Адам Міцкевич. Світязь. Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі Символічні образи, елементи фольклору у творі

Мета: стисло ознайомити учнів з життям і творчістю А. Міцкевича, звернувши увагу на перебування митця в Україні; ознайомити з історією задуму й створення балади “Світязь”; поглибити знання учнів про жанр балади, вчити виявляти її характерні ознаки в досліджуваному тексті; розвивати навички аналізу балади у зв’язку з авторським задумом, визначати проблематику, ключові моменти твору та їх роль у розкритті основної ідеї балади; виховувати патріотичні почуття.

Обладнання: портрет А. Міцкевича, текст балади “Світязь”, географічна карта Європи, відеопрезентація “Дім А. Міцкевича в Новогрудку”, відео “Озеро Світязь – перлина України”.

Писати про Адама Міцкевича – значить говорити про прекрасне…

Про справедливість, якої він був жовніром, про обов’язок,

Якого був героєм, про свободу, якої був апостолом,

І про визволення, якого був вістуном.

Віктор Гюго

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Учні презентують творчу роботу “Лист Делоржу”.

III. Мотивація навчальної діяльності

1. Міні-дискусія

– Поміркуйте, чи є словами-синонімами поняття патріот і лицар? Чи всі лицарі є патріотами? І чи всі патріоти є лицарями честі?

2. Слово вчителя.

Сьогодні на уроці мова піде про видатного польського поета-патріота, діяча національно-визвольного руху, воїна-лицаря, непереможною зброєю якого було слово, “красиво сказане, безстрашне слово правди”.

IV. Оголошення теми та мети уроку

V. Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу

1. Польща у XIX столітті

Політичне становище Польщі в XIX ст. було дуже складним. У 1795 р. вона втратила самостійність і була розділена між Австрією, Пруссією та Росією. Свої інтереси в Польщі мала також Франція, що виявилося під час воєнної кампанії в Європі під проводом Наполеона Бонапарта. Польські аристократи, побоюючись народних рухів і повстань, укладали угоди з урядами інших держав. А польське населення потерпало від утисків своїх і чужих панів. Тому боротьба за незалежність і національну єдність – основна тема польської літератури того часу. Поет Адам Міцкевич був виразником ідеї свободи. Його творчість стала могутнім засобом духовного пробудження та єднання польського народу в боротьбі за волю. Слово митця звучало як заклик для народів, що прагнули визволитися з-під гніту, у тому числі для українців.

2. Робота з портретом: “Біографічний етюд”

(Етюд – робота, виконана з натури. Це письмова робота невелика за обсягом, яка передає відчуття й враження від побаченого. Добираються такі слова, які найбільш достовірно передають емоції).

Алгоритм створення біографічного етюду

– Перед вами портрет поета А. Міцкевича невідомого художника. Уважно розгляньте його. Прислухайтеся до своїх відчуттів. Доберіть такі асоціації, які б якнайкраще передали ваші відчуття. Створіть невеликий текст-враження (Самостійна письмова робота. Обсяг – до п’яти речень.)

– Поділіться своїми враженнями-асоціаціями з однокласниками. (Презентація учнями письмових етюдів.)

3. Віртуальна екскурсія

– Пропоную здійснити екскурсію до місця, де народився поет, яке по сьогодні зберігає пам’ять про великого сина нації. Нас запрошує на гостину дім-музей А. Міцкевича у Новогрудку. (Перегляд відеофільму)

Адам Бернард Міцкевич народився 24 грудня 1798 р. на хуторі Заосся поблизу м. Новогрудка (тоді воно належало до Литовської губернії, а нині – територія Білорусі). Протягом 1815-1819 рр. навчався у Віленському університеті. Там став одним з організаторів таємних студентських товариств, пов’язаних із польським національно-визвольним рухом. За це 1824 р. юнака заарештували, а потім рішенням суду вислали з Литви до Росії. Адам Міцкевич побував у різних місцях, у тому числі тих, що розташовані на території нинішньої України: Києві, Стеблеві (нині селище Черкаської області), Єлисаветграді (нині Кіровоград), Одесі, Харкові, на Волині, у Криму та ін. Митець підтримував дружні й творчі зв’язки з російськими й українськими письменниками – О. Пушкіним, В. Жуковським, П. Гулаком-Артемовським і збирачами фольклору – П. Киреєвським, М. Максимовичем. 1829 р. А. Міцкевич виїхав за кордон, відвідав Німеччину, Швейцарію, Італію. Там він зустрічався з письменником Й. В. Гете, філософами Ф. Шлегелем, Г. Гегелем. У 1830- 1831 рр. у Польщі спалахнуло велике народне повстання. Не маючи змоги приєднатися до нього, поет з-за кордону стежив за подіями на батьківщині й закликав співвітчизників не припиняти боротьби. Тривалий час жив у Франції. Викладав літературу в Лозаннській академії, Колежі де Франс (Париж), видавав у Парижі газету “Трибуна народів”, палко обстоюючи ідеї свободи. 1855 р. виїхав до м. Константинополя (нині м. Стамбул),

