Дзвін
“Дзвін” – літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис Спілки письменників України, виходить щомісяця у Львові. Заснований 1940 під назвою “Література і мистецтво”, редактором був О. Десняк. У 1945 відновлений під назвою “Радянський. Львів”. Номінальним редактором був М. Бажан, фактичним – П. Козланюк. У 1951-89 виходив під назвою “Жовтень”, а з 1990 перейменований на “Дзвін”. Редакторами були Ю. Мельничук, Р. Брагунь, М. Романченко, а з 1968 – Р. Федорів. “Д.” містить розділи поезії, прози, літературної ‘ критики та публіцистики. В роки тоталітарного режиму, незважаючи на цензурні утиски, намагався друкувати кращі твори тогочасного літературного процесу: романи “Хліб і сіль” М. Стельмаха, “Вир” Г. Тютюнника, “Сестри Річинські” Ірини Вільде, “Первоміст”, “Роксолана” П. Загребельного, “Манускрипт з вулиці Руської”, “Четвертий вимір” Р. Іваничука, “Ворожба людська” Р. Федоріва, “Мисленне дерево” Вал. Шевчука, “Квітень у човні” Ніни Бічуї, оповідання та новели І. Чендея, Є. Гуцала, Г. Тютюнника, В. Дрозда, Б. Харчука, поезії П. Карманського, М. Рильського, А. Малишка, Д. Павличка, Ліни Костенко, І. Драча, В. Лучука, В. Голобородька, І. Калинця, Р. Лубківського, Б. Стельмаха, В. Олейка та ін., літературно-критичні статті Л. Новиченка, С. Шаховського, С. Трофимука, І. Денисюка, А. Макарова. “Д.” надавав багато уваги творчості молодих літераторів. Публікував праці з історії України, етнографії, популяризував кращі традиції національного театру, музики, пластичних мистецтв. З кінця 80-х у журналі з’явилися публікації творів, вилучених із літературного процесу: повісті “Поза межами болю” О. Турянського, “Київські легенди” Наталени Королевої, “Альбатроси” Оксани Керч, книги спогадів У. Самчука “На білому коні” та “На коні вороному”, добірки поезій В. Пачовського, Б. Лепкого, Р. Купчинського, О. Бабія, В. Стуса, І. Калинця, твори українських письменників діаспори О. Тарнавського, Марти Калитовської, Віри Вовк, Б. Рубчака, Зої Когут, Б. Бойчука, М. Царинника, поетів “празької школи” та ін. Зі сторінок “Д.” читачі вперше або наново познайомилися з такими історичними та етнографічними дослідженнями, як “На високій полонині” С. Вінценза, “Історія запорозьких козаків” Д. Яворницького, “Історія України” І. Крип’якевича, “Культурно-національний рух на Україні в XVI-XVII віці” М. Грушевського та ін.
Related posts:
- ВІЗУАЛЬНА (ЗОРОВА) ПОЕЗІЯ СЬОГОДНІ. М. САРМА-СОКОЛОВСЬКИЙ “ДЗВІН ГЕТЬМАНА І. МАЗЕПИ” 1. Характеризуючи дзвін колокола, М. Сарма-Соколовський зазначив, що він… А Велетенський. Б Історично правдивий. В Актуальний для сучасників. Г Невимовно гучний. 2. Поет у творі критично поставився… А До тих, хто не поважає історичне минуле рідного краю. Б Зневажає українські звичаї й обряди. В Знищував храми – святий дух України. Г Цурався рідної мови. 3. […]...
- “Потоплений дзвін” (Гауптман): аналіз п’єси Одна з кращих п’єс Гауптмана “Потоплений дзвін” (1896) представляє собою філософську драму у віршах, пронизану фольклорними мотивами. Драма тяжіє до традиції “Фауста” Гете. Однак героєм Гауптмана є не вчений, як в “Фаусті” Гете і у самого Гауптмана в “Самотніх”, а художник, як це характерно для епохи кінця XIX – початку XX ст. Генріх, ливарник дзвонів, […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК – ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ – 7 КЛАС 1. Історична основа повісті І. Франка “Захар Беркут”. 2.Боротьба русичів проти монголо-татарських нападників (за повістю І. Франка “Захар Беркут”). 3. Мудрий старійшина тухольської громади (образ Захара Беркута з повістіІ. Франка “Захар Беркут”). 4. Славний син свого батька (образ Максима Беркута з повісті І. Франка “Захар Беркут”). 5. Карпатська історія про вірне кохання (за повістю І. […]...
