Киевская старина
“Киевская старина” – щомісячний історико-етнографічний літературно-художній часопис, виходив у Києві 1882-1906 (1907 – під назвою “Україна”), орган історичного товариства Нестора-літописця та “Старої громади”. Видавцями і редакторами в різні часи виступали Ф. Лебединцев, О. Лашкевич, К. Гамалей, Є. Кивлицький, В. Науменко. З 1890 видання здійснювалося під наглядом редакційного комітету (О. Лазаревский, П. Житецький, В. Антонович, Ор. Левицький, а також М. Лисенко, І. Нечуй-Левицький, С. Трегубов, К. Ми-хальчук, М. Стороженко, В. Горленко та ін). Журнал друкував дослідження та матеріали (історичні документи, щоденники, мемуари, акти, записки, біографії, пам’ятки), що стосувалися історичного минулого України, народного побуту, творчості, світогляду. Виразна тенденція публікацій – прагнення “наблизити старовину до інтересів і розуміння сучасного читача і з’ясувати сучасне за допомогою історичного висвітлення минулого”. Авторами були М. Драгоманов (під псевдонімами М. Толмачів, П. Кузьмичевський та ін.), М. Комаров, П. Єфименко, І. Манжура, Д. Багалій, Ф. Вовк, О. Веселовський, О. Потебня, М. Петров, М. Сумцов, Д. Яворницький, І. Лучицький, І. Каманін, О. Русов, Т. Рильський та ін. Значної уваги журнал надавав історії вітчизняної літератури, опублікувавши ряд досліджень (проілюстрованих оригінальними, здебільшого новознайденими творами), присвячених творчості Інокентія Гізеля, Іоаникія Галятовського, Івана Вишенського, Феофана Прокоповича, В. Каразіна, І. Котляревського, Є. Гребінки, М. Гоголя, М. Максимовича, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ’яненка, В. Забіли та ін. Особливе місце відводилося публікації літературної, мистецької, епістолярної спадщини Т. Шевченка та дослідженням його життя й творчості. Тут друкувалися твори тогочасної української літератури, зокрема повісті І. Нечуя-Левицького “Старосвітські батюшки і матушки”, оповідання Ю. Федьковича ” Довбушів клад”, І. Франка “Гава”, “Чума”, Панаса Мирного “Морозенко”, В. Винниченка “Краса і сила”, “Голота”, “Контрасти”, М. Коцюбинського “Дорогою ціною”, “Під мінаретами”, початок повісті “Fata Morgana”, твори Марка Вовчка, С. Ру-данського, Ганни Барвінок, М. Старицького, М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, Я. Щоголіва, Б. Грінченка, Лесі Українки, Дніпрової Чайки, Любові Яновської, Д. Марковича, Грицька Григоренка, Л. Пахаревського, М. Чернявського, М. Лескова, Г. Мачтета, І. Антонія (Й. Роле), Ю. Бручинського та ін. З’являлися й літературно-критичні матеріали М. Комарова, М. Сумцова, І. Франка, Б. Грінченка, В. Доманецького, В. Горленка та ін., присвячені явищам поточного літературного процесу (зокрема рецензії на збірки “Хуторна поезія” П. Куліша, “Ворскла” Я. Щоголіва, повість “Захар Беркут” І. Франка, роман “Повія” Панаса Мирного та ін.). При журналі була власна книгарня.
Related posts:
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1.Панас Мирний – “перший симфоніст української прози”. 2. Історія створення роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. 3.Типове й екстремальне в долі Чіпки Варениченка (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”). 4.Композиція роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – будинок “з багатьма прибудовами […]...
- Рада “Рада” – літературно-науковий альманах, упорядкований М. Старицьким замість недозволеного цензурою місячника і виданий у Києві (1883-84). Тут були надруковані твори М. Старицького (“Не судилось”, “До України”, “До М. Лисенка”, “Учта”, “На морі”, переклади та переспіви з англійської і угорської поезій), П. Куліша (“Поет”, “До кобзи та до музи”, “На чужій чужині”), Б. Грінченка (“Матері”, “Сестрі”, […]...
- Ватра “Ватра” – літературно-художній, науково-публіцистичний збірник, виданий 1887 В. Лукичем у Стрию до 25-ї річниці від дня смерті Т. Шевченка і 25-річчя літературної діяльності Ю. Федьковича. “В.” мала засвідчити єдність і взаємодоповнюваність літературного процесу на українських землях, розділених кордонами. Літературу й наукову думку Наддніпрянської України представляють оповідання “Два брати” І. Нечуя-Левицького, “А все пречиста!” Д. Мордовця, […]...