Щоб організувати там польські легіони (у тому числі з українських козаків) для боротьби за незалежність Польщі, але не встиг завершити цю справу – помер від хвороби 26 листопада 1855 р. Згодом прах А. Міцкевича було перевезено до Польщі й поховано в м. Кракові.

Бесіда:

– Вдома ви знайомилися з біографією А. Міцкевича. Що нового про життя й творчість письменника ви дізналися з фільму?

– На яких епізодах із життя письменника акцентує увагу фільм?

– Які риси особистості А. Міцкевича допоміг вам виявити відеофільм?

– Чи допомагає музика зрозуміти й відчути атмосферу, яка панувала в родині митця, характер письменника?

– Яку роль у фільмі відіграє інтер’єр, предмети побуту, картини природи?

Адам Міцкевич і Україна.

Міцкевич відвідав Україну. Прямуючи з Петербурга до Одеси, де отримав місце вчителя в ліцеї Рішельє, він зупинився в Києві. Проїздом до Москви поет побував у Харкові: там відбулося знайомство з відомим письменником П. Гулаком-Артемовським, який створив оригінальний український переспів його балади “Пані Твардовська”. Українські майстри слова, зокрема й Т. Шевченко, високо цінували творчість Міцкевича. Його твори перекладали І. Франко, Леся Українка, М. Рильський, М. Бажан, А. Малишко, І. Драч та інші. У деяких українських містах на честь польського поета було встановлено пам’ятники. Найкращим серед них вважається львівський – споруджений за оригінальним проектом Антона Попеля (зводився протягом 1899-1904 рр.). В основі композиції монумента – колона, на постаменті біля її підніжжя – скульптура митця з крилатим генієм поезії, що тримає в руках ліру. Романтична піднесеність цього пам’ятника відбиває сутність творчого обдаровання Міцкевича.

4. Географічна хвилинка

Робота в парах

– Позначте на карті Європи країни, в яких побував поет. Які міста України відвідав А. Міцкевич? Спираючись на біографію митця, поясніть причину постійних мандрівок письменника.

– Чому польського поета А. Міцкевича називають “громадянином світу”? (Велику роль у житті поета відіграли дороги. Дороги вели його до Росії, України, Німеччини, Швейцарії, Італії, Франції, Турції. Дороги зцілювали, надихали, додавали життєвої та творчої енергії. Його творчість мала велике значення для польської літератури. Російський критик М. Г. Чернишевський писав: “Коли у поляків з’явився Міцкевич, вони перестали мати потребу в поблажливих відгуках яких-небудь французьких чи німецьких критиків, не визнавати польську літературу означало б тільки виявляти свою власну дикість”. Проте творчість митця відразу ж вийшла за національні рамки, адже вона має велике загальнолюдське значення.)

5. Історія написання балади “Світязь”

Над баладою “Світязь” Міцкевич працював протягом двох років (1820-1821). Поет на той час проживав у Плужинах. Твір народився від відчуття реальної присутності минулого на берегах дивовижного волинського озера.

Повідомлення учня про озеро Світязь

Є географічні назви у нас в Україні, сповнені романтикою, поезією. Здається, в тих місцях живуть тільки щасливі люди, їх оминають війни й хвороби, а краса природи надихає на поезію, живопис. Здається, що музику чутно в кронах дерев, озерному припливі, в поривах легенького вітерця. Одне з таких казкових місць – озеро Світязь.

Озеро Світязь – одне з найпрекрасніших місць України. Знаходиться у Волинській області. Належить до групи Шацьких озер, розташованих на території Шацького національного природного парку. За різних часів територія, на якій воно розташоване, належала до різних країн: Білорусі, Литви, Польщі.

