Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Контактні зв’язки
Контактні зв’язки
Контактні зв’язки (лат. contactus – дотик) – різновид літературних зв’язків, які грунтуються на взаємному знайомстві письменників або на ознайомленні митця з творчістю інших навіть при відсутності особистих контактів. Порівняльно-історичні чи типологічні студії літературного процесу, осягаючи його динаміку, літературну спадкоємність, діалектику традицій і новаторства, впливів і взаємовпливів, відрізняють К. з. від типологічних збігів, схожостей, зумовлених спільною тематикою, проблематикою, яку розробляють митці самостійно, не знаючи один одного, подібністю їх переконань, світовідчуття, естетичних смаків тощо.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Які контактні лінзи краще вибрати? Які краще вибрати контактні лінзи часто не знають ті, хто вперше зацікавився можливістю змінити окуляри на щось більш сучасне. Зазвичай новачки навіть не мають уявлення, якими бувають “чарівні скла”. Тому починати варто з вивчення моделей і різновидів. Які контактні лінзи вибрати: види продукції Контактні лінзи розрізняються по багатьом параметрам. Насамперед, вони мають відмінності за рівнем […]...
- Контактні лінзи підбір і носіння Самі перші контактні лінзи не вселяли довіри: вони виготовлялися з воску, що було небезпечно для очей і незручно. У другій половині 20-го століття Отто Віхтерле, знаменитий чеський учений, відкрив полімер, який був здатний смачиваться рідиною і при цьому пропускати повітря. З цього моменту новий засіб для покращення зору почали створювати та вдосконалювати технології. В результаті […]...
- Серія Серія (від лат. series — ряд) – сукупність видань, об’єднаних спільним задумом, тематикою, цільовим або читацьким призначенням, що виходять під спільною назвою серії, як правило, в однотипному оформленні. Періодичні або продовжувані С. складаються з нумерованих або датованих випусків. Неперіодичні видання утворюють відкриту С, якщо тривалість її випуску заздалегідь не встановлена, і закриту С, якщо її […]...
- Літературний вплив Літературний вплив – явище в літературному процесі, суть якого полягає в переході естетичної інформації від одного письменника (течії, напряму) до іншого; одна з форм літературної взаємодії, міжнаціональних літературних зв’язків. Л. в. – результат творчих контактів, які характеризуються різним ступенем активності літературних джерел і тих, що їх приймають. Безпосередні чи опосередковані зв’язки між письменниками зумовлюють наявність […]...
- Прогрес (Поступ) у літературі Прогрес (Поступ) у літературі (лат. progressus – поступальний рух) – одне із загальносоціологічних понять, яке використовується в традиційному літературознавстві для характеристики історико-літературнрго процесу. П. у л. – це зміни предметів і явищ, які полягають в їх висхідному русі від нижчого до вищого, від менш до більш досконалого. П. у л. супроводжується регресом — рухом у […]...
- Компаративістика Компаративістика (лат. соmраго – порівнюю, фр. la litterature соmраreе – літературна компаративістика, порівняння) – порівняльне вивчення фольклору, національних літератур, процесів їх взаємозв’язку, взаємодії, взаємовпливів на основі порівняльно-історичного підходу (методу). К. у фольклористиці, літературознавстві і взагалі у філології складалася впродовж XIX ст. під впливом філософії позитивізму. Велике значення для її виникнення і розвитку мали праці німецького […]...
- Місто – ВАСИЛЬ СЛАПЧУК – скорочено Хати за руки побралися, З села не випускають, Школа посередині, як подоляночка. Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись, Як матір на вальс запросив – зніяковіла, Злякалася, коли руку після танцю відпустив,- Тепер уже назавжди, Хоча й музика не переставала. Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики.. Шнурівки зав’язуючи, у бік міста вклонився, […]...
- Епігонство – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Епігонство (грец. Έπίγονοζ – народження, пізніше – нащадок) – наслідування, що характеризується несамостійністю художнього мислення, поверховим жалюгідним копіюванням певних літературних творів попередників. Епігонство тісно пов’язане з проблемами взаємодії традицій і новаторства в розвиткові світової літератури. Продовження кращих традицій, творчий підхід до засвоєння досягнень попередніх поколінь письменників є важливою ознакою прогресу в літературному розвиткові. Епігони виявляються […]...
- ЕПІГОНСТВО Епігонство (грец. έπίγονοζ – народження, пізніше – нащадок) – наслідування, що характеризується несамостійністю художнього мислення, поверховим жалюгідним копіюванням певних літературних творів попередників. Епігонство тісно пов’язане з проблемами взаємодії традицій і новаторства в розвиткові світової літератури. Продовження кращих традицій, творчий підхід до засвоєння досягнень попередніх поколінь письменників є важливою ознакою прогресу в літературному розвиткові. Епігони виявляються […]...
- ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Художні взаємовпливи – це різного характеру впливи одних мистецьких явиш на інші, розмаїті форми впливу всередині літератури чи взаємозв’язки сучасної літератури з художньою культурою минулих епох, звернення до творчості різних народів. При цьому відсутні просторові та часові перешкоди, різнопланові та хронологічно віддалені явища можуть опинитися поряд, подібно до того, як у людській пам’яті можуть зафіксуватися […]...
- ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Світова література має багатовікову історію свого розвитку, яка характеризується періодами злетів і занепадів, блискучих перемог і нищівних поразок. У цілому ж можна говорити про поступальний розвиток, унаслідок якого ми сьогодні маємо “Іліаду” та “Одіссею” Гомера й інтимні вірші Сафо, “Витязя в тигровій шкурі” Шота Руставелі, “Слово о полку Ігоревім” невідомого автора, “Божественну комедію” Данте і […]...
- Аналіз літературного твору Аналіз літературного твору (грецьк. analysis – розклад, розчленування) – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору. А. л. т. опосередковується розумінням специфіки художньої літератури і структури літературного твору, його безпосереднім естетичним сприйняттям. Мета, […]...
- Бароко як синтез традицій – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО БАРОКО – 9 клас Зрозуміло, що ніщо не виникає на порожньому місці: у будь-якого явища завжди є підгрунтя, джерела, які підживлюють своїми чистими струменями нове. Так сталося і з бароко. Ця літературно-історична доба, літературний напрям живилися від двох величних і величезних епох – Середньовіччя та. Відродження. Що ж взяло собі від них бароко? Які нові мистецькі відкриття з’явилися від […]...
- Види і властивості відчуттів З часів Аристотеля в сфері уваги багатьох поколінь вчених знаходилися тільки п’ять почуттів: зір, слух, дотик, нюх і смак. У XIX в. знання про склад відчуттів різко розширилися. Це сталося в результаті опису та вивчення їх нових видів – вестибулярних, вібраційних м’язово-суглобових, або кінестетичних, і т. д., – а також внаслідок уточнення складу деяких складних […]...
- Академізм Академізм (грецьк. akademia – назва садів поблизу Афін, які немовби належали міфічному героєві Академу; філософська школа Платона, за зразком якої згодом називалися об’єднання митців, учених, вищі навчальні заклади, наукові установи). А. не має строгого термінологічного статусу, виражає поняття або високого рівня наукових досліджень (академізм мислення, академічне літературознавство), або зверхньозневажливого ставлення до членів академій, які сліпо […]...
- Компаративістика як метод вивчення літератури: її становлення і актуальні питання О. Гордієнко, Викладач Житомирського державного університету Імені Івана Франка Компаративістика, за визначенням літературознавчого словника-довідника Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва та ін., – це “порівняльне вивчення фольклору, національних літератур, процесів їх взаємозв’язку, взаємодії, взаємовпливів на основі порівняльно-історичного підходу (методу)” [1, с 369]. Як бачимо з поданого визначення, поняття компаративістики тісно пов’язане з поняттям взаємовпливів. Визначення […]...
- Значення творчості та вшанування пам’яті І. П. Котляревського – Іван Петрович Котляревський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Значення творчості І. П. Котляревського полягає в тому, що він перший звернувся до народної мови, до фольклорних традицій і, поєднавши їх з книжною мовою, суттєво збагатив українську літературну мову. “Енеїда” і “Наталка Полтавка” стали підтвердженням самобутності української нації, її культури і мови та її права на самостійний розвиток як рівної серед рівних народів. Михайло Коцюбинський […]...
- Ремінісценція – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Ремінісценція (лат. Reminiscentia – спогад) – це один із видів творчих взаємовпливів, суть якого полягає в запозиченні окремих елементів з творчості попередників. Це можуть бути мотиви, образи, окремі вирази, деталі тощо. Обов’язковою умовою ремінісценцій є їх творча зміна, переосмислення, набуття нового змісту. Наприклад, перша редакція поеми Ігоря Муратова “Кінець Синього птаха” є ремінісценцією зі знаменитого […]...
- “Авжеж!” “Авжеж!” – літературно-мистецький журнал (до 1991 – літературно-публіцистичний альманах). Видається в Житомирі з 1990 як незалежний часопис. Сприяв появі творів, що в силу різноманітних обставин не могли бути надруковані в офіційних виданнях “перебудовчого” періоду. На сторінках журналу виступали митці різних напрямів: від традиційних до авангардних (І. Козаченко, В. Цибулько, В. Олейко, В. Кашка, К. Москалець, […]...