- Дубове листя “Дубове листя” – альманах на згадку про П. Куліша. Упорядкували М. Чернявський, М. Коцюбинський та Б. Грінченко. Вийшов 1903 у Києві в друкарні П. Барського. Вміщено поезії Лесі Українки, М. Вороного, В. Самійленка, А. Кримського, М. Чернявського, П. Грабовського, оповідання Панаса Мирного (“Серед степів”), М. Коцюбинського (“Лялечка”), О. Маковея (“Самота”), Наталі Кобринської (“Очі”), Ольги Кобилянської […]...
- З потоку життя “З потоку життя” – літературно-художній альманах, упорядкований М. Коцюбинським та М. Чернявським. Вийшов 1905 в Херсоні. М. Коцюбинський у листі до Панаса Мирного від І0 лютого 1903 писав про задум упорядників: “Маємо на меті видати літературний збірник (поезії, новели, повісті, драматичні твори), в якому хотілось би помістити нові, ніде не друковані твори переважно із життя […]...
- Запорожская старина “Запорожская старина” – фольклорні й історико-літературні збірки, упорядковані і видані І. Срезневським у Харкові 1833-38 в шести випусках. Основну частину змісту складали історичні пісні і думи XVI-XVTII ст. (“Втеча трьох братів із города Азова”, “Отступник Тетаренко”, “Надгробна пісня Чураю”, “Подвиги Сави Чалого”, “Мазепа” та ін.), а також народні перекази, легенди, уривки з козацьких літописів, “Історії […]...
- ПАНАС МИРНИЙ. ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОСТІ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Панас Мирний (справжнє ім’я – Панас Якович Рудченко, 13 травня 1849 р., Миргород – 28 січня 1920 р., Полтава), названий О. Гончаром “першим симфоністом української прози”. Йому вдавалося суміщати роботу чиновника і літературну діяльність. ! Перші художні твори Панаса Мирного з’явилися в середині 60-х рр., коли селянство після скасування кріпаччини одержало “голодну волю”. √ […]...
- Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922 “Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922” – літературно-художня ілюстрована антологія-хрестоматія “від найдавніших до нинішніх часів”, споряджена “для вжитку школи й хати” Б. Лепким, випущена “Українською народною бібліотекою” і “Українським словом” – берлінськими видавництвами. Перша частина обіймає фрагменти переспівів “Слова о полку Ігоревім” (Т. Шевченка, В. Щурата, Б. Лепкого), великий розділ народних пісень (календарного […]...
- Ретардація Ретардація (лат. retardatio – затримка, уповільнення) – композиційний прийом, властивий епічним та драматичним творам; гальмування прямого розвитку сюжетної дії, уповільнення розповіді про зображувану подію. Досягається позасюжетними компонентами: ліричними (авторськими) відступами (“Катерина” Т. Шевченка, “Дон Жуан” Дж. Байрона), літературно-філософськими, публіцистичними роздумами (“Земля”, “Поема про море” О. Довженка, “Доктор Фаустус” Т. Манна), історичними сценами, екскурсами в минуле […]...
- Правда “Правда” – журнал, виходив у Львові (1867-98) з певними перервами, представляв ідеологію народовського руху, постаючи як “письмо наукове і літературне” або як “місячник політики, науки і письменства”. Спершу (1867-70) його редакцію очолювали Л. Лукашевич, І. Микита й А. Вахнянин, а до складу входили Є. Згарський, М. Коссак, В. Лучаківський, О. Партицький, К. Сушкевич. Хоч вони […]...
- Зоря “Зоря” – літературно-мистецький журнал, що “виходив на початку 1906 у Москві українською мовою (редактор – І. Оппоков). Тут з’явилися публікації творів І. Франка, Христі Алчевської, О. Коваленка, П. Куліша, М. Старицького, стаття Б. Грінченка “Перелицьована “Енеїда” на селі”, початок “Практичного курсу для вивчення української мови” А. Кримського, українські народні легенди у записах В. Короленка, а […]...
- Діло “Діло” – газета, орган “народовців”, виходила 1880-1939 з різною періодичністю, іноді – під різними назвами (“Громадська думка”, “Громадський вісник”, “Українська думка”, “Український вісник”, “Свобода”). Обов’язки редакторів виконували В. Барвінський, Д. Гладилович, Ю. Романчук, І. Белей та ін. Свого часу (1880 та 1883-85) тут працював І. Франко. Попри те, що газета широко висвітлювала громадсько-політичне та національне […]...
