Бджола

Related posts:

1. Слово об’єднання українських письменників “Слово” – об’єднання українських письменників в еміграції. Ідея створення його народилася під час наради літераторів 26 червня 1954 в Українському літературно-мистецькому клубі в Нью-Йорку. Офіційно організація “С.” була проголошена на установчих зборах 19 січня 1957. “С.” є продовженням основних принципів свого попередника – МУРу. Об’єднує українських письменників із багатьох країн світу з метою сприяння розвиткові […]...
2. Тернопіль “Тернопіль” – громадсько-політичний та літературно-мистецький часопис, виходить у Тернополі з січня 1991 раз на два місяці. Головну увагу звертає на відновлення історичної пам’яті, знайомить читачів з творами репресованих письменників, стрілецькою піснею, історією та родоводом українських пісень-гімнів, творами письменників з української діаспори та сучасних літераторів. “Т.” вперше опублікував недруковані досі II і III частини роману Ю. […]...
3. Журнал Зоря “Зоря” – літературно-науковий та громадсько-політичний журнал, що виходив у Дніпропетровську (1925-34) спочатку як видання місцевого літературного об’єднання “Гарт”, а потім, з 1931, – місцевої організації ВУСППу. З 1935 змінив назву на “Штурм”. “3.” публікувала твори С. Олійника, Д. Загула, С. Воскрекасенка, Остапа Вишні, В. Бобинського, А. Павлюка та ін., друкувалися твори і зарубіжних письменників (В. […]...
4. Критика “Критика” – спеціальний літературно-критичний журнал. Почав виходити з лютого 1928 в Харкові як “журнал-місячник марксистської критики та бібліографії”. До складу редакції входили: М. Скрипник, А. Хвиля, В. Десняк (псевдонім В. Василенка), В. Коряк, Ф. Таран, І. Кулик, Т. Степовий, Я. Савченко. Головним редактором спочатку був В. Десняк. Протягом 1932-34 журнал мав назву “За марксо-ленінську критику”. […]...
5. Жанр літературно-художньої критики Жанр літературно-художньої критики – форма історично складених літературно-критичних виступів: проблемна стаття, оглядова стаття, літературно-критичний нарис, літературно-критична монографія, передмова чи післямова, рецензія, анкета, інтерв’ю, фейлетон, памфлет, есе, пародія, бібліографічна довідка тощо. Кожен із даних жанрів має внутрішню змістову структуру та відповідне завдання. Жанрова класифікація не знаходить єдиного критерію. Одні схиляються до уподібнення Ж. л-х. к. з […]...
6. Стаття Стаття – науковий чи публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі чи газеті. Один із найпопулярніших публіцистичних, літературно-критичних жанрів періодики; своєрідне дослідження важливої суспільно-політичної чи літературної теми. Для С. характерне висвітлення конкретних питань з необхідним їх теоретичним осмисленням. С літературно-критична – досить широке за охопленням матеріалу і порівняно глибоке за аналітичним проникненням у художні твори […]...
7. Досвітні вогні “Досвітні вогні” – літературно-художній збірник творів українських письменників, упорядкований Б. Грінченком, виданий 1906 у Києві М. Череповським. Відкривався однойменним віршем Лесі Українки. Тут були надруковані поезії Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича, П. Грабовського, О. Маковея, М, Чернявського, М. Вороного та ін., прозові твори Г. Квітки-Основ’яненка (“Підбрехач”), І. Нечуя-Левицького (“Благосло-віть бабі Палажці скоропостижно вмерти”), Ольги […]...
8. Маяк “Маяк” – літературно-науковий журнал, виходив у Петербурзі (1840-45) за редакцією С. Бурачка та П. Корсакова. На сторінках “М.”, де друкувалися художні твори та статті з проблем історії чи кораблебудування, чимало місця відводилося україніці. Тут були видруковані твори Т. Шевченка (поема “Безталанна”, уривок з драми “Никита Гайдай”), О. Кореуна (“Могила”, “Кохання” та ін.), Г. Квітки-Основ’яненка (“Перекотиполе”, […]...
9. Журнал Журнал (фр. journal, від jour – день), або Часопис – друковане періодичне видання, один із засобів масової інформації, що впливає на громадську думку і формує її. Ж. містять статті або реферати з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, літературні, публіцистичні твори, ілюстрації, фотоматеріали, репродукції, листи дописувачів. Ж. розрізняють за періодичністю (тижневик, двотижневик, місячник, квартальний), […]...
