Критика
“Критика” – спеціальний літературно-критичний журнал. Почав виходити з лютого 1928 в Харкові як “журнал-місячник марксистської критики та бібліографії”. До складу редакції входили: М. Скрипник, А. Хвиля, В. Десняк (псевдонім В. Василенка), В. Коряк, Ф. Таран, І. Кулик, Т. Степовий, Я. Савченко. Головним редактором спочатку був В. Десняк. Протягом 1932-34 журнал мав назву “За марксо-ленінську критику”. З 8-го номера 1933 головним редактором був С. Щупак при повній зміні редакції. З переводом столиці України до Києва сюди перебралася редакція журналу, який з 1935 виходив як орган СРПУ під назвою “Літературна критика” (головний редактор – С. Щупак, заступник – А. Головко). В 10-му номері часопису за той же рік прізвище С Щупака закреслене, видання підписав А. Головко. Далі часопис існував як “щомісячний журнал літературної критики, теорії і історії літератури” за редакцією І. Стебуна. Посилення репресій проти українських письменників не обминуло і таких ортодоксальних критиків, як Б. Коваленко і С. Щупак. Журнал припинив своє існування після прийняття постанови ЦК ВКП(б) 1940 “Про літературну критику і бібліографію”, яка “зобов’язувала” Спілку письменників розширити відділи критики в літературно-мистецьких журналах, закривши самостійні літературно-критичні часописи. Останній поєднаний номер за 1940 (11-12) вийшов у січні 1941.
Related posts:
- Літературознавство і критика – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття У зв’язку з пожвавленням літературного життя в Україні зароджується літературознавство. Саме на ці роки припадає бурхливий розвиток літературної критики, яка в 60-ті роки стає окремою галуззю літературної діяльності. В умовах переслідування української культури, заборони української мови та української видавничої справи провідна роль у розвитку цих напрямків суспільної діяльності належала російській критиці, яка не обходила увагою […]...
- Епістолярна критика Епістолярна критика – аналіз і оцінка творів літератури з погляду сучасності, уміщені в листах. Епістолярні жанри з вкрапленням літературно-критичних роздумів і оцінок мають чималі традиції – ще від часів античності. В окремі періоди історії національних літератур вони досягали значного розвитку, стаючи одним із провідних різновидів літературної критики загалом. Це і знамениті листи Я. Грімма до […]...
- За марксо-ленінську критику “За марксо-ленінську критику” – критично-літературний журнал, що виходив у Харкові (1932-34) замість свого попередника – часопису “Критика” як видання ДВОУ за редакцією В. Коряка. З 1934 і впродовж 1935 – орган СРПУ (редактор С. Щупак). Публікував нариси про творчість М. Коцюбинського, П. Грабовського, А. Головка, П. Панча, І. Микитенка та ін., рецензії на твори П. […]...
- Вікна “Вікна” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал “пролетарських письменників” Західної України, видавався з 1927 по вересень 1932 у Львові. До червня 1930 редактором і видавцем був В. Бобинський. До редакції входили, крім нього, П. Козланюк і С. Олексюк (Степан Тудор). Після виїзду В. Бобинського в УРСР видавцем і відповідальним редактором був С. Олексюк. У 1932 (з […]...
- Дзвін “Дзвін” – літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис Спілки письменників України, виходить щомісяця у Львові. Заснований 1940 під назвою “Література і мистецтво”, редактором був О. Десняк. У 1945 відновлений під назвою “Радянський. Львів”. Номінальним редактором був М. Бажан, фактичним – П. Козланюк. У 1951-89 виходив під назвою “Жовтень”, а з 1990 перейменований на “Дзвін”. Редакторами були Ю. […]...
- Жанр літературно-художньої критики Жанр літературно-художньої критики – форма історично складених літературно-критичних виступів: проблемна стаття, оглядова стаття, літературно-критичний нарис, літературно-критична монографія, передмова чи післямова, рецензія, анкета, інтерв’ю, фейлетон, памфлет, есе, пародія, бібліографічна довідка тощо. Кожен із даних жанрів має внутрішню змістову структуру та відповідне завдання. Жанрова класифікація не знаходить єдиного критерію. Одні схиляються до уподібнення Ж. л-х. к. з […]...