- Складка “Складка” – український літературно-художній альманах, виданий 4-ма випусками (1887, 1893, 1896 – у Харкові, 1897 – у С.-Петербурзі). Перші два редагував В. Александров, наступні – К. Білиловський. Перший випуск містив поезії В. Александрова, К. Білиленського, В. Самійленка, Я. Жарка та ін., оповідання Б. Грінченка (“Одна, зовсім одна!”), К. Білиловського (“Загублене життя”), Ганни Барвінок (“П’яниця”). Оригінальні […]...
- Товариш “Товариш” – літературно-художній, науковий журнал, виданий українською студентською молоддю у Львові 1888 заходами І. Франка, М. Павлика, В. Будзиновського та С. Козловського. У першому номері вміщено оповідання І. Франка “Домашній промисел”, його переклад двох епіграм К. Гавлічка-Боровського, єврейської народної поезії, статтю “Наша публіка”, а також вірші М. Старицького “На Вкраїні” (під псевдонімом Гетьманець), К. Попович […]...
- Вік. 1798-1808 “Вік. 1798-1808” – тритомна антологія української літератури, присвячена 100-річчю виходу в світ перших трьох частин “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкували В. Доманицький та С. Єфремов. 1-й том (поезія) вийшов 1900 (перевидано 1902), 2-й і 3-й (проза) – 1902. Чимало творів (Т. Шевченка, І. Франка та ін.) через цензурні перешкоди не могли потрапити до видання, а деякі […]...
- Життя й революція “Життя й революція” – щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як “журнал громадського життя, літератури й науки”. У перших п’яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо. Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: […]...
- Бджола “Бджола” – літературно-науковий місячник, виходив у Львові 1908 за редакцією М-Венгжина. Протягом січня-грудня з’явилося десять номерів. Містив художні твори переважно молодих письменників Галичини, Буковини, Наддніпрянщини. Кращі з них – вірші, новели, драматичні твори С. Яричевського (“Передсмертна помста”), М. Козоріса (“Гробар”), М. Яцківа (“Тихий світ”), Христі Алчевської (“Вернись до мене, тихий раю”), Наталки Полтавки (“Такий, як […]...
- Борис Грінченко у контексті української критичної думки кінця ХІХ століття – початку ХХІ століття Сьогодні ми можемо, не боячись будь-якої шовіністичної ідеології, оцінити творчість Бориса Грінченка об’єктивно. Єдиними, хто цінував й високо підносив його творчість, його енергійну роботу на ниві української народності при житті, були І. Франко та М. Драгоманов. Пізніше, після смерті письменника, з’вляються ще кілька прізвищ – І. Білоусов, О. Косач-Драгоманова, М. Чернявський, Г. Коваленко, С. Єфремов, […]...
- Досвітні вогні “Досвітні вогні” – літературно-художній збірник творів українських письменників, упорядкований Б. Грінченком, виданий 1906 у Києві М. Череповським. Відкривався однойменним віршем Лесі Українки. Тут були надруковані поезії Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича, П. Грабовського, О. Маковея, М, Чернявського, М. Вороного та ін., прозові твори Г. Квітки-Основ’яненка (“Підбрехач”), І. Нечуя-Левицького (“Благосло-віть бабі Палажці скоропостижно вмерти”), Ольги […]...
- ВІК “ВІК” – тритомна антологія української літератури, приурочена до 100-річчя виходу в світ “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкована В. Доманицьким та С. Єфремовим. Виходила в 1900 – 1902 рр. Перший том умістив поезію Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, Лесі Українки, Є. Гребінки, Я. Щоголева, П. Куліша, М. Петренка та ін. Наступні томи складалися з оповідань, новел, […]...
- ГРІНЧЕНКО МАРІЯ ГРІНЧЕНКО МАРІЯ (псевд. – М. Загірня, М. Чайченко, М. Доленко та ін.; 13.06.1863, м. Богодухів, тепер Харківської обл. – 15.07.1928, Київ). Дружина й соратниця Б. Грінченка. По закінченні Богодухівської гімназії (1881) вчителювала (спочатку на Богодухівщині, потім – у місцях праці чоловіка). Почала друкуватися 1884 р. Це – поезії, надруковані в журналах “Зоря”, “Правда”, “Дзвінок” та […]...
