схему “Особливості лірико-психологічної драми А. П. Чехова”.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
1. Інтерактивний прийом “Мікрофон”
· Завершіть речення: “У драмах Чехова мене вразило…”.
2. Інтерактивний прийом “Запитання авторові”
· Про що б ви запитали А. П. Чехова, якби мали нагоду поговорити з ним? Чому у вас виникли такі запитання?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуватися до контрольної роботи за темою “Драматургія кінця ХІХ – початку ХХ ст.”.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)