УТВЕРДЖЕННЯ ЛЮБОВІ ДО ВСЬОГО ЖИВОГО У ТВОРІ ЕРНЕСТА СЕТОНА-ТОМПСОНА СНАП
Мета: ознайомити учнів зі змістом оповідання; розвивати інтерес до читання, уяву, зв’язне мовлення та образне мислення школярів; формувати вміння висловлювати власні думки та обгрунтовувати їх; виховувати любов до тварин.
Обладнання: портрет Сетона-Томпсона, ілюстрації до його книжок.
Симпатія, яку відчуває людина до всіх живих істот,
Робить її справжньою людиною.
Альбер Швейцер
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
– Що означає слово “анімаліст”? (Митець, що зображує тварин, поєднуючи художнє та природниче).
– Чим можна пояснити популярність книжок Сетона-Томпсона?
– Які твори цього автора ви читали? Що в них вам особливо сподобалось?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.
Проблемне завдання.
Ми вже знаємо історію Снапа. Наше завдання – з’ясувати, чому вона так закінчилася, чи міг Снап вчинити інакше. Для цього треба усвідомити сенс усіх вчинків і поведінки бультер’єра, порівняти його з іншими персонажами оповідання і з’ясувати, що ж було головним у характері Снапа, чому його друг і господар не продав би його за всі гроші мільярдерів Америки, чому старий Пенруф сказав: “Краще б я втратив двадцять биків”. Тож запрошую вас до розмови про Снапа.
– Як Снап з’явився у оповідача?
– Чому посилка була з написом “Небезпечно”?
– Як поводився Снап у перший день знайомства? Досліджуємо детально! Вибудовуємо ланцюжок його поведінки!
– Як поводиться цуценя ще в клітці? (“буркотливе гарчання”, “останнє слово перед нападом”, “грізно гарчав при кожному ударі по дошках”)
– Як цуценя збиралося поводитися далі? Його гарчання було тільки попередженням? (Ні! Снап вирішив напасти відразу, і щойно клітка відчинилася, він накинувся на людину, але заплутався лапкою у дроті, й це врятувало людину від його укусів.)
– Чому цуценя було таким агресивним? Чи було воно сердите саме на цю людину? (Дратівливість його була результатом перебування у клітці. Його позбавили свободи, над ним вчинили насилля! І цуценя мало будь-що помститися, неважливо кому!)
– Як ви вважаєте, чому так поводився маленький бультер’єр? (Хотів стати господарем становища, змусити людину підкоритися, боятися його.)
– Чи вдалося це йому? Як? (Спочатку так! Загнав чоловіка на стіл; чатував на його ногу, не відводячи очей; вважаючи людину лицеміром, поставився до неї з презирством; у кімнаті й у ліжку людини поводиться як господар, диктує свою волю зубами: не дозволяє ні поворухнутися, ні хропіти. І так до самого ранку!)
– Як людина оцінила поведінку цуценяти? Виокремте з тексту ключові слова. (“Бісеня”, “маленький деспот”, за гарчанням оповідач передбачав, що у клітці “тигреня”, “повелитель”.)
– Кого очікував побачити у клітці оповідач? А кого побачив? (Пекельну машинку, скаженого тхора, “тигреня” (судячи з звуків), але у телеграмі від шкільного товариша Джека була написана правда – в клітці був усього-на-всього маленький бультер’єр.)
– Чому оповідач відразу відкрив клітку? (Був людиною рішучою й “холоднокровною” (особливість представника фірми, що торгує залізним товаром). “Як любитель собак вважав”, що зможе “впоратися з будь-яким із них”.)
– Як ви думаєте, чому людина поступилася на першому етапі? (Оповідач вирішив приручати словом, поглядом, переконанням.)
– Як ви думаєте, чому оповідач не впокорював цуценя за допомогою хлиста? (БУло б ще гірше, він нажив би собі смертельного ворога.)
– Як ви вважаєте, чому вранці щеня дозволило людині встати, одягнутися, розпалити камін, не погрожуючи їй зубами й не заганяючи на стіл? (Замерзло, хотіло їсти. Власні незручності змусили його піти на деякі поступки.)
Висновок. Отже, Снап на першому етапі виграв поєдинок з людиною. Підкорив її дії своїм бажанням.
Ланцюжок поведінки цуценяти вибудувався!
Запис на дошці:
У клітці загрозливо гарчить – відразу ж нападає – поводиться агресивно. Мета: стати господарем становища, підкорити собі людину – зубами завойовує це місце спочатку – диктує свою волю (в ліжку й уранці). – Але! Змерз, зголоднів (не заважає людині, йде на поступки). – (Остання ланка дописується після відповіді на запитання: Як поводиться, не отримавши їжі?) – подряпав усі двері.
– Якими й чому саме такими були наслідки лікування способом “залишати без сніданку”? (Спочатку знову агресія (подряпав двері), але ввечері охоче погодився взяти трішки їжі з рук (голод – не тітка!), через тиждень – друзі, через три місяці – не розлити водою!)
– Так чим же закінчилося протистояння цуценяти й людини? (Дружбою!)
– Яка риса Снапа була провідною? (“… Почуття страху було йому невідоме…”)
– Чи зупиняли Снапа невдачі? Кажуть – на помилках вчаться. Знайдіть підтвердження в тексті. (“Ніякий гіркий досвід не міг вселити в нього бодай крихту обережності”. “Він не знав, що таке страх.”)