- Творчість В. Винниченка – ПРАКТИКУМ 1. Життя В. Винниченка в еміграції, активна участь в українському літературному процесі (багатотомні видання творів письменника в Києві і Харкові, їх осмислення тогочасною критикою, популярність у читачів). Викреслення творчості письменника з офіційної історії літератури після листа до Й. Сталіна 1933 року. 2. Драматургія В. Винниченка та її роль у становленні українського модерного театру. 3. Морально-філософські […]...
- Стать і статеві ознаки організму Виникнення статевого розмноження в процесі еволюції пов’язане з різницею чоловічих і жіночих статевих клітин і розвитком у організмів особливих ознак статі, які забезпечують розмноження. Пол – це сукупність взаємно контрастують генетичних і пов’язаних з ними ознак особин одного виду. Особливості організмів, що відрізняють одну стать від іншого, називають статевими ознаками. Відмінні риси, що характеризують основні […]...
- Історичні умови – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Велике значення для розвитку культури на Україні наприкінці XVIII – у перших десятиліттях XIX століття мало відкриття у ряді міст вищих і середніх світських навчальних закладів. У 1805 році завдяки В. Н. Каразіну було засновано Харківський університет, 1820 року відкрилася гімназія вищих наук у Ніжині, яка 1832 року була реорганізована у ліцей, у 1834 році […]...
- Дискурс Дискурс (лат. discursus – міркування, фр. discours – промова, виступ) – сукупність висловлювань, що стосуються певної проблематики, розглядаються у взаємних зв’язках з цією проблематикою, а також у взаємних зв’язках між собою. Одиницями Д. є конкретні висловлювання, які функціонують у реальних історичних, суспільних і культурних умовах, а у своєму змісті та структурі відбивають часовий аспект, інтеракції […]...
- На шляху “На шляху” – літературно-художній альманах молодих авторів, виданий у Чернівцях 1906 студентським товариством “Союз” з нагоди тридцятиріччя його заснування. Включає: вірші, новели,, оповідання дев’ятнадцяти письменників з Буковини, що виступили в літературі наприкінці 90-х XX ст., серед них С. Канюк, І. Карбулицький, Д. Макогон, М. Дашкевич, І. Підгоренко та інші, які продовжили літературну діяльність у наступні […]...
- Єдність змісту і ферми в художній літературі Єдність змісту і ферми в художній літературі – твердження аксіоматичного характеру, яке характеризує структуру, цілісність завершеного твору і водночас виступає принципом його аналізу, критерієм естетичної оцінки. Така поліфункціональність Є. з. і ф. зумовлюється тим, що категорії змісту і форми є загальнофілософськими, виражають взаємозалежність, діалектику будь-якого явища, процесу, предмета. В історії естетичної думки залишилося чимало праць […]...
- Традиції і новаторство в літературі Традиції і новаторство в літературі – взаємопов’язані поняття, які характеризують вузлові моменти літературної спадкоємності, історико-літературного процесу. Традиція (лат. traditio – передача) в будь-якій сфері людської діяльності – те, що у формі усталених звичаїв, норм, порядків передається з покоління в покоління. У художній літературі в процесі тривалого П розвитку традиційними стають деякі теми, мотиви, ідеї, образи, […]...
- НАСЛІДУВАННЯ Наслідування в літературному процесі – це свідоме використання автором творів попередників для вираження власних думок, емоцій, настроїв, почуттів. При наслідуванні ступінь використання твору іншого письменника є більш високим, ніж при запозиченні. І це виправдано, оскільки наслідування має набагато вищий рівень новаторства та розвитку певної літературної традиції. У світовій літературі багато випадків наслідування має послання Горація […]...
- Ілюстрація Ілюстрація (лат. illustratio, від illustro – освітлюю, роз’яснюю) – зображення, яке наочно пояснює або доповнює будь-який друкований текст (карта, схема, репродукція), зокрема – тексти літературно-художніх творів. У книжкових ансамблях, що включають І., виникає змістова взаємодія між творами однієї форми суспільної свідомості – мистецтва, які належать до його різних видів (поезія і графіка, література і малярство […]...
- Семантика Семантика (грецьк. semantikos – означальний) – розділ мовознавства, що вивчає проблеми смислу, значення та тлумачення знаків і знакових виразів, окреслених предметною (екзистенціальною) та понятійною (інтенціальною) сферами. У широкому розумінні С. – частина семіотики, тісно пов’язана із металогікою, котра висвітлює відношення висловів логічної мови до позначуваних нею об’єктів та змісту, що вони виражають, пояснюючи властивості понять […]...
