Терем
“Терем” – літературно-художній збірник, упорядкований Ф. Федорцівим, виданий накладом видавництва “Шляхи” у Львові, 1919. Містить поезії, новели, оповідання, літературно-критичні огляди нових видань, рецензії, статті з питань мистецтва. Поезія репрезентована творами С. Руданського, С. Чарнецького, О. Жихаренка, циклом віршів П. Карманського “Галицький пейзаж”, М. Козинського “Тремтіння”, проза – новелами та оповіданнями М. Яцківа (образки “Скам’яніла країна”, “Зоря благовіщення” і “Сучасний Каїн”), В. Котецького (“Букова гробниця”), Д. Лукіяновича (три новели, подані під назвою “Воєнні образки”), С. Гнідого (“Каті”). Зарубіжну літературу представляють французький поет С. Прюдом, німецькі прозаїки Т. Манн, Г. Еберс. Відгомін подій 1-ої світової війни відчувається в статті В. Карповича (Б. Януша) “Доля галицьких пам’яток в часі війни”. Питання мистецтва і науки порушують М. Голубець у нарисі “Теофіл Копистинський”, С. Людкевич у музикознавчій розвідці “Модест Менцінський і українська пісня”, С. Балей у психологічній студії “Відчування життя”. Відділ критики й бібліографії привертає увагу рецензіями І. Свєнцицького (на історичні повісті “Князь Ярослав Осьмомисл” О. Назарука, “Іду на вас” Ю. Опільського, “Осаул Підкови” В. Будзиновського), відгуком М. Струтинського “Нові часи – нові пісні” (про збірку П. Тичини “Сонячні кларнети”). У збірнику надруковані пісні В. Барвінського, Я. Ярославенка та С. Людкевича. Художнє оформлення здійснив Г. Колцуняк (криптонім Г. К.). Запланований до друку другий номер збірника не вийшов.
Related posts:
- Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору” на осердя громадського життя Галичини. Мав розділи: “Белетристика”, “Статті наукові та етнографічні”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. Авторський колектив “Ж. і […]...
- Жанр літературно-художньої критики Жанр літературно-художньої критики – форма історично складених літературно-критичних виступів: проблемна стаття, оглядова стаття, літературно-критичний нарис, літературно-критична монографія, передмова чи післямова, рецензія, анкета, інтерв’ю, фейлетон, памфлет, есе, пародія, бібліографічна довідка тощо. Кожен із даних жанрів має внутрішню змістову структуру та відповідне завдання. Жанрова класифікація не знаходить єдиного критерію. Одні схиляються до уподібнення Ж. л-х. к. з […]...
- Бджола “Бджола” – літературно-науковий місячник, виходив у Львові 1908 за редакцією М-Венгжина. Протягом січня-грудня з’явилося десять номерів. Містив художні твори переважно молодих письменників Галичини, Буковини, Наддніпрянщини. Кращі з них – вірші, новели, драматичні твори С. Яричевського (“Передсмертна помста”), М. Козоріса (“Гробар”), М. Яцківа (“Тихий світ”), Христі Алчевської (“Вернись до мене, тихий раю”), Наталки Полтавки (“Такий, як […]...
- Життя і мистецтво “Життя і мистецтво” – літературно-мистецький місячник, виходив у Львові 1920, Редколегія: Ф. Федорців, С. Чарнецький, М. Голубець, М. Струтинський. Відповідальний редактор – М. Струтинський. Мав розділи: “Поезія”, “Оповідання, новели, нариси, драми”, “Мистецтво, критика, наука”, “Статті на громадсько-культурний світ”, “Література”, Репрезентував новітні течії в галузі літератури і мистецтва, як оригінальне, так і перекладне письменство. У журналі […]...
- Світ “Світ” – літературно-науковий тижневик, виходив у Львові протягом 1906-07. Видавець В. Будзиновський. Редакційна колегія: В. Бірчак, П. Карманський, О. Луцький, М. Яцків (1906), далі редагував В. Будзиновський. Спершу був органом угруповання “Молода муза”, пропагував теорію високого мистецтва, основне місце в ньому займали твори Ольги Кобилянської, П. Карманського, О. Луцького, Б. Лепкого, В. Пачовського, М. Яцківа, […]...