- Критика повісті “Шинель” У російській літературі повість “Шинель” зіграла величезну роль: завдяки цьому твору виникла ціла течія – “натуральна школа”. Цей твір став символом нового мистецтва, а підтвердженням того був журнал “Фізіологія Петербурга”, де багато молоді письменники виступили зі своїми варіантами образу бідного чиновника. Критики визнавали за Гоголем майстерність, а “Шинель” вважали гідним твором, але полеміка в основному […]...
- Бджола “Бджола” – літературно-науковий місячник, виходив у Львові 1908 за редакцією М-Венгжина. Протягом січня-грудня з’явилося десять номерів. Містив художні твори переважно молодих письменників Галичини, Буковини, Наддніпрянщини. Кращі з них – вірші, новели, драматичні твори С. Яричевського (“Передсмертна помста”), М. Козоріса (“Гробар”), М. Яцківа (“Тихий світ”), Христі Алчевської (“Вернись до мене, тихий раю”), Наталки Полтавки (“Такий, як […]...
- Сенс і критика повісті “Фатальні яйця” Сенс “Фатальні яйця” – своєрідна сатира на радянську владу, на її недосконалість в силу її новизни. СРСР – це немов одна велика, що не перевірене на досвіді, а тому небезпечне для суспільства винахід, звертатися з яким поки що не вміє ніхто, через що відбуваються різні неполадки, збої і катастрофи. Суспільство в “Фатальних яйцях” – це […]...
- СОНАТИНИ ІВАНА АНДРУСЯКА – Стаття з Української літератури – критика Тетяна Дігай Іван Андрусяк. Латання німбів. Івано-Франківськ: Тіповіт, 2008. – 254 с. Радість, яку дарує розумна книжка, можна порівняти хіба тільки з великою всепоглинаючою насолодою слухати улюблену музику. Можливо, саме тому підсвідомо й виникають літературно-музичні паралелі. Наприклад, літературознавчі розвідки Володимира Базилевського асоціюються зі симфоніями – масштабне, епічне, багатошарове мислення образами, аналогіями, базис традиції й реконструкція […]...
- Характеристика критика Латунського в романі “Майстер і Маргарита” О. Латунський – один з антигероїв роману “Майстер і Маргарита”, другорядний персонаж, який не отримав докладного портрета зовнішності або внутрішніх якостей. При цьому Латунський зіграв важливу роль в житті Майстра, в пух і прах розкритикувавши його рукопис. Майстер шкодує, що замість Берліоза не загинув Латунський. Чи не схильний до жорстокості, Майстер глибоко переживає відмову в […]...
- Життя й революція “Життя й революція” – щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як “журнал громадського життя, літератури й науки”. У перших п’яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо. Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: […]...
- Дніпро “Дніпро” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний ілюстрований журнал. Почав виходити в 1927 у Харкові під назвою “Молодняк”. Засновник – ЦК ЛКСМУ. З 1935 видається у Києві. У 1937 перейменований на “Молодий більшовик”, з 1944 – “Дніпро”. З 1992 “Д.” – літературно-художній та суспільно-політичний журнал, засновниками якого є Український фонд культури, AT “Компанія “Рось”, трудовий колектив […]...
- Слово об’єднання українських письменників “Слово” – об’єднання українських письменників в еміграції. Ідея створення його народилася під час наради літераторів 26 червня 1954 в Українському літературно-мистецькому клубі в Нью-Йорку. Офіційно організація “С.” була проголошена на установчих зборах 19 січня 1957. “С.” є продовженням основних принципів свого попередника – МУРу. Об’єднує українських письменників із багатьох країн світу з метою сприяння розвиткові […]...
- Критика про роман “Батьки і діти” Тургенєва З моменту публікації роману в журналі “Русский вестник”. Який був консервативним виданням, твір письменника піддається літературознавчим суспільством ретельному аналізу по главам, викликаючи при цьому численні критичні відгуки і докоряють закиди. Найбільше в романі критиків зачіпає подвійність авторського ставлення до головного героя твору, який оцінюється рецензентами з точки зору різних протилежних думок про Базарова. Деякі з […]...
