НАРОД
“НАРОД” – громадсько-політичний і науково-популярний журнал.
Виходив у 1890 – 1895 рр. поперемінно у Львові та Коломиї раз на два тижні за редакцією І. Франка й М. Павлика. Протягом 1890 – 1893 рр. був органом русько-української радикальної партії. Журнал уміщував матеріали про тяжке становище селянства Галичини, викривав угодовство політичних партій, подавав огляди міжнародного робітничого та селянського руху. Значна частина матеріалів присвячувалася культурно-освітнім справам, жіночому питанню.
Актуальні проблеми політичного й культурного життя в Україні порушував у своїх виступах М. Драгоманов (“Австро-руські спомини”, “Листи на Наддніпрянську Україну” та ін.). Віщання вперше опублікувало вірші з циклів “Сльози – перли” і “Невільничі пісні” Лесі Українки, поему “Молох” О. Маковея, оповідання “Свиня”, “Казка про Добробит”, “Як-то Згода дім будувала” та поезії з циклів “Тюремні сонети”, “Жидівські мелодії” І. Франка, оповідання “Лумера” Леся Мартовича. Надруковано окремі праці І. Франка про специфіку художньої творчості (“Із поезій
Павла Думки”), методологію її дослідження (“Професор Омелян Огоновський”) та інші публікації. Вміщено ряд творів російських письменників – казка “Сусіди” М. Салтикова-Щедріна, оповідання “На край світу” М. Лєскова, “Народна совість” Г. Успенського, “Два старці” і драма “Влада темноти” Л. Толстого в перекладі М. Павлика. “Народ” сприяв гуртуванню літературних і політичних сил Західної та Східної України.
Літ.: Історія української дожовтневої журналістики. Л., 1983.
Ф. Пустова
Related posts:
- Громадський друг “Громадський друг” – загальноукраїнський літературно-політичний журнал, заснований з ініціативи М. Драгоманова як продовжувач традицій журналу “Друг” та женевських збірників “Громада”. Виходив у Львові 1878 за редакцією М. Павлика та активною участю І. Франка. Вийшло лише 2 номери, які відразу були сконфісковані поліцією за антиурядову політичну спрямованість та соціалістичну пропаганду. Безпосередніми приводами для конфіскації служили вірші […]...
- Товариш “Товариш” – літературно-художній, науковий журнал, виданий українською студентською молоддю у Львові 1888 заходами І. Франка, М. Павлика, В. Будзиновського та С. Козловського. У першому номері вміщено оповідання І. Франка “Домашній промисел”, його переклад двох епіграм К. Гавлічка-Боровського, єврейської народної поезії, статтю “Наша публіка”, а також вірші М. Старицького “На Вкраїні” (під псевдонімом Гетьманець), К. Попович […]...
- “Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) – Українська література другої половини XX століття У літературі Василеві Симоненкові судилося працювати менше, ніж п’ять років, проте він встиг увічнити своє ім’я. Як і Григір Тютюнник, Василь Симоненко добре знав і художньо відтворював умови життя, прагнення і сподівання народу. Він гостро переймався його бідами, невлаштованістю, беззахисністю перед бюрократами. Животрепетні, актуальні, викривальні поезії “Баба Онися”, “Дід умер”, “Дума про щастя”, “Жорна”, “Злодій”, […]...
- Дністрянка “Дністрянка” – літературно-художній альманах з календарем на 1887, виданий накладом студентського товариства “Академический кружок” у Львові з ініціативи І. Белея, І. Франка, А. Дольницького та В. Левицького. Складається з двох частин – календарної та художньої. Під псевдонімом Джеджалик та під власним прізвищем тут вперше надруковані вірш І. Франка “Хрест Чигиринський” та оповідання з народного життя […]...