- Київ “Київ” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ і Київської письменницької організації. Виходить із січня 1983 у Києві. Головним редактором був В. Дрозд, з 1986 – П. Перебийніс. Популяризує твори вітчизняної літератури, друкує публіцистичні, критичні, культурно-мистецькі матеріали, статті з народознавства, історії України і Києва, української культури, хроніку з життя української діаспори. На сторінках журналу у […]...
- Вікна “Вікна” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал “пролетарських письменників” Західної України, видавався з 1927 по вересень 1932 у Львові. До червня 1930 редактором і видавцем був В. Бобинський. До редакції входили, крім нього, П. Козланюк і С. Олексюк (Степан Тудор). Після виїзду В. Бобинського в УРСР видавцем і відповідальним редактором був С. Олексюк. У 1932 (з […]...
- Вітчизна “Вітчизна” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний журнал, ораган СПУ. Заснований у Харкові 1933 під назвою “Радянська література”. З 1941 називався “Українська література”; Під назвою “В.” відомий з січня 1946. Протягом 1934-41 виходив у Києві; у 1941-43 видавався в Уфі, з листопада 1943 по березень 1944 – у Москві, з березня 1944 – у Києві. Головними […]...
- Спілка письменників України (СПУ) Спілка письменників України (СПУ) – літературна організація України, яка об’єднує письменників, літературних критиків, літературознавців, створена 1934 як складова частина Спілки письменників тогочасного СРСР. Мала назву СРПУ (Спілка радянських письменників України). Вищий орган СПУ – з’їзд, виконавчий – правління. В різні часи СПУ очолювали І. Кулик, А. Сенченко, О. Корнійчук, М. Рильський, М. Бажан, О. Гончар, […]...
- Критика “Критика” – спеціальний літературно-критичний журнал. Почав виходити з лютого 1928 в Харкові як “журнал-місячник марксистської критики та бібліографії”. До складу редакції входили: М. Скрипник, А. Хвиля, В. Десняк (псевдонім В. Василенка), В. Коряк, Ф. Таран, І. Кулик, Т. Степовий, Я. Савченко. Головним редактором спочатку був В. Десняк. Протягом 1932-34 журнал мав назву “За марксо-ленінську критику”. […]...
- ПІП – У ДЗВІН, А ЧОРТ – У КЛЕПАЛО (чорти, відьми й інша нечисть) – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Кажуть, що під Новий рік відчиняються двері пекла, і на землю виходить нечиста сила гуляти, жартувати та хрещений народ лякати. Починаючи з цієї ночі, аж до Богоявлення, нечиста сила шкодить, як може, кожному, хто забув огородити свої справи хрестом, намальованим на вхідних дверях. Цілий рік чорти нудьгують у пеклі в очікуванні миті, коли Бог з […]...
- Шкільний твір на тему – 7 клас – Твори з української літератури – Твори з зарубіжної літератури – Твори з розвитку звяз’ного мовлення – Шкільний твір учнівський – твори з української літератури Українська література – шкільна програма 12 класів – учнівські твори 7 КЛАС Твори з розвитку звяз’ного мовлення Мова – скарбниця духовності народу Ознака етнічної єдності народу Мандрівка в минуле. Національний одяг Обжинки У барвистому травневому вінку Святослав Звідки назва Україна? Ремесла України Екскурсія до краєзнавчого музею (Твір-відгук) Живий куточок (Твір-опис) Картина І. Шевандронової “В сільській бібліотеці” Картина Перова “Трійка” (Твір-відгук з елементами опису) І. Льовитан […]...
- ДЗВІН – ТУМАС ЙОСТА ТРАНСТРЕМЕР – ШВЕЦІЯ – СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ – посібник-хрестоматія І дрізд виспівав свою пісню на кості мертвих. Ми стояли під деревом і відчували, Що час провалюється і зникає. Церковний двір і двір шкільний зустрілися І зайшли один в одного, Немов два потоки в морі. І музика церковних дзвонів здійнялася до чотирьох вітрів, Народжених легесенькою силою пароплавів. Позаду себе на землі вона залишила могутню тишу. […]...
- Криштальський Андрій (1969) Криштальський Андрій Криштальський Андрій – поет, прозаїк, публіцист, член НСПУ з 1999 р. Поет, прозаїк, видавець. Він є автором восьми книг, редактором літературно-мистецького журналу “Терен” та засновником видавництва “Волинська мистецька агенція “Терен”. У 2005 р. став лауреатом літературної премії ім. Василя Стуса. А. Криштальський народився 8 травня 1969 р. в м. Горохові на Волині. […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК – ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1. “Вічна тема” “любовного трикутника” в новітній інтерпретації (за новелою Гр. Тютюнника “Три зозулі з поклоном”), 2.Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу (за новелою Гр. Тютюнника “Три зозулі з поклоном”). 3. Чи зробило кохання щасливими героїв новели Гр. Тютюнника “Три зозулі з поклоном”? 4. Образ […]...
