Киевлянин
“Киевлянин” – літературно-науковий альманах, виданий М. Максимовичем трьома випусками (1840, 1841, 1850. Перші два вийшли в Києві, останній – у Москві). До перших двох книг входили наукові статті М. Максимовича, присвячені стародавньому Києву, ряду давніх міст, їх історичним, культурним, писемним пам’яткам; статті В. Домбровського з історії Волині, а також вірші В. Жуковського, В. Бенедиктова та ін. Українські автори були представлені віршем Є. Гребінки “Девица за фортепьяно”, оповіданнями П. Куліша “О том, от чего в местечке Воронеже высох Пешевцев став”, “О том, что случилось с козаком Бордичом на Зеленой неделе” і повістю “Огненный змей” та оповіданням Г. Квітки-Основ’яненка “Добрий пан”. Центральне місце в другій книжці посідали літературно-критична стаття видавця “О стихотворениях червонорусских”, в якій були підтримані зусилля “Руської трійці” (М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького), спрямовані на формування української літератури на народній основі, його лінгвістична розвідка “О правописании малороссийского языка”. Випущена після тривалого інтервалу в часи цензурного лихоліття третя книга не включала жодного українського автора, крім самого видавця, якому серед ряду історичних нарисів належала й розвідка “Книжная старина южнорусская. Начало книгопечатания в Киеве”. Історичної проблематики стосувалися статті М. Погодіна, В. Соловйова, В. Домбровського, О. Дешка, М. Оболенського та І. Беляева. Художня частина альманаху складалася з віршів російських поетів.
Related posts:
- Взаємовплив Взаємовплив – обопільна дія двох або декількох явищ, яка спричиняє в кожному з них певні зміни, грунтується на взаємодії (див.: Дія, Літературний вплив). У літературознавстві В. має два аспекти: 1) свідоме або мимовільне засвоєння інформації митцями-сучасниками один від одного в процесі спілкування. Такий процес, будучи контактним, діалогічним, обопільним, стає В.’ якщо в духовному світі його […]...
- Літературно-критичний огляд Літературно-критичний огляд – літературно-критична стаття, у якій оглядово характеризується й оцінюється низка літературних явищ, об’єднаних за певним принципом. Найчастіше в Л.-к. о. підсумовується розвиток літератури за певний період (І. Франко, “З останніх десятиліть XIX віку”); аналізуються твори певного жанру за окремий відрізок часу (І. Франко, “Наша поезія в 1901 році”) або матеріали, вміщені у тому […]...
- Украинский вестник “Украинский вестник” – перший в Україні літературно-науковий і громадсько-політичний щомісячник, виходив у Харкові 1816-19 за редагуванням Р. Гонорського, Є. Філомафітського й Г. Квітки-Основ’яненка. Мав відділи науки, літератури, мистецтва, місцевої хроніки (його вів Г. Квітка-Основ’яненко), закордонних відомостей та дитячого читання. Тут друкувалися статті з історії України та Росії, етнографічні матеріали (Г. Успенський, О. Льовшин, І. Вернет, […]...
- Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922 “Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922” – літературно-художня ілюстрована антологія-хрестоматія “від найдавніших до нинішніх часів”, споряджена “для вжитку школи й хати” Б. Лепким, випущена “Українською народною бібліотекою” і “Українським словом” – берлінськими видавництвами. Перша частина обіймає фрагменти переспівів “Слова о полку Ігоревім” (Т. Шевченка, В. Щурата, Б. Лепкого), великий розділ народних пісень (календарного […]...
- Маяк “Маяк” – літературно-науковий журнал, виходив у Петербурзі (1840-45) за редакцією С. Бурачка та П. Корсакова. На сторінках “М.”, де друкувалися художні твори та статті з проблем історії чи кораблебудування, чимало місця відводилося україніці. Тут були видруковані твори Т. Шевченка (поема “Безталанна”, уривок з драми “Никита Гайдай”), О. Кореуна (“Могила”, “Кохання” та ін.), Г. Квітки-Основ’яненка (“Перекотиполе”, […]...