- “Авжеж!” “Авжеж!” – літературно-мистецький журнал (до 1991 – літературно-публіцистичний альманах). Видається в Житомирі з 1990 як незалежний часопис. Сприяв появі творів, що в силу різноманітних обставин не могли бути надруковані в офіційних виданнях “перебудовчого” періоду. На сторінках журналу виступали митці різних напрямів: від традиційних до авангардних (І. Козаченко, В. Цибулько, В. Олейко, В. Кашка, К. Москалець, […]...
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО І КРИТИКА Найсуттєвішою рисою літературного процесу та його осмислення в. роки війни було за будь-яку ціну “зібрати каміння”. Передвоєнне десятиліття минало під знаком руйнування літератури; тепер же на тій руїні виникала потреба відновити такий літературний організм, який би не тільки здатний був до самофункціонування, а й виконував певні захисні й наступальні функції в боротьбі з фашистською навалою. […]...
- Проблематика і критика роману “Анна Кареніна” Проблематика Зрада. Це явище розглядається як злочин проти самого важливого і святого, що є в житті людини – сім’ї. Толстой не дає рецепта, як цього уникнути, але показує, до чого подружня невірність може привести. Доллі і Каренін по-різному ставляться до зради, але самі злочинці щастя від цього не знаходять. Байдужість. Багато персонажів роману у взаємодії […]...
- Критика твору М. Булгакова “Фатальні яйця” Книга – найбільший винахід людства. Наше століття, століття техніки, у неї з’явився серйозний конкурент – телебачення, але більшість людей як і раніше віддають перевагу книзі. З появою книги з’явилася і критика. Якщо спочатку вона виражалася лише в розмовах, то з розвитком техніки вона оділася в друкований вигляд. З розвитком друку критика стала доходити до більшості […]...
- Літпроцесія за Іваном Андрусяком – Стаття з Української літератури – критика Євген Баран Звичайно, добре, що з’являються збірники літературно-критичних матеріалів, головним предметом розгляду яких є літературні 90-і. Чим більше суб’єктивних прочитань, тим ближче до витворення об’єктивно-реальної картини. “Літпроцесію” Івана Андрусяка, одного із чільних представників покоління дев’яностих (а за анотацією із Іванової поетичної збірки “Сад перелітний”: “цей талант – чи не єдина гарантія для покоління і для […]...
- Гарт журнал “Гарт” – літературно-художній та критичний журнал Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП). Виходив у Харкові один раз на місяць 1927-32. Редагувала колегія: В. Коряк, І. Микитенко, М. Доленго, П. Усенко, В. Сосюра, В. Юринець (1927), в 1928-29, крім названих, – ще І. Кулик. З 1930 – І. Кириленко, Б. Коваленко, В. Коряк, І. Кулик, І. Микитенко, […]...
- СУЧАСНІ ЧАСОПИСИ ТА АЛЬМАНАХИ √ Сучасна літературно-художня періодика включає в себе друковані та електронні журнали, часописи та газети, які містять: – художні твори різних жанрів; – літературну критику; – есеїстику; – публіцистичні матеріали тощо, пов’язані з культурно-мистецькою тематикою; – видання, що, окрім літературного, мають культурологічне, мистецьке чи громадсько-політичне спрямування. √ Сучасна літературна періодика складається з добре відомих авторитетних видань […]...
- Критика роману “Батьки і діти” Після опублікування “Батьків і дітей” розгорілася запекла полеміка. М. А Антонович в журналі “Современник” витлумачив роман як “нещадну” і “руйнівну критику молодого покоління”. Д. Писарєв в “Русском слове” високо оцінив твір і створений майстром образ нігіліста. Критик підкреслив трагізм характеру і зазначив твердість людину, не відступаючого перед випробуваннями. Він погоджується з іншими авторами критичних статей […]...