- Верховень Володимир (1958) Верховень Володимир Верховень Володимир Миколайович народився 13 вересня 1958 р. в с. Уплатне Бдизнюківського району Харківської області. Навчався в середній школі смт Сахновщина. У 1980 р. закінчив філологічний факультет Харківського педагогічного інституту. Після служби в армії деякий час працював кореспондентом районної газети в Золочіві, потім у Харкові: журналістом, редактором у видавництві “Прапор”, консультантом-перекладачем інформаційної […]...
- Журнал Зоря “Зоря” – літературно-науковий та громадсько-політичний журнал, що виходив у Дніпропетровську (1925-34) спочатку як видання місцевого літературного об’єднання “Гарт”, а потім, з 1931, – місцевої організації ВУСППу. З 1935 змінив назву на “Штурм”. “3.” публікувала твори С. Олійника, Д. Загула, С. Воскрекасенка, Остапа Вишні, В. Бобинського, А. Павлюка та ін., друкувалися твори і зарубіжних письменників (В. […]...
- ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ (1949-2001) ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ Ярослав Михайлович Стельмах народився 30 листопада 1949 р. в Києві в родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха. Закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов, Вищі літературні курси в Москві та аспірантуру. Працював викладачем у вищих навчальних закладах, перекладачем. Відомий літератор Абрам Кацнельсон згадував часи, коли він підтримав на Всесоюзному семінарі молодих письменників молодого […]...
- Дніпро “Дніпро” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний ілюстрований журнал. Почав виходити в 1927 у Харкові під назвою “Молодняк”. Засновник – ЦК ЛКСМУ. З 1935 видається у Києві. У 1937 перейменований на “Молодий більшовик”, з 1944 – “Дніпро”. З 1992 “Д.” – літературно-художній та суспільно-політичний журнал, засновниками якого є Український фонд культури, AT “Компанія “Рось”, трудовий колектив […]...
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН Теорія літератури, історія літератури та літературна критика як основні літературознавчі дисципліни тісно між собою пов’язані. Кожна з них неодмінно використовує здобутки інших двох дисциплін. Теорія літератури розвивається завдяки узагальненню та філософсько-естетичному осмисленню фактів і відомостей про окремі художні твори, діяльність письменників, зміну літературних течій і напрямів. Стан розробки теоретичних проблем може бути задовільним лише тоді, […]...
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Теорія літератури, історія літератури Та літературна критика як основні літературознавчі дисципліни тісно між собою пов’язані. Кожна з них неодмінно використовує здобутки інших двох дисциплін. Теорія літератури розвивається завдяки узагальненню та філософсько-естетичному осмисленню фактів і відомостей про окремі художні твори, діяльність письменників, зміну літературних течій і напрямів. Стан розробки теоретичних проблем може бути задовільним лише тоді, […]...
- Ватра “Ватра” – літературно-художній, науково-публіцистичний збірник, виданий 1887 В. Лукичем у Стрию до 25-ї річниці від дня смерті Т. Шевченка і 25-річчя літературної діяльності Ю. Федьковича. “В.” мала засвідчити єдність і взаємодоповнюваність літературного процесу на українських землях, розділених кордонами. Літературу й наукову думку Наддніпрянської України представляють оповідання “Два брати” І. Нечуя-Левицького, “А все пречиста!” Д. Мордовця, […]...
- Бджола “Бджола” – літературно-науковий місячник, виходив у Львові 1908 за редакцією М-Венгжина. Протягом січня-грудня з’явилося десять номерів. Містив художні твори переважно молодих письменників Галичини, Буковини, Наддніпрянщини. Кращі з них – вірші, новели, драматичні твори С. Яричевського (“Передсмертна помста”), М. Козоріса (“Гробар”), М. Яцківа (“Тихий світ”), Христі Алчевської (“Вернись до мене, тихий раю”), Наталки Полтавки (“Такий, як […]...
- Анімалізм Анімалізм (лат. animal – жива істота) – художнє зображення тварин, птахів, комах, рослин та ін. крізь призму людського світовідчування, надання їм властивостей людського характеру. Яскравими прикладами А. вважаються фольклорні твори, передовсім казки про тварин та птахів, “Слово про Ігорів похід”, байки Л. Глібова, прозові (“Щука” І. Франка, “Лось” В. Гжицького, “Рудько” О. Ольжича, “Степова казка” […]...