- Вибрані твори українських письменників “Вибрані твори українських письменників” – серія літературно-критичних і художніх збірок, виданих А. Крушельницьким протягом 1910-12 в Коломиї заходом “Філії учительської громади” для “шкільної й домашньої лектури молодіжі середніх шкіл”. Серію склали збірка поезій і новел І. Франка, добірка новел В. Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини та ін. До 2-3 випуску увійшли стаття А. Крушельницького “Про […]...
- Зустрічі “Зустрічі” – часопис українських студентів Польщі, виходить у Варшаві з 1984. Тут друкуються не тільки матеріали з проблем української культури та історії, а й художні твори (М. Хвильовий, Б.-І. Антонич, В. Стус, Ю. Андрухович, Б. Тхор, Р. Крик, Ю. Гудзь та ін.). З’являються і літературно-критичні статті. “3.” видаються українською та польською (з 1987) мовами. У […]...
- Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору” на осердя громадського життя Галичини. Мав розділи: “Белетристика”, “Статті наукові та етнографічні”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. Авторський колектив “Ж. і […]...
- Молодик “Молодик” (“Молодикъ”) – український літературно-художній та історико-науковий альманах, який видавав І. Бецький за допомогою Г. Квітки-Основ’яненка, М. Костомарова, В. Каразіна в Харкові (дві частини у 1843 та одну в 1844) і Петербурзі (остання, четверта частина, 1844). Відповідно до наміру видавця “поєднати літературну Росію з чудовими українськими письменниками” зміст першої і четвертої книг альманаху становили переважно […]...
- Бджола “Бджола” – літературно-науковий місячник, виходив у Львові 1908 за редакцією М-Венгжина. Протягом січня-грудня з’явилося десять номерів. Містив художні твори переважно молодих письменників Галичини, Буковини, Наддніпрянщини. Кращі з них – вірші, новели, драматичні твори С. Яричевського (“Передсмертна помста”), М. Козоріса (“Гробар”), М. Яцківа (“Тихий світ”), Христі Алчевської (“Вернись до мене, тихий раю”), Наталки Полтавки (“Такий, як […]...
- Життя і мистецтво “Життя і мистецтво” – літературно-мистецький місячник, виходив у Львові 1920, Редколегія: Ф. Федорців, С. Чарнецький, М. Голубець, М. Струтинський. Відповідальний редактор – М. Струтинський. Мав розділи: “Поезія”, “Оповідання, новели, нариси, драми”, “Мистецтво, критика, наука”, “Статті на громадсько-культурний світ”, “Література”, Репрезентував новітні течії в галузі літератури і мистецтва, як оригінальне, так і перекладне письменство. У журналі […]...
- Назустріч “Назустріч” – літературно-мистецький двотижневик газетного типу. Виходив у Львові протягом 1934-38 за редакцією М. Рудницького. Проголошував естетичний підхід до творення й оцінки мистецьких явищ. На сторінках “Н.” публікувалися Б.-І. Антонич, О. Дніпровський, М. Рудницький, C. Гординський, С. Чарнецький, В. Дорошенко, С. Смаль-Стоцький, М. Возняк, Я. Рудницький, С. Левинський, B. Сімович, В. Бірчак та ін. “Н.” […]...
- Журнал Журнал (фр. journal, від jour – день), або Часопис – друковане періодичне видання, один із засобів масової інформації, що впливає на громадську думку і формує її. Ж. містять статті або реферати з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, літературні, публіцистичні твори, ілюстрації, фотоматеріали, репродукції, листи дописувачів. Ж. розрізняють за періодичністю (тижневик, двотижневик, місячник, квартальний), […]...
- Жанр літературно-художньої критики Жанр літературно-художньої критики – форма історично складених літературно-критичних виступів: проблемна стаття, оглядова стаття, літературно-критичний нарис, літературно-критична монографія, передмова чи післямова, рецензія, анкета, інтерв’ю, фейлетон, памфлет, есе, пародія, бібліографічна довідка тощо. Кожен із даних жанрів має внутрішню змістову структуру та відповідне завдання. Жанрова класифікація не знаходить єдиного критерію. Одні схиляються до уподібнення Ж. л-х. к. з […]...
