Київ
“Київ” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ і Київської письменницької організації. Виходить із січня 1983 у Києві. Головним редактором був В. Дрозд, з 1986 – П. Перебийніс. Популяризує твори вітчизняної літератури, друкує публіцистичні, критичні, культурно-мистецькі матеріали, статті з народознавства, історії України і Києва, української культури, хроніку з життя української діаспори. На сторінках журналу у відтворенні сучасною українською мовою опубліковано Київський літопис, літопис Самійла Величка, літопис Аскольда, “Слово про закон і благодать” Іларіона та інші пам’ятки минувшини. Щономера публікується “Історія України-Руси” М. Грушевського. Вперше надруковано “Спогади” М. Грушевського, автобіографічний роман “Третя Рота”, поеми “Каїн”, “Мазепа” В. Сосюри, п’єсу “Зона” М. Куліша, театральну композицію “Жовтневий огляд” Леся Курбаса, записи, листи, щоденники з творчої спадщини П. Тичини, М. Рильського, В. Винниченка, М. Хвильового, І. Сенченка, М. Зерова, Ю. Смолича, Г. Епіка, В. Поліщука, А. Казки, Л. Первомайського, П. Воронька, В. Шевця, Є. Гуцала, Г. Тютюнника, В. Підпалого, В. Близнеця, народного художника України В. Касіяна, роман польського письменника Є. Єнджеєвича “Українські ночі, або Родовід генія” (про Т. Г. Шевченка) у перекладі В. Іванисенка. Опубліковано ранні оповідання і роман “Сонячна машина” В. Винниченка, маловідомі оповідання 20-30-х А. Головка, Г. Косинки, А. Заливчого, М. Івченка, Г. Михайличенка, М. Могилянського, В. Підмогильного, твори і матеріали І. Світличного, В. Стуса, В. Симоненка, М. Руденка, Є. Сверстюка, В. Захарченка, І. Калинця, В. Голобородька, С. Плачинди, О. Різниченка. Серед авторів видання – О. Гончар, П. Загребельний, Ю. Мушкетик, І. Чендей, С. Колесник, Д. Павличко, І. Драч, Б. Олійник, М-Вінграновський, А. Дімаров та ін.
Related posts:
- Що я знаю про Київ – ІІІ варіант – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Кожен українець відповість, що Київ – це столиця України. Не лише правова, а й історична, культурна. Ще ми одразу згадуємо Дніпро – найбільш і найпрекраснішу річку нашої країни. Наші предки називали Дніпро Славутичем. Ця річка судохідна, вона відіграє важливу роль у житті України. Згадки про Київ є вже у IX столітті. Відома легенда про створення […]...
- Мій Рідний Київ – Віра Артамонова Починається день… Не з пісень починається день, Починається він із мрій, Прокидається Київ мій. Десь далеко дзвенить трамвай, Прокидається рідний край, Прокидаюсь і я, як він, Дзвін в душі, чи то сонця дзвін. Київ хоче мене вести За діброви та за мости. Я іду і його веду. Поселяємось у саду. Чи ти Київ мій, чи […]...
- Київ – столиця України – IІІ варіант – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас – Найкращі учнівські твори – Твір Згідно з легендою, основоположниками Києва були три брати й сестра: Кий, Щек, Хорив і Либідь. На честь старшого брата місто назвали Києвом. Київ – столиця України, є стародавнім містом, яке поділяється на дві частини: Верхнє місто, або давній Київ, та Нижнє місто, або Поділ. В Верхньому місті до наших днів збереглася частина старовинного муру – […]...
- Що я знаю про Київ – ІІ варіант – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Київ – це столиця нашої країни, її серце та мозок. Київ є одним з найстаріших міст Європи. Йому понад півтори тисячі років. Багато пам’ятає Київ. Пам’ятає нашестя Батия і Чінгісхана. У його брами стукали шведи і яничари. Його голову хотіли схилити кайзерівські війська. Але Київ, здавна гостинний до друзів, повен лютої ненависті до ворогів. Про […]...
- Київ – столиця України – IІ варіант – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас – Найкращі учнівські твори – Твір Місто Київ – це найстаріше і найкраще українське місто. Йому понад півтори тисячі років. Воно завжди було головним містом України. Є легенда, що його заснували три брати – Кий, Щек, Хорив та їх сестра Либідь. Стали вони над Дніпром і найстарший сказав, що тут вони закладуть місто для себе і приїжджих купців. І назвали його […]...
