Визначення змісту освіти

У педагогічній практиці поширені три різних підходи до трактування змісту освіти у зв’язку з відповідністю їх основної мети створення творчої і самостійно мислячої особистості.
Одна трактування змісту освіти представляє освіту як адаптованих основ різних наук, які вивчаються в школі. При цьому осторонь залишаються інші якості особистості, наприклад, здатність до самостійного аналізу, творчості, можливість прийняти самостійне рішення і свобода вибору і т. П. Ця концепція спрямована в основному на те, щоб залучити дитину до науки та виробництва, але упускається з виду становлення людини як особистості і прагнення його до повноцінного самостійного життя в демократичному суспільстві.
В даному випадку людина представлений як фактора виробництва.
Інший підхід являє зміст освіти як поєднання знань, умінь і навичок, обов’язково засвоєне школярами. “Під змістом освіти слід розуміти ту систему наукових знань, практичних умінь і навичок, а також світоглядних і морально-естетичних ідей, якими необхідно оволодіти учням у процесі навчання” (Харламов І. Ф. Педагогіка. М.: Вища школа, 1990. З. 128). Це визначення не дає аналізу змісту людської культури і не розкриває змісту знань і умінь. Мається на увазі, що придбання знань і умінь дасть можливість людині згідно діяти в суспільстві. Виявляється, необхідно і достатньо запропонувати школяреві, щоб він щось знав і вмів, але не більше. Тоді в даному випадку відповідно представляються і вимоги до освіти: необхідно і достатньо видати дитині знання та навички з певним наукам, наприклад, з мови, математики, фізики та інших предметів, але не береться до уваги те, як підростаючий людина буде використовувати отримані знання.
Даний підхід не ефективний в сучасних умовах розвитку загальноосвітньої школи в Росії, оскільки рішення складних завдань, пов’язаних з окремими сферами життя суспільства, вимагає не тільки наявності певної інформації в учнів, а й розвитку у них таких якостей, як сила волі, відповідальність за свої вчинки, моральна стійкість і ін. В даному випадку факторами і умовами функціонування суспільного життя є вироблення і постановка учнями ціннісно-орієнтованих цілей, бажань і намірів, що приводить їх в кінцевому підсумку до самоосвіти.
Третя концепція являє собою педагогічно-адаптований соціальний досвід у всій його структурної повноти. У цьому підході укладено наявність творчого та емоційного начала в досвіді діяльності і відносин, крім уже наявних знань, що також припускає наявність досвіду виконання різних видів діяльності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Визначення змісту освіти