УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ І. БУНІНА. ПРОТИСТАВЛЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ КРАСИ ВНУТРІШНЬОМУ МОРАЛЬНОМУ КАЛІЦТВУ В ОПОВІДАННІ “КРАСУНЯ” – ЛІТЕРАТУРА XX-XXI СТ

Мета: ознайомити учнів із біографією І. Буніна, особливостями збірки “Темні алеї”, проаналізувати зміст оповідання “Красуня”; розвивати навички аналізу художнього твору, вміння визначати тему, проблеми, ідею твору, розвивати зв’язне письмове мовлення; прищеплювати високі моральні цінності, виховувати неприйняття жорстокості, байдужості до страждань людини.

Обладнання: текст оповідання І. Буніна “Красуня”, фотопортрети письменника різних років, виставка книжок І. Буніна, тлумачний словник.

Перебіг уроку

Правда, князь, що ви говорили, буцімто світ врятує “краса”? <…> Яка краса врятує світ!

Ф. Достоєвський, російський письменник XIX сіп. (уривок із роману “Ідіот”, частина третя, розділ V)

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Учитель ознайомлює клас із результатами оцінювання творів-роздумів, коментує типові помилки, зачитує найбільш вдалі твори.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

– Бесіда

1. Імена яких російських письменників і поетів XX ст. вам відомі?

2. Які твори російських класиків XX ст. ви вивчали? До яких жанрів вони належать?

3. Які проблеми підняли автори в названих вами творах? Над чим ці твори змусили вас замислитися?

4. Який твір російської літератури XX ст. ви можете назвати улюбленим? Чому?

III. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

– Слово вчителя

Усесвітньовідомим класиком російської літератури XX ст. є Іван Бунін, талановитий поет і письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури. У своїх творах різних жанрів (вірші, оповідання, повісті, романи) він торкався тем краси природи, життя і занепаду російського села, кохання, смерті. Бунін був справжнім майстром невеликого оповідання. У тексті мінімального обсягу він представляв читачеві яскраві образи героїв, ставив і розкривав вічні проблеми людського буття. Одним із таких шедеврів-мініатюр є оповідання “Красуня”, яке ми проаналізуємо на уроці.

IV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА ДО УРОКУ

V. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ

– Повідомлення учнів

(Текст повідомлень “Життя і творчість І. Бунін а” та “Збірка І. Бунін а “Темні алеї”” див. на сайті interactive. ranok. com. ua)

Учні складають хронологію подій життя письменника.

Учитель перевіряє записи 5-6 учнів.

– Виразне читання твору

Учитель. Прочитаймо найменше за обсягом оповідання збірки “Темні алеї” – “Красуня”. Воно міститься у другій частині книги.

Учень виразно читає оповідання.

– Словникова робота

Учні самостійно проводять словникову роботу: знаходять у тлумачному словнику та записують у зошити значення незнайомих слів, що трапилися в оповіданні.

– Бесіда

1. Яке враження справив на вас твір? Які почуття викликали його герої?

2. Від чиєї особи ведеться оповідь у творі? (Від особи автора.)

3. Чи можна назвати сюжет оповідання незвичайним? Чи зустрічався вам схожий сюжет в інших творах? Дайте розгорнуту відповідь. (Сюжет оповідання складає звичайна життєва ситуація: чоловік, у якого залишилися діти від першого шлюбу, одружується вдруге, а жінка негативно ставиться до пасинків чи падчерок. Цей сюжет поширений у народних та літературних казках (“Попелюшка”, “Пані Метелиця”, пушкінська “Казка про мертву царівну та про сімох богатирів” ).)

4. Яку тему розкрив Бунін за допомогою цієї типової ситуації, які проблеми поставив в оповіданні? (Оповідання піднімає загальну для збірки “Темні алеї” тему любові, точніше, відсутності любові. У творі максимально загострені моральні проблеми: стосунків батьків і дітей, зради близької людини, невідповідності зовнішньої краси внутрішньому моральному каліцтву.)

5. За допомогою яких засобів художньої виразності Бунін створює образи чиновника та його жінки-красуні?

6. Чому, на вашу думку, Бунін скупо використовує засоби художньої виразності, описуючи героїв? Чому герої не мають імен?

7. Схарактеризуйте образ красуні. На що вказує згадка автора про те, що красуня “спокійно” зненавиділа хлопчика без причини?

8. Як характеризує батька малюка те, що він удавав, ніби сина не існує?

9. Як автор ставиться до дорослих героїв, а як – до малюка? За якими ознаками можна визначити ставлення автора? (Про дорослих героїв автор пише сухо, їхній опис нагадує офіційну характеристику з поліцейського звіту чи іншого документа. Коли йдеться про хлопчика, автор використовує зовсім інший стиль, уживає слова зі зменшувально-пестливими суфіксами. Це свідчить про осудливе ставлення автора до дорослих героїв і співчутливе – до маленького.)

10. Яким за характером зображено хлопчика?

11. Як ви гадаєте, чи зміниться характер малюка внаслідок жорстокого ставлення батьків? Яка доля очікує на нього?

12. У центрі оповіді перебуває хлопчик. Саме йому присвячена більша частина тексту. Але оповідання має назву “Красуня”. Як ви вважаєте, чому?

13. Яка ідея оповідання?

Пояснення вчителя. Ідея твору – осуд байдужості. Красуня “спокійно зненавиділа” пасинка, але ненависть не може бути спокійною. Використання цього оксюморона (тобто стилістичного прийому поєднання слів із протилежним значенням) підкреслює саме байдужіть, відсутність любові до дитини. Маленького хлопчика не помічають, і він майже припиняє існувати. Усього в п’‎яти невеличких абзацах Бунін змалював, як байдужість здатна вбити людину, причому не лише ту, яку не помічають, а й того, хто виявляє цю байдужість, бо він припиняє бути справжньою людиною.

14. Зробіть висновок: що для Буніна є справжньою красою?

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

– Робота з епіграфом

1. Виразно прочитайте епіграф. Як ви гадаєте, про що йдеться в уривку з роману “Ідіот”?

2. Як уривок із діалогу героїв роману “Ідіот” пов’‎язаний з темою оповідання І. Буніна?

3. Підготуйте розгорнуту письмову відповідь на питання: “Яка краса врятує світ?”

З-4 учні представляють відповіді на питання. Клас обговорює та оцінює їхню роботу.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до тематичного оцінювання.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ І. БУНІНА. ПРОТИСТАВЛЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ КРАСИ ВНУТРІШНЬОМУ МОРАЛЬНОМУ КАЛІЦТВУ В ОПОВІДАННІ “КРАСУНЯ” – ЛІТЕРАТУРА XX-XXI СТ