- Друг “Друг” – літературно-науковий і громадсько-політичний журнал-двотижневик студентського товариства “Академический кружок”. Виходив у Львові 1874-77 спочатку як орган “москвофілів”, а з 1876, після приходу до редколегії І. Франка та М. Павлика, – як орган демократичної молоді. Важливу роль у демократизації журналу відігравали листи М. Драгоманова до редакції. В журналі друкувалися звіти про діяльність студентських товариств, громадські […]...
- Комар “Комар” – сатирично-гумористичний журнал, що виходив у Львові 1900-16 двічі на тиждень за редакцією І. Кунцевича. Тут друкувалися твори К. Устияновича, І. Франка, М. Павлика, С. Бердяева, В. Пачовського та ін. Відновлений як двотижневик (1933-39) за редакцією М. Чубатого (видавець І. Тиктор). На його сторінках з’являлися гуморески Юрія Вухналя, Тиберія Горобця (псевдонім С. Чарнецького) та […]...
- Народ скаже – як зав’яже – НАРОДНЕ СЛОВО Народ скаже – як зав’яже. Цікавим, самобутнім і мудрим постає народ у своїх звичаях і обрядах, проте не менш яскраво проявляється він і у своєму слові, такому дотепному й завжди влучному. Численні приказки та прислів’я, щирі побажання та привітання, скоромовки та лічилки, загадки й каламбури і навіть лайки та прокльони – це справжні шедеври народної […]...
- Твір на тему – Мій народ Український народ має славну і водночас трагічну історію. Відстоюючи право на свободу, незалежність, вільний розвиток, він вів багатовікову боротьбу з половецькими, литовсько-польськими, турецькими загарбниками, свавіллям російського царату. Україна пишається справжніми синами й дочками, що своєю боротьбою, творчістю наближали час утворення самостійної держави. Назву лише деякі імена: Ярослав Мудрий, Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Іван […]...
- Твір “Що оспівує народ в героїчному епосі” У кожного народу є свої надбання – історія. Події найдавніших днів відображені в епічних творах. Правда в них часто переплітається з вигадкою. Але, головне – це пам’ять про ті далекі події і їх героїв. Саме завдяки тому, що народ оспівував їх із століття в століття, і дійшли відомості про них до наших днів. А пам’ять […]...
- Особливості стилістичної семантики лексеми народ у наукових текстах Івана Франка Слово не просто не може залишатися поза реальністю, минулим чи майбутнім, воно творить його, називає, описує, характеризує, оживляє тощо. Слово – результат складної психофізіологічної діяльності людського мозку [2,20]. Тезаурус української мови не надто щедрий на моносемантичні слова. Як правило, до цієї категорії належать слова-терміни. Полісемія як характерна риса вітчизняного лінгвістичного словника – явище закономірне, адже […]...
- Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору” на осердя громадського життя Галичини. Мав розділи: “Белетристика”, “Статті наукові та етнографічні”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. Авторський колектив “Ж. і […]...
- Твір “Поки жива мова – живий народ” Що таке народ? Певне скупчення людей, що проживають на конкретній території? Люди, які об’єднані на законодавчому рівні? Ні. Народ – це люди, які мають щось спільне: культуру, традиції, мову. Адже правду кажуть, без мови немає нації. Хто ми без мови? Рідна мова – це слова, які ми вивчаємо з першої маминою піснею, які до глибини […]...
- Запитання для самоконтролю – Проза і драматургія Івана Франка 1. До яких тем звертався І. Франко у своїх оповіданнях? 2. Яка головна думка автобіографічного оповідання І. Франка “Малий Мирон”? 3. Який філософський зміст містичного оповідання І. Франка “Терен у нозі”? 4. У чому полягало новаторство образу Євгенія Рафаловича, героя повісті І. Франка “Перехресні стежки”? 5. Чим, на вашу думку, відрізняється любов до Анни Задорожньої […]...
- Поки жива мова – живий народ (твір-міркування) З перших днів життя людина починає вивчати рідну мову. Це відбувається непомітно. Ласкавий гомін матері, шепіт батька над колискою, бабусині наспіви і дідові історії поступово знайомлять дитину з колоритом прислівники, на якому він буде говорити все життя. Його будуть оточувати люди, які спілкуються на цьому ж мовою. На ньому він буде ділитися секретами з мамою, […]...