- Література і сучасність “Література і сучасність” – щорічний збірник літературно-критичних статей (1968-88, видавництво “Радянський письменник” у Києві). Упорядники: І. Зуб, А. Макаров, В. Мельник, М. Слабошпицький та ін. У рубриках (“Поезія і критика”, “З літературного процесу”, “З дискусійних розмов”, “Світ письменника”) висвітлювався літературний процес, зокрема у статтях Л. Новиченка, І. Дзюби, Г. Сивоконя, М. Ільницького, А. Погрібного, М. […]...
- ЮРІЙ ВИННИЧУК (1952) – З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ Український журналіст, письменник, редактор. Народився 18 березня 1952 року в Станіславі (сучасний Івано-Франківськ). Його батько був лікарем обласної лікарні, мати – інженером-економістом. Освіту здобув на філологічному факультеті Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. У 1974 році переїхав до Львова, працював вантажником, художником-оформлювачем. У 1987-1991 роках працював режисером Львівського естрадного театру “Не журись!”, писав сценарії та пісенні […]...
- Контактні зв’язки Контактні зв’язки (лат. contactus – дотик) – різновид літературних зв’язків, які грунтуються на взаємному знайомстві письменників або на ознайомленні митця з творчістю інших навіть при відсутності особистих контактів. Порівняльно-історичні чи типологічні студії літературного процесу, осягаючи його динаміку, літературну спадкоємність, діалектику традицій і новаторства, впливів і взаємовпливів, відрізняють К. з. від типологічних збігів, схожостей, зумовлених спільною […]...
- Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.) 1. Які історичні процеси в Україні стали поштовхом для розвитку літератури 20-30-х pp. XX століття? 2. Розкажіть про своєрідність літературного процесу доби Української Народної Республіки після 1920-го р. 3. У чому полягають особливості літературного процесу в радянській Україні 20-30-х pp. XX століття? 4. Як розвивався літературний процес цього періоду на західноукраїнських землях? 5. Розкажіть про […]...
- Пронько Михайло (1922) Пронько Михайло Пронько Михайло Григорович родом із Дніпропетровщини. Народився в місті Новомосковську 10 січня 1922 року. Після закінчення педагогічного училища деякий час вчителював у Покровському районі Дніпропетровської області. З 1940 року – військовослужбовець. Рядовим розвідником, керівником полкової розвідки пройшов дорогами Другої світової війни від Полтавщини до Закарпаття. Нагороджений орденами та медалями. По війні служив […]...
- ДОВЕРШЕНИЙ СВІТ ІГОРЯ КАЛИНЦЯ Що не кажіть, але знайти сьогодні у Львові справжнього поета – проблема із нелегких. І хоча у столиці Галичини є десятки людей, які пишуть вірші, Поетами, з великої літери, абсолютну більшість із них назвати важко. Літераторами – старшими чи молодшими – так! Але не поетами. Доробок старших відгонить продуктами напіврозпаду радянської доби. Молодші втішаються власним […]...
- ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників) ВУСПП(Всеукраїнська спілка пролетарських письменників) – літературна організація, заснована на Всеукраїнському з’їзді пролетарських письменників (Харків, 25-28 січня 1927) за ініціативою компартії задля протистояння пробільшовицьких письменників ВАПЛІТЕ, “неокласикам”, МАРСу. Найактивніші члени ВУСППу: Б. Коваленко, О. Корнійчук, І. Микитенко, І. Кулик, В. Коряк, Іван Ле, М. Шеремет, П. Усенко, М. Доленго та ін. Організація, займаючись не так творчою, […]...
- Винничук Юрій (нар. 1952) Винничук Юрій Юрій Павлович Винничук – український лінгвіст, журналіст, письменник, редактор. Юрій Винничук народився 18 березня 1952 року у Івано-Франківську. Його батько був лікарем Івано-Франківської обласної лікарні, мати – інженером-економістом. Освіту отримав у Прикарпатському університеті імені В. Стефаника, філологічний факультет. У 1974 році переїхав до Львова, працював вантажником, художником-оформлювачем. У 1987 – 1991 […]...
- ВОЛОДИМИР ДРОЗД (1939-2003) – З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Володимир Григорович Дрозд народився 25 серпня 1939 р. в с. Петрушині Чернігівської області. Раннє дитинство припало на часи Другої світової війни. Двадцятирічним юнаком видав першу збірку новел і оповідань й одразу ж був прийнятий до Спілки письменників України. Біографія Володимира Дрозда сина колгоспника з глухого поліського села, який одразу ж після закінчення школи працював журналістом […]...
