Ватра
“Ватра” – літературно-художній, науково-публіцистичний збірник, виданий 1887 В. Лукичем у Стрию до 25-ї річниці від дня смерті Т. Шевченка і 25-річчя літературної діяльності Ю. Федьковича. “В.” мала засвідчити єдність і взаємодоповнюваність літературного процесу на українських землях, розділених кордонами. Літературу й наукову думку Наддніпрянської України представляють оповідання “Два брати” І. Нечуя-Левицького, “А все пречиста!” Д. Мордовця, “Січовик” О. Кониського, “Лови” Панаса Мирного, вірші М. Старицького, П. Куліша, В. Самійленка, публіцистичні твори М. Драгоманова, М. Костомарова та ін. Надрукована стаття В. Лукича “До життєпису Шевченка”, його ж інформація про стереотипне женевське видання “Кобзаря” (1878), “З поточного літературного життя в Галичині Та на Буковині”; подані твори Ю. Федьковича (“Нова Січ”, “Сторожа на Русі”), С. Воробкевича (“Буковинська ідилія”, “Над Прутом у лузі хатчина стоїть”), І. Франка (оповідання “Місія”, статті, рецензії), сонети Уляни Кравченко, публіцистика О. Барвінського, О. Стоновського та ін. З публіцистичних праць виділяється нарис В. Лукича “Угорська Русь”, багатий фактичним матеріалом, роздумами про долю нашого народу в Закарпатській Україні. І. Франко у статті “Українська альманахова література” (1887) зауважував, що зміст “В.” не подібний до тих видань, що їх видавали львівські народовці у 80-х роках: “зустрічаємо тут думки значно свіжіші і менш залежні від правил шкільної естетики, ніж у львівських виданнях”. Мається на увазі ширший погляд на світ, громадсько-культурне, мистецьке життя “В.” у противагу до деяких виступів “Зорі”, що не допустила до друку окремі твори І. Франка, М. Драгоманова. Заслуга “В.” у тому, що вона пропагувала народну мову, орієнтувала письменників на живе духовне джерело, спільне для єдиного народу, який жив під різними режимами, але відчував свою кровну спорідненість.
Related posts:
- Руський співаник “Руський співаник” – збірка народних пісень, творів українських поетів, що стали народними піснями, упорядкована К. Паньківським і видана у Львові 1888 товариством “Просвіта”. Один із перших українських пісенників. Мав “Переднє слово” упорядника, вірш Б. Кирчіва “Руська пісня благовістна”, що став прологом до збірки. Вірші народного та літературного походження згруповані в кілька циклів: “Пісні патріотичні” (44 […]...
- Друг “Друг” – літературно-науковий і громадсько-політичний журнал-двотижневик студентського товариства “Академический кружок”. Виходив у Львові 1874-77 спочатку як орган “москвофілів”, а з 1876, після приходу до редколегії І. Франка та М. Павлика, – як орган демократичної молоді. Важливу роль у демократизації журналу відігравали листи М. Драгоманова до редакції. В журналі друкувалися звіти про діяльність студентських товариств, громадські […]...
- Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття 1. Розкажіть про історичні умови 40-60-х років XIX століття, які спричинили розвиток критичного реалізму в українській літературі. 2. Як боротьба за соціальне і національне визволення українського народу відбилась у творчості письменників 50-60-х років XIX століття? 3. Яке значення мало Кирило-Мефодіївське товариство в боротьбі за соціальне і національне визволення українського народу? 4. Хто з українських письменників […]...
- Жива ватра – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – скорочено Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Автор описує полонинські звичаї, побутову магію, пов’язану з худобою, до якої гуцули ставляться дуже трепетно: Ми знову виведемо наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак […]...
- Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922 “Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922” – літературно-художня ілюстрована антологія-хрестоматія “від найдавніших до нинішніх часів”, споряджена “для вжитку школи й хати” Б. Лепким, випущена “Українською народною бібліотекою” і “Українським словом” – берлінськими видавництвами. Перша частина обіймає фрагменти переспівів “Слова о полку Ігоревім” (Т. Шевченка, В. Щурата, Б. Лепкого), великий розділ народних пісень (календарного […]...