- Шкільний твір на тему – “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з […]...
- Твір на тему “Чим багатий мій народ” Особисто для мене поняття Батьківщини і народу єдині і нерозривні. І якщо я кажу про багатства свого народу, я одразу уявляю собі живе море золотої пшениці і неосяжні поля своєї Вітчизни, що розкинулися під блакитним небом. Недарма ж саме ці два кольори – блакитний та жовтий, стали кольорами українського державного прапора. Наша рідна земля багата […]...
- Шкільний твір на тему – Людина – рід – народ – людство (за творами Бориса Харчука) Для Бориса Харчука література ніколи не була цінністю самодостатньою – виділяв лише ту, яка допомагає людині залишатися людиною, а народу – народом. Не визнавав ні детективної белетристики, ні поезії задля поезії – справжньою вважав лише літературу, яка виправдовує своє існування в контексті історичної долі народу, а що народ наш заслуговує долі кращої, то й література […]...
- Я – справжній читач, або Перевіряємо себе – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ 1. Яке значення творчості І. Франка для розвитку української літератури? 2. Яка з поезій І. Франка вас найбільше вразила? Чому? 3. Схарактеризуйте мотиви лірики І. Франка, звернувшись до вивчених поезій. 4. Чому поему “Мойсей” називають вершиною творчості І. Франка? 5. Який заповіт залишив поет нащадкам (за прологом до поеми “Мойсей”)? 6. Які проблеми, порушені в […]...
- Записки наукового товариства імені Шевченка “Записки наукового товариства імені Шевченка”, або “ЗНТШ” – унікальні видання Наукового товариства імені Шевченка у : Львові, з 1897 – орган його історико-філософської та філологічної секцій. Вийшло всього 155 томів за редакцією Ю. Целевича, О. Барвінського, М. Грушевського, І. Крип’якевича, К. Студинського, В. Сімовича та ін. Перший том з’явився 1892. До 1895 у “ЗНТШ” активно […]...
- Твір на тему “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була…” Україні й українцям нелегка випала доля. Прекрасну землю, дану Богом, з тихими водами, ясними зорями, широкими степами та ланами доводилося захищати від різних ворогів. Бо приваблювали варварів і річки, і ліси, і поля – всі багатства нашої країни. Відстоювали люди свою землю з шаблею в руках від татарських, турецьких, литовських, польських та інших завойовників. Уявити […]...
- Шкільний твір на тему – Народ скаже, як зав’яже Те, яку велику роль відіграє слово у житті, люди зрозуміли давно. Це знайшло своє відображення у фольклорі, українських прислів’ях і приказках. Дуже влучними висловами наш народ вміє охарактеризувати цілу гаму почуттів, що виникають у різних життєвих ситуаціях, від спілкування з тією чи іншою особою. Народне прислів’я каже: “слова ласкаві, та думки лукаві”. Навіть не потрібно […]...
- НАРОД СКАЖЕ, ЯК ЗАВ’ЯЖЕ Мета: ознайомити учнів з різновидами народної творчості (колисковими піснями, забавлянками, скоромовками); підтримувати інтерес школярів до усної народної творчості; розширити уявлення про влучність, точність, красу рідного слова; пробуджувати інтерес до вивчення рідної мови; виховувати любов до творів усної народної творчості, до книжки, любов та пошану до української мови. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Знову день почався, […]...
- Народ у романі “Війна і мир” Толстого Оповідач у романі “Війна і мир” пише про народ, що він “спокійно чекав своєї долі, відчуваючи в собі сили в найтяжчу хвилину знайти те, що повинен був зробити. І як тільки ворог підходив, багатющі елементи населення йшли, залишаючи своє майно; найбідніші залишалися і запалювали і винищували те, що залишалося “. Це і було уявлення про […]...
