Діло
“Діло” – газета, орган “народовців”, виходила 1880-1939 з різною періодичністю, іноді – під різними назвами (“Громадська думка”, “Громадський вісник”, “Українська думка”, “Український вісник”, “Свобода”). Обов’язки редакторів виконували В. Барвінський, Д. Гладилович, Ю. Романчук, І. Белей та ін.
Свого часу (1880 та 1883-85) тут працював І. Франко. Попри те, що газета широко висвітлювала громадсько-політичне та національне життя як в Галичині, так і у всій Україні (масова еміграція українства за кордон, трагедія 1-ої світової війни, колізії визвольних змагань 1917-21, голодомор та репресії на Наддніпрянщині тощо), на її сторінках друкувалися твори І. Франка, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Ю. Федьковича, Ольги Кобилянської, Б. Лепкого, Катрі Гриневичевої, Ірини Вільде та багатьох інших письменників, переклади з І. Тургенева, Ч. Діккенса, Дж. Голсуорсі, Гі де Мопассана, С. Цвейга, А. Франса, К. Чапека та ін., статті літературознавчого спрямування М. Возняка, М. Рудницького, І. Свєнцицького та ін. При “Д.” як літературний додаток видавалася “Бібліотека найзнаменитіших повістей”.
Related posts:
- Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927) “Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927)” – літературно-художній альманах, вийшов 1928 в Чернівцях заходами “ювілейного комітету”. Упорядкував Л. Когут. Містить художні твори та автобіографічні матеріали Ольги Кобилянської (оповідання “Пресвятая, Богородице, помилуй нас”, “Про себе саму”, “Подяка”), вірші, оповідання Уляни Кравченко (“Жадоба за красою”), О. Олеся (“Ользі Кобилянській”), О. Стефановича (“О. Кобилянській”), […]...
- За красою “За красою” – літературний альманах, виданий на честь Ольги Кобилянської, упорядкований О. Луцьким (Чернівці, 1905). Видання мало модерністський характер, хоч у ньому, крім творів символістів (Б. Лепкий, В. Пачовський, П. Карманський, О. Луцький, С. Чарнецький), неоромантиків (Леся Українка), імпресіоністів (М. Коцюбинський), друкувалися твори реалістів (І. Франко, Уляна Кравченко та ін). В альманасі також були публікації […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1.”І. Нечуй-Левицький – український Бальзак” (О. Біленький). 2.І. Нечуй-Левицький – “виключно український письменник” (І. Франко). 3.Новаторство І. Нечуя-Левицького у розкритті селянської теми. 4.”Це – Нечуй-Левицький…” (Мої враження від знайомства з особою письменника.) 5.Жанрові і композиційні особливості повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. 6.Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. 7.Що ж потрібно […]...
- Ватра “Ватра” – літературно-художній, науково-публіцистичний збірник, виданий 1887 В. Лукичем у Стрию до 25-ї річниці від дня смерті Т. Шевченка і 25-річчя літературної діяльності Ю. Федьковича. “В.” мала засвідчити єдність і взаємодоповнюваність літературного процесу на українських землях, розділених кордонами. Літературу й наукову думку Наддніпрянської України представляють оповідання “Два брати” І. Нечуя-Левицького, “А все пречиста!” Д. Мордовця, […]...
- Світ “Світ” – літературно-науковий тижневик, виходив у Львові протягом 1906-07. Видавець В. Будзиновський. Редакційна колегія: В. Бірчак, П. Карманський, О. Луцький, М. Яцків (1906), далі редагував В. Будзиновський. Спершу був органом угруповання “Молода муза”, пропагував теорію високого мистецтва, основне місце в ньому займали твори Ольги Кобилянської, П. Карманського, О. Луцького, Б. Лепкого, В. Пачовського, М. Яцківа, […]...
- Дубове листя “Дубове листя” – альманах на згадку про П. Куліша. Упорядкували М. Чернявський, М. Коцюбинський та Б. Грінченко. Вийшов 1903 у Києві в друкарні П. Барського. Вміщено поезії Лесі Українки, М. Вороного, В. Самійленка, А. Кримського, М. Чернявського, П. Грабовського, оповідання Панаса Мирного (“Серед степів”), М. Коцюбинського (“Лялечка”), О. Маковея (“Самота”), Наталі Кобринської (“Очі”), Ольги Кобилянської […]...
- Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст.- Нова українська література “Українська література” 9-10 клас – Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання Український народ в XIX ст. перебував у колоніальній залежності від двох імперій Російської та Австро-Угорської. Колоніальний гніт гальмував духовний розвиток нації, стримував культурно-мистецькі процеси. Кардинальні зрушення в громадській думці почали відбуватися після скасування кріпацтва та проведення в Росії земської, судової, освітньої та інших реформ. Пожвавлення […]...
- Ретардація Ретардація (лат. retardatio – затримка, уповільнення) – композиційний прийом, властивий епічним та драматичним творам; гальмування прямого розвитку сюжетної дії, уповільнення розповіді про зображувану подію. Досягається позасюжетними компонентами: ліричними (авторськими) відступами (“Катерина” Т. Шевченка, “Дон Жуан” Дж. Байрона), літературно-філософськими, публіцистичними роздумами (“Земля”, “Поема про море” О. Довженка, “Доктор Фаустус” Т. Манна), історичними сценами, екскурсами в минуле […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1.Панас Мирний – “перший симфоніст української прози”. 2. Історія створення роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. 3.Типове й екстремальне в долі Чіпки Варениченка (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”). 4.Композиція роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – будинок “з багатьма прибудовами […]...
- Шкільний твір на тему – 10 клас – Твори з української літератури – Твори з зарубіжної літератури – Твори з розвитку звяз’ного мовлення – Шкільний твір учнівський – твори з української літератури Українська література – шкільна програма 12 класів – учнівські твори Твори з розвитку звяз’ного мовлення Твір-мініатюра про слово… Народна творчість і сьогодення Не роби іншому того, чого не бажаєш для себе Попіл Клааса стукає в серце… Хліб – всьому голова Чорнобильська тема Екологічна катастрофа – це ще не повна загибель (У чому я вбачаю власний внесок у поліпшення екологічної ситуації) Для кого написані закони? Позиція […]...
- Нащо слова? Ми діло несемо. – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ Нащо слова? Ми діло несемо. Ніщо мистецтво і мана теорій, Бо ж нам дано знайти життя само В красі неповторимій і суворій. Що вибереш: чи образ бездоганний, А чи праобраз для усіх один? Міцніша – віра і дзвінкіший – чин За словоблудіє і за тимпани! Ось сходить, виростає, розцвіта Благословеніє не форми, суті. Одвага. Непохитність. […]...
- Не треба слів. Хай буде тільки діло – ОЛЕНА ТЕЛІГА “Не треба слів. Хай буде тільки діло. Його роби – спокійний і суворий, Душі не плутай у горіння тіла, Сховай свій біль. Стримай раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі Душа і тіло, щастя з гострим болем. Мій біль бринить. Зате, коли сміюся, І сміх мій рветься джерелом на волю. Не лічу слів. […]...
- ХРОНОЛОГІЧНА КАНВА українського літературного життя XIX – початку XX століть 1798 – Вихід у світ перших трьох частин “Енеїди” Івана Котляревського. 1805 – Відкриття Харківського університету. 1812 – Перші вистави Харківського професійного театру. 1816-1819 Видання у Харкові журналу “Украинский вестник”, в якому були надруковані твори Петра Гулака – Артемовського та Григорія Квітки-Основ’яненка. 1817 – Публікація байки Петра Гулака-Артемовського “Пан та Собака”. 1819 – Вистави у […]...
- Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922 “Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922” – літературно-художня ілюстрована антологія-хрестоматія “від найдавніших до нинішніх часів”, споряджена “для вжитку школи й хати” Б. Лепким, випущена “Українською народною бібліотекою” і “Українським словом” – берлінськими видавництвами. Перша частина обіймає фрагменти переспівів “Слова о полку Ігоревім” (Т. Шевченка, В. Щурата, Б. Лепкого), великий розділ народних пісень (календарного […]...