- Апарат книги Апарат книги – додаткові тексти, що включаються в ансамбль книги поряд з основними для сприяння читачеві в користуванні книгою (довідково-допоміжний апарат) і розумінні змісту (науково-довідковий апарат). Довідково-допоміжний апарат складають зміст, анотація, предметний, іменний та ін, покажчики, списки ілюстрацій, таблиць, колонтитул. Науково-довідковий апарат включає вступну статтю, передмову автора, редактора, видавця, післямову, коментарі, примітки, бібліографічні посилання, прикнижкові […]...
- Дзвони “Дзвони” – літературно-науковий часопис католицького спрямування, виходив у Львові (1931-39), фінансований митрополії том А. Шептицьким. Редакційну колегію “Д.”, до складу якої входили М. Конрад, Г. Костельник, М. Чубатий, очолював Й. Сліпий, обов’язки редактора виконував П. Ісаїв. На сторін ках журналу друкувалися твори Наталени Королевої, У. Сам чука, Ю. Липи, О. Печеніг (Оксани Лятурницької), Уляни Кравченко, […]...
- Чорнобильського катастрофа в українській літературі – ПРАКТИКУМ 1. Передчуття трагічної події в творах українських літераторів. Пророча стаття Л. Ковалевської про негаразди на станції, яка з’явилась в “Літературній Україні” за місяць до аварії. 2. Чорнобильська тема в поезії та прозі (І. Драч, Б. Олійник, B. Яворівський). 3. Документальні книги Ю. Щербака “Чорнобиль” та лауреата Нобелівської премії з літератури С. Алексієвич “Чорнобиль: хроніка майбутнього”. […]...
- Світ “Світ” – літературно-науковий тижневик, виходив у Львові протягом 1906-07. Видавець В. Будзиновський. Редакційна колегія: В. Бірчак, П. Карманський, О. Луцький, М. Яцків (1906), далі редагував В. Будзиновський. Спершу був органом угруповання “Молода муза”, пропагував теорію високого мистецтва, основне місце в ньому займали твори Ольги Кобилянської, П. Карманського, О. Луцького, Б. Лепкого, В. Пачовського, М. Яцківа, […]...
- Кур’єр Кривбасу “Кур’єр Кривбасу” – двотижневий часопис України, присвячений висвітленню проблем культорології, політики та народознавства. Виходить у Кривому Розі за редакцією Г. Гусейнова. Чимало уваги приділяє художній літературі, друкуючи твори Галини Гордасевич, Т. Федюка, М. Миколаєнка, Наталки Нікуліної, Д. Кременя, Б. Жолдака та ін. сучасних письменників, а також представників “розстріляного відродження”, руху опору (Д. Май-Дніпрович, М. Пронченко […]...
- З великого часу “З великого часу” – військовий ілюстрований літературно–науковий збірник. Вийшов 1916 у Львові коштом товариства “Просвіта” разом з календарем цього ж товариства, охоплював поетичні, прозові твори та літературно-критичні й публіцистичні статті, спогади. Тут вперше надруковано низку віршів І. Франка (“Царські слова”, “Три скирти”, “Будьмо”, “А ми з чим”), О. Маковея (“Стрілецький марш”, “Похід”, “Воля”, “Жовняр за […]...
- Перемишлянин “Перемишлянин” – календар-альманах, який, починаючи з 1850 до кінця 60-х, майже щорічно видавав директор Перемишльської друкарні Я. Досновський за редакцією А. Добрянського, Б. Дідицького та ін.. Перший випуск “П.” містив кілька уривків з “Истории Малороссии” М. Маркевича, статті М. Костомарова та ряду польських і німецьких авторів. Вважаючи, що видання призначене “для высшой классы русинов”, видавець […]...
- Життя й революція “Життя й революція” – щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як “журнал громадського життя, літератури й науки”. У перших п’яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо. Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: […]...
- Критика “Критика” – спеціальний літературно-критичний журнал. Почав виходити з лютого 1928 в Харкові як “журнал-місячник марксистської критики та бібліографії”. До складу редакції входили: М. Скрипник, А. Хвиля, В. Десняк (псевдонім В. Василенка), В. Коряк, Ф. Таран, І. Кулик, Т. Степовий, Я. Савченко. Головним редактором спочатку був В. Десняк. Протягом 1932-34 журнал мав назву “За марксо-ленінську критику”. […]...