- Твір на тему – Чому Київ називають серцем України? Київ посідає особливе місце в житті кожного українця. Величне місто сприймається не тільки як столиця України, а й як символ безперервності історичних традицій, осередок національної духовної культури. Київ був перетворений на столицю Русі ще в княжу добу. Тут знаходилася резиденція Рюриковичів. Монастирі – Михайлівський Золотоверхий, Києво-Печерський, Видубицький – були центрами розвитку книжності й малярства, а […]...
- Київ – столиця України – I варіант – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас – Найкращі учнівські твори – Твір Київ… Це слово з глибокою шанобою промовляє кожний свідомий українець, бо виражає воно духовну близькість до землі батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. За легендою, три брати – Кий, Щек і Хорив – та їх сестра Либідь були засновниками Києва. Від Кия пішла назва Києва, від його братів – гори Щекавиця і […]...
- Що я знаю про Київ – І варіант – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Столиця моєї Батьківщини – Київ. Це прекрасне місто справедливо визнано одним із найбільш зелених мегаполісів світу. Багато письменників намагалися передати його красу у своїх творах. Але, на мою думку, Київ треба пізнавати самостійно, бо відкривається він кожному по-різному. Я на все життя запам’ятаю це місто таким, яким побачив його вперше. Ми приїхали в Київ наприкінці […]...
- Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927) “Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927)” – літературно-художній альманах, вийшов 1928 в Чернівцях заходами “ювілейного комітету”. Упорядкував Л. Когут. Містить художні твори та автобіографічні матеріали Ольги Кобилянської (оповідання “Пресвятая, Богородице, помилуй нас”, “Про себе саму”, “Подяка”), вірші, оповідання Уляни Кравченко (“Жадоба за красою”), О. Олеся (“Ользі Кобилянській”), О. Стефановича (“О. Кобилянській”), […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – В. ВИННИЧЕНКО – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1. Романістика В. Винниченка. 2. Новела В. Винниченка “Момент” – “прекрасний витвір” словесного мистецтва (Є. Чикаленко). 3. Проблема любові і щастя людини у новелі В. Винниченка “Момент”. 4.Щастя – це вигадка чи реальність? (За новелою В. Винниченка “Момент”.) 5.Щастя – момент, і його треба цінувати (за новелою В. Винниченка “Момент”). 6.Твір В. Винниченка “Момент” – […]...
- ЛІТЕРАТУРА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА 1. Грушевський Михайло. Історія української літератури: В 6 т., 9 кн. Київ, 1993-1996. 2. Єфремов Сергій. Історія українського письменства. Київ, 1995. 3. Козлов А. В., Щербак С. Козлов Р. А. Азбука літературознавства. Київ, 1995. 4. Наєнко Михайло. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. Київ, 1997. 5. Ткаченко Анатолій. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. Київ, 1998. 6. […]...
- Шкільний твір на тему – Рідне місто Київ – Твір-опис Будь-який український школяр знає, що Київ – столиця нашої Батьківщини, України. Колись він був також матір’ю всіх російських міст, і названий так на честь князя Кия. Існує легенда, що Київ заснований трьома братами: Києм, Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю як центр племені полян. Названий на честь старшого брата. Сьогодні Київ – це не тільки […]...
- ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ МИХАЙЛА БУЛГАКОВА. БУЛГАКОВ І КИЇВ. РОМАН “МАЙСТЕР І МАРГАРИТА”, ЙОГО ДЖЕРЕЛА. ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ – “РОМАН У РОМАНІ” – ПОЕЗІЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст Мета (формувати компетентності): предметні (поглиблені знання про особливості розвитку літератури першої половини ХХ ст.; знання про життя та творчість М. Булгакова, про роман “Майстер і Маргарита”; читацьку активність); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; громадянські: повагу до Батьківщини, гордість за її талановитих […]...
- ЛІТЕРАТУРА – ВІД АРІСТОТЕЛЯ ДО СЬОГОДЕННЯ 1. Андрухович Юрій. Постмодернізм – не напрям, не течія, не мода // Слово і час. 1999.№ 3. 2. Аристотель. Поэтика. Москва, 1957. 3. Арістофан. Комедії. Київ, 1956. 4. Бичко І. В. та ін. Філософія. Київ, 1994. 5. Білецький Леонід. Основи української літературно-наукової критики. Київ, 1998. 6. Вишенський І. Твори. Київ, 1959. 7. Гегель Г. В. […]...