- Критика моделі Блека-Скоулса і Мертона Модель Black &; Scholes зазнала значної критики, обумовленої відмінностями між реальними і фінансовими опціонами. Більшість критиків виділяють наступні причини, що перешкоджають використанню моделі Black &; Scholes для оцінки реальних опціонів: 1) реальні інвестиційні проекти не завжди мають ознаки Європейського опціону з фіксованою датою виконання; 2) основне припущення моделі Black &; Scholes полягає в логарифмічно-нормальний розподіл […]...
- Критика Платона Аристотелем Платон зводить істинні початку і сутність речей до їх формі, до їх ідеального умопостигаемому увазі, або ідеї. Аристотель піддає це вчення самої різкій критиці. Мабуть, він цілком заперечував це вчення, але насправді він ніколи не міг абсолютно звільнитися від нього і відкинув його набагато менш, ніж хотів. Критика ідеології Платона знаходиться в XIII і XIV […]...
- Вітчизна “Вітчизна” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний журнал, ораган СПУ. Заснований у Харкові 1933 під назвою “Радянська література”. З 1941 називався “Українська література”; Під назвою “В.” відомий з січня 1946. Протягом 1934-41 виходив у Києві; у 1941-43 видавався в Уфі, з листопада 1943 по березень 1944 – у Москві, з березня 1944 – у Києві. Головними […]...
- Критика повісті “Сторонній” Відомо, що критики сприйняли роман прихильно, все-таки ідеї екзистенціалізму на той час вже набрали популярність в інтелігентних колах. Особливо захоплено і палко відгукнувся критик Г. Пікон: Якби через кілька століть залишилася тільки ця коротка повість як свідчення про сучасну людину, то її було б достатньо, як досить прочитати “Рене” Шатобріана, щоб познайомитися з людиною епохи […]...
- Чому вчить і критика повісті “Ніс” Чому вчить? У своїй повісті “Ніс” Гоголь зображує духовну кризу особистості, одержимою пихатими бажаннями. Кар’єрне зростання, розваги, жінки – ось все, що тягне головного героя. І ця порочність не бентежить Ковальова, він має право разом з усіма цими прагненнями називатися людиною, але без носа – немає. А адже образ майора Ковальова збірний, він схожий на […]...
- Сенс і критика твору “Про кохання” Чехова Що ж хотів сказати Чехов розповіддю “Про кохання”? Ідея чеховської думки полягає у викритті людських слабкостей, які не дозволяють герою самому слідувати за голосом серця. Автор показує людей, чия воля скута зовнішніми обставинами, але сама людина може бути досить сильним, щоб подолати загальноприйняті норми і пожертвувати хорошим становищем в суспільстві. Головні герої ж, навпаки, виявляються […]...
- Критика повісті Гоголя “Тарас Бульба” Твір викликається неоднозначне судження серед літераторів, проте в основному приймається критиками вельми позитивно. Повість представляється як уривка з народного життя і називається рецензентами зразком гомеричний епопеї, яка висловила з використанням реалістичних рис запорізькі побутові будні і звичаї, малюючи їх і висипав. Автор демонструє опис історичних подій, поєднуючи реальність і романтичні прояви. Образи героїв твору, з […]...
- Тернопіль “Тернопіль” – громадсько-політичний та літературно-мистецький часопис, виходить у Тернополі з січня 1991 раз на два місяці. Головну увагу звертає на відновлення історичної пам’яті, знайомить читачів з творами репресованих письменників, стрілецькою піснею, історією та родоводом українських пісень-гімнів, творами письменників з української діаспори та сучасних літераторів. “Т.” вперше опублікував недруковані досі II і III частини роману Ю. […]...
- Гроно “Гроно” – літературно-мистецький збірник, виданий 1920 у Києві однойменною групою молодих українських письменників, утворена за ініціативою В. Поліщука (1920) при редакції газети “Більшовик” – органу Київського губкому, КП(б)У (П. Филипович, Д. Загул, Г. Косинка, Гео Шкурупій, А. Петрицький, Г. Нарбут та ін.). У збірнику декларувалося “Credo” цієї групи, де визначався її метод (“спіралізм”), як щось […]...