Найцікавіше про озеро Світязь:

● Озеро Світязь оголошено заказником разом із лісовими масивами площею 847 гектарів. Якщо подивитися на нього зверху, то воно чимось нагадує мамонта, котрий приліг відпочити серед вічнозеленого лісу.

● Озеро справедливо називають українським Байкалом: його води такі ж прозорі й чисті (прозорість води до 8 м), воду з озера можна використовувати для пиття.

● Озеро Світязь наповнюється потужними підземними водами, а також атмосферними опадами. Цікавим є також той факт, що жодна річка в озеро Світязь не впадає. Стікає вода за допомогою штучного каналу, який був прокладений ще в 1887 році. Шацькі озера можна назвати рибним раєм, бо в них мешкає до тридцяти видів риб.

● Озерний край славиться лікувальними грязями й мінеральними джерелами.

● Вода в озері Світязь вважається цілющою й корисною для організму людини. Колись воду з озера Світязь возили до Варшави, щоб місцеві красуні приймали в ній косметичні ванни. Озеро має дивну магнетичну силу. Велика кількість людей приїжджає, щоб помолитися в Храмі, який знаходиться недалеко від озера (понад 160 років) і вважається пам’яткою архітектури національного значення.

Легенда озера Світязь

Як і всі красиві й відомі місця, озеро Світязь оповите легендами. Одна з них зацікавила Адама Міцкевича. Старі люди подейкують, що там, де зараз озеро Світязь, колись було велике місто (XIII ст.) А правив там добрий князь Туган, котрий мав давню дружбу з князем Мендогом. Одного разу на землі Мендога напало російське військо, тож князь не міг покинути друга в біді. Зібравши воїнів, він рушив на підмогу. Та мав він тяжку думу, бо лишив без захисту рідне місто й доньку в ньому. І лихо таки спіткало їх: коли спустилася на землю ніч, ворог підступив до брами міста. Одні жителі почали підпалювати свої будинки, розуміли, що місто відстояти не зможуть. Вони не могли прийняти підкорення й рабства. Інші – кинулися за радою до князівської доньки, а та звела руки до неба й проказала такі слова: “Як оминути люту кару! Нас убережи від неї, Громовицею вразь із превисокої хмари чи сховай під землею!”. Кажуть, по тих словах розступилася земля, а де було місто, розлилося велике красиве озеро. Самі свігязяни, жителі затонулого міста, відродилися знову у вигляді прекрасних квітів, які густо прикрасили береги озера.

Вороги, розпалившись у січі, заходилися прикрашати тими квітами свої бойові обладунки. Та всі, хто ступав у воду за чудесними квітами, померли від страшної недуги.

Вірити чи не вірити – справа ваша. Але старі люди перешіптуються, що чули, як хтось сіткою витяг на берег світязянку, яка розповіла сумну історію свого міста! А іноді, тихими спокійними ночами, на дні озера можна побачити бруківку затонулого міста та почути жіночі стогони.

– Чому поета зацікавила середньовічна легенда про походження назви озера?

Проблемне питання навчального дослідження:

– Балада Адама Міцкевича “Світязь” – твір про героїчний опір насильству та поневоленню чи легенда про незвичайне?

VI. Аналітико-інтерпретаційне дослідження балади “Світязь”

1. Виразне читання балади “Світязь”.

2. З’ясування первинного рівня сприйняття художнього твору

– Чи сподобався вам твір? Що було цікавіше слухати: легенду чи баладу?

– Який епізод вразив вас найбільше? Чим саме? Як би ви його проілюстрували?

– Чи звернули ви увагу, хто автор перекладу балади? (Автор перекладу балади “Світязь” українською мовою Марія Пригара – українська поетеса, перекладач, лауреат премії імені Лесі Українки (1979).)

– Чи можете ви одним реченням сказати про що (про кого) цей твір?

– Які думки виникли по закінченні читання?

– Хто з героїв вразив вас найбільше? Чому?

– Чи все зрозуміло? Чи є слова, які потребують пояснення?

3. Словникова робота “Тлумачний міні-словничок до балади А. Міцкевича “Світязь”

Михайло Верещак – брат коханої Міцкевича – Марилі Верещак.

Новогрудок – містечко, яке нині входить до складу Білорусії. Міцкевич народився неподалік від нього.

Плужини – маєток, де проживав Михайло Верещак.

Мендог – князь Литви, який правив у XIII столітті й об’єднав литовські племена.