- Украинский вестник “Украинский вестник” – перший в Україні літературно-науковий і громадсько-політичний щомісячник, виходив у Харкові 1816-19 за редагуванням Р. Гонорського, Є. Філомафітського й Г. Квітки-Основ’яненка. Мав відділи науки, літератури, мистецтва, місцевої хроніки (його вів Г. Квітка-Основ’яненко), закордонних відомостей та дитячого читання. Тут друкувалися статті з історії України та Росії, етнографічні матеріали (Г. Успенський, О. Льовшин, І. Вернет, […]...
- Літературний архів Літературний архів (гр. archaithos – стародавній) – зібрання документів з історії літератури, що зберігаються у спеціальних сховищах, музеях чи бібліотеках. Цим терміном називаються також відповідні установи, спеціально створені для збирання, зберігання та опрацювання матеріалів з історії літератури (Центральний державний архів-музей літератури І мистецтва м. Києва, відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, відділ […]...
- Діло “Діло” – газета, орган “народовців”, виходила 1880-1939 з різною періодичністю, іноді – під різними назвами (“Громадська думка”, “Громадський вісник”, “Українська думка”, “Український вісник”, “Свобода”). Обов’язки редакторів виконували В. Барвінський, Д. Гладилович, Ю. Романчук, І. Белей та ін. Свого часу (1880 та 1883-85) тут працював І. Франко. Попри те, що газета широко висвітлювала громадсько-політичне та національне […]...
- З потоку життя “З потоку життя” – літературно-художній альманах, упорядкований М. Коцюбинським та М. Чернявським. Вийшов 1905 в Херсоні. М. Коцюбинський у листі до Панаса Мирного від І0 лютого 1903 писав про задум упорядників: “Маємо на меті видати літературний збірник (поезії, новели, повісті, драматичні твори), в якому хотілось би помістити нові, ніде не друковані твори переважно із життя […]...
- Критика “Критика” – спеціальний літературно-критичний журнал. Почав виходити з лютого 1928 в Харкові як “журнал-місячник марксистської критики та бібліографії”. До складу редакції входили: М. Скрипник, А. Хвиля, В. Десняк (псевдонім В. Василенка), В. Коряк, Ф. Таран, І. Кулик, Т. Степовий, Я. Савченко. Головним редактором спочатку був В. Десняк. Протягом 1932-34 журнал мав назву “За марксо-ленінську критику”. […]...
- Дніпро “Дніпро” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний ілюстрований журнал. Почав виходити в 1927 у Харкові під назвою “Молодняк”. Засновник – ЦК ЛКСМУ. З 1935 видається у Києві. У 1937 перейменований на “Молодий більшовик”, з 1944 – “Дніпро”. З 1992 “Д.” – літературно-художній та суспільно-політичний журнал, засновниками якого є Український фонд культури, AT “Компанія “Рось”, трудовий колектив […]...
- Гайдамацькі пісні Гайдамацькі пісні – історичні пісні часів визвольної боротьби проти польського і московського гніту у XVIII – на початку XJX ст. в Центральній та Лівобережній Україні. Назву дістали від слова “гайдамака”, яке в турецькій мові означає бунтівливу людину. Історія визвольної боротьби відображена у численних Г. п. про втечу селян у степи, перехоплення і покарання втікачів, про […]...
- Назустріч “Назустріч” – літературно-мистецький двотижневик газетного типу. Виходив у Львові протягом 1934-38 за редакцією М. Рудницького. Проголошував естетичний підхід до творення й оцінки мистецьких явищ. На сторінках “Н.” публікувалися Б.-І. Антонич, О. Дніпровський, М. Рудницький, C. Гординський, С. Чарнецький, В. Дорошенко, С. Смаль-Стоцький, М. Возняк, Я. Рудницький, С. Левинський, B. Сімович, В. Бірчак та ін. “Н.” […]...
- Тернопіль “Тернопіль” – громадсько-політичний та літературно-мистецький часопис, виходить у Тернополі з січня 1991 раз на два місяці. Головну увагу звертає на відновлення історичної пам’яті, знайомить читачів з творами репресованих письменників, стрілецькою піснею, історією та родоводом українських пісень-гімнів, творами письменників з української діаспори та сучасних літераторів. “Т.” вперше опублікував недруковані досі II і III частини роману Ю. […]...
