Заспів
Заспів – усталений початок співаного фольклорного твору – думи, билини, рідше історичної пісні. У ліро-епічному творі 3. є, власне, ліричним вступом до оповіді:
Ой у святу неділеньку
Та рано пораненько,
То не сива зозуля кувала.
Не дробна птиця щебетала,
А не в борі сосна зашуміла, –
Як та бідна вдова
А в своєму домові гомоніла (Дума “Бідна вдова і три сини”).
3. привертає увагу слухача, психологічно готує його до сприйняття змісту твору. У фольклорних, усних творах, окрім цього, традиційний початок ще й полегшує його запам’ятовування та виконання, підкреслює монументальність твору. 3. створює тло усьому творові, служить його композиційним центром:
Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить:
Довершилася України кривда стара,
Нам пора для України жить (І. Франко).
Інтонаційно і змістом 3. початкового куплету пісні позначається і на всіх наступних, а в останньому відлунює своєрідним контрапунктом:
Бо пора це великая єсть:
У завзятій важкій боротьбі
Ми поляжем, щоб волю і славу, і честь,
Рідний краю, здобути тобі!
Related posts:
- ЗАСПІВ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (З книжки “Княжа Україна”) (Уривки) Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло, Що, нащадками забуте, За водою поплило. Перед вами стародавні Пройдуть хвилями часи, Із могил до вас озвуться Наших предків голоси. Наших предків, що блукали По страховищах-лісах, Що […]...
- Любов до рідного краю у творах “Заспів”, “Видиш, брате мій…” – І варіант – БОГДАН ЛЕПКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Під небом дальньої чужини, Де хуги носяться одні До тебе, кращої дружини, Складаю я свої пісні. П. Грабовський Богдан Лепкий – талановитий український поет. Вся його творчість пройнята любов’ю до рідної землі – Поділля, яку він не забував, навіть живучи в еміграції в Польші. У своєму вірші “Заспів” поет наголошує на тому, що його корені […]...
- Сонце низенько, вечір близенько – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Сонце низенько, Вечір близенько, Спішу до тебе, Моє серденько. Ти ж обіцяла Мене любити. Ні з ким не знатись, Для мене жити. Серденько моє. Як ми обоє Кохались вірно, Чесно, примірно. Ой як я прийду, Тебе не застану, Зломлю рученьки – Жить перестану. “Ой прийди, прийди. Не вчиню кривди. Як буде кривда, Я буду винна. […]...
- Шкільний твір на тему – Рідний край (за поезіями Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій”) Український поет Богдан Лепкий народився 1872 року на хуторі Кривенькім на Тернопільщині в родині сільського священика. Він навчався у Бережанській гімназії, в Академії мистецтв у Відні, ,у Віденському та Львівському університетах. Потім викладав у Бережанській гімназії, в Ягеллонському університеті м. Кракова. Пізніше він був членом гуртка літераторів “Молода муза”. Під час Першої світової війни Богдан […]...
- Цикл віршів Україна – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Безпосередньо до образу України Іван Франко у своїй творчості звертався кілька разів. Інша річ, що в радянські часи про ці патріотичні твори навіть не згадували, а вірші з циклу “Україна” (зокрема, “Розвивайся ти, високий дубе…” і “Не пора, не пора…”) зі збірки “З вершин і низин” не ввійшли до 50-томного видання творів митця. Поезія “Розвивайся […]...
- Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій” – твір з української літератури Любов до своєї Вітчизни, малої батьківщини, рідного куточка є одним з провідних почуттів людини, що визначає її як особистість. Багато народних пісень, казок, легенд, переказів відображають любов до рідного краю. Особливістю лірики Богдана Лепкого є те, що вона насичена мотивами українських народних пісень. Вірш “Заспів” – це поетична розповідь про рідний край, чарівне Поділля: “колисав […]...
- Сторінками повісті О. Деко “Журливий заспів” І. Нечаева, Вчителька української мови та літератури Хмельницький Творчість класиків української літератури С. Руданського, Л. Свидницького, Л. Глібова, М. Коцюбинського припадає на час розвою нової української літератури кінця XIX початку XX століття. Творчість Глібова, яка збагатила літературну скарбницю подільського краю, охоплює півстоліття (40-90-і роки XIX ст..), сповненого подіями, що розхитували самі основи самодержавно-кріпосницької системи в […]...
- Твір-роздум на тему: “Нам пора для України жити” Не пора, не пора, не пора Москалеві й ляхові служить! Довершилась України кривда стара, Нам пора для України жить. І. Я. Франко На мій погляд, громадянин – це, насамперед, людина небайдужа, яка знає, любить та цінує культурну спадщину своїх предків. Такій людині боляче через те, що зруйнований палац, побудований видатним архітектором минулого, підірваний пам’ятник, осквернений […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ “ЯРОСЛАВ МУДРИЙ” (ІЗ КНИГИ “КНЯЖА УКРАЇНА”). ПОЕТИЧНА РОЗПОВІДЬ ПРО МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ, КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО, ЙОГО МУДРІСТЬ, БЛАГОРОДСТВО, ЛЮБОВ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ. РОБОТА З ТЕКСТОМ. ПОЕЗІЇ “ЗАСПІВ”, “УКРАЇНА В СТАРОВИНУ”, “ПОХІД НА ЦАРГОРОД”. ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ, АНАЛІЗ – Світ фантазії, мудрості (продовження) Мета: – допомогти учням зрозуміти ідейно-художній зміст поезій “Ярослав Мудрий”, “Заспів”, “Україна в старовину”, “Похід на Царгород”; – вдосконалювати навички виразного читання поезії, розвивати творче мислення; – виховувати патріотичні почуття, шанобливе ставлення до заповітів наших предків, осмислене їх виконання. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет Олександра Олеся, підручник. Доки будете дружно держатися купи, Незламно стояти всі […]...