Дідич – те саме, що поміщик; великий землевласник.

Аршин – давня міра довжини, що дорівнює 0,7 м.

Ксьондз – католицький священик у Польщі.

Цирин – містечко поблизу Новогрудка (тепер Білорусь).

Яскиня – печера.

Аїр – трав’яниста рослина з довгим, схожим на мечі листям та різким запахом, росте в річках і ставках біля берегів; татарське зілля, лепеха.

Купава – водяна лілія, латаття.

Литва – так у середньовіччі називалась й Білорусь – одна зі складових частин давньої. Речі Посполитої, вітчизна Міцкевича. Поет, власне, жив у Білорусі, що в ХІІІ-ХІХ ст. була захоплена литовськими князями.

Шанці – земляні укріплення у вигляді ровів із насипом; окопи.

Цнота – невинність, непорочність.

Лати – металевий обладунок середньовічного воїна.

4. Самостійне читання й осмислення учнями балади “Світязь”

– Доведіть, що за жанровими ознаками твір А. Міцкевича – балада.

Прийом “Уважний читач”. Дайте відповідь цитатою з твору.

– Де відбуваються події, описані в баладі?

– Як змальовано озеро Світязь?

– Чому люди не наважувалися їхати до озера опівночі?

– Хто прагне розгадати таємницю озера?

– Кого впіймали рибалки в глибинах водойми?

– Якою була в минулому Туганів-держава?

– Яка біда звалилася на мирну й щасливу державу?

– Чому старий князь “руки ламає, В замок звертаючи знов”?

– На чий захист сподівається молода княжна?

– Яке нове лихо спіткало людей уночі?

– Яке рішення приймають “сиві діди і жіноцтво з дітками”?

– Як “урятувалися” мешканці Туганової держави?

– Як пояснює незнайомка появу білих квіток купави на поверхні води?

– Що сталося з царським військом?

– Куди поділася княжна, коли скінчила свою сумну оповідь?

5. Аналітична робота з текстом. Визначення головної ідеї твору

– Дослідіть будову твору, визначте елементи композиції. З’ясуйте роль кожної частини в розкритті змісту балади. На основі проведеного дослідження визначте головну ідею твору.

Особливості композиції балади “Світязь”

– Знайдіть у тексті монолог-сповідь княжни. Виокремте з нього ключові епізоди та слова, які на смисловому рівні пов’язані з головною ідеєю балади.

Проблема вибору в баладі “Світязь”, її зв’язок з авторським задумом

1. Вибір старого князя

(Упродовж дослідження вибудовується схема-опора.)

– Чому автор змушує старого князя покинути рідне місто, дім? Пригадайте, яку роль виконують походи, мандрівки в міфології, творах усної народної творчості.

– У чому полягає трагізм вибору, перед яким опинився старий князь під час зборів у похід? (“Як власних підданців Сам на поталу я кину? …А коли всі ми підемо до бою, – Як будуть діти і жони?” – ситуація життєвого вибору, випробовування героя.)

– Чому, на вашу думку, донька не утримує батька? Оцініть роль діалогу батька зі своєю донькою у зв’язку з народними уявленнями про воїна – захисника. (Народний ідеал – герой-захисник, який обирає праведний шлях життя, – захищати тих, хто знаходиться в біді, жертвувати особистим (рідним і близьким, своїм народом) в ім’я Батьківщини.)

– Чим керується князь у своєму виборі: обов’язком перед Батьківщиною чи обов’язком перед беззахисним народом?

– Що чи хто є справжнім охоронцем беззбройного міста? (Бог, віра – духовна зброя жителів міста (янгол із мечем – символ божої охорони народу) в боротьбі за незалежність та свободу. Але все залежить від самих людей, від морального вибору кожного з них.)

2. Вибір жінок-світязянок

– Чи можна бути щасливим у неволі? Чому?

– З якою метою автор надає право світязянам через княжну самим розказати про свою трагедію? Які епізоди сповіді вразили вас найбільше? Чим саме? (Ефект достовірності – тільки сама людина може правдиво сказати про те, що пережила.)

– Що жителі оточеного міста визнали для себе найганебнішим ужитті? Чим для них було це випробування? Думку обгрунтуйте текстом. (Вибір між життям і смертю, честю й ганьбою – “Вбиймо себе, бо загибель вже близько. Смерть від ганьби урятує!”)