- Критика “Критика” – спеціальний літературно-критичний журнал. Почав виходити з лютого 1928 в Харкові як “журнал-місячник марксистської критики та бібліографії”. До складу редакції входили: М. Скрипник, А. Хвиля, В. Десняк (псевдонім В. Василенка), В. Коряк, Ф. Таран, І. Кулик, Т. Степовий, Я. Савченко. Головним редактором спочатку був В. Десняк. Протягом 1932-34 журнал мав назву “За марксо-ленінську критику”. […]...
- Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору” на осердя громадського життя Галичини. Мав розділи: “Белетристика”, “Статті наукові та етнографічні”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. Авторський колектив “Ж. і […]...
- Молодик “Молодик” (“Молодикъ”) – український літературно-художній та історико-науковий альманах, який видавав І. Бецький за допомогою Г. Квітки-Основ’яненка, М. Костомарова, В. Каразіна в Харкові (дві частини у 1843 та одну в 1844) і Петербурзі (остання, четверта частина, 1844). Відповідно до наміру видавця “поєднати літературну Росію з чудовими українськими письменниками” зміст першої і четвертої книг альманаху становили переважно […]...
- Шкільний твір на тему – 10 клас – Твори з української літератури – Твори з зарубіжної літератури – Твори з розвитку звяз’ного мовлення – Шкільний твір учнівський – твори з української літератури Українська література – шкільна програма 12 класів – учнівські твори Твори з розвитку звяз’ного мовлення Твір-мініатюра про слово… Народна творчість і сьогодення Не роби іншому того, чого не бажаєш для себе Попіл Клааса стукає в серце… Хліб – всьому голова Чорнобильська тема Екологічна катастрофа – це ще не повна загибель (У чому я вбачаю власний внесок у поліпшення екологічної ситуації) Для кого написані закони? Позиція […]...
- Нова Україна “Нова Україна” – літературно-науковий, громадсько-культурний і політичний журнал, виходив з 1922 у Празі спочатку як двотижневик, а пізніше як місячник за редакцією В. Винниченка, М. Шаповала, згодом до редколегії увійшли Н. Григоріїв, С. Довгаль, Б. Залевський, М. Мандрика. Журнал був органом “української демократії, передовсім соціалістичної”. Відкривав свої сторінки для вільної дискусії “соціалістів усякого світогляду і […]...
- Панас Мирний – корифей української прози Постать Панаса Мирного захоплює духовною силою і цільністю, непохитністю і постійністю в своїх переконаннях. Його творчість – ціла епоха в історії української літератури. Під його пером проза здійснила перехід від “селянської оповіді” до романів із соціально-психологічним осердям. Народився майбутній письменник 13 травня 1849 р. в Миргороді. У його розвитку й становленні як людини, громадянина, митця […]...
- Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст.- Нова українська література “Українська література” 9-10 клас – Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання Український народ в XIX ст. перебував у колоніальній залежності від двох імперій Російської та Австро-Угорської. Колоніальний гніт гальмував духовний розвиток нації, стримував культурно-мистецькі процеси. Кардинальні зрушення в громадській думці почали відбуватися після скасування кріпацтва та проведення в Росії земської, судової, освітньої та інших реформ. Пожвавлення […]...
- “Авжеж!” “Авжеж!” – літературно-мистецький журнал (до 1991 – літературно-публіцистичний альманах). Видається в Житомирі з 1990 як незалежний часопис. Сприяв появі творів, що в силу різноманітних обставин не могли бути надруковані в офіційних виданнях “перебудовчого” періоду. На сторінках журналу виступали митці різних напрямів: від традиційних до авангардних (І. Козаченко, В. Цибулько, В. Олейко, В. Кашка, К. Москалець, […]...
- Записки Українського наукового товариства в Києві “Записки Українського наукового товариства в Києві” – неперіодичне видання Українського наукового товариства у Києві (1908-18). Всього 18 книг, останню було майже повністю знищено. Друкувалися матеріали історичної, філологічної, а на початках і природничої секцій. Містять наукові праці І. Франка, В. Перетца, М. Сумцова, С. Маслова, О. Шахматова, Б. Грінченка, М. Возняка та багатьох інших. Окремі томи […]...