- Любов до рідного краю у творах “Заспів”, “Видиш, брате мій…” – ІІІ варіант – БОГДАН ЛЕПКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Богдан Сильвестрович Лепкий народився на Поділлі в 1872 році. З 1899 року він переїхав до Польщі, де і жив до самої смерті. Рідний край, Батьківщина – найдорожче, що є у кожного з нас. І вони є найсолодшими спогадами Б. Лепкого. Його поетичний спадок пов’язаний з українською народною пісенністю. У цій поезії виражене святе для кожної […]...
- “ЗОЛОТА ДОБА” ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ВЕРГІЛІЯ. МІФОЛОГІЧНА ОСНОВА ПОЕМИ ВЕРГІЛІЯ “ЕНЕЇДА”. ЗАСПІВ ДО ПОЕМИ – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ Мета: коротко ознайомити учнів із історією давньої римської літератури, біографією та творчістю Вергілія, розповісти про зв’язок поеми “Енеїда” з міфами троянського циклу, проаналізувати заспів поеми, поглибити поняття про гекзаметр; розвивати навички підготовки повідомлень, виразного читання, аналізу художнього тексту, вміння визначати віршовий розмір твору; прищеплювати літературний смак, виховувати зацікавленість античною культурою. Обладнання: хрестоматія, тлумачний словник, фотографії […]...
- ЗАСПІВ – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Удосвіта встав я: темно ще надворі: Де-не-де по хатах ясне світло сяє, Сяє ясне світло, як на небі зорі: Дивуюсь, радію, у серця питаю: “Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?” “Ой скоро світ буде, Прокинуться люде, У всяке віконце Засіяє сонце:” Ой ударю ж зразу У струни живії: Прокиньтесь, вставайте, Старії й малії! Віщуванням […]...
- Зачин Зачин – усталений, традиційний початок оповідних фольклорних творів, переважно казок: “Колись був у Києві”, “Був собі дід та баба”, “Був собі котик та півник”. Такі 3. називають ініціальними формулами (є ще медіальні і фінальні). Вони бувають досить розлогі, римовані, поєднані з веселими каламбурами: “Було це за царя Панька, як була земля тонка: пальцем проткнеш і […]...
- МОЇ ПІСНІ – ЛЕПКИЙ БОГДАН Не голосні мої пісні: Вони лунають – мов у сні, У сні якімсь дивнім-дивнім, В недоспанім, в нездійсненім, У сні про щастя, про любов, А дійсність – кривда, дійсність – кров. Й шумить до мене тихий гай: “Повіки затули, співай, Най сняться нам квітки, весна, Хоч тут зима й квіток нема”. І кличе поле: “Тихо […]...
- Любов до рідного краю у творах “Заспів”, “Видиш, брате мій…” – ІІ варіант – БОГДАН ЛЕПКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Найголовніше для поета, на мою думку, мати щире, співчутливе серце, чутливе до страждання людей. Саме таке велике серце, що могло вміщувати горе багатьох, мав Богдан Лепкий. Під час свого перебування у Кракові поет зустрів галицьких та буковинських емігрантів, що вирушали на чужину. В уяві його виник сумний образ журавлів-людей, що змушені шукати кращої долі в […]...
- Список рекомендованої літератури – Життєвий шлях і світогляд І. Франка 1. Зеров М. Франко-поет / М. Зеров // Твори : в 2 т. – К. : Дніпро, 1990. – Т. 2. – С. 457-491. 2. Франко-Ключко А. Франко і його родина / А. Франко-Ключко // Дзвін. – 1994. – № 2-3. – С. 109. 3. Погребенник Ф. Чотири арешти Івана Франка / Ф. Погребенник // […]...
- Патріотична та громадянська лірика І. Франка – твір з української літератури У багатогранній творчій спадщині Івана Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”. Значна частина її належить до кращих надбань світової поезії. Лірика поета виросла на грунті тяжкого життя й боротьби українського народу за свої соціальні й національні права, її породило подвижницьке духовне життя великого художника слова. […]...
- Скорочено – УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ – ЄВГЕН ГРЕБІНКА – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС – Ні, мамо, не можна нелюба любить, Нещасная доля із нелюбом жить. Ох тяжко, ох важко з ним річ розмовляти, Хай лучче буду я ввесь вік дівувати. – Хіба ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна сиротою. А в світі якеє […]...
- Українська мелодія – ГРЕБІНКА ЄВГЕН “Ні, мамо, не можна нелюба любить: Нещасная доля із нелюбом жить. Ох тяжко, ох важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду весь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна сиротою!” А в світі якеє життя […]...
- УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ – ЄВГЕН ГРЕБІНКА – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА “Ні, мамо, не можна нелюба любить! Нещасная доля із нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду ввесь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна, сиротою! А в світі якеє життя […]...