- ЛІТЕРАТУРА – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 1. Бехер И. В зашиту поэзии. Москва, 1959. 2. Борее Ю. Б. Художественный процесс (проблемы теории и методологии) // Методология анализа литературного процесса. Москва, 1989. С. 4-30. 3. Бушмин Л. Преемственность в развитии литературы. Ленинград, 4. Верли М. Общее литературоведение. Москва, 1957. 5. Клочен Г. Поетика Бориса Олійника. Київ, 1989. 6. Легший Б. Твори: У […]...
- Київ у житті і творчості Булгакова – 11 клас – МИХАЙЛО БУЛГАКОВ – ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Місце, де народилася людина, – найдорожче для нього. Будь то місто, чи село, воно назавжди залишиться в серці людини. Адже це маленька батьківщина, де пройшли найщасливіші дні життя. Завжди з любов’ю і ніжністю ми згадуємо цей милий серцю куточок. Узи, що зв’язують людину з батьківщиною, можуть лише послабшати, але вони ніколи не рвуться. От і […]...
- Творчість В. Винниченка – ПРАКТИКУМ 1. Життя В. Винниченка в еміграції, активна участь в українському літературному процесі (багатотомні видання творів письменника в Києві і Харкові, їх осмислення тогочасною критикою, популярність у читачів). Викреслення творчості письменника з офіційної історії літератури після листа до Й. Сталіна 1933 року. 2. Драматургія В. Винниченка та її роль у становленні українського модерного театру. 3. Морально-філософські […]...
- Нова Україна “Нова Україна” – літературно-науковий, громадсько-культурний і політичний журнал, виходив з 1922 у Празі спочатку як двотижневик, а пізніше як місячник за редакцією В. Винниченка, М. Шаповала, згодом до редколегії увійшли Н. Григоріїв, С. Довгаль, Б. Залевський, М. Мандрика. Журнал був органом “української демократії, передовсім соціалістичної”. Відкривав свої сторінки для вільної дискусії “соціалістів усякого світогляду і […]...
- Розвага “Розвага” – “часопис для полонених українців-воїнів” царської армії, які перебували в австрійському військовому таборі у Фрайштаті. Виходив у 1915-17. Видавець – гурток прихильників “Союзу визволення України”. Часопис передруковував твори Т. Шевченка (“Заповіт”), Ю. Федьковича (“Дезертир”), О. Колесси (“Смерть гетьмана Павлюка”), Б. Лепкого (“На святвечір”), В. Самійленка (“На печі”) та ін. Номер за 15 серпня 1916 […]...
- Киевская старина “Киевская старина” – щомісячний історико-етнографічний літературно-художній часопис, виходив у Києві 1882-1906 (1907 – під назвою “Україна”), орган історичного товариства Нестора-літописця та “Старої громади”. Видавцями і редакторами в різні часи виступали Ф. Лебединцев, О. Лашкевич, К. Гамалей, Є. Кивлицький, В. Науменко. З 1890 видання здійснювалося під наглядом редакційного комітету (О. Лазаревский, П. Житецький, В. Антонович, Ор. […]...
- КИЇВ – ФИЛИПОВИЧ ПАВЛО Не до тебе пливли скандінавські герої, Бойовими човнами розкинувши стан. Ні вінками Атен, ні руїнами Трої Не прославив тебе чужоземний Боян. Хто повірить словам, що Андрій Первозванний На високих горах твою славу прорік? В темну безвість віків одійшли каравани Ватажків степових та азійських владик. Що владарів колишніх потлілі клейноди! І на схід, і на південь […]...
- КИЇВ – ЄВГЕН МАЛАНЮК В час невідомий, в час нежданий Ти знов розімкнеш свій язик… М. Філянський 1 По зморі монгольського іга, По трупній отруті Москви – Цей город архистратига Знов квітнув, як ярий цвіт. Зі сходу надходили бурі, Гуділи рвучкі вихорі – Він золотом у лазурі Горів на своїй горі. І щедро спадали шрапнелі, І кулі клювали лице, […]...
