Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Журнал Зоря
Журнал Зоря
“Зоря” – літературно-науковий та громадсько-політичний журнал, що виходив у Дніпропетровську (1925-34) спочатку як видання місцевого літературного об’єднання “Гарт”, а потім, з 1931, – місцевої організації ВУСППу. З 1935 змінив назву на “Штурм”. “3.” публікувала твори С. Олійника, Д. Загула, С. Воскрекасенка, Остапа Вишні, В. Бобинського, А. Павлюка та ін., друкувалися твори і зарубіжних письменників (В. Броневського, А. Міцкевича, А. Барбюса, С. Єсеніна, В. Маяковського та ін.).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Гарт журнал “Гарт” – літературно-художній та критичний журнал Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП). Виходив у Харкові один раз на місяць 1927-32. Редагувала колегія: В. Коряк, І. Микитенко, М. Доленго, П. Усенко, В. Сосюра, В. Юринець (1927), в 1928-29, крім названих, – ще І. Кулик. З 1930 – І. Кириленко, Б. Коваленко, В. Коряк, І. Кулик, І. Микитенко, […]...
- Універсальний журнал “УЖ” (“Універсальний журнал”) – ілюстрований літературно-художній щомісячник. Виходив у Харкові як видання газети “Пролетар” з листопада 1928 до серпня 1929 за редакцією М. Бажана, Остапа Вишні, М. Йогансена, Л. Коваліва, О. Слісаренка, Ю. Смолича. Власне редакційну роботу виконували Ю. Смолич, Л. Ковалів, М. Йогансен, які, належачи до “Техномистецької групи “А”, спрямовували зусилля редакції на те, […]...
- Всесвіт “Всесвіт” – щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний журнал, заснований 1925 у Харкові (як ілюстроване двотижневе видання), виходив до 1934. Відновлений 1954 у Києві як орган Спілки письменників України, Українського товариства дружби й культурних зв’язків із зарубіжними країнами (з 1976 – Українського комітету захисту миру). В. Еллан (Блакитний) – перший головний редактор “В.” У харківський період на […]...
- Короткий переказ – Мені зоря сіяла нині вранці – ВАСИЛЬ СТУС ВАСИЛЬ СТУС * * * Мені зоря сіяла нині вранці, Устромлена в вікно. І благодать – Така ясна лягла мені на душу Сумирену, що я збагнув нарешті: Ота зоря – то тільки скалок болю, Що вічністю протятий, мов огнем. Ота зоря – вістунка твого шляху, Хреста і долі, ніби вічна мати, Вивищена до неба (од […]...
- Зоря “Зоря” – літературно-мистецький журнал, що “виходив на початку 1906 у Москві українською мовою (редактор – І. Оппоков). Тут з’явилися публікації творів І. Франка, Христі Алчевської, О. Коваленка, П. Куліша, М. Старицького, стаття Б. Грінченка “Перелицьована “Енеїда” на селі”, початок “Практичного курсу для вивчення української мови” А. Кримського, українські народні легенди у записах В. Короленка, а […]...
- Журнал Журнал (фр. journal, від jour – день), або Часопис – друковане періодичне видання, один із засобів масової інформації, що впливає на громадську думку і формує її. Ж. містять статті або реферати з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, літературні, публіцистичні твори, ілюстрації, фотоматеріали, репродукції, листи дописувачів. Ж. розрізняють за періодичністю (тижневик, двотижневик, місячник, квартальний), […]...
- Зоря галицькая яко альбум на год 1860 “Зоря галицькая яко альбум на год 1860” – “перший галицький літературний альманах на велику скалю” (І. Франко), виданий 1860 у Львові Б. Дідицьким з активною допомогою Я. Головацького і О. Духновича. Альманах об’єднав літературні сили Галичини і Закарпаття, представників різних політичних і стильових орієнтацій старшого і молодшого поколінь. У белетристичних відділах (“Поезія”, “Повісті”) заслуговували на […]...