- “Роман про Розу” – короткий зміст і автори “Роман про Розу” – пам’ятник французької літератури 13 століття, перші 4 058 віршів цього алегоричного роману були написані Близько 1230 Гильомом де Лоррис (близько 1 237), решта 17 622 вірша були складені близько 1275 Жаном де Меном. Частина поеми, написана Лоррис, – алегорична картина куртуазної любові; тут фігурують персоніфіковані герої і чесноти, а сам твір […]...
- Чим федеративна держава відрізняється від унітарної? Унітарна держава відрізняють єдина конституція, визнана на всій території, єдине громадянство, єдина система права і судова система, відсутність самостійності у адміністративно-територіальних одиниць. Федерація відрізняється від унітарної держави тим, що входять до неї територіальні одиниці (штати, провінції, кантони, республіки) є суб’єктами державного суверенітету. Це стійкий союз держав, самостійних в межах, розподілених між ними і центром компетенції, […]...
- Типи трифазних асинхронних двигунів Існує два типи двигунів з різними конструкціями роторів, як було сказано про це вище. Трифазний асинхронний двигун з короткозамкненим ротором Ротор короткозамкнутого асинхронного двигуна має циліндричну форму. На периферії ротора є пази (слоти). Пази паралельні один одному і мають скіс щодо осі обертання ротора. У пазах ротора розташовані провідники, які є обмоткою ротора і виконані […]...
- Мінезингер Мінезингер (ніж. Minnesinger – співець любові) – німецький середньовічний поет-музика, автор творів куртуазної любовної лірики. Використовуючи на початках прийоми народної пісні (XII ст.), М. невдовзі зосередилися на власній тематиці,, опрацьовуючи мотив неподіленого кохання до недосяжної дами серця. Поступово версифікаційна культура М. (як і трубадурів та труверів) удосконалювалася, виходила за межі ‘ оспівування лицарського ставлення до […]...
- Міжмовна комунікація Міжмовна комунікація – це засіб спілкування людей різних націй і народів. Це поняття є синонімом “міжкультурної комунікації”, так як мова – це частина культури, укладу життя, побуту і традицій. Коли потрібна міжмовна комунікація? У нинішній час люди незалежно від країни проживання і материка спілкуються один з одним письмово або усно. Це можуть бути різного роду […]...
- ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСТВО Традиція – це передавання художнього досвіду від одного покоління письменників до іншого, його творче переломлення в історії культури. У світовому літературному процесі є традиції інтернаціональні, які виявляють себе в багатьох окремих національних літературах, виходять із творчих здобутків певних письменників, дістаючи навіть їхнє ім’я. У цьому зв’язку дослідники називають ім’я англійського поета Байрона, що дав початок […]...
- Традиції та новаторство – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Традиція – це передавання художнього досвіду від одного покоління письменників до іншого, його творче переломлення в історії культури. У світовому літературному процесі є традиції інтернаціональні, які виявляють себе в багатьох окремих національних літературах, виходять із творчих здобутків певних письменників, дістаючи навіть їхнє ім’я. У цьому зв’язку дослідники називають ім’я англійського поета Байрона, що дав початок […]...
- Академічна громада “Академічна громада” – українське студентське товариство, яке діяло у Кракові (1888-95). Його активним учасником був В. Стефаник. Однойменне товариство функціонувало й у Львівському університеті (1896-1921, з перервами), поставши на підсонні “Академічного братства” та “Ватри”. Мало фахові гуртки та літературну секцію: тут було створено навіть Допомоговий фонд для незаможних українських письменників (1897), влаштовано святкування 25-річчя літературної […]...
- Література “потоку свідомості” Література “потоку свідомості” – література, в якій відтворюється безпосередній плин духовного життя людини як калейдоскопу відчуттів, уявлень, переживань, роздумів, вражень, викликаних сприйнятим довкіллям і відчуттям внутрішнього стану людини, одна з форм психологізму літератури, яка склалася наприкінці XIX – на початку XX ст. Термін “П. с.” запровадив американський психолог У. Джеймс. У літературу і літературознавство перенесено […]...
- Віруси: властивості та характеристика Яку будову мають віруси? Прості вірусні частинки (наприклад, вірус тютюнової мозаїки) складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК), укладеної в капсид – білкову оболонку. Деякі більш складні віруси (вірус герпесу, грипу та ін.) Можуть містити мембрану, побудовану з ліпідів і білків, вуглеводи і ряд ферментів. На підставі чого віруси відносять до живих організмів? Віруси є […]...
- Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК З другої половини XVI по другу половину XIX століття набувають розвитку шість великих літературних напрямів: барокко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм і натуралізм. Усі вони охопили не лише літературну сферу, а й поширилися на інші види мистецтва. Так, барокко – це музика А. Вівальді, Г. Генделя та Й. С. Баха. Класицизм – архітектурний ансамбль Версаля та […]...