- Літературознавче джерелознавство Літературознавче джерелознавство – допоміжна літературознавча дисципліна, яка визначає методологічні прийоми збирання, класифікації, вивчення та використання рукописних та друкованих матеріалів для дослідження певного літературного явища, процесу чи творчості окремого автора, з’ясовує походження та вірогідність кожного джерела наукової студії. Л. д. має тісний зв’язок із палеографією, історіографією, лексикографією, історичною граматикою і т. п. Предметом Л. д. можуть […]...
- Розвага “Розвага” – “часопис для полонених українців-воїнів” царської армії, які перебували в австрійському військовому таборі у Фрайштаті. Виходив у 1915-17. Видавець – гурток прихильників “Союзу визволення України”. Часопис передруковував твори Т. Шевченка (“Заповіт”), Ю. Федьковича (“Дезертир”), О. Колесси (“Смерть гетьмана Павлюка”), Б. Лепкого (“На святвечір”), В. Самійленка (“На печі”) та ін. Номер за 15 серпня 1916 […]...
- СУЧАСНІ ЧАСОПИСИ ТА АЛЬМАНАХИ √ Сучасна літературно-художня періодика включає в себе друковані та електронні журнали, часописи та газети, які містять: – художні твори різних жанрів; – літературну критику; – есеїстику; – публіцистичні матеріали тощо, пов’язані з культурно-мистецькою тематикою; – видання, що, окрім літературного, мають культурологічне, мистецьке чи громадсько-політичне спрямування. √ Сучасна літературна періодика складається з добре відомих авторитетних видань […]...
- Абревіатура Абревіатура (італ. abbreviatura від лат. abbrevio – скорочую) – скорочення слова чи словосполучення, вживане в усному та писемному мовленні (мо’- замість може, і т. п. – і таке подібне тощо). Абревіатура вказує і на слово, складене з перших літер чи словосполучень, що витворюють певну назву: ВАПЛІТЕ – Вільна академія пролетарської літератури, Аспис – Асоціація письменників, […]...
- Всесвіт “Всесвіт” – щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний журнал, заснований 1925 у Харкові (як ілюстроване двотижневе видання), виходив до 1934. Відновлений 1954 у Києві як орган Спілки письменників України, Українського товариства дружби й культурних зв’язків із зарубіжними країнами (з 1976 – Українського комітету захисту миру). В. Еллан (Блакитний) – перший головний редактор “В.” У харківський період на […]...
- Літературний портрет – ЛІРО-ЕПОС ТА ІНШІ МІЖРОДОВІ Й СУМІЖНІ УТВОРЕННЯ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Літературний портрет – це досить поширена жанрова форма сучасної мемуаристики. Його автор не ставить собі за мету відтворити весь життєвий шлях свого героя. Подібного важко досягти, оскільки письменникові в такому разі необхідно знати про героя буквально все, а для цього потрібне щоденне й щогодинне спілкування протягом усього життя, що навряд чи є реальним. Письменник, який […]...
- “Авжеж!” “Авжеж!” – літературно-мистецький журнал (до 1991 – літературно-публіцистичний альманах). Видається в Житомирі з 1990 як незалежний часопис. Сприяв появі творів, що в силу різноманітних обставин не могли бути надруковані в офіційних виданнях “перебудовчого” періоду. На сторінках журналу виступали митці різних напрямів: від традиційних до авангардних (І. Козаченко, В. Цибулько, В. Олейко, В. Кашка, К. Москалець, […]...
- ІГОР КАЛИНЕЦЬ (нар. 1939) ІГОР КАЛИНЕЦЬ До 1980-х років Ігоря Калинця як поета мало хто знав в Україні. Суворі пермські концтабори та забайкальське заслання надовго відірвали його од рідної землі. Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 р. в м. Ходорові на Львівщині в сім’ї службовця. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету […]...
- Літературна Україна “Літературна Україна” – щотижнева газета, орган правління СПУ. Заснована 1927 у Києві (в різні часи виходила у Харкові, Луганську, Уфі, Москві) як орган ВУСППУ (до 1934). Мала назву “Літературна газета” (до 1962), друкувалася також під назвою “Література і мистецтво” (1941-45). Обов’язки головного редактора “Л. У.” виконували Б. Коваленко, І. Ле, П. Усенко, І. Кочерга, Л. […]...