- Короткий переказ – Жива ватра – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – З ЛІТЕРАТУРИ XX СТ Герасим’юк Василь Дмитрович Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Ми знову виведем наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак не внадився, Щоби громи із блискавками не розігнали, Щоби підступний гад вим’я […]...
- ЖИВА ВАТРА – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – Візуальна (зорова) поезія – З ЛІТЕРАТУРИ XX ст Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Ми знову виведем наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак не внадився, Щоби громи із блискавками не розігнали, Щоби підступний гад вим’я не виссав, Щоби […]...
- Громадський друг “Громадський друг” – загальноукраїнський літературно-політичний журнал, заснований з ініціативи М. Драгоманова як продовжувач традицій журналу “Друг” та женевських збірників “Громада”. Виходив у Львові 1878 за редакцією М. Павлика та активною участю І. Франка. Вийшло лише 2 номери, які відразу були сконфісковані поліцією за антиурядову політичну спрямованість та соціалістичну пропаганду. Безпосередніми приводами для конфіскації служили вірші […]...
- Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927) “Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927)” – літературно-художній альманах, вийшов 1928 в Чернівцях заходами “ювілейного комітету”. Упорядкував Л. Когут. Містить художні твори та автобіографічні матеріали Ольги Кобилянської (оповідання “Пресвятая, Богородице, помилуй нас”, “Про себе саму”, “Подяка”), вірші, оповідання Уляни Кравченко (“Жадоба за красою”), О. Олеся (“Ользі Кобилянській”), О. Стефановича (“О. Кобилянській”), […]...
- ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (псевд. – Григорієвич, 09.03.1853, м. Калуш, тепер Івано-Франківської обл. – 23.10.1912, Відень) – громадський діяч, педагог, письменник, критик, публіцист. По закінченні Віденського університету (1879) вчителював у Львові, працював редактором журналу “Зоря” (1887 – 1888), директором української гімназії в Перемишлі. Дебютував перекладом драми О. Розена “Виграв терно”. Організатор і театральний референт “Руської бесіди”, Цеглинський […]...
- ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН (псевд. – Богдан Будегріш, Богданко, Шляхтиченко та ін.; 01.02.1827, м. Угнів, тепер Сокальського р-ну Львівської обл. – 19.01.1909, Львів) – письменник, літературознавець, журналіст і видавець, громадсько-культурний діяч. Навчався у Львівському (з 1846) та Віденському університетах (1850, 1858- 1859). Був одним із ідеологів “москвофільства”, писав твори суржиковим “язичієм”, за що його критикував І. Франко. […]...
- КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд – Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1881, Львів) – письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч. Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ), служив чиновником. У 1862 р. переїхав до Львова. Невдовзі прилучився до народовського руху, став одним із […]...
- Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка “Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка” – антологічне видання поезії другої половини XIX ст., упорядковане І. Франком і видане 1903 у Львові Українсько-руською видавничою спілкою. Засвідчувало єдність українського літературного процесу, його художній прогрес, жанрове і стильове розмаїття. Містить вибрані твори провідних поетів того часу: П. Куліша, Ю. Федьковича, Л. Глібова, С. Руданського, М. Старицького, […]...
- Вік. 1798-1808 “Вік. 1798-1808” – тритомна антологія української літератури, присвячена 100-річчю виходу в світ перших трьох частин “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкували В. Доманицький та С. Єфремов. 1-й том (поезія) вийшов 1900 (перевидано 1902), 2-й і 3-й (проза) – 1902. Чимало творів (Т. Шевченка, І. Франка та ін.) через цензурні перешкоди не могли потрапити до видання, а деякі […]...
- ВІК “ВІК” – тритомна антологія української літератури, приурочена до 100-річчя виходу в світ “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкована В. Доманицьким та С. Єфремовим. Виходила в 1900 – 1902 рр. Перший том умістив поезію Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, Лесі Українки, Є. Гребінки, Я. Щоголева, П. Куліша, М. Петренка та ін. Наступні томи складалися з оповідань, новел, […]...