- Що таке зоря? Практично кожному з нас доводилося переживати хвилини, коли навколишній світ раптом стає невимовно прекрасним і гармонійним, а всі проблеми і турботи відступають навіть не на другий, а на якийсь набагато більш далекий план. Таке відчуття зазвичай виникає, коли ми милуємося природою в різних її проявах. У кожного є своя думка щодо того, які саме явища […]...
- Плуг “Плуг” – літературний альманах однойменної Спілки селянських письменників. “П.” виходив 1924 у Харкові за редакцією С Пилипенка. З’явилося три збірники: 1924, 1926, 1927. Друкувалися художні твори: В. Стефаника “Сини”, О. Копиленка “Іменем українського народу”, П. Панча “Мишачі нори”, М – Дукйна “Пасинки степу”, Остапа Вишні “Плуг” (усмішки), І. Сенченка “Земля”, О. Демчука “Верболози” та ін. […]...
- Митуса “Митуса” – літературно-мистецький місячник. Виходив у Львові протягом січня-квітня 1922. Часопис видавали колишні січові стрільці, які об’єдналися в літературну групу “Митуса”, – Р. Купчинський, О. Бабій, В. Бобинський, Ю. Шкрумеляк. І ілюстрував П. Ковжун. У журналі були відділи: “Поезія”, “Поетична проза”, “Мистецька трибуна”; рубрики “Мистецька хроніка” та “Книжки до оцінки”. У “М.” друкувалися Р. Купчинський, […]...
- Журнал Основа та його автори – М. Костомаров і П. Куліш у літературному процесі 1-ї половини ХІХ століття Українська література XIX століття – 2016 Після розгрому Кирило-Мефодіївського братства літературне життя відновилося нескоро, лише десь близько 1858 року, коли в Петербурзі почали збиратися колишні братчики та організувалася їх ціла громада (Т. Шевченко, М. Костомаров, Оп. Маркович, В. Білозерський та інші). Тоді ж постало питання про власний друкований орган, дозволу на який почав домагатися П. […]...
- Літературна Україна “Літературна Україна” – щотижнева газета, орган правління СПУ. Заснована 1927 у Києві (в різні часи виходила у Харкові, Луганську, Уфі, Москві) як орган ВУСППУ (до 1934). Мала назву “Літературна газета” (до 1962), друкувалася також під назвою “Література і мистецтво” (1941-45). Обов’язки головного редактора “Л. У.” виконували Б. Коваленко, І. Ле, П. Усенко, І. Кочерга, Л. […]...
- Гроно “Гроно” – літературно-мистецький збірник, виданий 1920 у Києві однойменною групою молодих українських письменників, утворена за ініціативою В. Поліщука (1920) при редакції газети “Більшовик” – органу Київського губкому, КП(б)У (П. Филипович, Д. Загул, Г. Косинка, Гео Шкурупій, А. Петрицький, Г. Нарбут та ін.). У збірнику декларувалося “Credo” цієї групи, де визначався її метод (“спіралізм”), як щось […]...
- СЕРГІЙ ВОСКРЕКАСЕНКО (1906-1979) СЕРГІЙ ВОСКРЕКАСЕНКО Ім’я поета-сатирика Сергія Воскрекасенка було добре відоме українському читачеві у 1950-1980-х роках. Син хлібороба, Сергій Іларіонович Воскрекасенко народився 19 жовтня 1906 року у с. Лазірцях Канівського району. У 1928 році закінчив Київський педагогічний технікум, пізніше – Інститут народної освіти. У 30-і роки видав перші збірки своїх поезій. Працював в українських газетах та […]...
- Усний журнал, присвячений перебуванню Тараса Шевченка на Тернопільщині – Література рідного краю О. Мельник, Вчитель української мови та літератури Тернопільська обл. По-святковому прикрашена сцена. На ній невеличкий столик, застелений мереживною скатертиною, підсвічники із запаленими свічками. Біля сцени стіл, на якому портрет Тараса Шевченка, вази з квітами, виставка книжок поета; малюнки із зображеннями архітектурних споруд. Вчитель. Дорогі діти, шановні педагоги! Вже стало доброю традицією у нашій школі в […]...