– Чи тільки собак не боявся Снап? Перекажіть епізод його сутички з хлопчаками.
– Як ви думаєте, чому оповідач говорить, що у Карнегі, Вандербілдта й Астора (трьох американських мільярдерів) не вистачило б грошей, щоб купити у нього маленького Снапа? (По-перше, Снап – “мій”! По-друге, друзів не продають!)
– Яким було ставлення до Снапа інших героїв твору? (Хлопчаки жбурляли в нього камінням. Квартирна хазяйка оповідача : “мерзенний собака!” Гілтон Пенруф: “гримуча змія!” Собаки, коні – сварився з усіма.)
Виразне читання другого розділу оповідання Е. Сетона-Томпсона “Снап”.
– Чому Пенруфи почали навчати полюванню на вовків собак різних порід?
– Яка проблема виникла у фермерів? (Кожна порода мала якийсь фатальний недолік. Великі й сильні собаки, гончаки – слабкі для вирішальної сутички; датські доги – занадто неповороткі; хорти мають побачити звіра, за запахом не переслідують.)
– Як ковбої сподівалися вирішити цю проблему? (“за допомогою змішаної зграї”)
– Чому оповідачеві хотілося, щоб Снап був у Мендозі? (У них на півночі не було достойного вожака! “уся клята зграя просто боїться…” (слова старого Пенруфа). “…вигляд вовка…наводив на них жах…”. “У них не вистачало духу помірятися силами з ним” “Неповороткі гіганти отримали б вожака, якого ніколи не залишає сміливість”.)
– Якою була зустріч Снапа з оповідачем після розлуки?
– Як поводився Снап наступного дня з новими знайомими під час приготувань до полювання? Чому? (Пересварився з усіма, хто намагався наблизитися до його друга. Заявив про свої права!)
– Яку головну мету ставили перед собою мисливці, затіваючи полювання за полюванням? (З’ясувати, чого боялися собаки.)
– Як поводилися під час сутички з вовком собаки різних порід?
– Як і коли Снап проявив свій безстрашний норов? (Коли зграя затравила молодого вовка на відкритій місцевості. Але собаки, оточивши вовка, знову злякалися. І тільки Снап ” не став витрачати часу на гавкіт, а встиг миттєво вчепитися йому в носа”.)
– Що це дало усій зграї? (Підняло бойовий дух інших собак. Через дві хвилини вовк був мертвий. “Снап показав їм, як ловлять вовків…”)
– Чому перемога була потьмарена? (По-перше, вовк був молодий і недосвідчений. По-друге, “Снап був поранений – вовк сильно зачепив йому плече.”)
– Чому поранений Снап втік з-під замка і з’явився на місці полювання на вовка? Чому зіскочив із сідла? (Бійцівський характер. Там був його друг. Не міг відступитися своїх звичок: він ще із щенячого віку намагався бути господарем становища. Побачивши вовка, цей мисливець зірвався із сідла і “впродовж декількох хвилин вів за собою зграю”.)
– Зачитайте фрагмент зі слів: “Снап, найменший і найповільніший з усієї зграї, примчав, тяжко дихаючи – …” до слів “… і біла собачка, що вчепилася йому в носа”. Знайдіть у ньому ключові слова, поясніть їх смислове навантаження.
– Які почуття викликала у вас сцена прощання оповідача з його улюбленцем?
– Як ви вважаєте, чому старий Пенруф пробубонів надтріснутим голосом: “Краще б я втратив двадцятьох биків”?
– Як би ви визначили головну сутність нашої розмови в просторі оповідання Ернеста Сетона-Томпсона “Снап”? (Це була розмова про самовіддану мужність, про істинну дружбу між людиною і твариною. Учні записують тему на залишених вільними рядках.)
– Як ви думаєте, чому автор все ж не дав вижити Снапу, адже він міг змінити кінцівку на користь так званого “хеппі енду”? (Сетон-Томпсон в такому разі пішов би проти життєвої правди. Його твори не є казками. А реальне життя дуже жорстоке, і жертвами нерідко стають кращі з кращих.)
– Розгляньте малюнки Ернеста Сетона-Томпсона до оповідання “Снап”. Які герої та епізоди на них зображені?
– Як ви думаєте, чому майже на всіх малюнках присутній Снап? Чи таким ви собі уявляли маленького бультер’єра, як його зобразив сам письменник? Чи для вас виявилося цікавим ілюстрування твору самим автором?
– Які малюнки, на ваш погляд, найбільше відповідають тексту?
– Яким чином ілюстрації Сетона-Томпсона до цього твору увиразнили та поглибили ваше розуміння смислу оповідання та характеру головного героя?
V. Закріплення знань, умінь і навичок.
Завдання.
Запишіть у зошити відповідь на запитання “Якою є головна думка оповідання Ернеста Сетона – Томпсона “Снап”?
VI. Підсумок.
VІI. Домашнє завдання
Усно скласти враження про твір.
У робочих зошитах написати розгорнуту відповідь на запитання “Які думки і почуття викликало у мене оповідання Ернеста Сетона-Томпсона “Снап”? ” (Обсяг роботи – до однієї сторінки.)*
За бажанням намалювати ілюстрації до оповідання “Лобо” (чи “Доміно”).
(2 votes, average: 4.50 out of 5)