10. Літературознавство і критика – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття У зв’язку з пожвавленням літературного життя в Україні зароджується літературознавство. Саме на ці роки припадає бурхливий розвиток літературної критики, яка в 60-ті роки стає окремою галуззю літературної діяльності. В умовах переслідування української культури, заборони української мови та української видавничої справи провідна роль у розвитку цих напрямків суспільної діяльності належала російській критиці, яка не обходила увагою […]...
11. Логос “Логос” – літературна група українських письменників католицького спрямування у Львові (1927-31). Друкованим органом “Л.” був журнал “Поступ”, твори учасників групи виходили у видавництві “Добра книжка”. До групи належали О. Мох (Орест Петрійчук), Гр. Лужницький (Меріям), В. Мельник (Василь Лімниченко), С. Семчук, Д. Бандрівський, Р. Сказинський, Т. Коструба та ін. Програмними були принципи християнської моралі, протидія […]...
12. Зустрічі “Зустрічі” – часопис українських студентів Польщі, виходить у Варшаві з 1984. Тут друкуються не тільки матеріали з проблем української культури та історії, а й художні твори (М. Хвильовий, Б.-І. Антонич, В. Стус, Ю. Андрухович, Б. Тхор, Р. Крик, Ю. Гудзь та ін.). З’являються і літературно-критичні статті. “3.” видаються українською та польською (з 1987) мовами. У […]...
13. Всесвіт “Всесвіт” – щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний журнал, заснований 1925 у Харкові (як ілюстроване двотижневе видання), виходив до 1934. Відновлений 1954 у Києві як орган Спілки письменників України, Українського товариства дружби й культурних зв’язків із зарубіжними країнами (з 1976 – Українського комітету захисту миру). В. Еллан (Блакитний) – перший головний редактор “В.” У харківський період на […]...
14. Епістолярна критика Епістолярна критика – аналіз і оцінка творів літератури з погляду сучасності, уміщені в листах. Епістолярні жанри з вкрапленням літературно-критичних роздумів і оцінок мають чималі традиції – ще від часів античності. В окремі періоди історії національних літератур вони досягали значного розвитку, стаючи одним із провідних різновидів літературної критики загалом. Це і знамениті листи Я. Грімма до […]...
15. Нова Україна “Нова Україна” – літературно-науковий, громадсько-культурний і політичний журнал, виходив з 1922 у Празі спочатку як двотижневик, а пізніше як місячник за редакцією В. Винниченка, М. Шаповала, згодом до редколегії увійшли Н. Григоріїв, С. Довгаль, Б. Залевський, М. Мандрика. Журнал був органом “української демократії, передовсім соціалістичної”. Відкривав свої сторінки для вільної дискусії “соціалістів усякого світогляду і […]...
16. Література рідного краю*. Ознайомлення з творами письменників-земляків Тема. Література рідного краю*. Ознайомлення з творами письменників-земляків Мета: ознайомити з життям і творчістю письменників, які народилися в рідному краї, допомогти усвідомити ідейно-художню цінність їхніх творів; розвивати образне та критичне мислення, розширювати кругозір, удосконалювати навички аналізу художніх творів, висловлення власних суджень і враження про ці твори; виховувати шанобливе ставлення до талановитих земляків. Теорія літератури: сюжет, […]...
17. Літературно-артистичне товариство Літературно-артистичне товариство – об’єднання київських митців (письменників, музик, малярів), осередок художнього життя України на межі ХІХ-ХХ ст. Його представники (М. Лисенко, М. Старицький, І. Нечуй-Левицький, Марія Заньковецька, М. Мурашко, Леся Українка, Людмила Старицька-Черняхівська, М. Соловцов, М. Садовський, А. Купрін та ін..), пропагуючи кращі зразки мистецтва (влаштовували виставки, концерти, літературно-музичні вечори, творчі конкурси тощо), створювали художнє […]...
18. Назустріч “Назустріч” – літературно-мистецький двотижневик газетного типу. Виходив у Львові протягом 1934-38 за редакцією М. Рудницького. Проголошував естетичний підхід до творення й оцінки мистецьких явищ. На сторінках “Н.” публікувалися Б.-І. Антонич, О. Дніпровський, М. Рудницький, C. Гординський, С. Чарнецький, В. Дорошенко, С. Смаль-Стоцький, М. Возняк, Я. Рудницький, С. Левинський, B. Сімович, В. Бірчак та ін. “Н.” […]...
19. Життя і мистецтво “Життя і мистецтво” – літературно-мистецький місячник, виходив у Львові 1920, Редколегія: Ф. Федорців, С. Чарнецький, М. Голубець, М. Струтинський. Відповідальний редактор – М. Струтинський. Мав розділи: “Поезія”, “Оповідання, новели, нариси, драми”, “Мистецтво, критика, наука”, “Статті на громадсько-культурний світ”, “Література”, Репрезентував новітні течії в галузі літератури і мистецтва, як оригінальне, так і перекладне письменство. У журналі […]...