- Рада “Рада” – літературно-науковий альманах, упорядкований М. Старицьким замість недозволеного цензурою місячника і виданий у Києві (1883-84). Тут були надруковані твори М. Старицького (“Не судилось”, “До України”, “До М. Лисенка”, “Учта”, “На морі”, переклади та переспіви з англійської і угорської поезій), П. Куліша (“Поет”, “До кобзи та до музи”, “На чужій чужині”), Б. Грінченка (“Матері”, “Сестрі”, […]...
- Розвиток комунікативних умінь. Класний контрольний твір – УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО Мета: перевірити вміння створювати тексти на основі вивченого матеріалу, висловлюючи власні думки, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби; формувати творче мислення учнів; виховувати навички раціонального використання навчального часу, уміння критично оцінювати результати своєї роботи, інтерес до наслідків власної праці. Теорія літератури: соціально-побутова повість, соціально-психологічний роман, художній тип, особливості типізації героїв. Обладнання: […]...
- Як розмежувати сюжет і фабулу? Якщо сюжет – це авторське розташування зображуваних подій, то фабула – їх хронологічна, природна послідовність. Саме порівняння сюжету й фабули допомагає визначити задум письменника, особливості його втілення, своєрідність змалювання образів. Фабула – це та ланка, яка пов’язує дійсність і сюжет, тобто вона сприймається як послідовність подій, що могли б відбуватися насправді. Проте фабула існує і […]...
- Особливості української прози другої половини XIX ст. – ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ XIX ст. – Українська література другої половини XIX СТ Українська проза другої половини XIX ст. засвідчує тематичне багатство та розширення проблематики. Письменники-реалісти відображають складність і строкатість нових суспільних процесів. Закономірно, що в центрі художніх творів постають будні пореформеного села. Ідеться про соціальне розшарування сільського населення і його наслідки в долі людини: руйнування моральних засад у родині, поява безземельного селянства і нових сільських багатіїв, фінансове […]...
- ПАНАС МИРНИЙ. ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОСТІ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Панас Мирний (справжнє ім’я – Панас Якович Рудченко, 13 травня 1849 р., Миргород – 28 січня 1920 р., Полтава), названий О. Гончаром “першим симфоністом української прози”. Йому вдавалося суміщати роботу чиновника і літературну діяльність. ! Перші художні твори Панаса Мирного з’явилися в середині 60-х рр., коли селянство після скасування кріпаччини одержало “голодну волю”. √ […]...
- Буковина “Буковина” – українська громадсько-культурна газета, орган буковинських народовців. Виходила в Чернівцях заходом товариства “Руська бесіда” протягом 1885-1910 спочатку двічі на місяць, 1892-95 – як тижневик, 1895-97 – чотири рази на тиждень, згодом – тричі на тиждень. Протягом 1911-12 не виходила. Два роки (1913-14) функціонувала під назвою “Нова Буковина”. 1915-18 під відновленою назвою виходила у Відні. […]...
- Нова рада “Нова рада” – літературно-художній альманах, виданий 1908 за редакцією М. Старицького, Олени Пчілки, Людмили Старицької-Черняхівської, І. Стешенка заходом Київського літературно-артистичного товариства. Один із найповажніших за змістом, Найавторитетніших за автурою альманахів. “Н. р.” була своєрідним продовженням альманаху “Рада”, підготовленого М. Старицьким у Києві і виданого двома частинами 1883-’84. Альманах відкривається фотопортретом М. Старицького та містить його […]...
- Літопис Червоної калини “Літопис “Червоної калини” – історико-літературний щомісячник, що виходив у Львові (1929-39) за редакцією Л. Лепкого та В. Сафронова-Левицького, заснований колишніми вояками Українських січових стрільців й Української Галицької армії. Крім матеріалів мемуарного та бібліографічного характеру з національної історії тут з’явилися поезії Олександра Олеся, Б. Лепкого, Р. Купчинського, О. Бабія, С. Городницького та ін., оповідання М. Матіїва-Мельника […]...