- Черниговский листок “Черниговский листок” – щотижнева літературно-громадська газета, що виходила 1861-63 українською і російською мовами в Чернігові. Видавцем-редактором був Л. Глібов, якому належала і значна частина байок, ліричних поезій українською і російською мовами, оповідань, нарисів, фейлетонів, театральних рецензій, передових статей та ін. Серед найдіяльніших авторів були П. Куліш (поезія, проза, наукові розвідки), О. Кониський (поезія, статті, нариси, […]...
- Ми “Ми” – літературна група українських письменників у Варшаві міжвоєнного двадцятиліття; журнал, який видавала вона та її попередниця – група “Танк”. Група “Танк” зорганізувала видавництво “Варяг” (1933-39), яке, крім творів Наталі Лівицької-Холодної, С. Гординського, В. Ольхівського, А. Крижанівського та ін. українських письменників, “Бібліотеки українського державника”, видавало літературний неперіодичний журнал “Ми” (1933-37 – у Варшаві, а з […]...
- Універсальний журнал “УЖ” (“Універсальний журнал”) – ілюстрований літературно-художній щомісячник. Виходив у Харкові як видання газети “Пролетар” з листопада 1928 до серпня 1929 за редакцією М. Бажана, Остапа Вишні, М. Йогансена, Л. Коваліва, О. Слісаренка, Ю. Смолича. Власне редакційну роботу виконували Ю. Смолич, Л. Ковалів, М. Йогансен, які, належачи до “Техномистецької групи “А”, спрямовували зусилля редакції на те, […]...
- БЕЛЕЙ ІВАН БЕЛЕЙ ІВАН (псевд. і крипт. – Роман Розмарин, Гнат Перевізник, Ів. Б. ей та ін., 1856, м. Войнилів, тепер смт. Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 20.10.1921, Львів) – журналіст, перекладач, критик і громадсько-політичний діяч. Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1880). Належав до демократичної частини студентського товариства “Академический кружок”, був членом редакції журналу “Друї” (1876 – […]...
- “Подорож Гуллівера”: аналіз, критика Сатирико-алегоричний роман був створений в 1726 році під назвою “Подорожі в деякі віддалені країни світу Лемюеля Гуллівера, спочатку хірурга, а потім капітана кількох кораблів”. Робота над романом тривала з 1721 по 1725 роки. Всі свої твори Свіфт видавав анонімно. Даний роман не став винятком. Влітку 1726 року за двері лондонського типографа Бенджамена Мота був підкинутий […]...
- Журнал Зоря “Зоря” – літературно-науковий та громадсько-політичний журнал, що виходив у Дніпропетровську (1925-34) спочатку як видання місцевого літературного об’єднання “Гарт”, а потім, з 1931, – місцевої організації ВУСППу. З 1935 змінив назву на “Штурм”. “3.” публікувала твори С. Олійника, Д. Загула, С. Воскрекасенка, Остапа Вишні, В. Бобинського, А. Павлюка та ін., друкувалися твори і зарубіжних письменників (В. […]...
- Критика роману “Тигролови” У 1945 році був написаний відомий нині роман Івана Багряного “Звіролови”, який згодом міняє назву на іншу. Чи вплинула ця зміна на відношення у читачів до твору – не відомо, але можна точно ствердити, що для автора такий варіант здавався біль доцільним, розкривав глибинну сутність. Критиків перероблений “Тигролов” теж не залишив байдужими, чим породив багато […]...
- Чорнобильського катастрофа в українській літературі – ПРАКТИКУМ 1. Передчуття трагічної події в творах українських літераторів. Пророча стаття Л. Ковалевської про негаразди на станції, яка з’явилась в “Літературній Україні” за місяць до аварії. 2. Чорнобильська тема в поезії та прозі (І. Драч, Б. Олійник, B. Яворівський). 3. Документальні книги Ю. Щербака “Чорнобиль” та лауреата Нобелівської премії з літератури С. Алексієвич “Чорнобиль: хроніка майбутнього”. […]...