20. Украинский альманах “Украинский альманах” – перший в Україні альманах, виданий 1831 у Харкові І. Срезневським та І. Розковшенком за участю групи харківських романтиків. Крім статей наукового і літературно-критичного характеру (“О изящном в природе”, “Несколько замечаний о критике”, “Мысли и замечания”), тут опубліковано ряд українських народних пісень і дум, вірші та балади Л. Боровиковського, О. Шпигоцького, переклад уривка […]...
21. Леонід Глібов. Байки “Муха і Бджола”, “Жаба і Віл” Мета: ознайомити учнів із байками Л. Глібова, допомогти їм визначити прихований зміст цих творів, пояснити алегоричні образи; розвивати навички виразного, вдумливого читання байок, коментування, визначення елементів їхньої побудови; розвивати вміння зіставляти описане із сьогоденням. Очікувані результати: учні вдумливо й виразно читають твори байкаря; коментують прихований зміст байок; зіставляють описане в байках із реальним сьогоденням; висловлюють […]...
22. Дніпро “Дніпро” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний ілюстрований журнал. Почав виходити в 1927 у Харкові під назвою “Молодняк”. Засновник – ЦК ЛКСМУ. З 1935 видається у Києві. У 1937 перейменований на “Молодий більшовик”, з 1944 – “Дніпро”. З 1992 “Д.” – літературно-художній та суспільно-політичний журнал, засновниками якого є Український фонд культури, AT “Компанія “Рось”, трудовий колектив […]...
23. Леонід Глібов. Щука, Муха і Бджола. Викривальна і повчальна спрямованість байок письменника Мета: продовжити ознайомлювати учнів з байками Л. Глібова; учити аналізувати його програмові твори, визначити ідейно-тематичне спрямування, пояснювати алегоричні образи; поглибити знання про байку, її особливості; розвивати образне мислення, відчуття художньої довершеності творів, уміння помічати деталі, логічно й послідовно аргументувати свої міркування; виховувати усвідомлення важливості самокритичного погляду на різноманітні людські вади, почуття поваги до українського гумору, […]...
24. ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА. БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ, DE LIBERTATE, ВСЯКОМУ МІСТУ – ЗВИЧАЙ І ПРАВА – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА √ Байки Г. Сковороди – у прозі, складаються з двох частин: – фабули (розповіді): ближча до традиційної з короткою мораллю; – сили (висновок, повчальна частина): розтлумачує читачеві правильність філософських переконань автора (тому за обсягом вдвічі або втричі більша за всю фабулу). √ Головний зміст байок Г. Сковороди – не лише осуд негативних явищ тієї епохи, […]...
25. Жовта кавказька бджола Ця порода бджіл найбільш поширена на рівнинних пасіках Передкавказзя, нерідко розлучається на Кубані, в Краснодарському краї, з регіонів ближнього зарубіжжя повсюдно поширена в Закавказзі. Природний ареал цієї породи неширокий: на відміну від сірої гірської бджоли, яка мешкає на висоті до 2000 м, жовта кавказька бджола звикла жити на відносно невеликих рівнинних ділянках передгір’їв Кавказу. Довгий […]...
26. Сіра гірська кавказька бджола Північна кавказька бджола широко поширена на пасіках південних регіонів Росії: у передгір’ях Північного Кавказу, на Кубані і в Ставропольському краї. Природний ареал даної породи обмежений високогір’я Кавказьких гір, де бджоли селилися як в дуплах дерев, так і безпосередньо в природних виїмках і ущелинах скель. Для природного місця проживання цієї породи бджіл характерний м’який субальпійський клімат […]...
27. Муха і Бджола – Леонід ГЛІБОВ (1827-1893) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квіти подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі. Коли усе цвіте. Сидить, спесиво поглядає. Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку яку… Побачила Бджолу близенько; – Добридень! – каже їй. – Оддиш […]...
28. Бджола та шершень – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед. – […]...
29. Едуард Шим “Скільки живе бджола”, “Смужки і плямки” – ЛІСОВІ КАЗКИ – 2 КЛАС Мета: формувати в учнів уявлення про особистість видатного російського письменника Едуарда Шима; вдосконалювати вміння виділяти у творі головну думку, характеризувати дійових осіб; розвивати навички виразного читання, вміння обгрунтовувати свою думку, усвідомлювати доцільність і мудрість світу природи, правильну поведінку людини у взаєминах з природою; виховувати любов до природи. Обладнання: портрет Е. Шима; малюнок бджоли; кошик з […]...