- Обрії “Обрії” – тижневик, “присвячений справам літератури, мистецтва й науки”, виходив у Львові 1936-37. Видавав і редагував Б. Кравців. Серед авторів були Є.-Ю. Пеленський, Ірина Пеленська, О. Грицай, М. Гурко, Б. Кравців, Ю. Липа, Д. Гуцул та ін. В “О.” друкувалися твори письменників Наддніпрянщини, подавалися їх літературні портрети (Ю. Яновський “Чотири шаблі”), публікувалися огляди європейських літератур […]...
- Мистецтво “Мистецтво” – літературно-мистецький тижневик Української секції Всеукрліткому (Київ). У 1919 вийшло 6 номерів, у 1920 – лише один за редакцією Г. Михайличенка та М. Семенка, всі наступні – за редакцією М. Семенка. Друкувалися поезії В. Чумака, В. Ярошенка, П. Тичини, В. Коряка, В. Алешка, К. Поліщука, М. Терещенка, Д. Загула, М. Семенка, І. Кулика, В. […]...
- Чим відрізняється журнал від газети Газета та журнал – найпоширеніші друковані видання, що надають читачам актуальну інформацію про події політичного, соціального, економічного та культурного життя суспільства. Однак при подібності тематики публікованих матеріалів і способів їх подачі журнал відрізняється від газети і за формою, і за змістом, і за ступенем впливу на читацьку аудиторію. Газета – періодичне видання, орієнтоване на оперативну […]...
- Як створити свій журнал? Як створити свій журнал При цьому врахуйте, що назва журналу та його обкладинка – це ключ до успіху. Адже назва і обкладинка – це перше, що бачить читач, відкриваючи журнал. Як правило, найменування будь-якого видання складається з одного-двох слів. Причому неважливо, написані ці слова російською мовою або на латиниці. Ви цілком можете назвати своє видання […]...
- До чого сниться журнал Бачити у сні журнал з яскравими барвистими картинками означає вашу зайву безтурботність, неуважність по відношенню до близьких людей, до тих, хто вас потребує, до тих, хто від вас залежить. Якщо вам наснився журнал науково-публіцистичної тематики, значить, ви на даний момент стурбовані рішенням якогось важливого питання, чи будете змушені вирішувати такі питання найближчим часом. Порваний у […]...
- Світ “Світ” – літературно-науковий тижневик, виходив у Львові протягом 1906-07. Видавець В. Будзиновський. Редакційна колегія: В. Бірчак, П. Карманський, О. Луцький, М. Яцків (1906), далі редагував В. Будзиновський. Спершу був органом угруповання “Молода муза”, пропагував теорію високого мистецтва, основне місце в ньому займали твори Ольги Кобилянської, П. Карманського, О. Луцького, Б. Лепкого, В. Пачовського, М. Яцківа, […]...
- Розвага “Розвага” – “часопис для полонених українців-воїнів” царської армії, які перебували в австрійському військовому таборі у Фрайштаті. Виходив у 1915-17. Видавець – гурток прихильників “Союзу визволення України”. Часопис передруковував твори Т. Шевченка (“Заповіт”), Ю. Федьковича (“Дезертир”), О. Колесси (“Смерть гетьмана Павлюка”), Б. Лепкого (“На святвечір”), В. Самійленка (“На печі”) та ін. Номер за 15 серпня 1916 […]...
- Веселе полювання (за збіркою оповідань О. Вишні “Мисливські усмішки”) – ОСТАП ВИШНЯ – 6 клас “Мисливські усмішки” – одна з найвідоміших збірок Остапа Вишні. І дорослі, і діти з задоволенням читають ці гуморески. Герої “Мисливських усмішок” чудово розбираються в тонкощах мисливської справи, а звички звірів і птахів знають краще за власні. Ми щиро сміємося над пригодами дуже благородних, але вельми безталанних мисливців, бо найкраще в них виходить невинна мисливська брехня. […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС 1.Образ України в поезії В. Сосюри “Любіть Україну”. 2. “Всім серцем любіть Україну свою…”. 3. Художні особливості вірша “Любіть Україну”. 4.Проблема життєвого вибору у творчості Т. Шевченко, Лесі Українки та Б. Олійника. 5. Проблема морального вибору у вірші Б. Олійника “Вибір”. 6. Психологічні портрети персонажів з вірша “Ринг” Б. Олійника. 7. “Васильки” В. Сосюри – […]...