– Про яку загибель, моральну чи фізичну, говорять світязяни?

– Як вибір жінок обложеного міста відображений у їхніх діях та вчинках? Що є свідченням їхньої мужньої рішучості, самопожертви? Чому цей епізод так детально змальовано у творі? (Це вирішальний момент, випробовування, життєвий вибір кожного. Перевіряються моральні якості світязянок. Щоб показати читачеві високу моральність героїв, автор дає їм змогу діяти (акцент на важливості життєвого вибору для кожної людини), розкрити себе, показати свою моральну непереможність та силу духу.)

– Який вихід зі складного становища бачить княжна? Чим її позиція докорінно відрізняється від позиції інших жінок? (“А як у себе життя відібрати?” – все в руках Божих. Дівчина в молитві звертається до Бога як до останньої надії на порятунок, як єдиної можливості уникнути гріха самогубства.)

– Як ви вважаєте, чому світязяни померли? Невже не було іншого виходу? Як цей факт пов’язаний із авторським задумом та народними уявленнями про честь та гідність?

– Чи правильно вчинили світязяни, коли заподіяли смерть ворогам від “цар-зілля” (мотив помсти)? Якою є позиція самого автора-оповідача? (Народна позиція: зло повинне бути справедливо покаране. У цій ситуації автор стає на бік народу, думки й бажання автора та народу збігаються.)

Образ жінки з минулого

– Дослідіть, як реагують селяни, коли бачать незнайомку. Чого чи кого вони бояться? (“Певне, не зловлять нічого!”), здивування (“Хто б то повірив у світі!”), страх (“страховище”, “жінка”, “дивна істота”, “жінка… з хвилі” – процес “упізнавання” досить суперечливий і неоднозначний. “Люди стоять остовпілі, /Дехто й тікати лаштується потай”.)

Причина такої поведінки – страх перед невідомим, перед нездоланною природною стихією (вода). За народними віруваннями, німфи й русалки, які живуть у підводних печерах, ворожі у ставленні до людей. Зустріч із ними віщує загибель.

– Доведіть або спростуйте думку, що образ “жінки з хвилі” споріднений з фольклорними обра-зами озерних німф та русалок. (Біле волосся жінки – знак смерті, ознака приналежності до іншого чарівного світу (порівняймо: “Біле нас щось огорнуло”, смерть). Водночас – це символ невинності, доброчесності та чистоти жінки. Синій колір її очей не лише пов’язує незнайомку зі стихією води, а й є символом смутку, що навіює печальну згадку про щасливе минуле, про загибель Туганової держави. У той же час символіка саме цього кольору допомагає автору втілити думку про вірність своєму народові. Колір уст асоціативно пов’язаний із червоним кольором А є символом життя, яке обірвалося передчасно, в повному розквіті.)

– Чому і з якою метою Міцкевич дотримується народно-фольклорних прийомів в описі зовнішності героїні?

– Чи з власної волі вона порушила закон світобудови й з’явилася у світі живих? Чому складається враження, що вона дозволила себе спіймати? Як цей факт пов’язаний з авторським задумом? (Її впіймано в підводній печері й силою піднято на поверхню, але ця зустріч була неминучою. Рано чи пізно всі таємниці (в тому числі й таємниці історії) “підіймаються” на поверхню.)

– Де відбувається зустріч? Чому саме тут? (На межі (берег) зустрілися представники різних світів. В алегоричному сенсі – це зустріч минулого з теперішнім.)

– Хто хазяїн становища: селяни, пан із Плужин чи жінка-незнайомка? Ким виявилася героїня? Думку аргументуйте текстом.

– Чому жінка починає говорити першою, адже розгадку таємниці шукали пан, селяни, оповідач? Як вона пояснює милість вищих сил до пана та його людей? Як цей факт пов’язаний з таємницею озера та авторським задумом? (Попри гіркі сторінки минулого утверджується думка про відродження народу, адже пан, рибалки, оповідач – нащадки славного роду.)

– Чому ж годі між героями не виникає діалогу, а звертання незнайомки переростає в монолог-сповідь? Чому мовчать люди?

– Визначте смислове навантаження висловлювання, яким починається сповідь незнайомки: “Бог вам сьогодні моїми устами / Давне новіла минуле”. (Утверджується ідея святенності боротьби за свободу, добру славу, яку нескорений народ залишив по собі.)