- Ластівка Ластовка “Ластівка” (“Ластовка”) – український альманах, виданий 1841 в Петербурзі В. Поляковим, упорядкований Є. Гребінкою за допомогою Т. Шевченка. Тут були опубліковані твори, підготовлені для проектованих, але не дозволених цензурою регулярних українських “Литературных прибавлений” до журналу “Отечественные записки”. Крім передмови (“Так собі до земляків”) і післямови (“До зобачення”), двох байок та ліричної “Української мелодії” видавця, в […]...
- Складка “Складка” – український літературно-художній альманах, виданий 4-ма випусками (1887, 1893, 1896 – у Харкові, 1897 – у С.-Петербурзі). Перші два редагував В. Александров, наступні – К. Білиловський. Перший випуск містив поезії В. Александрова, К. Білиленського, В. Самійленка, Я. Жарка та ін., оповідання Б. Грінченка (“Одна, зовсім одна!”), К. Білиловського (“Загублене життя”), Ганни Барвінок (“П’яниця”). Оригінальні […]...
- Дністрянка “Дністрянка” – літературно-художній альманах з календарем на 1887, виданий накладом студентського товариства “Академический кружок” у Львові з ініціативи І. Белея, І. Франка, А. Дольницького та В. Левицького. Складається з двох частин – календарної та художньої. Під псевдонімом Джеджалик та під власним прізвищем тут вперше надруковані вірш І. Франка “Хрест Чигиринський” та оповідання з народного життя […]...
- Розвага “Розвага” – “часопис для полонених українців-воїнів” царської армії, які перебували в австрійському військовому таборі у Фрайштаті. Виходив у 1915-17. Видавець – гурток прихильників “Союзу визволення України”. Часопис передруковував твори Т. Шевченка (“Заповіт”), Ю. Федьковича (“Дезертир”), О. Колесси (“Смерть гетьмана Павлюка”), Б. Лепкого (“На святвечір”), В. Самійленка (“На печі”) та ін. Номер за 15 серпня 1916 […]...
- Діло “Діло” – газета, орган “народовців”, виходила 1880-1939 з різною періодичністю, іноді – під різними назвами (“Громадська думка”, “Громадський вісник”, “Українська думка”, “Український вісник”, “Свобода”). Обов’язки редакторів виконували В. Барвінський, Д. Гладилович, Ю. Романчук, І. Белей та ін. Свого часу (1880 та 1883-85) тут працював І. Франко. Попри те, що газета широко висвітлювала громадсько-політичне та національне […]...
- Ретардація Ретардація (лат. retardatio – затримка, уповільнення) – композиційний прийом, властивий епічним та драматичним творам; гальмування прямого розвитку сюжетної дії, уповільнення розповіді про зображувану подію. Досягається позасюжетними компонентами: ліричними (авторськими) відступами (“Катерина” Т. Шевченка, “Дон Жуан” Дж. Байрона), літературно-філософськими, публіцистичними роздумами (“Земля”, “Поема про море” О. Довженка, “Доктор Фаустус” Т. Манна), історичними сценами, екскурсами в минуле […]...
- Київ “Київ” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ і Київської письменницької організації. Виходить із січня 1983 у Києві. Головним редактором був В. Дрозд, з 1986 – П. Перебийніс. Популяризує твори вітчизняної літератури, друкує публіцистичні, критичні, культурно-мистецькі матеріали, статті з народознавства, історії України і Києва, української культури, хроніку з життя української діаспори. На сторінках журналу у […]...
- Вибрані твори українських письменників “Вибрані твори українських письменників” – серія літературно-критичних і художніх збірок, виданих А. Крушельницьким протягом 1910-12 в Коломиї заходом “Філії учительської громади” для “шкільної й домашньої лектури молодіжі середніх шкіл”. Серію склали збірка поезій і новел І. Франка, добірка новел В. Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини та ін. До 2-3 випуску увійшли стаття А. Крушельницького “Про […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Т. ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1.Чим повчальне для нас життя Кобзаря? 2.Гортаючи сторінки “Кобзаря”… (твір-роздум). 3. “Сини мої, гайдамаки…” (Відображення повстання 1768. р. у поемі Т. Шевченка “Гайдамаки”.) 4.Якою б я хотів бачити обкладинку “Кобзаря”? 5.Образ України у поемі-містерії Т. Шевченка “Великий льох”. 6. Художня оцінка діяльності Б. Хмельницького у творах Т. Шевченка. 7.Образи українців у поемі “Сон” Т. Шевченка. […]...