- Гумор Гумор (лат. humor – волога, рідина) – різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах. Г. не заперечує об’єкта висміювання і цим відрізняється від сатири, для якої характерне цілковите заперечення й різке осміяння зображуваного. Добродушний Г. піддає осміянню здебільшого часткові недоліки загалом позитивних явищ, окремі смішні риси в характері людини. Поняття Г. вживається […]...
- Тематичне оцінювання за творами М. Хвильового, Остапа Вишні, Пражан, Є. Маланюка Мета. перевірити, як учні засвоїли програмовий матеріал, зрозуміли основні проблеми, порушені у творах М. Хвильового, Остапа Вишні, “Пражан”, Є. Маланюка. Тип уроку. урок перевірки і обліку набутих знань. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Повідомлення теми і мети уроку. III. Проведення оцінювання. Учням пропонуються контрольні запитання, кожне з яких оцінюється 3-ома балами. Враховуються правильність, обгрунтованість, […]...
- Журнал – Повісті російською мовою – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Цінним документом для вивчення біографії Т. Г. Шевченка та його поглядів є щоденник, розпочатий 12 червня 1857 р. і закінчений 20 травня 1858 р. в Петербурзі. Оскільки писати відкрито для поета було ще ризиковано, а звістка про близьке звільнення пробудила нову енергію до творчості, щоденник він називав то “памятной книгой”, то “записной тетрадью”, то “журналом”. […]...
- О ЗОРЯ 48-ГО РОКУ! ТИ ВРАНТШНЯ ЗІРКА НАРОДІВ – Уславлення людської гідності, самоповаги та мужності, засудження приниження й внутрішнього рабства у поезіях Шандора Петефі Мета: розкрити уславлення людської гідності, самоповаги та мужності, засудження приниження й внутрішнього рабства у віршах Ш. Петефі на прикладі вивчення поезії “Коли ти муж, – будь мужнім”; розкрити взаємозв’язок мотивів лірики і почуттів автора, розвивати елементи аналізу поетичного твору, Підготувати учнів до виразного читання напам’ять; вчити проникненню у суть творчого процесу, усвідомленню природи художньої творчості, […]...
- Бджола “Бджола” – літературно-науковий місячник, виходив у Львові 1908 за редакцією М-Венгжина. Протягом січня-грудня з’явилося десять номерів. Містив художні твори переважно молодих письменників Галичини, Буковини, Наддніпрянщини. Кращі з них – вірші, новели, драматичні твори С. Яричевського (“Передсмертна помста”), М. Козоріса (“Гробар”), М. Яцківа (“Тихий світ”), Христі Алчевської (“Вернись до мене, тихий раю”), Наталки Полтавки (“Такий, як […]...
- Творчість Остапа Вишні – Олена Акульшина – Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року – Творчі роботи наших користувачів – Українська та зарубіжна література – учнівські твори – власні твори учнів Творчі роботи наших відвідувачів Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Творчість Остапа Вишні О. Вишня (справжнє ім’я та прізвище – Павло Губенко) – визначний український гуморист, представник сатиричної літератури, автор багатьох гуморесок і фейлетонів, “чародій сміху”. Під його гостре перо потрапляли підлабузники, хабарники, п’яниці, винищувачі природи; найкращі його гуморески та усмішки […]...
- Дніпро “Дніпро” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний ілюстрований журнал. Почав виходити в 1927 у Харкові під назвою “Молодняк”. Засновник – ЦК ЛКСМУ. З 1935 видається у Києві. У 1937 перейменований на “Молодий більшовик”, з 1944 – “Дніпро”. З 1992 “Д.” – літературно-художній та суспільно-політичний журнал, засновниками якого є Український фонд культури, AT “Компанія “Рось”, трудовий колектив […]...
- КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд – Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1881, Львів) – письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч. Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ), служив чиновником. У 1862 р. переїхав до Львова. Невдовзі прилучився до народовського руху, став одним із […]...
- Вікна “Вікна” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал “пролетарських письменників” Західної України, видавався з 1927 по вересень 1932 у Львові. До червня 1930 редактором і видавцем був В. Бобинський. До редакції входили, крім нього, П. Козланюк і С. Олексюк (Степан Тудор). Після виїзду В. Бобинського в УРСР видавцем і відповідальним редактором був С. Олексюк. У 1932 (з […]...
- “Отак і пишу…” (Життя і творчість Остапа Вишні) – твір з української літератури Життя Остапа Вишні було далеко не простим. Хоча чи було воно простим у тих історичних умовах хоч у якоїсь мислячої людини? Певно, що ні. Павло Губенко народився 1889 року на Полтавщині, родина була багатодітна і незаможна. З дитинства хлопець мріяв бути вчителем, проте після початкової школи його віддали до Київської військово-фельдшерської школи, потім він працював […]...
- Рідна стріха “Рідна стріха” – ілюстрований літературний збірник, упорядкований Василем Лукичем (псевдонім В. Левицького) і виданий 1894 у Львові коштом товариства “Просвіта”. До нього включені художні твори різних жанрів, що друкувалися в календарі товариства “Просвіта” на 1894. З поетичних творів подано історичну поему С. Руданського “Павло Апостол”, вірші П. Граба (псевдонім П. Грабовського). “Самотні пісні і думки” […]...
- Шкільний твір на тему – Сатиричний гнів (за мотивами байок Степана Олійника) Твори відомого українського письменника-гумориста Степана Олійника відзначаються актуальною тематикою, національним гумором і комізмом ситуацій. Він також з повним правом вважається гідним послідовником вітчизняних корифеїв сатири Івана Котляревського, Степана Руданського та Остапа Вишні. Бо він ніколи не міг пройти осторонь тих явищ, які потребували сатиричного викриття, висміювання вад суспільного життя та окремих людей, негативних типів. Свої […]...
- Я ВИРОЩУ ВНУЧКУ, ДІДУСЮ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання У садку росте стара вишня. Маленький хлопчик Олесь побачив недалеко від неї маленьку вишеньку та й питає дідуся: – Дідусю, де взялася ця маленька вишенька? – З кісточки виросла, – відповів дідусь. – То це донька старої вишні? – Так, донька. – А внучка у старої вишні буде? – Буде, Олесю, – відповів дідусь, […]...
- Творчий шлях – Остап Вишня – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.) “…Спасибі тобі, народе, що я єсть я! Хай буде благословенне твоє ім’я!.. Я маю честь велику, чудесну, незрівнянну І неповторну, честь належати До свого народу”. Остап Вишня Остап Вишня здобув визнання самобутнього майстра української сатири і гумору. Літературна спадщина Остапа Вишні – це тисячі гуморесок-усмішок у пресі на злободенні теми дня. На вимоги читачів значна […]...
- ЛІТЕРАТУРА – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 1. Бехер И. В зашиту поэзии. Москва, 1959. 2. Борее Ю. Б. Художественный процесс (проблемы теории и методологии) // Методология анализа литературного процесса. Москва, 1989. С. 4-30. 3. Бушмин Л. Преемственность в развитии литературы. Ленинград, 4. Верли М. Общее литературоведение. Москва, 1957. 5. Клочен Г. Поетика Бориса Олійника. Київ, 1989. 6. Легший Б. Твори: У […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ – УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР ТА САТИРА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС 1. Два види вияву патріотичних почуттів у вірші В. Самійленка “Патріоти”. 2. Аналіз вірша В. Самійленка “Патріоти”. 3. Універсальна модель тоталітарної держави, змальована у творі В. Самійленка “Ельдорадо”. 4.Виховний зміст фейлетону О. Чорногуза “Як поводитись у кіно”. 5. Фейлетон О. Чорногуза “Як вибрати ім’я” як осуд рабського поклоніння чужому. 6.Про невихованість і нечемність очима О. […]...