– Які емоції переповнюють жінку з минулого й оточуючих? (Ліричний монолог княжни-русалки розкриває всю гаму складних людських емоцій – і тривогу, і любов до народу, і мужнє прийняття своєї долі, і жах перед можливим полоном. Але вона до кінця впевнена в правоті своїх дій, бо її вчинками керують вищі поняття – Воля (Доля) й Бої, які сам Міцкевич ставить на один рівень.)

– Як жінка з минулого повертається в чарівний світ? Розшифруйте алегоричний підтекст цього епізоду. (Минуле, а особливо історичне минуле, швидко спливає. Його слід назавжди залишається в душах людей, особливо у тих, які шукають шлях до істини, до волі.)

Образ жінок та ідея безсмертя народу в баладі.

– Смерть чи порятунок світязянам вимолила князівна?

– Чому знову змінюється характер оповіді? Чому автор переносить дію у фантастичну площину? (За законами реального життя історія світязянок мала б закінчитися поневоленням та смертю. Дружина полягла в бою, захистити нещасних було нікому. Кінець народу безславний та трагічний. Але Міцкевич вірив у незламну силу народу, його віковічне прагнення до непокори та незалежності й не міг відмовити своїм героям у праві на моральну перемогу й свободу. У реальному світі вже нічого змінити не можна, й саме тому автор переносить події у фантастичну площину, де зло карається Божою правдою, де дух народу, його душа назавжди залишаються невпокореними, а вороги – покараними.)

– Як описано перехід жителів міста в інший, потойбічний світ?

– Якого символічного значення набуває образ води, її колір у цьому епізоді? Як це пов’язано з авторським задумом? (Цей епізод – ключовий у розумінні авторського задуму. Води Світязя в цьому епізоді – символ смерті (поховання) і життя (воскресіння із мертвих).)

Цей образ-символ працює на авторську ідею: смерть і воскресіння народу, його духовна сила – прагнення до волі, непереможність і єдність. “Біле нас щось огортає”. Білий колір води в цьому контексті – це й знак смерті (асоціація з білим саваном), й водночас – це символ невинності, чистоти, порятунку та моральної переваги (перемоги) над силою “нездоланною”. Це й знак Божого світла, яке рятує людей із неволі й через смерть наближує до вищого божественного смислу.)

VII. Узагальнення.

1. Бесіда

– На основі проведеного дослідження зробіть висновок про ідеї, які утверджує автор у баладі “Світязь”.

– Хто є виразником патріотичних ідей у баладі: народ чи княжна, жінка “з хвилі”? (Головний герой твору – народ. Княжна – одна з народу (саме тому в неї немає імені). її монолог-сповідь – це голос усіх жінок, дітей і сивих дідів. Вона – виразник і їхнього горя, болю, страху, і їхніх прагнень та патріотичних ідей: любові до батьківщини, бажання померти, але не скоритися.)

– Хто, па вашу думку, є справжнім переможцем у творі: “сиві діди і жіноцтво з дітками” чи “цар із Русі” зі своїм військом? (“Сиві діди і жіноцтво з дітками”, “народ безборонний” були єдині у своєму героїчному бажанні померти вільними, сильні любов’ю до рідного краю, духовно непереможні.)

– У яких літературних творах ви вже зустрічали героїв, які боролися, жертвуючи собою, за свободу, честь і гідність як свою власну, так і всього народу? Чим вони схожі на героїв-світязян?

– Пригадайте баладу Ф. Шиллера “Рукавичка”. Порівняйте вибір Делоржа та вибір героїв “Світязя”. Знайдіть спільне та відмінне у мотивах героїв.

2. Прийом “Висловлюємо думку”

– Чому балада “Світязь” має присвяту – “Михайлові Верещаку”?

– Зробіть висновок про наскрізний мотив балади А. Міцкевича “Світязь”. Якого нового звучання набуває головна ідея балади? Як такий підхід до зображуваного характеризує самого поета? (Міцкевич вірив, що народ – особливий посередник Божого одкровення, а характер історії визначається не війнами та завоюваннями, а Божим планом існування: ставленням народу до Бога, Божих заповідей, визнанням суворих, але справедливих моральних вимог.)

VIII. Домашнє завдання

Підготувати виразно читання “Балади п вересовий напій” Р. Л. Стівенсона.

Написати твір-роздум на тему “Пам’ятник жінкам-світязанкам, яким я його уявляю”.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)