- Луна “Луна” – український альманах, виданий 1881 у Києві Л. Ільницьким замість недозволеного цензурою журналу. Тут надруковано вірш Т. Шевченка “Хустина”; водевіль “Як ковбаса та чарка, то минеться сварка”, вірші “Зимовий вечір”, “Перед труною”, “Останні сили дарма трачу”, “Серце моє нудне, серце моє трудне…” М. Старицького; оповідання “Приятелі” та нарис “Шевченкова могила” І. Нечуя-Левицького; поезії Я. […]...
- Дністрянка “Дністрянка” – літературно-художній альманах з календарем на 1887, виданий накладом студентського товариства “Академический кружок” у Львові з ініціативи І. Белея, І. Франка, А. Дольницького та В. Левицького. Складається з двох частин – календарної та художньої. Під псевдонімом Джеджалик та під власним прізвищем тут вперше надруковані вірш І. Франка “Хрест Чигиринський” та оповідання з народного життя […]...
- Громадський голос “Громадський голос” – газета, що з різною періодичністю та під різними назвами (“Новий громадський голос”, 1904-05) виходила у Львові (1895-1939). У 1910 обов’язки головного редактора “Г. г.” виконував М. Павлик. При газеті виходила “Бібліотека “Громадського голосу”” (1906-10), де з’явилися твори І. Франка, Леся Мартовича та ін. На сторінках “Г. г,” друкувалися І. Франко, М. Павлик, […]...
- Тести для самоконтролю – Панас Мирний: світогляд і творчість 1. Яке періодичне видання разом з Оленою Пчілкою редагував Панас Мирний у Полтаві: А) “Основа”; Б) “Українська хата”; В) “Рідний край”; Г) “Київська старовина”? 2. Який із драматичних творів Панаса Мирного мав успіх на театральній сцені завдяки зусиллям М. Заньковецької: А) “Лимерівна”; Б) “Лихий попутав”; В) “Перемудрив”; Г) “У черницях”? 3. Яким оповіданням дебютував Панас […]...
- Від реалізму до модернізму – Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Писати М. Коцюбинський почав рано – у дванадцять років. Літературну славу здобув не одразу. Подав своє перше оповідання до журналу та дістав натомість пораду покинути літературу й “не калічити нашу святу мову”. Тож мусив довго й ретельно вдосконалювати свою художню техніку. Спершу М. Коцюбинський захоплювався реалізмом, наслідував І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного. Писав твори для […]...
- “НЕХАЙ ЗА НАС НАШЕ ДІЛО ГОВОРИТЬ” – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ (1819-1897) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Пантелеймон Куліш Тільки його можна вважати за справжнього європейця, за ту людину, яка наблизилась до типу західного інтелігента. Микола Хвильовий В історії української літератури небагато таких усебічно обдарованих, талановитих постатей, як “гарячий Панько Куліш” – так він сам підписував свої твори. Він знаний як прозаїк, поет, перший український професійний літературний критик, історик, фольклорист, перекладач, автор […]...
- Панас Мирний – корифей української прози Постать Панаса Мирного захоплює духовною силою і цільністю, непохитністю і постійністю в своїх переконаннях. Його творчість – ціла епоха в історії української літератури. Під його пером проза здійснила перехід від “селянської оповіді” до романів із соціально-психологічним осердям. Народився майбутній письменник 13 травня 1849 р. в Миргороді. У його розвитку й становленні як людини, громадянина, митця […]...
- “Кожнеє слово хай буде в нас діло!” (Борис Грінченко) – Борис Грінченко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Поетична спадщина Бориса Грінченка уміщена в шести збірках: “Пісні Василя Чайченка”, “Під сільською стріхою”, “Нові пісні і думи Василя Чайченка”, “Під хмарним небом”, “Пісні та думи”, “Хвилини”. Перші публікації віршів припадають на 1881 рік. У львівському журналі “Світ” надруковано твори, що стали програмовими у діяльності Грінченка, – “Доки”, “До праці”. Юнак, сповнений завзяття і віри, […]...
- “He треба слів! Хай буде тільки діло!” (життя і творчість Олени Теліги) – твір з української літератури Хочу жити, аж життя не зломить. Рватись вгору чи летіть в безодню. О. Теліги Дмитро Донців назвав Олену Телігу “поетесою вогняних меж”. У долі її й справді було багато межових ситуацій: між щастям і горем, успіхом і поразкою, життям і смертю. Вона з’явилася, спалахнула і згоріла, наче зірка, блиснула і згасла, залишаючи після себе світло. […]...