- Журнал Зоря “Зоря” – літературно-науковий та громадсько-політичний журнал, що виходив у Дніпропетровську (1925-34) спочатку як видання місцевого літературного об’єднання “Гарт”, а потім, з 1931, – місцевої організації ВУСППу. З 1935 змінив назву на “Штурм”. “3.” публікувала твори С. Олійника, Д. Загула, С. Воскрекасенка, Остапа Вишні, В. Бобинського, А. Павлюка та ін., друкувалися твори і зарубіжних письменників (В. […]...
- Украинский вестник “Украинский вестник” – перший в Україні літературно-науковий і громадсько-політичний щомісячник, виходив у Харкові 1816-19 за редагуванням Р. Гонорського, Є. Філомафітського й Г. Квітки-Основ’яненка. Мав відділи науки, літератури, мистецтва, місцевої хроніки (його вів Г. Квітка-Основ’яненко), закордонних відомостей та дитячого читання. Тут друкувалися статті з історії України та Росії, етнографічні матеріали (Г. Успенський, О. Льовшин, І. Вернет, […]...
- НАРОД “НАРОД” – громадсько-політичний і науково-популярний журнал. Виходив у 1890 – 1895 рр. поперемінно у Львові та Коломиї раз на два тижні за редакцією І. Франка й М. Павлика. Протягом 1890 – 1893 рр. був органом русько-української радикальної партії. Журнал уміщував матеріали про тяжке становище селянства Галичини, викривав угодовство політичних партій, подавав огляди міжнародного робітничого та […]...
- На переломі “На переломі” – журнал політики, літератури та мистецтва, який виходив у Відні 1920. Виражав громадсько-політичну думку української еміграції, яка протягом 1917-20 була тісно пов’язана з національно-визвольними рухами в Україні та за її межами. Об’єднував політиків, вчених, письменників, які опинилися в еміграції, зокрема в Австрії. Головна роль у його виданні належить Олександру Олесеві, який не лише […]...
- Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка “Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка” – антологічне видання поезії другої половини XIX ст., упорядковане І. Франком і видане 1903 у Львові Українсько-руською видавничою спілкою. Засвідчувало єдність українського літературного процесу, його художній прогрес, жанрове і стильове розмаїття. Містить вибрані твори провідних поетів того часу: П. Куліша, Ю. Федьковича, Л. Глібова, С. Руданського, М. Старицького, […]...
- Запитання для самоконтролю – Життєвий шлях і світогляд І. Франка 1. У чому полягали погляди І. Франка на національне питання, яку роль у його вирішенні він відводив інтелігенції? 2. Як ставився І. Франко до марксизму і соціалістичного вчення, у чому вбачав їхні загрози? 3. Як змінювалися погляди І. Франка на роль і завдання художньої літератури? 4. Які питання досліджує І. Франко у своєму трактаті з […]...
- Украинская жизнь “Украинская жизнь” – щомісячний науково-популярний, суспільно-політичний і літературно-критичний журнал, виходив у Москві зусиллями українських вчених і публіцистів протягом 1912-16. Ставив своїм завданням обстоювати права українців у Росії та Україні, пробуджувати національну свідомість, давати об’єктивну інформацію російськомовним читачам про духовне життя України. Часопис протистояв російським офіційним виданням, виступав активним провідником українського національного руху. У створенні, розбудові […]...
- Генетичне вивчення літератури Генетичне вивчення літератури (грецьк. genesis – походження, породження) – один із загальнометодологічних підходів, способів дослідження літератури, в якому увага зосереджується на виникненні і розвитку літератури в цілому чи однієї з національних літератур, на еволюції літературного процесу. Г. вивчення творчості одного письменника реалізується за допомогою біографічного, культурно-історичного, психологічного і соціологічного методів, які в сукупності дають можливість […]...
- Зустрічі “Зустрічі” – часопис українських студентів Польщі, виходить у Варшаві з 1984. Тут друкуються не тільки матеріали з проблем української культури та історії, а й художні твори (М. Хвильовий, Б.-І. Антонич, В. Стус, Ю. Андрухович, Б. Тхор, Р. Крик, Ю. Гудзь та ін.). З’являються і літературно-критичні статті. “3.” видаються українською та польською (з 1987) мовами. У […]...
- Вибрані твори українських письменників “Вибрані твори українських письменників” – серія літературно-критичних і художніх збірок, виданих А. Крушельницьким протягом 1910-12 в Коломиї заходом “Філії учительської громади” для “шкільної й домашньої лектури молодіжі середніх шкіл”. Серію склали збірка поезій і новел І. Франка, добірка новел В. Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини та ін. До 2-3 випуску увійшли стаття А. Крушельницького “Про […]...