- Вісник культури і життя “Вісник культури і життя” – ілюстрований громадсько-культурний і літературний тижневик, виходив у Києві 1914 (чотири номери) за редакцією П. Богацького та активною участю Г. Хоткевича. Ставив за мету тримати “руку на пульсі культурного життя, приносити в українську сім’ю знання того, чим живе і дише культурний світ, новини наукового й артистичного руху; а передусім має на […]...
- Черниговский листок “Черниговский листок” – щотижнева літературно-громадська газета, що виходила 1861-63 українською і російською мовами в Чернігові. Видавцем-редактором був Л. Глібов, якому належала і значна частина байок, ліричних поезій українською і російською мовами, оповідань, нарисів, фейлетонів, театральних рецензій, передових статей та ін. Серед найдіяльніших авторів були П. Куліш (поезія, проза, наукові розвідки), О. Кониський (поезія, статті, нариси, […]...
- СУЧАСНІ ЧАСОПИСИ ТА АЛЬМАНАХИ √ Сучасна літературно-художня періодика включає в себе друковані та електронні журнали, часописи та газети, які містять: – художні твори різних жанрів; – літературну критику; – есеїстику; – публіцистичні матеріали тощо, пов’язані з культурно-мистецькою тематикою; – видання, що, окрім літературного, мають культурологічне, мистецьке чи громадсько-політичне спрямування. √ Сучасна літературна періодика складається з добре відомих авторитетних видань […]...
- Гарт журнал “Гарт” – літературно-художній та критичний журнал Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП). Виходив у Харкові один раз на місяць 1927-32. Редагувала колегія: В. Коряк, І. Микитенко, М. Доленго, П. Усенко, В. Сосюра, В. Юринець (1927), в 1928-29, крім названих, – ще І. Кулик. З 1930 – І. Кириленко, Б. Коваленко, В. Коряк, І. Кулик, І. Микитенко, […]...
- Терем “Терем” – літературно-художній збірник, упорядкований Ф. Федорцівим, виданий накладом видавництва “Шляхи” у Львові, 1919. Містить поезії, новели, оповідання, літературно-критичні огляди нових видань, рецензії, статті з питань мистецтва. Поезія репрезентована творами С. Руданського, С. Чарнецького, О. Жихаренка, циклом віршів П. Карманського “Галицький пейзаж”, М. Козинського “Тремтіння”, проза – новелами та оповіданнями М. Яцківа (образки “Скам’яніла країна”, […]...
- Стаття Стаття – науковий чи публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі чи газеті. Один із найпопулярніших публіцистичних, літературно-критичних жанрів періодики; своєрідне дослідження важливої суспільно-політичної чи літературної теми. Для С. характерне висвітлення конкретних питань з необхідним їх теоретичним осмисленням. С літературно-критична – досить широке за охопленням матеріалу і порівняно глибоке за аналітичним проникненням у художні твори […]...
- Формальний метод у літературознавстві Формальний метод у літературознавстві – один із методів вивчення художньої літератури, зокрема аналізу літературно-художніх творів як органічної єдності змісту і форми, спрямований переважно на дослідження їх форми. Ф. м. у л. виник як реагування на поширення формалізму в мистецтві слова, на обмеженість і недоліки психологічної і культурно-історичної шкіл у літературознавстві. Формувався у західноєвропейському мистецтвознавстві (Г. […]...
- Друг “Друг” – літературно-науковий і громадсько-політичний журнал-двотижневик студентського товариства “Академический кружок”. Виходив у Львові 1874-77 спочатку як орган “москвофілів”, а з 1876, після приходу до редколегії І. Франка та М. Павлика, – як орган демократичної молоді. Важливу роль у демократизації журналу відігравали листи М. Драгоманова до редакції. В журналі друкувалися звіти про діяльність студентських товариств, громадські […]...