30. Г. СКОВОРОДА “БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ”, “СОБАКА І ВОВК” 1. Шершень дорікав Бджолі за те, що вона… А Хитра і підступна. Б Надто серйозна і ретельна. В Дурна і безглузда. Г Ледача і неповоротка. 2. Бджола, звертаючись до Шершня, назвала його паном… А Розумником. Б Обліковцем. В Писарем. Г Радником. 3. Що є мукою для Бджоли? А Рано підводитися. Б Сидіти без діла. В […]...
31. Леонід Глібов. Муха і Бджола, Жаба і Віл Мета: поповнити знання про Л. Глібова як українського байкаря, поета, проаналізувати байки “Муха і Бджола”, “Жаба і Віл”; розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння зіставляти описане в байці із сьогоднішнім реальним життям; грамотно висловлювати власні думки, судження, логічно й послідовно аргументувати свої міркування; виховувати почуття поваги до видатного українського байкаря Л. Глібова, його творчості; негативне ставлення […]...
32. Дзвін “Дзвін” – літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис Спілки письменників України, виходить щомісяця у Львові. Заснований 1940 під назвою “Література і мистецтво”, редактором був О. Десняк. У 1945 відновлений під назвою “Радянський. Львів”. Номінальним редактором був М. Бажан, фактичним – П. Козланюк. У 1951-89 виходив під назвою “Жовтень”, а з 1990 перейменований на “Дзвін”. Редакторами були Ю. […]...
33. Скорочено – МУХА І БДЖОЛА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – 6 КЛАС Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квіти подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. Сидить, спесиво поглядає, Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку яку… Побачила Бджола близенько: – Добридень! – каже їй. – Оддиш […]...
34. Короткий переказ – Муха й Бджола – ЛЕОНІД ГЛІБОВ ЛЕОНІД ГЛІБОВ Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квітки подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі. Коли усе цвіте. Сидить, спесиво1 поглядає. Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає. Мов панночку яку… Побачила Бджолу близенько: – Добридень! – каже їй. […]...
35. МУХА Й БДЖОЛА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квітки подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те. Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. Сидить, спесиво1 поглядає, Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку яку… Побачила Бджолу близенько: – Добридень! – каже їй. – Оддиш […]...
36. ТЕСТ 3. Григорій Сковорода (“De libertate”, “Всякому місту – звичай і права”, “Бджола і Шершень”, афоризми) Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Автором твору “Всякому місту – звичай і права” є А Іван Вишенський Б Тарас Шевченко В Григорій Сковорода Г Григорій Квітка-Основ’яненко Д Іван Нечуй-Левицький 2. Сатиричними є обидва твори в рядку: А “Всякому місту – звичай і права” Григорія Сковороди – “Сон” Тараса Шевченка Б “Енеїда” Івана Котляревського […]...
37. Академічна громада “Академічна громада” – українське студентське товариство, яке діяло у Кракові (1888-95). Його активним учасником був В. Стефаник. Однойменне товариство функціонувало й у Львівському університеті (1896-1921, з перервами), поставши на підсонні “Академічного братства” та “Ватри”. Мало фахові гуртки та літературну секцію: тут було створено навіть Допомоговий фонд для незаможних українських письменників (1897), влаштовано святкування 25-річчя літературної […]...
38. З великого часу “З великого часу” – військовий ілюстрований літературно–науковий збірник. Вийшов 1916 у Львові коштом товариства “Просвіта” разом з календарем цього ж товариства, охоплював поетичні, прозові твори та літературно-критичні й публіцистичні статті, спогади. Тут вперше надруковано низку віршів І. Франка (“Царські слова”, “Три скирти”, “Будьмо”, “А ми з чим”), О. Маковея (“Стрілецький марш”, “Похід”, “Воля”, “Жовняр за […]...
39. Друг “Друг” – літературно-науковий і громадсько-політичний журнал-двотижневик студентського товариства “Академический кружок”. Виходив у Львові 1874-77 спочатку як орган “москвофілів”, а з 1876, після приходу до редколегії І. Франка та М. Павлика, – як орган демократичної молоді. Важливу роль у демократизації журналу відігравали листи М. Драгоманова до редакції. В журналі друкувалися звіти про діяльність студентських товариств, громадські […]...
40. Вибрані твори українських письменників “Вибрані твори українських письменників” – серія літературно-критичних і художніх збірок, виданих А. Крушельницьким протягом 1910-12 в Коломиї заходом “Філії учительської громади” для “шкільної й домашньої лектури молодіжі середніх шкіл”. Серію склали збірка поезій і новел І. Франка, добірка новел В. Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини та ін. До 2-3 випуску увійшли стаття А. Крушельницького “Про […]...