- ДЗВІНОК “ДЗВІНОК” – ілюстрований художньо-педагогічний журнал для дітей і молоді. Виходив у 1890-1914 рр. у Львові двічі на місяць. Мав підзаголовок “Письмо ілюстроване для дітей і молодіжі”. Друкувався за етимологічним, а з 1893 р. – фонетичним правописом. У 1890-1892 рр. виходив за редакцією О. Барвінського й В. Шухевича. З 1893 р. стає органом Руського (з 1912 […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – I. ФРАНКО – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1. Новаторство і гуманістичний пафос поезії І. Франка. 2. “Гімн” (“Вічний революціонер”) І. Франка – справжній гімн українського національного відродження. 3.Образи героїв – борців за ідею у “Тюремних сонетах” І. Франка. 4.Джерело циклу “Веснянки” – народнопісенні традиції. 5.Місце збірки “Зів’яле листя” І. Франка серед шедеврів світової інтимної лірики. 6.Чого навчив мене ліричний герой збірки “Зів’яле […]...
- Повсталий народ – головний герой поеми “Гайдамаки” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 9 клас Автор у поемі “Гайдамаки” описує повстання 1768 року, що охопило всю Україну. У гайдамацькому русі брали участь переважно селяни, яким набридло коритися пригноблювачам. До селян приєдналися і козаки. Основним, таким чином, у творі є образ народу, про що свідчить і назва – “Гайдамаки”, а не, скажімо, “Гонта та Залізняк” чи “Ярема”. Народ у творі зображений […]...
- Шкільний твір на тему – “…Поки ти живеш, вкраїнська мово, і я живу, і мій народ святий” (за поезією І. Малковича “Свічечка букви “ї”) Якого ж ми будемо племені-роду, Якщо буде в устах наша мова згасать? Чи будемо з вами тоді ми народом, Як стихне вона в голосах? А. Демиденко Справжнім подарунком долі стало для мене перше знайомство з творчістю сучасного українського поета Івана Малковича. Перш за все мене зацікавила особистість самого митця – селянина за походженням, музиканта і […]...
- ЛЮДИНА І НАРОД НА ВІЙНІ (ЗА ТВОРАМИ О. ДОВЖЕНКА) – твір з української літератури Про війну українськими письменниками сказано і написано дуже багато. І це зрозуміло: вся історія нашого народу пов’язана з постійною загрозою іноземного вторгнення, з необхідністю відстоювання своєї свободи і незалежності. З українських історичних дум і пісень, поетичних і прозових творів про Велику Вітчизняну війну ми дізнаємося про подвиги наших дідів і прадідів, завдяки їм краще усвідомлюємо, […]...
- Твір на тему: Україна і народ у повісті Гоголя “Тарас Бульба” Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з України. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами, захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив його у своїх творах. Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив “дух минулого віку”, “історію народу… в ясній величі” у повісті “Тарас Бульба”. Із замилуванням письменник змальовує […]...
- За марксо-ленінську критику “За марксо-ленінську критику” – критично-літературний журнал, що виходив у Харкові (1932-34) замість свого попередника – часопису “Критика” як видання ДВОУ за редакцією В. Коряка. З 1934 і впродовж 1935 – орган СРПУ (редактор С. Щупак). Публікував нариси про творчість М. Коцюбинського, П. Грабовського, А. Головка, П. Панча, І. Микитенка та ін., рецензії на твори П. […]...
- Запитання для самоконтролю – Життєвий шлях і світогляд І. Франка 1. У чому полягали погляди І. Франка на національне питання, яку роль у його вирішенні він відводив інтелігенції? 2. Як ставився І. Франко до марксизму і соціалістичного вчення, у чому вбачав їхні загрози? 3. Як змінювалися погляди І. Франка на роль і завдання художньої літератури? 4. Які питання досліджує І. Франко у своєму трактаті з […]...