- Шкільний твір на тему – Хто є хто? (за ранніми оповіданнями В. Винниченка) Володимир Винниченко… Що ми знаємо сьогодні про цю людину? Не досить багато. Та все ж існує думка, що це постать такої величини, без якої не скласти об’єктивного уявлення про увесь літературний процес в Україні. Він автор 14 романів, близько ста оповідань, 14 п’єс і великої кількості статей. Герої оповідання В. Винниченка – люди благородні, чемні, […]...
- ПІСНЯ ПРО КИЇВ – АНДРІЙ МАЛИШКО (Лірична) Білі каштани, Світлі огні, Де б не бував я, – Любі мені. Київські ночі, Зустрічі в саду – В серці, куди не піду. Гори високі, Синь дніпрова, Молодість наша Вічно жива. Київські ночі, Зустрічі в саду – В серці, куди не піду Ми покохались Там, де дуби, В київськім небі Два голуби Кружать, здіймають […]...
- Проза – Пантелеймон Олександрович Куліш – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Пантелеймон Куліш захоплювався європейським досвідом історичної літератури, тому його турбувала відсутність жанру історичної прози в українській літературі. Цю прогалину він спромігся заповнити власними прозовими творами на історичну тематику, ще раз довівши рівність української літератури у колі світових літератур. Яскравим доказом цього є його прозові твори 40-х pp., а саме: роман “Михайло Чарнишенко, або Малоросія вісімдесят […]...
- ВАЛЕРІЙ ШЕВЧУК (народився 1939 р.) Майбутній письменник народився в м. Житомирі в родині шевця. Закінчив середню школу і вступив на історико-філософський факультет Київського університету. З 1963 року працював у Житомирі кореспондентом газети “Молода гвардія”. Восени його, на той час уже відомого письменника, забрали до армії. Служив під Мурманськом. Після демобілізації 1965 року працював у методичному відділі історичного […]...
- Зустрічі “Зустрічі” – часопис українських студентів Польщі, виходить у Варшаві з 1984. Тут друкуються не тільки матеріали з проблем української культури та історії, а й художні твори (М. Хвильовий, Б.-І. Антонич, В. Стус, Ю. Андрухович, Б. Тхор, Р. Крик, Ю. Гудзь та ін.). З’являються і літературно-критичні статті. “3.” видаються українською та польською (з 1987) мовами. У […]...
- Панченко Володимир (1954) Панченко Володимир Володимир Євгенович Панченко народився 02.09.1954 року, в с. Демидівці Любашівського району Кіровоградської області в селянській родині. Освіта вища, викладач української мови і літератури (Одеський державний університет імені І. І. Мечникова.) 1979 року захистив кандидатську дисертацію, 1998 – докторську. З 1979 року член Спілки письменників України. З 1984 до 2001 р. мешкав у […]...
- Літопис Червоної калини “Літопис “Червоної калини” – історико-літературний щомісячник, що виходив у Львові (1929-39) за редакцією Л. Лепкого та В. Сафронова-Левицького, заснований колишніми вояками Українських січових стрільців й Української Галицької армії. Крім матеріалів мемуарного та бібліографічного характеру з національної історії тут з’явилися поезії Олександра Олеся, Б. Лепкого, Р. Купчинського, О. Бабія, С. Городницького та ін., оповідання М. Матіїва-Мельника […]...
- ДІВОВИЧ СЕМЕН ДІВОВИЧ СЕМЕН (рр. нар. і см. невід.) – письменник другої половини XVIII ст. Походив із давнього козацького роду на Стародубщині. Вихованець Київської академії і Петербурзького академічного університету. Був перекладачем Генеральної військової канцелярії в Глухові та архіваріусом “Малоросійської генеральної архіви”. Написав 1762 р. полемічний діалог “Разговор Великороссии с Малороссией” – один із найвидатніших поетичних творів другої […]...
- Літературна творчість – Володимир ВИННИЧЕНКО (1880-1951) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Коли журнал “Київська старовина” оголосив конкурс на кращий літературний твір, В. Винниченко запропонував своє оповідання й переміг. Відтоді його твори стали часто з’являтися в періодиці, а в 1906 році вийшла ціла збірка оповідань “Краса і сила”. Тоді письменник спробував себе в драматургії й написав твори “Дизгармонія”, “Щаблі життя”, “Великий Молох”, “Memento”, “Брехня”, “Чорна Пантера і […]...
