Теорія освіти колективу
Проблема розвитку колективу отримала своє специфічне закінчення в психологічній теорії колективу. Такий підхід був обумовлений двома обставинами. Отже, з одного боку, певна традиція вивчення колективу в нашій вітчизняній науці.
Але вона має два джерела. Перший характеризується постановкою проблеми колективу в марксистському суспільствознавстві, де їй надавали ідеологічний зміст:
- Наявність висловленої думки в роботах Маркса про те, що колектив є специфічною формою організації людей соціалістичного суспільства; Справжня колективність неможлива в умовах існування антагоністичних класів; Колективна праця заснований на державної власності.
Звідси випливає, що справжня колективність буде реалізована тільки в соціальному суспільстві. Тому колективи можуть бути формою організації людей в ньому.
Дана громадська ідеологічна преамбула зумовила друге джерело цієї традиції: функціональні вивчення колективу в різних галузях суспільствознавства в 20-і і 30-і роки. Підкреслення особливої природи груп, що з’явилися в різних ланках країни, публічної людини і є основою навчань Маркса, а постійне використання поняття “колектив” і вважається його проявом. Згодом поняття стало широко застосовуватися в суспільстві. Його стали відносити до різних груп в рамках одиничного підприємства, географічного району, установи.
Поняття “колектив”
З плином часу деякі вирази поширилися в суспільстві: “колектив машинобудівного заводу”, “колектив науково-дослідного інституту” та багато інших. Узагальнюючим ознакою цих груп вважаються спеціальні освіти соціалістичного суспільства і щоденне вживання терміна в щоденній мови і офіційної політичної літературі.
Труднощі колективу були вивчені соціальною психологією. Його формування визначалося як набуття нею вищої стадії, що отримала назву саме колективу.
Важливим для соціальної психології була відмітка певного нюансу в широкому значенні цього поняття, обумовленого специфікою і науковим змістом розвивається підходу. Цей нюанс вивчався самої психологією і в рамках її концептуальних схем. Для його визначення слід згадати загальний принцип підходу до колективу у вітчизняній соціальної психології. Соціальні колективи, виділені в соціологічному аналізі, розглядаються тут як суб’єктів самої діяльності. Перш за все, вивчення проходить в якості психологічних характеристик цього суб’єкта.
Інакше кажучи, можуть бути виділені тільки риси колективу, які сприймаються його членами як ознаки деякої психологічної спільності. Психологічні характеристики колективу і їх поділу виробляються на основі принципу діяльності, тоді як соціально-психологічне його дослідження має на увазі розгляд ролі спільної діяльності у формуванні психологічної спільності, аналізування рівнів розвитку самої діяльності.
Продуктом розвитку колективу є особливе його якість, пов’язане спільною діяльністю. У назву терміна “колектив” входило таке якість і вищий рівень розвитку колективу. Інакше кажучи, це данина згаданої традиції.
Використання поняття “колектив” в марксистському вживанні з його умовами вважається досить спірним в сучасному світі. Наприклад, вираз “колектив спільно українсько-американського підприємства” і “колектив приватної фірми” не відповідає нормам вживання. Вагомих підстав повної відмови в соціальній психології від слова немає. Поряд з цим враховується зазначена специфіка його змісту.
Ознаки колективу
Роботи А. С. Макаренко показують корисність в плані розробки даної проблеми в історії вітчизняної науки. В його працях було позначено рішення педагогічних проблем колективу і соціально-психологічний нюанс, пізніше прийнятий соціальної психологією. Він вважав, що важлива ознака колективу – це соціально-позитивна діяльність, що відповідає потребам суспільства, але не будь-яку спільну діяльність.
Звідси випливає, що основна і найважливіша характеристики колективу – це його спрямованість, яка забезпечує особливу якість особистостей, що входять в колектив.
Завдяки цілеспрямованості членів колективу створюється організація, яка має певні органи управління і осіб, уповноважених на виконання деяких функцій. Колективу притаманні деякі властивості взаємин. Його суть полягає в тому, що спільна діяльність визнана в якості важливої ролі і вважається одним з основних чинників освіти колективу і всієї системи взаємовідносин між його членами. Даний підхід розраховує не тільки на необхідність його розвитку, але і необхідність ряду таких стадій, через які проходить. Розкриття якостей характеризується досягненням даних стадій.
А. С. Макаренко під час їх опису пояснював факт забезпечення руху даного колективу сходами і способи його становлення. Важливою умовою для утворення колективу є розвиток суспільно важливих цілей.
Щоб створення колективу пройшло успішно, необхідно:
- Описати “перспективні лінії” для його розвитку; Організувати “наступні радості”; Розробити “діалектику вимог”.
Для найкращого відповідного розвитку особистості в колективі потрібна атмосфера, яка здатна створити успішне поєднання і виконання зазначених факторів.
Важлива думка по А. С. Макаренко – успішне протікання в колективі внутрішніх процесів, які будуть забезпечено в тому випадку, якщо вся організація діяльності, норми взаємин між членами колективу відбудуться, грунтуючись на відповідність зразків широкої системи взаємин суспільства. Виходячи з його суджень, колектив – це не замкнута система, так як він входить до складу цілої концепції взаємин соціуму. При відсутності неузгодженостей цілей можлива його реалізація і успішність дій.
Основні ознаки колективу
Більшість дослідників дотримуються визначення основних ознак колективу. Можуть бути виділені і інші, які також характеризуються важливістю і обов’язковістю:
- Соціально схвалюється мета (колектив вважається згуртованою, але не антисоціалістичною групою, тобто групу правопорушників не можна називати колективом); Добровільність з’єднання (як системи взаємовідносин, але не стихійне його створення).
Важлива ознака колективу – цілісність. Її вираз доводиться на виступ в якості системи діяльності з організацією, розподілом функцій, структурою керівництва і управління. Колективом вважається особлива форма взаємовідносин його членів, яка здатна забезпечити сам принцип розвитку особистості разом з розвитком колективу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)