- Вибрані твори українських письменників “Вибрані твори українських письменників” – серія літературно-критичних і художніх збірок, виданих А. Крушельницьким протягом 1910-12 в Коломиї заходом “Філії учительської громади” для “шкільної й домашньої лектури молодіжі середніх шкіл”. Серію склали збірка поезій і новел І. Франка, добірка новел В. Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини та ін. До 2-3 випуску увійшли стаття А. Крушельницького “Про […]...
- Життя й революція “Життя й революція” – щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як “журнал громадського життя, літератури й науки”. У перших п’яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо. Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: […]...
- Твір “Народ в повісті Капітанська дочка” У творі Олександра Сергійовича чітко показаний характер російської людини, для якого характерні були поряд з честю і благородством і рабська психологія. Такі риси були чітко видні в Савельіч і капітана Миронова. Образи пугачовців теж потрапили в цю групу, однак вони володіли більш бунтівним характером. Особливо серед всіх цих образів виділяється Савельич. Письменник намагається показати персонаж […]...
- Вечерниці “Вечерниці” (“Літерацьке письмо для забави і науки”) – перший тижневик галицько-буковинських народовців. Виходив у Львові з лютого 1862 по червень 1863 (всього вийшло 16 номерів) за редакцією Ф. Заревича і М. Шашкевича. Проголошуючи самостійність і єдність українського народу, розділеного політичним кордоном, журнал відстоював потребу створення єдиної національної культури на народній основі. Послідовно популяризував кращі здобутки […]...
- Шкільний твір на тему – Проблема “митець і народ” у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Найчільніше місце у творі займає інша проблема літератури – митець і народ, митець і суспільство. Головна героїня роману Маруся Чурай цілком справедливо показана Ліною Костенко як геніально обдарований митець, як один із творців українських пісень, що набули найширшого розповсюдження і принесли всесвітню славу нашого народу, у часи, коли жила Маруся Чурай, українська писемна література через […]...
- Громада “Громада” – перший український емігрантський безцензурний часопис, що 1881 виходив у Женеві за редакцією М. Драгоманова, М. Павлика, С. Подолинського (на кошт останнього). У №1 вміщено кілька оглядових матеріалів, підготовлених М. Драгомановим і М. Павликом – “Мужицький бунт і письменні бунтарі в 1880 p.”, “Публічні збори русинів у Львові”, “Робітницький рух за границею: нові соціалістичні […]...
- Киевская старина “Киевская старина” – щомісячний історико-етнографічний літературно-художній часопис, виходив у Києві 1882-1906 (1907 – під назвою “Україна”), орган історичного товариства Нестора-літописця та “Старої громади”. Видавцями і редакторами в різні часи виступали Ф. Лебединцев, О. Лашкевич, К. Гамалей, Є. Кивлицький, В. Науменко. З 1890 видання здійснювалося під наглядом редакційного комітету (О. Лазаревский, П. Житецький, В. Антонович, Ор. […]...
- ЗА МУДРЕ КНЯЖІННЯ НАРОД ПРОЗВАВ ЙОГО МУДРИМ – СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Матеріал уроку. Олександр Олесь “Ярослав Мудрий”. Мета. Розширювати уявлення про історичне минуле, про мудрість і розважність князя Ярослава Мудрого, збагачувати словниковий запас школярів; навчати самостійно давати характеристики дійовій особі; формувати оцінні судження. Обладнання. Портрет Ярослава Мудрого, ілюстрації із зображеннями Золотих воріт, церкви Св. Софії, Києво-Печерської Лаври. Хід уроку I. Вправи на підвищення швидкості читання і […]...
- ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ – 3 КЛАС № з/п Тема уроку Дата Світло далекої Еллади 1 Міфи Греції. “Олімп” 2 Міфи Греції. “Повалений Фаетон” Скарбниця мудрості й краси 3 Казки народів Євразії. “Про дурного тигра” (тібетська казка) 4 Казки народів Євразії. “Джерело край світу” (англійська казка) 5 Казки народів Євразії. “Кентен і муха” (бельгійська казка) 6 Казки народів Євразії. “Про Аладіна і […]...