- Друг “Друг” – літературно-науковий і громадсько-політичний журнал-двотижневик студентського товариства “Академический кружок”. Виходив у Львові 1874-77 спочатку як орган “москвофілів”, а з 1876, після приходу до редколегії І. Франка та М. Павлика, – як орган демократичної молоді. Важливу роль у демократизації журналу відігравали листи М. Драгоманова до редакції. В журналі друкувалися звіти про діяльність студентських товариств, громадські […]...
- Дзвін “Дзвін” – літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис Спілки письменників України, виходить щомісяця у Львові. Заснований 1940 під назвою “Література і мистецтво”, редактором був О. Десняк. У 1945 відновлений під назвою “Радянський. Львів”. Номінальним редактором був М. Бажан, фактичним – П. Козланюк. У 1951-89 виходив під назвою “Жовтень”, а з 1990 перейменований на “Дзвін”. Редакторами були Ю. […]...
- Оповідання, новела, повість як епічні жанри Розповідь є великою літературною формою письмової інформації у літературно-художньому оформленні. При записі усних переказів повість відокремилася як самостійний жанр в письмовій літературі. Розповідь як епічний жанр Відмінними рисами розповіді є: Мала кількість дійових осіб; Невеликий вміст; Одна сюжетна лінія. Розповідь не володіє переплетеннями у подіях і в ній не може зустрічатися строкатість художніх фарб. Таким […]...
- З-над хмар і з долин “З-над хмар і з долин” – літературно-художній альманах. Упорядкував і видав М. Вороний 1903 в Одесі. Репрезентував поетів і прозаїків Галичини, Буковини та Наддніпрянщини кінця XIX – початку XX ст., які належали до різних течій і напрямків. Відкривався віршем І. Франка “Миколі Вороному”, за яким ішла відповідь М. Вороного “Іванові Франкові”. Розмаїті погляди на мистецтво, […]...
- Літературознавство і критика – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття У зв’язку з пожвавленням літературного життя в Україні зароджується літературознавство. Саме на ці роки припадає бурхливий розвиток літературної критики, яка в 60-ті роки стає окремою галуззю літературної діяльності. В умовах переслідування української культури, заборони української мови та української видавничої справи провідна роль у розвитку цих напрямків суспільної діяльності належала російській критиці, яка не обходила увагою […]...
- Вітчизна “Вітчизна” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний журнал, ораган СПУ. Заснований у Харкові 1933 під назвою “Радянська література”. З 1941 називався “Українська література”; Під назвою “В.” відомий з січня 1946. Протягом 1934-41 виходив у Києві; у 1941-43 видавався в Уфі, з листопада 1943 по березень 1944 – у Москві, з березня 1944 – у Києві. Головними […]...
- Історична повість як жанр, риси історичної повісті Історична повість – це жанр оповідної літератури. У ній зображуються в художній формі події і особи якогось історичного періоду. Повість відноситься до епосу, тобто оповідної літератури. Зазвичай в ній зображена одне-два події, в яких задіяно кілька персонажів. Їх менше, ніж в романі, але більше, ніж в оповіданні. Важливе місце в ній відводиться оповідачеві, який нерідко […]...
- Роль пісні в житті українського народу – IІ варіант – Найкращі учнівські твори – Твір Ми, українці, нація дуже давня. І свою духовну культуру наші пращури почали творити задовго до прийняття християнства. Протягом своєї багатовікової історії наш народ склав безліч казок, приспівів, але особливо багато – пісень. Пісня є найдавнішим і найпопулярнішим видом усної народної творчості. Усе життя українців супроводжують пісні. Їх у нашого народу сила-силенна. Кожна подія супроводжується піснею: […]...
- Історична пісня Історична пісня – фольклорний жанр, який оформився, імовірно, в 13-15 століттях. Історична пісня називається так тому, що відображає реальні історичні події, що відбувалися в житті народу. Дослідники вважають, що історичні пісні виникли на основі билин. Вони відрізняються від билин тим, що в них розповідається про події більш пізньої епохи, а дійовою особою не билинні богатирі, […]...