- ГАЛИНА ПАГУТЯК (1958) ГАЛИНА ПАГУТЯК Народилася 26 липня 1958 р. в с. Залокоть Дрогобицького району на Львівщині, згодом родина переїхала у село Уріж. Тато Галини Василівни – Василь Пагутяк, мама – Іванна Басараб. Наймолодша з трьох доньок в сім’ї. Вважає себе нащадком молдовського господаря Дракули (Влад Цепеш або як ще його називає Галина Пагутяк Влад Басараб [1]). […]...
- ПИПІН ОЛЕКСАНДР ПИПІН ОЛЕКСАНДР (06.04.1833, Саратов – 09.12.1904, Петербург) – російський історик літератури і фольклорист. О. Пипін – представник культурно-історичної школи у літературознавстві. Академік Петербурзької АН з 1896 р. Професор Петербурзького університету (з 1860), активний співробітник журналів “Отечественнне записки”, “Современник”, “Вестник Европы”. Автор близько 1200 праць з історії давньої і пової російської літератури, історії суспільної думки, слов’янських […]...
- МИТУРА ОЛЕКСАНДР МИТУРА ОЛЕКСАНДР (кінець XVI – перша половина XVII ст.) – давньоукраїнський поет, видавець, культурний і освітній діяч. Належав до Києво-Печерського науково-літературного гуртка, який утворився на початку XVII ст. при Києво-Печерському монастирі. Тут довкола його архімандрита Єлисея Плетенецького об’єдналися поети, перекладачі, видавці, теологи (Іов Борецький, Захарія Копистенський, Гаврило Дорофейович та ін.), які прагнули піднести роль і […]...
- МЕНЧИЦЬ ВОЛОДИМИР МЕНЧИЦЬ ВОЛОДИМИР (псевд. – Господар; 1837, м. Вчорайше, тепер с. Ружинського р-ну Житомирської обл. – березень 1916, Київ) – фольклорист, етнограф, просвітитель. Навчався в Київській духовній академії. Завдяки самоосвіті та перебуванню в країнах Центральної Європи, зокрема Австро-Угорщині та Німеччині, вивчив кілька сучасних іноземних мов – слов’янських, германських, романських. Лінгвістичне обдарування сприяло засвоєнню давньогрецької та латинської […]...
- НАРОД “НАРОД” – громадсько-політичний і науково-популярний журнал. Виходив у 1890 – 1895 рр. поперемінно у Львові та Коломиї раз на два тижні за редакцією І. Франка й М. Павлика. Протягом 1890 – 1893 рр. був органом русько-української радикальної партії. Журнал уміщував матеріали про тяжке становище селянства Галичини, викривав угодовство політичних партій, подавав огляди міжнародного робітничого та […]...
- “СОНЯЧНА МАШИНА” В. ВИННИЧЕНКА В КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ІДЕЙ АВТОРА “Сонячна машина” В. Винниченка – роман особливий не тільки для української літератури, а і для творчості самого його автора. Причому мова йде не про його повсякчас афішовану утопічність, небачену в українському письменстві, а про те що він став свідченням початку нового етапу в творчому житті автора, у якого відбувається поступова переоцінка пережитого досвіду, підбиття підсумків […]...
- Літопис життя і творчості письменника Літопис життя і творчості письменника – науково-джерелознавчий жанр біографічного літературознавства, який описує в хронологічному порядку на основі документальних свідчень факти життя і діяльності письменника від народження до смерті, особливої уваги надаючи тим, які так чи інакше позначилися на творчості. В українському літературознавстві створено в цьому жанрі дослідження про Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка, Лесю […]...
- Дністрянка “Дністрянка” – літературно-художній альманах з календарем на 1887, виданий накладом студентського товариства “Академический кружок” у Львові з ініціативи І. Белея, І. Франка, А. Дольницького та В. Левицького. Складається з двох частин – календарної та художньої. Під псевдонімом Джеджалик та під власним прізвищем тут вперше надруковані вірш І. Франка “Хрест Чигиринський” та оповідання з народного життя […]...
- Записки наукового товариства імені Шевченка “Записки наукового товариства імені Шевченка”, або “ЗНТШ” – унікальні видання Наукового товариства імені Шевченка у : Львові, з 1897 – орган його історико-філософської та філологічної секцій. Вийшло всього 155 томів за редакцією Ю. Целевича, О. Барвінського, М. Грушевського, І. Крип’якевича, К. Студинського, В. Сімовича та ін. Перший том з’явився 1892. До 1895 у “ЗНТШ” активно […]...