- Літературознавство і критика – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття У зв’язку з пожвавленням літературного життя в Україні зароджується літературознавство. Саме на ці роки припадає бурхливий розвиток літературної критики, яка в 60-ті роки стає окремою галуззю літературної діяльності. В умовах переслідування української культури, заборони української мови та української видавничої справи провідна роль у розвитку цих напрямків суспільної діяльності належала російській критиці, яка не обходила увагою […]...
- “Авжеж!” “Авжеж!” – літературно-мистецький журнал (до 1991 – літературно-публіцистичний альманах). Видається в Житомирі з 1990 як незалежний часопис. Сприяв появі творів, що в силу різноманітних обставин не могли бути надруковані в офіційних виданнях “перебудовчого” періоду. На сторінках журналу виступали митці різних напрямів: від традиційних до авангардних (І. Козаченко, В. Цибулько, В. Олейко, В. Кашка, К. Москалець, […]...
- Образна система “Слова о полку Ігоревім” “Слово о полку Ігоревім” – твір, який належить до ряду одних з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури. В основі сюжету лежить розповідь про невдалий бій руських князів із половцями в 1185 році. Твір пройнятий мотивами язичницької міфології та слов’янській народній поезії. Образна система ” Слова…” “Слово о полку Ігоревім” є найбільш раннім епічним твором руської літератури. […]...
- Громадський друг “Громадський друг” – загальноукраїнський літературно-політичний журнал, заснований з ініціативи М. Драгоманова як продовжувач традицій журналу “Друг” та женевських збірників “Громада”. Виходив у Львові 1878 за редакцією М. Павлика та активною участю І. Франка. Вийшло лише 2 номери, які відразу були сконфісковані поліцією за антиурядову політичну спрямованість та соціалістичну пропаганду. Безпосередніми приводами для конфіскації служили вірші […]...
- Вікна “Вікна” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал “пролетарських письменників” Західної України, видавався з 1927 по вересень 1932 у Львові. До червня 1930 редактором і видавцем був В. Бобинський. До редакції входили, крім нього, П. Козланюк і С. Олексюк (Степан Тудор). Після виїзду В. Бобинського в УРСР видавцем і відповідальним редактором був С. Олексюк. У 1932 (з […]...
- Дніпро “Дніпро” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний ілюстрований журнал. Почав виходити в 1927 у Харкові під назвою “Молодняк”. Засновник – ЦК ЛКСМУ. З 1935 видається у Києві. У 1937 перейменований на “Молодий більшовик”, з 1944 – “Дніпро”. З 1992 “Д.” – літературно-художній та суспільно-політичний журнал, засновниками якого є Український фонд культури, AT “Компанія “Рось”, трудовий колектив […]...
- З-над хмар і з долин “З-над хмар і з долин” – літературно-художній альманах. Упорядкував і видав М. Вороний 1903 в Одесі. Репрезентував поетів і прозаїків Галичини, Буковини та Наддніпрянщини кінця XIX – початку XX ст., які належали до різних течій і напрямків. Відкривався віршем І. Франка “Миколі Вороному”, за яким ішла відповідь М. Вороного “Іванові Франкові”. Розмаїті погляди на мистецтво, […]...
- Складна картина літературного процесу 20-30-х років XX століття. Художньо-публіцистична творчість М. Хвильового – ПРАКТИКУМ 1. Історична обстановка в Україні у 1917 – 1930-х рр., комплекс проблем соціально-економічного, державно-національного, мовного, культурного характеру та їх вплив на літературне життя. 2. Модерністський дискурс та його різновиди. Розмаїття стилів, художніх манер та форм творчості. 3. Українські літературні журнали, альманахи в 20 – 30-х років XX століття, їх роль в організації літературного процесу. 4. […]...
- Міфологічна школа Міфологічна школа – напрям у фольклористиці та літературоз-навстві німецьких романтиків (початок XIX ст.), спирався на естетику Ф.-В.-Й. Шеллінга та братів А. і Ф. Шлегелів, які обстоювали думку про міф як необхідну умову мистецтва, ядро поезії. Філософські основи М. ш. доконечно оформилися після видання “Німецької міфології” братів Я. та В. Грімм, що сприяло усвідомленню сутності “народної […]...