- Гоголь. “Арабески”. “Миргород” У 1833 році Гоголь задумав комедію “Володимир 3-го ступеня”, але припинив над нею роботу. Тоді ж, у 1833-1835 роках, він склав дві збірки – “Арабески” і “Миргород” (обидва вийшли в світ в 1835 році). У “Арабесках” Гоголь поєднав статті з історії, архітектурі, живописі, поезії і художні твори. У “Арабески” увійшли повісті з, умовно кажучи, провінційної […]...
- Я – справжній читач, або Перевіряємо себе – ВІДКРИТТЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ 1. У чому виявилося стильове новаторство М. Коцюбинського? 2. Яка роль символічних образів у новелі “Intermezzo”? 3. Визначте головну думку “Intermezzo”. 4. Як у повісті “Тіні забутих предків” утілено суперечність між мрією і дійсністю? 5. Схарактеризуйте фольклорно-міфологічне тло повісті. 6. Чи зображено у творі романтичний ідеал кохання? Чому Івана й Марічку називають “українськими Ромео і […]...
- З великого часу “З великого часу” – військовий ілюстрований літературно–науковий збірник. Вийшов 1916 у Львові коштом товариства “Просвіта” разом з календарем цього ж товариства, охоплював поетичні, прозові твори та літературно-критичні й публіцистичні статті, спогади. Тут вперше надруковано низку віршів І. Франка (“Царські слова”, “Три скирти”, “Будьмо”, “А ми з чим”), О. Маковея (“Стрілецький марш”, “Похід”, “Воля”, “Жовняр за […]...
- Твір на тему “Людина і історія в фольклорі” Людина і історія в фольклорі, давньоруської літератури, література вісімнадцятого століття. З давніх часів люди були пов’язані з усною народною творчістю, з фольклором. Матері співали своїм дітям пісні на ніч, на весілля використовувалися теж пісні, але з іншим характером. Я б хотіла проаналізувати російські народні пісні. Невимовно прекрасний світ народної пісні. У кожному будинку співали пісні […]...
- Нова рада “Нова рада” – літературно-художній альманах, виданий 1908 за редакцією М. Старицького, Олени Пчілки, Людмили Старицької-Черняхівської, І. Стешенка заходом Київського літературно-артистичного товариства. Один із найповажніших за змістом, Найавторитетніших за автурою альманахів. “Н. р.” була своєрідним продовженням альманаху “Рада”, підготовленого М. Старицьким у Києві і виданого двома частинами 1883-’84. Альманах відкривається фотопортретом М. Старицького та містить його […]...
- На шляху “На шляху” – літературно-художній альманах молодих авторів, виданий у Чернівцях 1906 студентським товариством “Союз” з нагоди тридцятиріччя його заснування. Включає: вірші, новели,, оповідання дев’ятнадцяти письменників з Буковини, що виступили в літературі наприкінці 90-х XX ст., серед них С. Канюк, І. Карбулицький, Д. Макогон, М. Дашкевич, І. Підгоренко та інші, які продовжили літературну діяльність у наступні […]...
- Гарт журнал “Гарт” – літературно-художній та критичний журнал Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП). Виходив у Харкові один раз на місяць 1927-32. Редагувала колегія: В. Коряк, І. Микитенко, М. Доленго, П. Усенко, В. Сосюра, В. Юринець (1927), в 1928-29, крім названих, – ще І. Кулик. З 1930 – І. Кириленко, Б. Коваленко, В. Коряк, І. Кулик, І. Микитенко, […]...
- Заспів Заспів – усталений початок співаного фольклорного твору – думи, билини, рідше історичної пісні. У ліро-епічному творі 3. є, власне, ліричним вступом до оповіді: Ой у святу неділеньку Та рано пораненько, То не сива зозуля кувала. Не дробна птиця щебетала, А не в борі сосна зашуміла, – Як та бідна вдова А в своєму домові гомоніла […]...
- Громада “Громада” – перший український емігрантський безцензурний часопис, що 1881 виходив у Женеві за редакцією М. Драгоманова, М. Павлика, С. Подолинського (на кошт останнього). У №1 вміщено кілька оглядових матеріалів, підготовлених М. Драгомановим і М. Павликом – “Мужицький бунт і письменні бунтарі в 1880 p.”, “Публічні збори русинів у Львові”, “Робітницький рух за границею: нові соціалістичні […]...