- Життя і творчий шлях Юрія Федьковича – Українська література – шкільна програма 12 класів (1834 – 1888) Юрій Федькович (повне ім’я і прізвище – Осип Домінік Гординський де Федькович; ім’я Юрій письменник прибрав у зрілому віці) народився 8 серпня 1834р. в с. Сторонець-Путилів (тепер смт Путила Чернівецької обл.). Батько його – спольщений шляхтич – займав на час народження сина та пізніше незначні урядові посади. Мати походила з сім’ї українського […]...
- Тести для самоконтролю – Діяльність та доля Кирило-Мефодіївського братства у контексті життя і творчості Тараса Шевченка 1. Хто із дослідників творчості Т. Шевченка вперше поставив поета на один рівень із Пушкіним і Міцкевичем та відзначив його народність: А) П. Куліш; Б) М. Костомаров; В) І. Франко; Г) М. Драгоманов? 2. Хто із науковців довгий час очолював Наукове товариство імені Т. Шевченка і започаткував видання “Записок наукового товариства ім. Т. Шевченка”: А) […]...
- Епігон Епігон (грецьк. epigonos – нащадок) – зневажливо-іронічна назва письменника, який не виробив власного творчого “обличчя”, не набув творчої самостійності, а наслідує, копіює індивідуальний стиль, форму, повторює ідеї, художні прийоми своїх попередників. Епігонство викликається до життя або віховими творами літератури, або ж яскравими оригінальними манерами письма. Тому не випадково найбільшими жертвами епігонського наслідування стали такі рубіжні […]...
- ВАХНЯНИН НАТАЛЬ (АНАТОЛІЙ) ВАХНЯНИН НАТАЛЬ (АНАТОЛІЙ) (псевд. Наталь з-над Сяну; 19.09.1841, м. Сенява біля Ярослава, тепер Польща – 11.02.1908, Львів) – прозаїк і перекладач, мистецтвознавець, композитор, громадський діяч. Походив із сім’ї священика; освіту здобув у Віденському університеті. Лідер партії “народовців”. Автор пісень та інших музичних творів на слова Ю. Федьковича, гімну “Шалійте, шалійте, скажені кати” (слова О. Колесси), […]...
- КОБРИНСЬКА НАТАЛЯ КОБРИНСЬКА НАТАЛЯ (псевд. – Наталія з Озаркевичів, Струтинська Анна та ін.; 08.06.1855, с. Белелуя, тепер Івано-Франківської обл. – 22.01.1920, м. Болехів) – прозаїк, публіцистка, літературознавець, дослідниця фольклору, громадська діячка жіночого руху в Галичині. Походила з висококультурної священицької родини. Освіту здобувала вдома під керівництвом батька, за допомогою братів і самотужки; слухала лекції в Цюріхському університеті. Світогляд […]...
- РУСЬКА БЕСІДА “РУСЬКА БЕСІДА” – українська громадська культурно-освітня організація на Буковині. Заснована 26 січня 1869 р. з метою представництва та охорони прав українців під румунською владою. Перший голова – О. В. Продан, найвизначніші діячі – С. Воробкевич, О. Калужняцький, Є. Пігуляк, О. Поповичі, М. Івашко. Мала друкований орган – журнал “Буковинська Зоря” (1870-1871). З 1880 р. філії […]...
- СЛОВО ГЕНІЯ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Благословенна най буде година, І тая хата, і село, Що Україні принесло З великих найбільшого сина. Благословенна! Богдан Лепкий Геній Тараса Шевченка порвав пута усталених літературних норм, і поезія Кобзаря не лише ввібрала в себе всі грані українського національного життя, а й навернула це життя на новий шлях. Трагічна та яскрава доля Кобзаря, як і […]...