- ДЗВІНОК “ДЗВІНОК” – ілюстрований художньо-педагогічний журнал для дітей і молоді. Виходив у 1890-1914 рр. у Львові двічі на місяць. Мав підзаголовок “Письмо ілюстроване для дітей і молодіжі”. Друкувався за етимологічним, а з 1893 р. – фонетичним правописом. У 1890-1892 рр. виходив за редакцією О. Барвінського й В. Шухевича. З 1893 р. стає органом Руського (з 1912 […]...
- Запитання для самоконтролю – Проза і драматургія Івана Франка 1. До яких тем звертався І. Франко у своїх оповіданнях? 2. Яка головна думка автобіографічного оповідання І. Франка “Малий Мирон”? 3. Який філософський зміст містичного оповідання І. Франка “Терен у нозі”? 4. У чому полягало новаторство образу Євгенія Рафаловича, героя повісті І. Франка “Перехресні стежки”? 5. Чим, на вашу думку, відрізняється любов до Анни Задорожньої […]...
- З якою метою письменник порушує традиційне розташування сюжетних елементів? Найчастіше художній твір починається з експозиції (так знана пряма експозиція, наприклад, у повісті “Земля” О. Кобилянської). Однак іноді вона переноситься в середину, як це маємо, приміром, у творах Панаса Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, Панаса Мирного “Лихі люди” (“Товариші”), Це затримана експозиція, яка, акцентуючи на минулому героїв, дає змогу глибше […]...
- Вічна тема у мистецтві – тема влади землі над людиною – Зразок твору – ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС Повість “Земля” Ольга Кобилянська закінчила 1901 р. і присвятила її батькові – Юліанові. Про задум створити твір такої тематики сама письменниця в автобіографії “Про себе саму” (1912 р.) писала: “Факти, що спонукали мене написати “Землю”, правдиві. Особи майже всі до одної також із життя взяті”. Отже, в основі твору – реальна подія, що сталася восени […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1.”Пишучи що-будь, довше чи коротше, я лише одно мала на душі – Україну” (Ольга Кобилянська) (дослідження творчого доробку письменниці.) 2.”…Кобилянська – це дійсний жрець мистецтва” (Г. Хоткевич). 3. У новелі О. Кобилянської “Битва” головний персонаж – природа. 4. Вічна тема у мистецтві – тема влади землі над людиною. 45.Образи нових жінок-інтелектуалок у новелі О. Кобилянської […]...
- Епізод Епізод (грецьк. epeisodion – те, що сталося; вставка, додаток) – у давньогрецькій трагедії – акти вистав, між якими виступав хор, у сучасній літературі – одна з подій, відносно самостійний компонент сюжету в епічному, ліро-епічному та драматичному творі, органічна ланка в його загальній системі та композиції. Так, в оповіданні Ольги Кобилянської “У неділю рано зілля копала” […]...
- ВІК “ВІК” – тритомна антологія української літератури, приурочена до 100-річчя виходу в світ “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкована В. Доманицьким та С. Єфремовим. Виходила в 1900 – 1902 рр. Перший том умістив поезію Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, Лесі Українки, Є. Гребінки, Я. Щоголева, П. Куліша, М. Петренка та ін. Наступні томи складалися з оповідань, новел, […]...
- Складка “Складка” – український літературно-художній альманах, виданий 4-ма випусками (1887, 1893, 1896 – у Харкові, 1897 – у С.-Петербурзі). Перші два редагував В. Александров, наступні – К. Білиловський. Перший випуск містив поезії В. Александрова, К. Білиленського, В. Самійленка, Я. Жарка та ін., оповідання Б. Грінченка (“Одна, зовсім одна!”), К. Білиловського (“Загублене життя”), Ганни Барвінок (“П’яниця”). Оригінальні […]...
- Панас Мирний – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Панас Якович Рудченко (літ. псевдонім – Панас Мирний) народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де провів решту життя. Працював у […]...