- Діяльність Руської трійці – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Важливий внесок у становлення нової літератури в Західній Україні, у національно-культурне відродження здійснили представники прогресивного літературного угруповання, відомого в історії як “Руська трійця”, з головними її організаторами – Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким. На початку 30-х років XIX ст. львівський семінарист М. Шашкевич став натхненником, ідеологом та організатором “Руської трійці”, гуртка вільнодумних студентів, членами […]...
- Слово об’єднання українських письменників “Слово” – об’єднання українських письменників в еміграції. Ідея створення його народилася під час наради літераторів 26 червня 1954 в Українському літературно-мистецькому клубі в Нью-Йорку. Офіційно організація “С.” була проголошена на установчих зборах 19 січня 1957. “С.” є продовженням основних принципів свого попередника – МУРу. Об’єднує українських письменників із багатьох країн світу з метою сприяння розвиткові […]...
- Літературно-артистичне товариство Літературно-артистичне товариство – об’єднання київських митців (письменників, музик, малярів), осередок художнього життя України на межі ХІХ-ХХ ст. Його представники (М. Лисенко, М. Старицький, І. Нечуй-Левицький, Марія Заньковецька, М. Мурашко, Леся Українка, Людмила Старицька-Черняхівська, М. Соловцов, М. Садовський, А. Купрін та ін..), пропагуючи кращі зразки мистецтва (влаштовували виставки, концерти, літературно-музичні вечори, творчі конкурси тощо), створювали художнє […]...
- Весна “Весна” – літературно-художній альманах, виданий 1852 у Львові і складений з оригінальних та перекладних різножанрових творів, підписаних лише ініціалами або криптонімами (серед авторів – А. Кралицький, Ф. Сокира, інші послідовники “Руської партії” та О. Духновича). Програмна вступна стаття “Погляд на словесну жизнь нашу” – роздуми про культурний занепад галицьких земель та майбутнє їх відродження. Подібні […]...
- Киевлянин “Киевлянин” – літературно-науковий альманах, виданий М. Максимовичем трьома випусками (1840, 1841, 1850. Перші два вийшли в Києві, останній – у Москві). До перших двох книг входили наукові статті М. Максимовича, присвячені стародавньому Києву, ряду давніх міст, їх історичним, культурним, писемним пам’яткам; статті В. Домбровського з історії Волині, а також вірші В. Жуковського, В. Бенедиктова та […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – М. ГОГОЛЬ, Р. М. РІЛЬКЕ – УКРАЇНА ТА її ІСТОРІЯ В ЛІТЕРАТУРІ – 7 клас 1. Зображення в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” любові до України, героїзму й мужності українського народу. 2. Героїчні сторінки життя запорожців. 3. Славний козак запорозького війська (образ Тараса Бульби в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба”). 4. Остап і Андрій: два брати, дві долі (порівняльна характеристика героїв). 5. Чи виправдана зрада заради кохання? (За повістю М. […]...
- Вінок русинам на обжинки “Вінок русинам на обжинки” – літературно-фольклорно-науковий альманах, укладений І. Головацьким і виданий у Відні двома книжками (1846-47) у друкарні ченців-мехитаристів. Дохід від першої книжки планувався на допомогу селянам Галичини, які постраждали від повені. Друга була присвячена єпископу Й. Раячичу – “благороднійшому чоловіколюбцю, ревнительнішому защитителю благочестя, великодушному покровителю просвіщенія народного”. У доборі матеріалу І. Головацькому допомагав […]...
- Літературно-науковий вісник “Літературно-науковий вісник”‘ – щомісячний літературно-художній і науковий журнал, найавторитетніше всеукраїнське періодичне видання європейського типу, що відіграло винятково важливу роль у розвитку національного письменства, естетичної думки, мистецтва загалом, в об’єднанні розділених кордонами письменницьких сил, в утвердженні національно-патріотичних ідеалів, піднесенні української літератури на європейський рівень. Часопис виник 1898 на базі двотижневика “Зоря” і щомісячника “Житє і слово” […]...