- Правда “Правда” – журнал, виходив у Львові (1867-98) з певними перервами, представляв ідеологію народовського руху, постаючи як “письмо наукове і літературне” або як “місячник політики, науки і письменства”. Спершу (1867-70) його редакцію очолювали Л. Лукашевич, І. Микита й А. Вахнянин, а до складу входили Є. Згарський, М. Коссак, В. Лучаківський, О. Партицький, К. Сушкевич. Хоч вони […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ДЖ. СВІФТ, Д. КОНАН ДОЙЛ – ПРИГОДИ ТА ФАНТАСТИКА – 7 клас 1. Людина, що прагнула зробити людство досконалим (Дж. Свіфт і його роман “Мандри Гуллівера”). 2. Дива країни Ліліпутії (сатиричне змалювання державного устрою, законівта звичаїв Ліліпутії). 3. Як не перетворитися на ліліпута? 4. Я вірю в тебе, Гуллівере! (Лист до літературного героя.) 5. Чого навчив мене Дж. Свіфт? 6. Особливості детективу як літературного жанру. 7. Шерлок […]...
- Завдання відкритої форми – Літературний процес 1-ї половини ХІХ століття З’ясуйте, як ви розумієте фрагмент із статті М. Шашкевича “Азбука і абецадло”: “… Література будь-якого народу є відображенням його життя, його способу мислення, його душі. Отже, повинна вона зародитись, вирости з власного народу… Якщо будемо впроваджувати до слов’янської літератури чужі звороти і чужий спосіб висловлювання…, то будемо втручатися в тіло, що має свою душу, іншою, […]...
- Легенда – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.11.Легенда Легенда (від лат. Іеqеnda – те, що слід читати) фольклорний або літературний твір, що містить розповідь на фантастичну тему. З усіх інших епічних жанрів легенда найближче стоїть до міфу, оскільки, як і в останньому, в ній ідеться про фантастичні події, проте, на відміну від міфу, в основі легенди лежить, хоча […]...
- Юрій Федькович – як лірик “Федькович – се талант переважно ліричний, – писав І. Франко, – всі його повісті, всі найкращі його поезії, навіяні теплими, індивідуальними чуттями самого автора так і здається, що автор співає і розказує всюди проте, що сам бачив, сам найглибшими нервами душі прочув. І в тім іменно лежить чаруюча сила його поезії, в тім лежить її […]...
- Журнал Зоря “Зоря” – літературно-науковий та громадсько-політичний журнал, що виходив у Дніпропетровську (1925-34) спочатку як видання місцевого літературного об’єднання “Гарт”, а потім, з 1931, – місцевої організації ВУСППу. З 1935 змінив назву на “Штурм”. “3.” публікувала твори С. Олійника, Д. Загула, С. Воскрекасенка, Остапа Вишні, В. Бобинського, А. Павлюка та ін., друкувалися твори і зарубіжних письменників (В. […]...
- Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору” на осердя громадського життя Галичини. Мав розділи: “Белетристика”, “Статті наукові та етнографічні”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. Авторський колектив “Ж. і […]...
- Володимир Самійленко “Я Ж ВАС УСІХ РОЗУМІЮ НАСКРІЗЬ!” Поет-лірик, гуморист і сатирик, драматург і перекладач – таким залишився в українській літературі Володимир Самійленко. Він народився 3 лютого 1864 року в с Великі Сорочинці Миргородського повіту на Полтавщині. Навчався в Полтавській гімназії та на історико-філологічному факультеті Київського університету. Друкуватися почав у 80-х роках минулого століття в галицьких журналах “Зоря”, “Дзвінок”, “Правда” під псевдонімом В. […]...
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН Теорія літератури, історія літератури та літературна критика як основні літературознавчі дисципліни тісно між собою пов’язані. Кожна з них неодмінно використовує здобутки інших двох дисциплін. Теорія літератури розвивається завдяки узагальненню та філософсько-естетичному осмисленню фактів і відомостей про окремі художні твори, діяльність письменників, зміну літературних течій і напрямів. Стан розробки теоретичних проблем може бути задовільним лише тоді, […]...